Весняний овоч на нашому столі! Вибираємо сорти редису

Сьогодні здасться дивним, що відомий для всіх овоч редис раніше вважався заморською та незвичайною культурою. У давнину рослині приписували містичні властивості і складали про нього легенди. А все це тому, що у редиски багатий склад. Виростити на своїй ділянці редис не складно. Головне – правильно підібрати сорт, який матиме не тільки приємний смак, а й відмінну плідність.

Сорт редиски Масляний гігант

Перевірений часом надійний сорт було виведено німецькими селекціонерами. У народі можна зустріти такі його назви: олійний велетень чи ризенбуттер. Таку назву овочу дали через соковиті плоди, всередині вони і справді ніби маслянисті – соковиті, солодкуваті та ніжні. Вегетаційний період сорту становить 24-25 днів, вага одного плода в середньому 30 грам, а діаметр – 5см. Шкірка пофарбована в яскраво-червоний колір, вона тонка і блищить на сонці. Форма плода – ідеально кругла. Масляний гігант стійкий до цвітності, добре переносить похолодання. Переважно вирощувати у відкритому ґрунті, ніж у теплиці. Коренеплоди транспортабельні і довго не виснуть після збору. Редиска не виносить спеку і тривалу посуху. Застосовується у свіжому вигляді для приготування перших страв та салатів.

Сорт редиски Ютцинка

Ютцинка – середньостиглий, всесезонний сорт. Вегетаційний період – 27-30 днів. У редиски цікавий коренеплід довгастої форми, не менш цікавий його колір – інтенсивно-рожевий. Діаметр плода 3-4 см, а довжина – 6-7 см. У коренеплоду тонка та м’яка шкірка. М’якуш має слабо гострий, соковитий і хрумкий смак. Головна перевага сорту -транспортабельність, зібраний урожай довго зберігає свій товарний вигляд. Вирощувати редис переважно у відкритому ґрунті під плівковим укриттям. Слід зазначити високу схожість насіння. Коренеплоди застосовують у свіжому вигляді та використовують для переробки.

Сорт редиски Рондар

Гібридний редис дозріває рано, вегетаційний період сорту надзвичайно короткий – 18-20 днів. У рослини прямостояча листова розетка, листя редиски пофарбовані в сірувато-зелений колір. Кулясті коренеплоди з насичено червоною шкіркою блищать і переливаються. Соковита і ніжна на смак м’якуш довго не друзить. Плоди мають хорошу лежкість та товарний вигляд, не розтріскуються. Важливо не допускати переростання, у такому разі всередині плода з’являються порожнечі. Врожайність – до 1 кг з одного квадратного метра. Рондар призначений для свіжого вживання. Сорт цінуватися за холодостійкість та транспортабельність.

Сорт редиски Сніжка

Сорт добре пристосовується до температурних умов. Вегетаційний період – приблизно 30 днів. Культуру переважно розташовувати на родючому ґрунті та добре освітленій ділянці. У круглих коренеплодів тонка шкірка кремового кольору. За смаком м’якуш редис гострий і соковитий, плоди містять велику кількість вітамінів і мінералів. Діаметр одного округлого плоду 4 см, а маса – 20-30 г. Сорт Сніжка вважається досить урожайним, з одного квадратного метра можна зібрати 2,5 кг урожаю. Культура стійка до хвороб та посухи.

Сорт редиски Селеста

Селеста – лідер серед голландських гібридів. Гібрид відрізняється середньоранніми термінами дозрівання та високою врожайністю. Особливого догляду та застосування агротехніки при вирощуванні редис не вимагає. Селесту часто вирощують фермери для більшого врожаю. Сорт надзвичайно стійкий до стрілкування, хвороб, шкідників і практично не дає цвітності. З квадратного метра можна отримати 3-3,5 кг урожаю. Плід редиски в діаметрі 5 см, а його маса становить – 25-30 грам. Форма коренеплоду – кругла. М’якуш редиски приємний на смак, соковитий і слабо-гострий. Селеста довго зберігається і втрачає своїх товарних якостей. Вегетаційний період – 20-25 днів.

