Якщо дитина залишається сиротою або стає дитиною, позбавленою батьківського піклування, її близька людина може стати її опікуном або піклувальником. Це найбільш поширена в Україні форма сімейного виховання — троє з чотирьох дітей-сиріт і дітей без батьківської опіки живуть саме в родинах опікунів або піклувальників.
Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходиться під їх опікою, піклуванням.
Для визнання особи недієздатною майбутній опікун має подати заяву до суду. Суд призначає опікуна на підставі подання від органу опіки та піклування. Кандидатура опікуна розглядається на опікунській раді. Піклування встановлюється над особами дієздатність яких обмежена.
Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Якщо дитина досягла 14-річного віку, особа, яка виконувала обов'язки опікуна, стає піклувальником.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.2. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Фактично піклувальник – це особа, яка контролює дії свого підопічного і дає свою згоду на здійснення всіх його прав і зобов’язань. Відмінність також полягає в тому, що опікун призначається примусово, без урахування думки опікуваного. …