Нормандська

Це французька молочно-м’ясна порода великої рогатої худоби, виведена в 18-му столітті в Нормандії, шляхом схрещування трьох старовинних французьких порід корів: cotentine, augeronne і cauchoise. У 1836 році привили шортгорн, для поліпшення м’ясних якостей породи. У 1883 році була створена Племінна книга, а з 1946 року порода була включена в національний план розведення ВРХ Франції з використання штучного осіменіння.

У Франції налічується понад 2-х млн голів нормандської породи, вона стоїть на третьому місці за кількістю поголів’я у Франції, після голштинської і монтбельярдської. Ця порода успішно експортується в багато країн Північної і Південної Америки і Європи: США, Уругвай, Парагвай, Венесуела, Колумбія, Еквадор, Великобританія, Ірландія, Бельгія, Німеччина, Португалія, Чехія, Румунія, Боснія, Австралія, Мадагаскар.

Стандарт породи

Порода середнього розміру з довгим корпусом, добре вираженою мускулатурою. Голова у тварин біла, з плямами навколо очей (окуляри) і морди. Профіль увігнутий, лоб широкий, втиснутий між очей (характерна риса породи), очі опуклі, роги білі, або жовті, тонкі, загнуті вперед у формі півмісяця. Загривок міцний, шия без подгрудка, спина широка і пряма, таз широкий і міцний, стегна сильні. Вим’я об’ємисте, добре прикріплене, витягнуте під черевом, дуже високо піднімається між ногами. Соски середньої товщини, розташовані далеко один від одного. Ще одна характерна риса породи це її масть. В основному буває трьох видів: перепелиний – білий фон з густим темним крапом по всьому тілу, світлий – білий фон з рідкісним темним крапом, тигровий – великий тигровий плащ з білим низом і головою.Висота в холці биків 150–155 см, корів 136–150 см, обхватом грудей 209 -.245 см.

Господарська характеристика

Ця унікальна порода дає високобілкове молоко і прекрасне мармурове м’ясо.

Середня вага новонароджених телят досягає для бичків 40 – 45 кг, для теличок 35 – 40 кг. Жива вага дорослих биків 900 – 1200 кг, корів 650 – 800 кг. Середній надій корів нормандської породи перевищує 5000 – 6000 кг молока за лактацію (305 днів) з вмістом понад 4,2 жиру і не менше 3,5 % білка. Їх молоко характеризується рясними жировими кульками і ідеальним балансом кальцій-фосфор, що ідеально в першу чергу для виробництва сиру і масла, потім частота варіанти β каппа казеїну складає в породі 82 %. Що стосується м’ясних якостей породи, то м’ясо високоякісне, ніжне, мармурове і смачне, цінується на французькому ринку особливо і маркується спеціальною етикеткою. Середньодобовий приріст на відгодівлі у бичків становить 1300 – 1500 г, а вихід туші між 55 – 60 %. Середні м’ясні показники – при забої у віці: 3 – 4 місяці жива вага 180 кг, вага туші 120 кг,15–18 місяців жива вага 700 кг, вага туші 420 – 500 кг, старші 30 місяців (бики) жива вага 800 кг, вага туші 450 кг, старші 36 місяців (корови) вага 750 кг, вага туші 400 кг. Порода прекрасно пристосовується до різного клімату.

Молочна продуктивність корів, зумовлена спадковістю голштинської породи та технологією виробництва молока

Мета. Дослідити вплив умовної кровності голштинської породи та технології виробництва молока на прояв ознак молочної продуктивності у корів української червоно­рябої молочної породи. Методи. Експериментальні дослідження проводили в трьох господарствах з прогресивною технологією виробництва молока і в семи — з традиційною технологією. Піддослідні корови були поділені на 6 груп залежно від кровності за голштинською породою. Молочну продуктивність корів за першу—п’яту завершену лактацію вивчали за даними інформаційної системи управління молочним скотарством «Інтесел­Орсек». Результати. Вста­новлено значну диференціацію надоїв корів різної умовної кровності за голштинською породою, які продукували молоко за прогресивної та традиційної технологій. В умовах прогресивної технології найбільше молока (7090–9403 кг) у динаміці п’яти лактацій отримано від висококровних корів зі спадковістю голштинської породи на рівні 96,8–100%. Експлуатація в умовах прогресивної технології низькокровних корів (50% і менше за голштинською породою) не сприяє ефективності галузі — від них було отримано на 1208–3546 кг (р<0,01) молока менше, ніж від висококровних. В умовах традиційної технології підвищення надоїв не мало чіткого зв’язку зі збільшенням умовної кровності поліпшувальної породи та віком корів в отеленнях. Найбільше молока за першу—третю лактації отримали від корів, поглинутих голштинською породою на 87,5–96,7%, а за четверту й п’яту лактації — від найбільш голштинізованих (96,8–100%). Утримання тварин в умовах традиційної технології забезпечило дещо вищий вміст жиру в молоці корів усіх генотипових груп, порівняно з прогресивною технологією, але при цьому за жодної з технологій не встановлено чіткої залежності жирномолочності корів з їх надоями та умовною кровністю за голштинською породою. Аналогічна тенденція спостерігалася щодо вмісту білка в молоці за різних технологій. Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що вплив технології виробництва молока на надої корів різної спадковості за голштинською породою за першу—третю лактації був неістотним і недостовірним. Висновки. Вбирне схрещування в умовах як прогресивної, так і традиційної технологій виробництва молока не супроводжується стабільним підвищенням надоїв зі збільшенням спадковості голштинської породи та віку корів в отеленнях. Найвищу продуктивність в умовах прогресивної технології мали корови української червоно­рябої молочної породи, які успадкували не менш як 87,5%, а в умовах традиційної технології — не менш як 75,0% поліпшувальної породи.