Старий Завіт написано в дохристиянські часи давньоєврейською (окремі фрагменти — арамейською) мовою, Створений з IX ст. по 60-ті роки II ст. до н. е., займає чотири п'ятих усього тексту Біблії.
Стари́й Заві́т, також Стари́й Запові́т — одна з двох частин Біблії, в його основі лежить «Танах» та поділяється на книги Закону (Тора), Пророків (Невіїм) та Писання (Ктувім), що своєю чергою поділяються на історичні.
Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю.
Складові Старого Заповіту: П'ятикнижжя Мойсеєве або Тора;Книги історичні;Книги навчальні поетичні;Книги Пророків. Структура БібліїНовий Заповіт – найважливіше джерело з історії становлення християнства.
Всі сучасні переклади Біблії — і православні, і католицькі, і протестантські — містять 27 книг Нового Завіту: 4 Євангелія (від Матвія, від Марка, від Луки і від Іоанна); Діяння апостолів; 7 соборних послань (Якова, 1-е і 2-е Петра, 1, 2 і 3-е Івана, Юди); 14 послань ап.
— Біблія — священна книга християнства, що має дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт. Усього у складі Біблії 66 книг (за православним каноном), створених різними авторами.
Стари́й Запові́т — одна з двох частин Святого Письма, в його основі лежить «Танах» яка поділяється на книги Закону (Тору), Пророків (Невіїм) та Писання (Кетувім), що своєю чергою поділяються на різні відривом часу.