Сорт редиски Фіолет

Урожайний сорт був створений для аматорського ринку. Коренеплоди редиски пофарбовані у бузковий колір. Їхній термін дозрівання – 22-29 днів. У сорту простежується дружнє формування коренеплодів. Ззовні кругло-витягнутий плід редиски блискучий, гладкий, а смак соковитий і щільний. Цінність сорту полягає у стійкості до стрілкування, також він добре зберігає товарність. Редиска росте на пухких, родючих ґрунтах і вимагає проріджування при загущеному посіві. Фахівці радять вирощувати культуру з весни до осені.

Сорт редиски Швидкостигла вишня

Відносно новий сорт дозріває лише за 20-25 днів. У плодів округла форма, а шкірка овочів пофарбована в яскраво-червоний колір. Маса одного екземпляра-15-20 г. На смак сніжно-біла м’якоть овочу ніжна, хрумка, без гіркоти. З одного квадратного метра посівів можна одержати 1,2-2 кг урожаю. Ідеальними попередниками для редису будуть будь-які культури, крім хрестоцвітих. Цінність сорту: хороша лежкість, плоди довго не в’януть і не тріскаються під сонцем. У разі перезрівання коренеплоди втрачають свій смак.

Сорт редиски Осінній гігант

Осінній гігант дозріває за 19-25 днів. Культура цінується великою масою коренеплоду, вага одного екземпляра сягає від 75г до 150г. Плоди овочів містять корисні вітаміни, мінерали. На смак ідеально біла м’якоть редиски соковита, м’яка та хрумка. Форма коренеплоду – плоскоокругла, еліптична. Сорт не стійкий до стрілкування та цвітіння. Урожай редису зберігає свої товарні якості протягом 5 місяців. Плоди вживають у свіжому вигляді взимку та восени. Посів сорту проводиться у кілька термінів: наприкінці липня і для зимового зберігання на початку серпня.

Сорт редиски Каспар

Великі, круглі плоди редису дозрівають за 18-20 днів. У рослини короткий листопадний апарат. Жаростійкий гібрид призначений для вирощування у відкритому ґрунті та реалізовується виключно у свіжому вигляді. Період вирощування культури – квітень-вересень. За смаком плоди соковиті, хрусткі та трохи солодкі. Шкірка коренеплоду забарвлена ​​в яскраво-червоний колір, на сонці вона блищить і переливається. Урожай культури стійкий до розтріскування та в’янення.

Сорт редиски Родос

Ранній сорт був виведений німецькими фахівцями, дозріваючими за 18-28 днів. У круглих плодів тонка шкірка яскраво-червоного забарвлення. Гідність сорту – хороша врожайність, гарна легкість, урожай зберігає товарні якості протягом 5 місяців. Культура стійка до хвороб та має високі смакові якості. Товарна врожайність із одного квадратного метра -0.5–0.8 кг. Вирощувати культуру можна як у відкритому ґрунті, так і в тепличних умовах.

Сорт редиски Супер-універсал

Посухостійкий, високоврожайний гібрид вирощують у теплиці або у відкритому ґрунті. Сорту характерні ідеально круглі, блискучі та товарні плоди. М’якоть редиски соковита, присутня маленька гіркуватість. Переваги культури: висока транспортабельність, можливість вживати у свіжому та переробленому вигляді, високі товарні якості. Рослина стійка до посухи, низького освітлення та стрілкування.

Редис: вирощування на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 грудня 2015 🕒 12 хвилин 👀 40144 рази 💬 11 коментарів

• Посадка й догляд за редисом
• Овоч редис – опис
• Посадка редису у відкритий ґрунт
  • Коли садити редис у ґрунт
  • Ґрунт для редису
  • Як садити редис у відкритий ґрунт
  • Посадка редису під зиму
  • Як виростити редис
  • Полив редису
  • Підживлення редису
  • Обробка редису

  Редис – однорічна або дворічна рослина, що належить до групи Редька посівна роду Редька родини Капустяні, або Хрестоцвіті. Назву овоч редис отримав від латинського слова radix, що означає корінь. Це скоростигла городня культура, лідер серед швидко зростаючих овочів, вона дуже затребувана у весняний час, оскільки в цю пору тільки редис містить живі вітаміни, такі необхідні організму після зими.

