Вторжение в Польшу, осень 1939 года

1 сентября 1939 года немецкая армия вторглась в Польшу, развязав таким образом Вторую мировую войну. В ответ на агрессию нацистской Германии Великобритания и Франция объявили ей войну.

• 1 Военное превосходство нацистской Германии над Польшей было подавляющим. Напав на Польшу, Германия продемонстрировала способность вести мобильную войну нового типа, сочетая возможности авиации и бронетанковых войск.
• 2 17 сентября 1939 года советская армия вторглась в восточную часть Польши. Судьба страны была предрешена. Последнее боеспособное подразделение польской армии сдалось 6 октября.
• 3 После поражения Польши, в начале октября 1939 года нацистская Германия и Советский Союз разделили страну в соответствии с секретным протоколом к германо-советскому пакту о ненападении.

• Цитировать страницу
• Поделиться
• Распечатать

Эта страница также переведена на

Декларация о неприменении силы между Германией и Польшей

Одной из первых крупных внешнеполитических инициатив Адольфа Гитлера стало подписание пакта о неприменении силы с Польшей в январе 1934 года. Это решение возмутило многих немцев, которые поддерживали Гитлера, но были недовольны фактом передачи Польше бывших немецких провинций Западная Пруссия, Познань и Верхняя Силезия после Первой мировой войны в рамках Версальского договора. Однако сам Гитлер использовал этот пакт с целью предотвращения создания франко-польского военного союза, направленного против Германии, до перевооружения страны после «Великой войны».

Политика умиротворения в Европе

В середине и конце 1930-х годов Франция и особенно Великобритания проводили по отношению к Германии политику умиротворения. Главным инициатором этой политики считается британский премьер-министр Невилл Чемберлен. Ее целью было поддержание мира в Европе за счет мелких уступок немецким требованиям. Общественное мнение граждан Великобритании склонялось к частичному пересмотру территориальных и военных положений Версальского договора. Более того, ни Великобритания, ни Франция не были готовы к войне против нацистской Германии.

В сущности, Великобритания и Франция не оказали противодействия, когда нацистская Германия

• отозвала наложенные Версальским договором ограничения в отношении своих вооруженных сил (1935);
• ремилитаризировала Рейнскую область (1936);
• аннексировала Австрию (март 1938).

В ответ на угрозу Гитлера развязать войну с Чехословакией лидеры Великобритании и Франции в сентябре 1938 года подписали Мюнхенское соглашение. По этому соглашению Германия получала приграничную Судетскую область Чехословакии. В свою очередь Гитлер обязывался мирно решать все будущие конфликты.

Несмотря на обещание, данное Гитлером в Мюнхене, и англо-французские гарантии защиты Чехословакии, в марте 1939 года Германия аннексировала Чехословакию. После этого Великобритания и Франция предоставили Польше гарантии ее территориальной целостности. Это не остановило Гитлера. Ни договоренности, ни уступки не повлияли на его готовность начать войну. 28 апреля 1939 года он объявил о выходе Германии из договора о ненападении с Польшей, подписанного пятью годами ранее. В августе 1939 года Гитлер начал переговоры о ненападении с Советским Союзом. Германо-советский пакт, секретная часть которого предусматривала раздел Польши между двумя державами, позволил Германии атаковать на Польшу, не опасаясь советской интервенции.

Вторжение и раздел Польши

1 сентября 1939 года Германия вторглась в Польшу. Чтобы оправдать нападение, немецкие пропагандисты обвинили Польшу в преследовании проживающих в стране этнических немцев. Также они распространяли ложные утверждения о том, что Польша и ее союзницы, Великобритания и Франция, планировали окружить и разделить Германию. СС и немецкие военные инсценировали нападение на немецкую радиостанцию. В этом «преступлении» немцы обвинили поляков. Гитлер использовал это событие как повод для начала «ответной» кампании против Польши.

На рассвете 1 сентября 1939 года немецкая армия, в авангарде которой шло более 2000 танков при поддержке около 900 бомбардировщиков и более 400 истребителей, вступила в Польшу. Всего немецкие силы вторжения насчитывали 60 дивизий и около 1,5 млн человек. Немецкие подразделения, наступавшие с севера из Восточной Пруссии и Германии, а с юга — из Силезии и Словакии, быстро проломили оборону поляков на границе и устремились на Варшаву с целью окружения.

