Ефералган для дітей: інструкція по застосуванню

Серед жарознижувальних засобів і ліків-анальгетиків дітям найчастіше призначають препарати парацетамолу, оскільки вони досить ефективні і більш безпечні. Одним з таких препаратів є «Ефералган».

Форма випуску

«Ефералган» вже багато десятиліть випускається французькою компанією «УПСА», якою з 1994 року володіє американська компанія «Брістол-Майєрс Сквібб». Препарат представлений у декількох лікарських формах:

• Сироп. Такий «Ефералган» є жовтувато-коричневої, трохи в’язкою рідиною, яка пахне ваніллю і карамеллю. Вона продається в пластикових флакончиках по 90 мл разом з мірною ложкою.
• Ректальні свічки. Їх випускають в трьох різних дозуваннях і продають по 10 штук в одній коробці (по 5 супозиторіїв у одній контурній упаковці). У них білий відтінок і гладка глянсова поверхня.
• Шипучі таблетки. Ця форма «Эффералгана» поміщена в стрипи по 4 штуки і продається за 16 таблеток у пачці. Самі таблетки плоскі, круглої форми білого кольору. На одній стороні ліки є ризику, щоб ділити таблетку на половинки.

Склад

Головним інгредієнтом будь-якій з форм «Эффералгана» є парацетамол, який міститься в ліках в таких дозуваннях:

• в 1 мл сиропу – у кількості 30 мг;
• в одному супозиторії – у дозі 80, 150 або 300 мг;
• в одній шипучою таблетці – у дозуванні 500 мг.

Крім парацетамолу, сироп включає сорбат калію, макрогол 6000 і лимонну кислоту, а також очищену воду. Щоб таке ліки було солодким, в нього додають цукровий сироп і сахаринат натрію, а для приємного запаху в його склад включений карамельно-ванільний ароматизатор.

Ректальні свічки відрізняються більш простим складом. Крім активного інгредієнта, в них присутні лише напівсинтетичні гліцериди, які і формують супозиторій. Допоміжними компонентами шипучих таблеток виступають карбонат натрію, сорбіт, повідон, гідрокарбонат натрію та деякі інші сполуки.

Принцип дії

У «Эффералгана» зазначається виражену аналгезуючу дію, а також здатність знижувати підвищену температуру тіла. Такі лікувальні ефекти препарату пов’язані з його впливом на ферменти, які називають циклооксигеназами (вони «керують» синтезом простагландинів). Так як вплив ліків поширюється на ті ферменти, які знаходяться в ЦНС, це обумовлює переважне вплив «Эффералгана» на центри головного мозку, що відповідають за терморегуляцію і реакцію на біль.

Коли медикамент потрапляє у запалену тканину, він знешкоджується клітинними пероксидазами. З-за цього протизапальну дію у сиропу, таблеток або свічок практично повністю відсутня. Але так як «Ефералган» не впливає на синтез і виділення простагландинів поза ЦНС (в периферичних тканинах), він не пошкоджує слизову оболонку шлунка і кишечника, а також не провокує порушення водно-електролітного обміну (не затримує воду та натрій).

Активна речовина «Эффералгана» всмоктується повністю, а дія виявляється в залежності від форми ліки. Максимальний рівень діючого інгредієнта в крові після прийому сиропу виявляють через 30-60 хвилин після введення супозиторія – через 2-3 години після прийому розчину, зробленого з шипучою таблетки – через 10-60 хвилин.

Свідчення

Жарознижувальна дія «Эффералгана» затребуване при різних станах, які проявляються лихоманкою. Медикамент застосовують при грипі, багатьох інфекційних хворобах, після щеплення або в інших ситуаціях. Як анальгетик, «Ефералган» призначають при помірних або слабких болях, наприклад, при міалгії, після якої-небудь травми, при невеликій головного болю і так далі.

З якого віку призначають?