  Посадка й догляд за редисом

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – під зиму або навесні, з кінця березня до середини квітня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, легкий нейтральної або слабколужної реакції (5,5-7,0 pH).
  • Попередники: небажані – будь-які хрестоцвіті культури. Гарні – картопля, огірки, бобові. Після редису найкраще на ділянці вирощувати томати.
  • Полив: частий і рясний: у звичайну весну з дощами та грозами – один раз на день, уранці або після 17.00, але в аномально спекотну й суху погоду – і вранці, й увечері. Ґрунт на ділянці має бути весь час злегка вологим.
  • Підживлення: при вирощуванні на мізерних ґрунтах підживлення вносять двічі, на багатих – один. Застосовують комплексні мінеральні добрива.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: хрестоцвіті блішки й капустянки.
  • Хвороби: бактеріоз, кила, чорна ніжка.

  Овоч редис – опис

  Рослина редис вирощується в багатьох країнах. Це коренеплід діаметром від 2,5 см, вкритий тонкою шкіркою червоного, рожевого або біло-рожевого кольору з гострим смаком за рахунок гірчичної олії, що міститься в його м’якоті. Овоч редис – рослина довгого дня, для нормального розвитку йому необхідний 13-годинний світловий день. А ось вегетаційний період у нього короткий, тому вирощувати коренеплід редис можна протягом усього сезону, висаджуючи його буквально щотижня.

  Посадка редису у відкритий ґрунт

  Коли садити редис у ґрунт

  Насіння редису проростає при температурі 1-2 ºC, для нормального розвитку рослині необхідна температура 15-18 ºC, але не більше, тому що занадто тепле повітря при нестачі освітлення (а в цю пору року день ще короткий) призводить лише до нарощування бадилля, в той час як коренеплід не росте і грубіє. Як тільки ґрунт відтане і прогріється, здійснюється посадка редису в ґрунт. Зазвичай це відбувається в середині квітня, хоча в теплих районах редис ранніх сортів сіють уже наприкінці березня.

  Ґрунт для редису

  Вирощування редису з насіння починається з підготовки ґрунту. Ділянка, на якій ви посієте редис, має бути сонячною хоча б першу половину дня і закритою від вітру. Оптимальний ґрунт для редису – пухкий, легкий, нейтральної або слабкокислої реакції, водневий показник якого в межах 5,5-7,0 одиниць. Занадто кислі ґрунти перед тим, як садити редис, необхідно вапнувати.

  Добре сіяти редис на ділянці, призначеній надалі для вирощування томатів: можна сіяти на ньому редис щотижня до двадцятого травня, зібрати гарний урожай коренеплодів і водночас підготувати ґрунт на ділянці для вирощування помідорів. Важкі і холодні ґрунти або бідні супіщані, якщо ви хочете вирощувати в них редис, доведеться перекопати з перегноєм з розрахунку 2-3 кг на м². Свіжим гноєм ґрунт під редис не підживлюють.

  Можна садити редис на ділянці, де раніше вирощувалися картопля, огірки, помідори, боби, а на ділянці, де росли ріпа, редька, турнепс, дайкон, крес-салат, капуста і хрін, вам гарного врожаю редису не виростити. Бажано щорічно змінювати місце під редис, щоб кожен раз у нього були попередники з іншої родини.

  Під весняний посів ділянку готують з осені: перекопують ґрунт на глибину штиха лопати з компостом або перегноєм – тоді навесні, безпосередньо перед посівом, глибина перекопування з одночасним внесенням фосфорно-калійних добрив може бути не більше 20 см.