Польша опоздала с мобилизацией, из-за политических обстоятельств ее армия находилась в невыгодном положении. Также польской армии не хватало современного вооружения и снаряжения, отсутствовали бронетанковые и моторизованные подразделения, к развертыванию было готово менее 300 самолетов, большую часть которых люфтваффе уничтожило в первые дни вторжения. Польская армия оказала упорное сопротивление и нанесла значительный урон немецкой, но по прошествии нескольких недель потерпела поражение. Во всем мире распространилось новое определение успешной тактики Германии: блицкриг или «молниеносная война». Суть этой тактики сводилась к неожиданному нападению с использованием крупных сосредоточенных бронетанковых подразделений при массированной поддержке с воздуха.

3 сентября 1939 года Великобритания и Франция объявили войну Германии согласно их обязательствам перед Польшей. 17 сентября с востока в Польшу вторгся Советский Союз, вынудив ее вести войну на два фронта. В тот же день польское правительство покинуло страну.

27 сентября 1939 года, после сильного артиллерийского обстрела и бомбардировок, Варшава сдалась немцам.

29 сентября 1939 года, в соответствии с секретным протоколом к пакту о ненападении, Германия и Советский Союз разделили Польшу. Демаркационная линия прошла по реке Буг.

Последнее подразделение польской армии сдалось 6 октября.

Немецкая оккупация Польши

В октябре 1939 года Германия напрямую аннексировала бывшие польские территории вдоль своей восточной границы: Западную Пруссию, Познань, Верхнюю Силезию и бывший свободный город Данциг. На оставшейся территории оккупированной Польши, включая Варшаву, Краков, Радом и Люблин, было создано так называемое «Генерал-губернаторство» ( Generalgouvernement ), во главе которого встал гражданский генерал-губернатор — юрист нацистской партии Ганс Франк.

Остальную часть Польши нацистская Германия оккупировала после нападения на Советский Союз в июне 1941 года. Польша находилась под немецкой оккупацией до конца января 1945 года.

Вторгнення в Польщу, осінь 1939 року

Німецькі війська вторглися до Польщі 1 вересня 1939 року, розпочавши Другу світову війну. У відповідь на напад нацистської Німеччини, Великобританія та Франція оголосили їй війну.

• 1 Військова перевага нацистської Німеччини над Польщею була приголомшливою. Напад на Польщу продемонстрував новий спосіб ведення військових дій Німеччиною, завдяки поєднанню повітряних сил та мобільних бронетанкових з’єднань.
• 2 17 вересня 1939 року Радянський Союз захопив східну частину Польщі, визначивши подальшу долю всієї країни. Останній боєздатний польський підрозділ здався 6 жовтня.
• 3 Після розгрому Польщі в жовтні 1939 року нацистська Німеччина та Радянський Союз розділили між собою країну відповідно до секретного протоколу до німецько-радянського пакту про ненапад.

• Друга світова війна
• попереджувальні знаки
• вторгнення в Польщу
• німецько-радянський пакт
• військові кампанії
• держави Осі
• Польща

Цю сторінку також перекладено наступними мовами

Гітлерівський пакт про ненапад на Польщу

Однією з перших ключових ініціатив у сфері зовнішньої політики після приходу Адольфа Гітлера до влади в 1933 році був пакт про ненапад на Польщу, підписаний у січні 1934 року. Цей крок був непопулярним серед багатьох німців, які підтримували Гітлера, але були обурені тим, що після Першої світової війни за Версальською угодою до Польщі відійшли колишні німецькі території: Західна Пруссія, Познань та Верхня Сілезія. Але Гітлер пішов на укладання пакту про ненапад для того, щоб нейтралізувати можливість утворення французько-польського військового альянсу й мати змогу переозброїтися після завершення Першої світової війни.

Умиротворення в Європі

У середині та наприкінці 1930-х років Франція, й особливо Великобританія, дотримувались політики умиротворення. Насправді, політика умиротворення тісно пов’язана з британським прем’єр-міністром Невілом Чемберленом. Метою цієї політики було підтримання миру в Європі шляхом певних поступок на вимоги Німеччини. У Великобританії громадська думка схилялася до перегляду деяких положень Версальської угоди щодо територій та збройних сил. Крім того, ані Великобританія, ані Франція не були готові до війни з нацистською Німеччиною.

Великобританія й Франція по суті мовчали, коли нацистська Німеччина

• відмовилась дотримуватись обмежень, встановлених Версальською угодою щодо її збройних сил (1935),
• почала мілітаризувати Рейнську зону (1936)
• та анексувала Австрію (березень 1938).