У різних форм «Эффералгана» вікові обмеження відрізняються. Сироп дозволено давати дітям старше одного місяця з вагою більше 4000 р. Таке солодке ліки застосовують до 12-річного віку або поки маса тіла дитини не перевищить 32 кг. Шипучі таблетки, навпаки, з-за високої дози парацетамолу виписують лише тим пацієнтам, яким вже є 12 років.

Для супозиторіїв з-за різної дозування теж існують свої вікові рамки. Так, якщо в свічці міститься 80 мг активної речовини, такий медикамент виписують самим маленьким пацієнтам – немовлятам у віці від трьох до п’яти місяців, маса тіла яких становить 6000-8000 р.

Свічки з дозуванням 150 мг показано для симптоматичної терапії у дітей старше шести місяців до 3-річного віку. Враховуючи масу тіла, медикамент з цією дозою підійде маленьким пацієнтам, які важать 10-14 кілограм. Супозиторії з найбільшим вмістом парацетамолу (300 мг) призначаються дітям від п’яти до десяти років, маса тіла яких становить від 20 до 30 кілограм.

Протипоказання

«Ефералган» не можна давати дітям з:

• гіперчутливістю до будь-якого компонента ліки;
• важкими хворобами печінки;
• нестачею в організмі ферменту «глюкозо-6-фосфатдегидрогеназа»;
• захворюваннями крові;
• тяжкими патологіями нирок.

Використання ректальних свічок додатково протипоказано при захворюваннях прямої кишки і діареї.

Побічні дії

При лікуванні «Эффералганом» можуть з’явитися алергічні реакції, наприклад, кропив’янка або набряк Квінке. Медикамент також може негативно впливати на травну систему, провокуючи пронос, нудота, спазми в животі та інші симптоми. Зрідка під дією «Эффералгана» може змінюватися картина крові – зменшується кількість клітин і змінюється протромбіновий індекс. Крім того, в окремих пацієнтів препарат чинить токсичну дію на печінку і нирки.

Інструкція по застосуванню

Дозування сиропу

Щоб дізнатися потрібну для конкретної дитини кількість рідкого «Эффералгана», слід помножити його вагу в кілограмах на 10-15 мг. Так розраховують разову дозу медикаменту і дають його дітям 3-4 рази в день (перерва між прийомами – від 4 до 6 годин). Для розрахунку максимальної добової дози солодкого препарату вага в кілограмах множиться на 60.

Щоб точно відміряти сироп, використовують мірну ложку, яка продається разом з флаконом. На ній є ділення від «4» до «16», які відповідають вазі пацієнта в кілограмах. Наприклад, якщо малюк важить 8 кг, то мірна ложечка наповнюється ліками до мітки «8».

Якщо ж маса тіла дитини більше 16 кг, медикамент потрібно набирати за два рази. Наприклад, вага пацієнта складає 24 кг, тоді спочатку ложку заповнюють повністю до позначки «16» і дають випити сироп, а потім набирають ліки до позначки «8» і відразу ж дають дитині проковтнути.

Сироп зазвичай дають у нерозведеному вигляді, але якщо необхідно, препарат може розлучатися в невеликій кількості якоїсь рідини – соку, води, молока. Якщо дитина проковтнула нерозведений сироп, йому можна запропонувати запити медикамент будь негарячій рідиною.

Як застосовують свічки?

Таку форму «Эффералгана» звільняють від упаковки і акуратно вводять ректально, бажано після природного випорожнення або клізми. Дозування препарату така ж, як і у сиропу – 10-15 мг на кожен кілограм ваги маленького пацієнта. Свічки використовують тричі на день з інтервалом шість годин або чотири рази на день, але кожні 4 години. В залежності від вмісту парацетамолу в одному супозиторії ліки призначають у таких разових дозах:

• 80 мг – малюкам 3-5 місяців, якщо їх вага 6-8 кг;
• 150 мг – дітям старше 6-місячного віку до трьох років з вагою 10-14 кг;
• 300 мг – маленьким пацієнтам 5-10 років, які важать 20-30 кг.

Максимальною кількістю відповідних за віком і вагою супозиторіїв на добу є 4 свічки.