  Як садити редис у відкритий ґрунт

  Насіння редису сіють густо в попередньо пролиті водою борозенки на глибину 2 см, дотримуючись відстані між рядами 15-20 см. Борозенки засипають пухким ґрунтом, потім поверхню ущільнюють, але не поливають, а вкривають ділянку шаром торфу або перегною завтовшки 2 см. На ніч, близько п’ятої вечора і до ранку, грядку до проростання насіння вкривають плівкою. Термін появи сходів залежить від погоди. За гарної, сухої і сонячної погоди насіння може прорости вже на 3-4 день.

  На фазі розвитку у сходів першого листка їх проріджують, залишаючи між екземплярами дистанцію 3-5 см. Якщо ви терпляча людина, сійте насіння відразу на вказані відстані, щоб не доводилося потім проривати сходи, адже ця процедура може пошкодити коріння основних сіянців, і вони гірше розвиватимуться, а в результаті може відбутися їх стрілкування. При правильному догляді вирощування редису у відкритому ґрунті до збору врожаю триває 20-30 днів.

  Посадка редису під зиму

  Про терміни весняного посіву ми вам розповіли, а посадка озимого редису, дворічного, здійснюється в кінці осені. Посадка редису восени проводиться після початку заморозків – у середині або наприкінці листопада. Для підзимового посіву підходять далеко не всі різновиди редису, але такі сорти, як Ювілейний, Спартак, Меркадо, Маяк, Кармен здатні проростати навіть при низьких температурах. Підготовку ділянки під посів проводять у кінці літа: ґрунт перекопують і удобрюють, вносячи на 1 м² по піввідра перегною або перепрілого компосту, по 1 столовій ложці подвійного суперфосфату і сірчанокислого калію. Після внесення добрив грядку накривають плівкою, придавивши її краї каменями або цеглою, щоб укриття не віднесло вітром.

  Порядок осіннього посіву відрізняється від весняної процедури тим, що восени насіння кидають у суху землю, а після загортання насіння грядку в обов’язковому порядку мульчують сухою землею або торфом, ущільнюють поверхню і засипають ділянку снігом, якщо він уже випав. У чому перевага підзимового посіву? У тому, що врожай редису, посіяного восени, ви в майбутньому році отримаєте на два тижні раніше, ніж урожай редиски, посіяного майбутньою весною.

  Догляд за редисом

  Як виростити редис

  Догляд за редисом у відкритому ґрунті полягає в поливі, прополюванні та розпушуванні міжрядь. Якщо ви поклали на грядку після посіву шар мульчі, відхід не буде стомлюючим, однак намагайтеся всі процедури по догляду виконувати вчасно.

  Полив редису

  Редис – культура вологолюбна, оптимальна вологість ґрунту для нормального розвитку його коренеплодів повинна бути близько 80 %, тому поливати ділянку доведеться часто, особливо в перший час, інакше редис буде гірким. При недостатньому поливі рослина стрілкує, і коренеплоди не розвиваються. Якщо полив занадто частий або рясний, коренеплоди розтріскуються. Як поливати редис, щоб домогтися гарного і якісного врожаю? Якщо весна буде звичайною, з дощами і грозами, полив редису здійснюють щодня вранці або після 17.00, якщо ж весна виявиться посушливою, то зволожувати ґрунт на ділянці доведеться щодня і вранці, і ввечері. Особливо суворо потрібно стежити за станом ґрунту після появи у сходів першого справжнього листка. Тільки за умови, що ґрунт на грядках з редисом увесь час перебуватиме в злегка вологому стані, можна виростити соковиті, смачні коренеплоди.

  Підживлення редису

  На бідних ґрунтах підгодовувати редис потрібно двічі за період вегетації, редисові ж, котрий зростає на багатих ґрунтах, достатньо одного підживлення. Намагайтеся не перестаратися з азотною складовою, оскільки в такому разі всі життєві сили редис витратить на вирощування бадилля, а корінці будуть витягнутими і перенасиченими нітратами. Чим удобрювати редис, які добрива можна вносити в ґрунт без ризику наситити коренеплоди небезпечними для здоров’я людини речовинами? Ось рецепт збалансованої суміші з добрив, яка допоможе редису сформувати здоровий і соковитий коренеплід: компост і перегній, в кількості, необхідній для вашого ґрунту, по 10 г калійного добрива та суперфосфату, 10-15 г селітри, півтора літра золи. У родючий ґрунт достатньо вносити тільки мінеральні добрива.

