§ 31. Як досліджують океани

Глибоководні райони Світового океану, мабуть, одні з найтаємничіших місць на нашій планеті. За весь час існування розвинених технологічних апаратів ученим так і не вдалося вивчити великі глибини. Тому океанічне дно продовжує приховувати багато секретів. Спробуємо більше дізнатися про сучасні дослідження океану.

1. Навіщо вивчають океан. Вивчення океану допомагає дізнатися і зрозуміти причину затоплення кораблів, які поки що не можна витягнути на поверхню через відсутність потрібного обладнання. Щороку дослідники дізнаються про нових мешканців океанічних глибин. Дослідження океану дає змогу з’ясувати, як океан впливає на клімат материків. Океанічне дно – це скарбниця цінних корисних копалин. Вивчення океану відкриває нові можливості його використання.

2. Хто такий океанолог. Океанолог – це досить рідкісна, але водночас дуже захоплива професія. Океанолог вивчає моря, океани, морські організми, досліджує склад води тощо. Він постійно стежить за найменшими змінами в морях і океанах. На сучасних дослідженнях океанологів базуються розробки захисту навколишнього середовища. Комплекс наук, які досліджують Світовий океан, має назву океанологія.

Переглянь за QR-кодом відео і дізнайся більше про дослідження Жака-Іва Кусто. Якими рисами характеру має володіти океанолог? Для людей яких професій цінні дослідження океанологів?

День в історії

3. Сучасні дослідження океанів. Раніше глибину океанів вимірювали за допомогою лота (старовинний прилад, який складається з троса з грузилом на кінці). Сучасні вчені для вимірювання глибин використовують прилад ехолот (мал. 118). Цей прилад із судна посилає у воду звукові сигнали. Досягнувши дна, ці сигнали відбиваються від нього і повертаються. Дослідники фіксують час, протягом якого звук пройшов до дна і назад. Знаючи швидкість поширення звуку у воді (1500 м/с), можна визначити глибину океану.

Мал. 118. Дослідження океану ехолотом

Для вивчення океанів на їхньому дні, де глибина сягає 10-20 м, встановлюють підводні лабораторії, обладнують підводні човни науковою апаратурою. У дослідженнях Світового океану беруть участь спеціальні судна, літаки, супутники Землі, здійснюють фотографування та кінозйомку. Під час вивчення великих ділянок океану вчені різних країн об’єднують свої зусилля. Результати таких досліджень мають велике значення для рибальства, судноплавства, пошуків та видобутку корисних копалин.

Чи доводилося тобі бачити океан? Підбери і запиши прикметники, якими б ти його описав/-ла. Назви океани та покажи їх на карті.

4. З яких частин складається океан. Слово «океан» дійшло до нас від давніх греків. Так вони називали безмежну водну оболонку Землі, що немов величезна річка обтікала світ з усіх боків. Звідси й з’явилося поняття «Світовий океан».

Океан – це величезний водний простір, що охоплює дуже велику ділянку земної поверхні. Море – частина океану, відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами (мал. 119).

Мал. 119. А – виступи суходолу; Б – острови; В – підняття океанічного дна

Покажи на карті океани, найбільші острови, півострови і моря.

Працюємо разом

Пригадайте, які моря омивають береги України. Покажіть їх на карті. З’ясуйте, з водами якого океану вони мають зв’язок. Частинами яких океанів є найбільші моря світу: Коралове, Тасманове, Ведделла, Філіппінське.

Чи знаєш ти, що є кольорові моря? Їхні назви пов’язані з кольором води. У Тихому океані на сході материка Євразія розташоване Жовте море. Цю назву воно дістало через жовті частинки глини, які наносять сюди води річок. Біля північних берегів Європи розташоване Біле море, яке більшу частину року вкрито білими льодами і снігом. У північно-західній частині Індійського океану є Червоне море, вода якого через велику кількість особливих водоростей буває червонуватою.

Досліди походження назви Чорного моря.

Працюємо разом

Користуючись різноманітними джерелами інформації, складіть характеристику океану (на вибір групи) за планом:

1. Площа. 2. У яких півкулях розміщений. 3. Береги яких материків омиває. 4. Найглибша западина (глибина, м). 5. Моря. 6. Найбільші острови. 7. Хто досліджував. 8. Походження назви океану.