Як давати таблетку?

Щоб приготувати з твердої форми «Эффералгана» лікувальний напій, потрібно кинути таблетку на 200 мілілітрів води. З неї почнуть виділятися бульбашки і незабаром препарат повністю розчиниться, після чого ліки слід дати випити дитині.

Разовою дозою препарату є ціла таблетка або половинка, але іноді лікар призначає та по 2 таблетки одразу. Такий «Ефералган» можна давати дітям старше 12 років двічі або тричі на день, а пауза між прийомом препарату повинна бути більше 4 годин. Максимально дозволеної добової дозою є 8 таблеток.

Як довго можна використовувати?

Тривалість застосування будь-якої форми «Эффералгана» залежить від симптому, при якому призначений препарат. Якщо медикамент дають від температури, то його можна приймати не довше трьох днів. У ситуації, коли з початку застосування ліків минуло три дні, а лихоманка все ще є, потрібен огляд лікаря.

Якщо «Ефералган» виписали для позбавлення від болю, використовувати препарат можна трохи довше, але не більше 5 днів. При збереженні больового синдрому через п’ять днів з початку застосування теж потрібно проконсультуватися з лікарем.

Передозування

При значному перевищенні дозування «Эффералгана» з’являється біль в животі, блідість шкіри, блювота і інші негативні симптоми. Отруєння ліками небезпечно своїм токсичним впливом на печінку, яке проявляється не відразу, тому при виявленні передозування слід негайно показати дитину лікарю. Зазвичай маленького пацієнта госпіталізують, дають йому сорбенти і антидот (ацетилцистеїн), а потім спостерігають за його станом.

Взаємодія з іншими ліками

Щоб випадково не спровокувати передозування, не можна застосовувати «Ефералган» одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол. Не рекомендовано також давати дітям інші жарознижуючі засоби або анальгетики («Нурофен», «Анальгін», «Найз», «Фаспик», «Кеторол», «Мить 200», «Вольтарен» та ін). Поєднувати їх з прийомом «Эффералгана» допустимо виключно за приписом лікаря.

Крім того, не рекомендовано одночасне застосування «Эффералгана» і протисудомних засобів, хлорамфеніколу, антикоагулянтів, саліцилатів та багатьох інших ліків. Повний список медикаментів, які не призначають разом з препаратами парацетамолу, можна побачити в паперовій інструкції до всіх форм «Эффералгана».

Умови продажу

Будь-який з видів «Эффералгана» можна легко купити в аптеці, так як всі форми цього ліки відносять до безрецептурних засобів. Середня ціна одного флакона сиропу або упаковки свічок з дозуванням 80 мг становить 90-100 рублів. За 16 шипучих таблеток потрібно заплатити близько 150 рублів.

Умови зберігання

Тримати сироп, шипучі таблетки або супозиторії будинку рекомендується при температурі нижче +30 градусів. Ліки повинне лежати там, де воно буде недоступним для діток. Термін придатності будь-якої форми «Эффералгана» – 3 роки.

Відгуки

Майже всі відгуки про вживання «Эффералгана» в дитячому віці є позитивними. Препарат хвалять за ефективну дію, невисоку вартість і різноманітність лікарських форм. До переваг сиропу відносять легкість дозування, не дуже солодкий смак, можливість застосування з 1 місяця, швидка дія (через 30-40 хвилин).

До плюсів свічок відносять зручність використання і простий склад, але нерідко скаржаться, що ефект від такої форми «Эффералгана» проявляється пізніше. Що стосується шипучих таблеток, то їх хвалять за приємний смак і швидке зниження температури або усунення болю, а недоліками називають обмеження за віком і більш високу ціну.

Препарат «Ефералган з вітаміном с» відрізняється від звичайного шипучого «Эффералгана» меншою дозуванням парацетамолу в одній таблетці (всього 330 мг) і присутністю другого активного компонента – аскорбінової кислоти в дозі 200 мг. Додавання до складу вітаміну С зменшує проникність судин і підвищує імунітет.