У відповідь на погрози Гітлера розпочати війну проти Чехословаччини лідери Великобританії та Франції у вересні 1938 року підписали Мюнхенську угоду. За цією угодою Німеччина отримувала прикордонну Судетську область Чехословаччини. Натомість Гітлер зобов’язувався всі конфлікти в майбутньому вирішувати мирним шляхом.

Не дивлячись на мюнхенську обіцянку Гітлера та англо-французькі гарантії щодо захисту Чехословаччини, в березні 1939 року німці ліквідували чехословацьку державу. У відповідь на це Великобританія й Франція гарантували цілісність польської держави. Але це не стримало Гітлера, який прагнув розпочати війну, не зважаючи на жодні погрози чи поступки. 28 квітня 1939 року він заявив про вихід з пакту про ненапад, підписаного із Польщею лише за п’ять років до того. В серпні 1939 року Гітлер провів переговори з Радянським Союзом щодо пакту про ненапад. Таємний німецько-радянський пакт, який передбачав розділення Польщі між двома державами, давав змогу Німеччині напасти на Польщу, не побоюючись радянської інтервенції.

Вторгнення та розділення Польщі

1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі. Щоб виправдати свої дії, нацистська пропаганда звинуватила польську владу в переслідуванні етнічних німців, які живуть у Польщі. Вона також заявила, що Польща разом зі своїми союзниками Великобританією та Францією планувала оточити та розділити Німеччину. СС разом з німецькими військовими інсценували напад на німецьку радіостанцію. Німці звинуватили в цьому нападі поляків. Гітлер використав цю подію, щоб розпочати проти Польщі кампанію «у відповідь».

На світанку 1 вересня 1939 року Німеччина здійснила раптовий наступ, кинувши в бій 2000 танків за підтримки 900 бомбардувальників та понад 400 винищувачів. Загалом же для вторгнення Німеччина залучила 60 дивізій та близько 1,5 мільйони солдат. Зі Східної Пруссії та Німеччини на півночі та Сілезії й Словаччини на півдні німецькі підрозділи стрімко прорвали польську оборону вздовж усього кордону та перейшли до масованого наступу на Варшаву з метою оточення.

Польща не встигла провести мобілізацію. Крім того, через певні політичні аспекти армія мала невигідну дислокацію. Також польській армії бракувало сучасного озброєння та обладнання. В неї була мала кількість бронетанкових та моторизованих підрозділів, а кількість літаків трохи перевищувала 300 одиниць, більшість з яких була знищена Люфтваффе протягом перших днів вторгнення. Незважаючи не завзяті бої та важкі втрати з боку німців, польську армію було розгромлено за декілька тижнів. У світі з’явився новий термін, який описував успішну тактику ведення бойових дій Німеччиною — бліцкриг або «блискавична війна». Ця тактика полягала в раптовому масованому наступі мобільних бронетанкових підрозділів за потужної підтримки з боку авіації.

Великобританія та Франція залишились вірними своїм гарантіям щодо цілісності кордонів Польщі й 3 вересня 1939 року оголосили війну Німеччині. Однак Польщі довелося воювати на два фронти, оскільки 17 вересня на схід країни вторгся Радянський Союз. Того ж дня польський уряд залишив країну.

27 вересня 1939 року після нещадних артилерійських обстрілів та бомбардувань Варшава здалася німцям. Відповідно до секретного протоколу до пакту про ненапад 29 вересня 1939 року Німеччина та Радянський Союз розділили Польщу. Лінія розмежування проходила річкою Буг.

Останні польські підрозділи припинили опір 6 жовтня.

Німецька окупація Польщі

В жовтні 1939 року Німеччина безпосередньо анексувала колишні польські території, розташовані вздовж східного німецького кордону: Західну Пруссію, Познань, Верхню Сілезію та колишнє Вільне місто Данциг. На решті окупованої німцями території Польщі, куди входили міста Варшава, Краків, Радом і Люблін, було утворено так зване Generalgouvernement (Генерал-губернаторство під керівництвом цивільного генерал-губернатора, адвоката нацистської партії Ганса Франка).

Решту території Польщі нацистська Німеччина окупувала в червні 1941 року, коли вторглася до Радянського Союзу. Польща залишалася під німецькою окупацією до кінця січня 1945 року.