Робота з картою

Прочитай текст і, користуючись картами атласу, запиши назви океанів, якими пройшла експедиція Фернана Магеллана.

Експедиція Фернана Магеллана вирушила з Європи на захід, з півдня обігнула Америку, досягла південних берегів Азії, уздовж них дійшла до Африки, обігнула її та повернулася до Європи.

Частинами океану, крім морів, є протоки і затоки. Найширша протока – Дрейка, найбільша затока – Бенгальська.

Протока – це відносно вузька частина водного простору, що сполучає дві сусідні водойми і роз’єднує ділянки суходолу. Затока – частина океану або моря, що глибоко вдається в суходіл, але має вільний зв’язок з океаном.

Потренуйся показувати на карті океани, острови, півострови, моря, затоки і протоки, які є у тексті уроку. Перевірте одне одного.

5. Чому вода в океані солона. Вода в усіх океанах має гірко-солоний смак. Річ у тім, що в ній розчинено дуже багато солей, які містяться в надрах землі. Тому океанічна вода непридатна для пиття і приготування їжі. Якби вдалося видалити всю сіль з океанів і розподілити її по всій поверхні Землі, то вона утворила б шар завтовшки близько 150 м. Солоною воду робить кухонна сіль, частка якої у морській воді є найвищою з-поміж інших солей.

Найсолоніше море на Землі – Мертве море (мал. 120). Воно не є частиною океану. Це насправді солоне озеро. Узбережжя Мертвого моря є найнижчою ділянкою суходолу на Землі. Друге за солоністю – Червоне море.

Мал. 120. Мертве море

Іноді говорять, що океани не розділяють материки, а зближують їх. Поміркуй чому.

Працюємо разом

Підготуйтеся до круглого столу «Океани в небезпеці». Об’єднайтеся у групи за ролями, наприклад: експерти-екологи, журналісти, океанологи, риболови, жителі узбережних територій, відпочивальники, спеціалісти у сфері екологічного туризму, медики.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

• Вивчення океану відкриє нові можливості для його використання. Океани досліджують за допомогою наукової апаратури.

• Частинами океану є моря, протоки, затоки.

ЗАПИТАННЯ ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Для чого людству потрібно досліджувати океани?

2. Чому вода в океані солона?

3. Підготуйте повідомлення або буклет про сучасні дослідження океану.

4. Користуючись картами шкільного атласу з’ясуй, які затоки і протоки є у Чорному морі. Покажи їх на карті.

5 Оціни свою діяльність на уроці. Продовж речення: я дізнався/- лася. Було цікаво. Мене здивувало. Хочу дізнатися.

Як досліджують океани 5 кл НУШ

Глибоководні райони Світового океану, мабуть, одні з найтаємничіших місць на нашій планеті. За весь час існування розвинених технологічних апаратів ученим так і не вдалося вивчити великі глибини. Тому океанічне дно продовжує приховувати багато секретів. Спробуємо більше дізнатися про сучасні дослідження океану.

Як досліджують океаниmirpps.ru. Пізнаємо природу 5 клас

1. Навіщо вивчають океан. Вивчення океану допомагає дізнатися і зрозуміти причину затоплення кораблів, які поки що не можна витягнути на поверхню через відсутність потрібного обладнання. Щороку дослідники дізнаються про нових мешканців океанічних глибин. Дослідження океану дає змогу з’ясувати, як океан впливає на клімат материків. Океанічне дно – це скарбниця цінних корисних копалин. Вивчення океану відкриває нові можливості його використання.

2. Хто такий океанолог. Океанолог – вивчає моря, океани, морські організми, досліджує склад води тощо. Він постійно стежить за найменшими змінами в морях і океанах, щоб дати базу розробки захисту навколишнього середовища. Океанологія – це комплекс наук, які досліджують Світовий океан, має назву .

Дослідження Жака-Іва Кусто. французький дослідник Світового океану, автор великої кількості книг і фільмів, першовідкривач. Розробив і випробував акваланг

Як створюють карту дна океану і чому це важливо

Наразі вона має трохи менше чверті загальної площі під водою – 23,4%.

Вдосконалені карти дна допомагають у навігації та охороні довкілля, а також у багатьох інших речах.

Минулого року науковці позначили на карті близько 10 мільйонів квадратних кілометрів нових батиметричних (глибинних) даних.