Це ліки продають в пластикових тубах по 10 шипучих таблеток і призначають дітям старше 8 років. Його, як і звичайний «Ефералган», виписують при спеці або болях. Препарат розчиняється у 200 мл води і приймається з інтервалом 4 години. Дітям 8-12 років «Ефералган з вітаміном с» дають по 1 таблетці на прийом, але не більше 4 штук на добу.

Для дітей 12-15 років разова доза становить півтори таблетки, а максимальна кількість на добу – 6 шипучих таблеток. Якщо ж пацієнтові більше 15 років, на один прийом можна використовувати відразу 2-3 таблетки, а всього протягом дня підліток не повинен отримати більше 12 штук.

Тривалість застосування такого ліки має ті ж обмеження – не більше 5 днів при болях і не довше 3 днів при високій температурі. «Ефералган з вітаміном с» теж продають без рецепту і зберігають при температурі до +30 градусів. Такий медикамент придатний протягом трьох років від дати виготовлення.

Аналоги

Якщо потрібно замінити «Ефералган» аналогом, лікар в першу чергу запропонує інший лікарський засіб з тим же діючим інгредієнтом, наприклад:

• «Дитячий Панадол» (його також називають «Панадолом Бебі»). Це ліки представлено полуничної суспензією, яку допустимо давати малюкам до 1 місяця. Крім цього, препарат випускають в ректальних свічках з дозуванням 125 мг та 250 мг. Їх виписують дітям від 6 місяців до 6 років.

• «Парацетамол». Його виготовляють у вигляді свічок з дозуванням від 50 до 500 мг, полуничною або апельсинової суспензії, таблеток по 200 і 500 мг, а також розчину для ін’єкцій. Крім того, є препарат «Парацетамол-Хемофарм», який є шипучими таблетками.
• «Цефекон Д». Цей препарат парацетамолу представлений лише ректальними супозиторіями, а кількість активної речовини в них становить 50, 100 і 250 мг. В залежності від дозування такі свічки призначають дітям від одного місяця до дванадцяти років.
• «Калпол». Це суспензія з м’ятним смаком, яка, як і «Ефералган» в сиропі, може застосовуватися у діток з одного місяця.

Про те, в яких дозах слід давати жарознижуючі дітям, дивіться у наступному відео від доктора Комаровського.

Чому дітям потрібні розчарування і як допомогти з ними впоратися

Коли читаєш пости в спільнотах, присвячених вихованню дітей, створюється враження, що основна мета батьків — не дати дитині почати турбуватися. Нам здається, що негативне переживання зламає долю дитини. Але чи так це? І чого ми позбавляємо дітей, коли не даємо їм відчути розчарування? Поговорили про це з психологом, соматичним терапевтом Руфіною Кашаповою.

Кожен з батьків знає, як нестерпно буває чути дитячий плач. Бажання «швидше припинити це» цілком зрозуміло і природно: людські дитинчата беззахисні, без допомоги дорослого їм не вижити, весь наш еволюційний досвід говорить про це.

Вся річ у віці

«Поки дитина маленька, будь-яке переживання для неї тотальне. Радість, сум, біль — вона відчуває їх усім єством. Вона не знає, що таке «терпіти», «чекати». У пам’яті дитини поки немає досвіду, який говорив би їй, що те, що відбувається рано чи пізно закінчиться, — пояснює Руфіна Кашапова. – Так влаштовано природою: батьки повинні бігти та рятувати дитину, а та не повинна терпіти. Але рано чи пізно дитина виходить з грудного віку. Вона накопичує досвід, вчиться перечікувати, справлятися з дискомфортом. І це вміння їй може сильно стати в пригоді в майбутньому».

Навіщо вчитися терпінню?

Уміння справлятися з розчаруванням не має нічого спільного зі звичкою постійно терпіти незручності. Коли ми свідомо ігноруємо власні потреби та бажання, це знижує якість нашого життя. А ось якщо у важкій ситуації ми можемо зібратися і потерпіти без шкоди для психіки — такий досвід робить нас більш адаптованими, дарує нам гнучкість, зберігає наші сили.