  Шкідники і хвороби редису

  Головними ворогами редису є хрестоцвіті блішки і капустянка, решта шкідників городів (попелиці, дротяники, гусінь) не встигають сильно нашкодити редису в силу його швидкого зростання. Хрестоцвіта блішка небезпечна для редису саме на ранній стадії його розвитку, оскільки здатна за кілька днів знищити беззахисні сіянці, що ледь проклюнулися, на всій ділянці. Коли сходи зміцніють, блішка їм уже не страшна. Чим обробити редис, щоб хрестоцвіті блішки йому не докучали? Щоб відлякати комаху від молодих зелених листочків, бадилля обприскують розчином деревної золи: 2 склянки свіжої золи і 50 г тертого господарського мила розчиняють у 10 л води. Можна просто розсипати золу по ділянці. Слід сказати, що обидва ці способи малоефективні, а найнадійніший захист від блішки – спорудження укриття: по довжині всієї грядки встановлюються металеві дугоподібними опори, на які накидають спанбонд. Під цим укриттям редис нормально дихає, бадилля не горить під палючими променями сонця, а головне, що під спанбонд не проникає шкідлива комаха хрестоцвіта блішка, що знищує посіви редису. Після того, як бадилля виросте, укриття можна прибирати.

  Капустянка частіше шкодить раннім сортам редису в теплиці, куди вона навесні приповзає погрітися. Якщо ж ви вирощуєте редис у відкритому ґрунті, то навряд чи цей найстрашніший ворог встигне завдати великої шкоди вашому врожаю. А боротися з капустянкою дуже важко.

  Чим хворіє редис? Із хвороб небезпечні для редису бактеріоз, що виявляється передчасним пожовтінням листя, ослизненням і загниванням коренеплодів, кила, що так само визначається передусім по жовтому листю, а також по наростах і здуттю на коренеплодах, та чорна ніжка, що вражає рослини ще на стадії сіянців, від чого у них жовтіє і скручується листя і стебла чорніють біля основи. Щоб уникнути цих проблем, вибирайте для вирощування сорти, стійкі до хвороб, і дотримуйтесь умов агротехніки, а головне, вчасно видаляйте з ділянки хворі рослини. З килою можна боротися обробкою ґрунту навколо рослин вапняним молоком (2 склянки люсованого (гашеного) вапна на 10 л води), витрата – 1 л молока на одну рослину. Екземпляри, уражені чорною ніжкою, обробляють 2-3 рази з інтервалом у тиждень настоєм цибулиння (20 г лушпиння залити літром води і настоювати добу).

  Обробка редису

  Читачі часто ставлять запитання, чим обробити редис від шкідників або як обробити редис від хвороб. Використовувати в боротьбі з хворобами і шкідниками швидко дозріваючих коренеплодів отрутохімікати небажано, якщо вас хвилює ваше здоров’я і здоров’я тих, хто цей редис вживатиме в їжу, тому найкращий захист – це дотримання всіх правил вирощування та догляду. Якщо ж описані нами рекомендації результату не дали, і необхідно вживати екстрених радикальних заходів, то доведеться обробляти редис від чорної ніжки розчином мідного купоросу (1 столова ложка препарату, 50 г стружки господарського мила на 10 л води), а бактеріоз лікувати обробкою рослин однопроцентним розчином бордоської рідини. Але повторюємо: все, чим ви обробите редис, ви потім і з’їсте.