Ця площа цілком еквівалентна поверхні суші в Європі.

Оновлену карту представили на ІІ конференції ООН з питань океану, що відбулася цього тижня у Лісабоні.

Більшість даних отримали не завдяки картографічним роботам, а тому, що уряди, установи й компанії погодилися відкрити свої архіви.

Вважають, що 10-15% необхідної інформації досі зберігається на серверах, частково тому, що власники побоюються, що можуть видати комерційну чи оборонну таємницю, якщо оприлюднять цю інформацію.

“Але їм немає про що турбуватися”, – переконаний Джеймі МакМайкл-Філліпс, керівник проєкту “Морське дно- 2030”, який запустила програма Генеральної батиметричної карти океанів (GEBCO) та фонд Nippon.

“Показник глибини на площі розміром з футбольне поле (приблизно 100 м на 100 м) не розкриє ні національних, ні комерційних таємниць”, – пояснює МакМайкл-Філліпс.

Амбітність та масштаб проєкту вражають: до 2030 року вчені обіцяють розробити повну карту дна світового океану.

Проєкт стартував у 2017-му, коли було досліджено лише 6% світового дна.

Робот-океанограф Surveyor успішно проплив тисячі кілометрів

Кращі картографічні дані необхідні з низки причин. Наприклад, для навігації та прокладання підводних кабелів та трубопроводів. Карти також важливі для управління рибним господарством, оскільки навколо підводних гір мешкають безліч мікроорганізмів.

Крім того, морське дно впливає на океанські течії. Дослідникам необхідні такі карти для більш точного прогнозування зміни клімату, тому що саме океани відіграють вирішальну роль у переміщенні тепла навколо планети. Дані дозволять зрозуміти, як підійматиметься рівень моря у різних частинах світу.

Флагманом британського наукового британського флоту зараз є нове дослідницьке судно Sir David Attenborough. Його спустили на воду у 2018 році.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Судно обладнане гвинтовими колонками в кормі та носовій частині для стійкості у суворих погодних умовах, а також шахтою для дослідницького обладнання. Зокрема, для глибоководних досліджень, картографування морського дна та вимірювання глибини.

Кожен може допомогти

“Морське дно-2030” закликає судна вмикати гідроакустичне обладнання й вимірювати глибини. І йдеться не лише про виміри з великих суден – невеликі океанські яхти, оснащені реєстраторами даних, також можуть зробити внесок.

Один з активних учасників “Морського дна-2030” – американський підприємець та дослідник Віктор Весково. Він став першою людиною, яка досягла дна всіх чотирьох найглибших океанських западин у світі.

Весково використовує підводний човен, щоб відвідати найглибші місця у світовому океані.

“Ми – не комерційне судно, тому нам не потрібно обирати найекономніші маршрути. Коли ми вирушаємо в експедицію, ми запитуємо [в “Морського дна-2030″]: що вас цікавить? І міняємо маршрут, щоб вивчити ці території”.

Весково особисто позначив на карті понад 3 млн км² океанічного дна.

Автор фото, Ocean Infinity / Vard

Компанія Ocean Infinity створює флотилію суден-роботів

Роботи-океанографи

Однак для того, щоб отримати повну картину океанського дна, необхідно кардинально змінити підхід і можливості. Багато частин світу настільки віддалені, що лише деякі судна ходять туди, не кажучи вже про збір даних в цих регіонах.

Але останнім часом ми бачимо, як частину важкої роботи можуть виконувати морські роботи. Одним із цікавих прикладів є Saildrone Surveyor, який успішно довів свої можливості картографування під час рейсу між Сан-Франциско та Гаваями.

Ця подорож тривала 28 днів. Подолавши відстань 2 250 морських миль (4 167 км), судно нанесло на карту близько 6 400 квадратних миль (22 тисячі квадратних кілометрів) морського дна.

Американська компанія Ocean Infinity, що спеціалізується на дослідженнях морського дна, теж будує парк безпілотних морських роботів.

За допомогою віддалених датчиків вони збиратимуть візуальну та акустичну інформацію.

Флотилія діятиме виключно автономно, без участі людей та керованих суден. Контроль та управління здійснюватиметься з берегових пунктів управління через супутникові канали зв’язку.

Такі судна можна відправляти в тривалі місії у важкодоступні райони з меншими витратами, ніж у звичайного судна з екіпажем.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!