«Ми планували цієї весни працювати або відпочивати, а замість цього сиділи вдома, і ще незрозуміло, що будемо робити наступного року, — нагадує Руфіна Кашапова. – Але ми справляємося з розчаруванням, тому що розуміємо смисл. Ми визнаємо, що життя змінилося, воно не таке, як ми планували, — і починаємо організовувати його заново.

Ми реагуємо дією: упорядковуємо дім, придумуємо собі заняття. А той, хто не розуміє, — впадає в істерику або ступор, шукає винних. І це характерно як раз для тих, хто не навчився переживати розчарування».

Дорослий, здатний прийняти те, що не можна змінити, приймає проблеми, швидше і точніше знаходить вирішення, ніж той, хто не володіє подібними навичками. У таких дорослих за плечима є досвід дитячих розчарувань і їх подолання.

«Потрапляючи в непросту життєву ситуацію, ми на ходу починаємо перебудовуватися, діяти. Те ж саме робить дитина, якщо ми не підсовуємо їй готові рішення, — говорить експерт. – Якщо ж ми не даємо їй шансу самій розібратися з тим, що відбувається, дитина не вчиться здоровій поведінці в стані розгубленості. Вона чекатиме, що хтось прийде і скаже їй, що робити».

Звичайно, мова не йде про нехтування або свідоме ігноруванні потреб дитини.

«Буває, що дитина переживає розчарування, а дорослі говорять: «А що це ти засмутився? Все нормально, нічого серйозного взагалі». Дитина переводить на свій дитячий: «те, що я відчуваю, неважливо», і перестає спиратися на своє сприйняття», – нагадує Руфіна Кашапова.

Точка росту

Вікові кризи — це час, коли дитина, здається, весь час розчарована: у нас, у світі навколо. Така яскрава криза трьох років, коли малюки засмучуються з приводу: «Не хочу, не буду! Дай!». Світ дитини змінюється, змінюються її можливості, вміння і тілесні навички. І ці зміни змушують її сильно переживати. Батькам теж доводиться несолодко!

Є два простих правила, які допоможуть пережити цей і подібні, наповненні розчаруванням, періоди.

• По-перше, татам і мамам слід подбати про себе: пам’ятати, що все пройде, давати собі відпочинок, не прагнути до недосяжного ідеалу.
• По-друге, незважаючи ні на що, навіть якщо дуже важко, потрібно залишатися в контакті з дітьми.

«Ми можемо говорити дитині: «Так, любий, світ — важка штука. Ти хочеш багато, але не все виходить». Залежно від того, як дитина пройде через ці переживання, вона знайде ті чи інші навички для того, щоб орієнтуватися в житті. Давайте маленьким людям можливість засмучуватися, злитися, сваритися, відчувати досаду. На іншому полюсі почуттів їх чекають задоволення, наснага, радість, задоволення», – стверджує психолог.

Що потрібно робити дорослому в такий непростий момент? Відволікати дитину від переживань не варто: роблячи це, ми піклуємося про власний комфорт. Нам боляче стикатися з сильними почуттями дитини. Але вони — частина життя, і навчитися їх чути та розрізняти — навик, який потім стане в пригоді.

«Дорослі можуть поцікавитися у дитини: «Що ти зараз відчуваєш?» – пояснює Руфіна Кашапова. – Якщо вона поки не вміє говорити, можна задати питання більш конкретно: «Ти розгублений?» Дитина ще не знає цього слова, але з вашого тону зрозуміє, що ви маєте на увазі, кивне. Як тільки ми внутрішньо визначаємо, що з нами відбувається, вихід знаходиться. Людина так влаштована. Батьки можуть допомогти дитині з цими пошуками. Головне — не робити за дитину всю «роботу».

Чи достатньо ми хороші батьки?

Що спонукає батьків оберігати дитину від розгубленості й смутку? Чому деякі з нас поспішають задовольнити всі бажання дитини, навіть ті, що не підуть їй на користь? Можливо, в нас говорить страх опинитися недостатньо хорошими батьками.

«Батьки бояться не відповідати власним очікуванням, — пояснює Руфіна Кашапова. – Якщо дитина розчарований в мамі чи татові, ця крапля потрапляє в чашу їхнього розчарування собою. Але ж ми в цей момент наділяємо дитину колосальною владою: тепер вона керує нашою задоволеністю! Поступаючи так, ми ростимо з неї маніпулятора».

Практично всі мами й тата іноді приймають «непопулярні» серед дітей рішення. Не дозволяють дивитися мультфільми три години поспіль або забороняють гуляти в вихідний, якщо на тижні дитина принесла зі школи кілька двійок. Часом ми скасовуємо свої ж рішення. Але чи піде це на користь дітям?

«Дитина має право поскандалити. А ми маємо право сказати їй «ні», навіть якщо вона скандалить, — каже Руфіна Кашапова, — Наша твердість необхідна самій дитині: спиратися можна тільки на щось міцне. Якщо батько зараз сказав «ні», а через хвилину сказав «так» – на нього не можна спиратися. Непослідовні тато або мама ненадійні. А значить, спиратися дитині можна тільки на себе … І я припускаю, що це веде до сильного розчарування».

Чи не втратять ті батьки, які дотримуються подібної політики, любов дитини? Адже це те, чого ми всі боїмося …

«Якщо батьки послідовні, діти в них не розчаровуються, — пояснює експерт. – Вони засмучуються через конкретної ситуації: «Я хотів, але у мене не вийшло». При цьому батьківська фігура залишається сильною, надійною. З такими батьками дитина зможе пережити будь-який розлад, будь-яку кризу, і стане дорослим, який будь-що-будь знайде вихід навіть у найскладнішій ситуації».

Як давати Ентерол дітям?

Ентерол – пробіотик, який можна застосовувати з моменту народження. Однак вік дитини впливає на вибір форми препарату:

Як давати дитині Ентерол?

Приймати препарат треба натщесерце. Капсули запивають водою. Порошок з пакетика найкраще розмішати в теплому молоці або воді – вийде напій з приємним смаком «тутті-фрутті».

Важливо! У Ентеролі містяться живі дріжджі. Тому пробиотик не варто запивати або додавати в гарячу (> 50 ° С) або холодну рідину, а також приймати разом із дуже гарячою або холодною їжею. Бажано, щоб температура води / молока була 20-37 ° С, так як вона оптимальна для сахароміцетів [1].

З цієї ж причини не варто поєднувати прийом Ентеролу з таблетованими протигрибковими препаратами.

У той же час немає жодних обмежень в одночасному прийомі з антибіотиками, окрім тих, що зазначені в інструкції для застосування лікарського засобу. Ентерол можна пити разом з будь-якими антимікробними препаратами, оскільки сахароміцети до них не чутливі.

Якщо дитині призначили сорбент (наприклад, активоване вугілля, діосмектит), необхідно витримати інтервал в залежності від інструкції.

Як давати Ентерол дітям до року?

Немовлятам порошок з одного пакетика розводять теплим грудним молоком, сумішшю або водою та дають в пляшечці.

Як часто можна давати Ентерол дітям?

Доза, кратність прийому і термін лікування призначаються лікарем і залежать від віку дитини і її захворювання.

Препарат рекомендується давати вранці або двічі на день. Сахароміцети буларді, які містяться в Ентеролі, швидко накопичуються в товстій кишці, і залишаються там в такій концентрації протягом 24 годин. Це робить навіть одноразовий прийом ефективним.

1. Czerucka D, Piche T, Rampal P. Review article: yeast as probiotics — Saccharomyces boulardii. Aliment Pharmacol Ther. 2007 Sep 15;26(6):767-78. doi: 10.1111/j.1365-2036.2007.03442.x. PMID: 17767461.
2. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЕНТЕРОЛ 250
3. Фармакологія, / Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. 2003