  Збирання та зберігання редису

  Дозріває редис не одночасно, тому на запитання, коли викопувати редис, відповідаємо: збирати його слід вибірково, у міру дозрівання. Збір урожаю редису краще проводити з ранку, напередодні ввечері рясно поливши грядки. Висмикнувши коренеплоди, обтрусіть із них залишки ґрунту, обріжте гичку не під самий коренеплід, а на відстані 2-3 см від нього, а корінці не обрізайте зовсім. Скільки і як зберігати редис? Від тривалого зберігання навіть у найкращих умовах редис стає гірким і в’ялим, тому відмовтеся від планів заготовлювати цей коренеплід, як, наприклад, моркву або буряк, тим більше, що виростити свіжий соковитий редис можна в будь-який час – не на городі, то в теплиці. Знятий описаним способом урожай редису зберігають у поліетиленових мішках в овочевому відсіку холодильника близько тижня.

  Види і сорти редису

  Сорти редису для відкритого ґрунту за термінами дозрівання ділять на надскоростиглі, ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі.

  Ультраранні, або скоростиглі сорти редиски достигають за 18-20 днів. Найбільш відомі з них:

  • 18 днів – коренеплоди цього сорту досягають зрілості саме за цей термін, у них соковита, ніжна м’якоть, циліндрична форма, насичено-рожевий колір;
  • Первісток – ультраранній високоврожайний гібрид, що дозріває за 16-18 днів. Великі, округлі темно-червоні коренеплоди цього сорту стійкі до стрілкування та розтріскування, м’якоть у них солодка і соковита.

  Ранньостиглі сорти дозрівають за 20-30 днів з моменту появи сходів, до найкращих із них належать:

  • Ілка – врожайність цього сорту досить висока, коренеплоди червонястого відтінку, округлі, вагою від 15 до 25 г, щільні, соковиті, м’якоть біла і біло-рожева, смак середньо-гострий, без гіркоти. Сорт має стійкість до зниження температури, стрілкування, утворення пористості або здерев’яніння м’якоті;
  • Французький Сніданок – теж популярний урожайний сорт зі стійкими до стрілкування довгими циліндричними темно-червоними плодами вагою до 45 г із заокругленим білим кінчиком. М’якоть соковита, без гіркоти. Недолік: при сильній спеці стрілкує;
  • Сакса – цей сорт дозріває за 23-27 днів, форма коренеплоду кругла, колір яскраво-червоний, м’якоть біла, соковита, зі слабкогострим смаком. Середня вага коренеплоду 22 г. Сорт стійкий до стрілкування, довго зберігає свіжість;
  • Біле ікло – конічні коренеплоди цього сорту оригінального для редису білого кольору дозрівають за 33-40 днів, досягаючи в довжину 12 см і набираючи масу до 60 г. М’якуш соковитий, смак слабкогострий;
  • Спека – високоврожайний сорт, що дозріває за три тижні. Коренеплоди невеликі, темно-червоні, округлі, вагою до 25 г. М’якоть біла або біло-рожева, смак слабкогострий. Сорт, незважаючи на назву, не любить спеки, тому при вирощуванні в жарку погоду його слід прикривати навісом.

  Середньостиглий редис дозріває за 30-35 днів. Найкращими сортами цієї групи є:

  • Віра – стійкий до стеблування урожайний сорт із яскраво-червоними коренеплодами майже однакового розміру, стійкими до розтріскування;
  • Геліос – сорт із жовтими круглими коренеплодами з соковитою м’якоттю приємного смаку;
  • Квант – дозріваючий за 30 днів урожайний сорт із рожево-малиновими коренеплодами ніжного смаку. При зберіганні довго зберігає пружність;
  • Злата – дозріває максимум за 35 діб із моменту появи сходів. Жовтий круглий коренеплід із щільною, ніжною і соковитою м’якоттю досягає ваги 18 г;
  • Дуро – один із найбільш популярних і врожайних сортів із дуже великими (до 10 см у діаметрі), круглими червоними коренеплодами вагою до 40 г, який вимагає більш просторої посадки в рядах: відстань між екземплярами має бути не менше 10 см. Сорт стійкий до стеблування, здерев’яніння і розтріскування плодів, добре зберігається.

  До пізньостиглих сортів редису, яким для дозрівання необхідно 36-45 днів, належать:

  • