Що означає прати

4. неперех., розм., рідко. Те саме, що п е рти 2. – Против ріжна [рожна] не прать (Котл., І, 1952, 177).

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Чому не можна прати вранці: що означає давня прикмета

До того ж, зайнявшись пранням у ранковий час, є ризик розтратити сили та заряд бадьорості ще до обіду.

Виявляється, за старих часів теж було не прийнято прати вранці. Згідно з народною мудрістю, той, хто так робив, накликав на себе біди та неприємності. Саме в це вірили наші прабабки та намагалися не порушувати заборону. До речі, з пранням, яке предки вважали сакральним дійством, було пов’язано багато забобонів та прикмет. Вони виконували цю домашню роботу лише у певний час дня, чітко дотримуючись заведеного порядку.

Наші бабки не прали вранці, оскільки вірили, що таким чином змивають із себе удачу та щастя. Тому прання вони відкладали на пізніший час.

Однак прати у вечірні години (і вночі) теж було не прийнято. За старих часів вважалося, що в темний час доби починається розгул нечисті.

Мала ця заборона під собою і практичне обґрунтування, не пов’язане з містикою: випраний у пізній час одяг просто не встигав висохнути до ранку.

Щодо сушіння білизни, то наші предки намагалися здійснювати його вдень. Існувало повір’я, що висушені сонцем речі мають цілющу силу. Вони і хвороби лікують і зігрівають свого власника.

А ось висушений під місячним світлом одяг приваблює до господаря хвороби та невдачі.

Тож коли ж варто займатися пранням, згідно з народною мудрістю?

За старих часів господині вважали, що найкращий для цього заняття час це:

У який день тижня найкраще прати речі?

Вірили наші прабабки і в те, що не кожен день тижня підходить для прання:

• Понеділок споконвіку вважається важким днем, який не підходить для будь-яких важливих справ. Білизна ж після понеділкового прання, згідно з народною мудрістю, буде сохнути весь тиждень.
• Вівторок також не підходить для прання. Це заняття може спричинити господарці багато проблем.
• Прання в суботу загрожує безгрошів’ям та сварками в будинку.
• У неділю не перуть, якщо не хочуть зіткнутися з хворобами та неприємностями.

Найкращий день для прання, згідно з народною мудрістю — середа. У крайньому випадку, затіяти «прання» можна в четвер або в п’ятницю.

Також наші прабабки вірили, що нові речі будуть служити вам вірою і правдою, якщо їх вперше випрати на Молодий місяць.

З пранням у господинь за старих часів було пов’язано багато прикмет, повір’їв та забобонів. Дотримуватися народної мудрості чи ні, вирішувати вам!

Словник української мови

1. перех. і без додатка . Змивати бруд (з тканини, білизни, одягу і т. ін.). От одного разу пішла жінка на річку прати (Українські народні казки. 1951, 93) ; Дівчата перуть собі хустя (Леся Українка, IV, 1954, 94) ; В пральні.. жінки по черзі, кожного тижня, прали воїнам морської піхоти білизну (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 355) .
♦ Збирається, як свекор пелюшок (пелюшки) прати — весь час відкладати щось на потім, не квапитися робити що-небудь. [Кость:] Мені наказ давав сам Шпиця, а він ще поки голова. [Надійна:] А чого поки, Костю? Ти щось чув? [Параска:] Говори. [Галина:] Та говори, а то збирається, як свекор пелюшки прати (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 21) .

2. неперех. , перен. , розм. Те саме, що періщити (про дощ). Дощ пере, а він оре, і воли вибрикують (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 175) ; — Цілу ніч дощ прав, ще й тепер присипає (Панас Мирний, I, 1954, 356) ; Дощі прали нещадно. Гуляли в сивих ущелинах водянисті холодні вітри (Олесь Гончар, III, 1959, 307) ;
// безос. Мочити, поливати (дощем). — Мабуть, від самої Троянівки тебе прало? — На Гострому горбі застав мене дощ (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84) .

3. перех. , перен. , розм. Те саме, що бити 1, 2. На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (Іван Франко, II, 1950, 99) ; Перемо так ціпами, що, мабуть, аж на край села чутно (Панас Мирний, I, 1954, 91) .

4. неперех. , розм. , рідко. Те саме, що перти 2. — Против ріжна [рожна] не прать (Іван Котляревський, I, 1952, 177) .