У перший тиждень посту (з понеділка до четверга) на повечір'ї читають частини канону, а повністю — у четвер п'ятого тижня на Утрені (у парафіяльній практиці служиться напередодні ввечері).
Кожен тропар канону, згідно з древньою традицією, супроводжується трьома земними поклонами. За виконання канону повністю кількість поклонів перевищує 750. Великий покаянний канон належить перу святителя Андрія Критського (660-740) – візантійського ритора та гимнографа.
Канон (релігія) — правило чи догмат із питань віри або виконання релігійних обрядів і т. ін., установлені найвищою церковною владою як закон. Канон (норма) — твердо встановлене правило, усталена норма. Канон (література)
Паракли́с (з грецької: παρεκκλήo — «розрада») — молебень, у якому вірні в скорботі благають про поміч і заступництво Пресвятої Богородиці.
Ака́фіст, або Акатист — при богослужінні в церквах хвальна відправа з читанням і співами на честь Христа, Богородиці та певних святих. Під час акафісту вимагалось обов'язково стояти, звідси й назва акафіст від грец. α — не, καθιςω — сідаю.
Кано́н (грец. κανών — брусок; прут; лінійка; правило, норма; лат. canon) — «церковне правило, догма; пісня на честь святого; усталена норма» , у православному богослужінні — жанр церковної гімнографії: складний багатострофний твір, присвячений прославлянню якого-небудь свята чи святого. Входить до складу богослужінь ранньої, повечір’я, опівнічниці та деяких інших. Так само канон читається на молебнях.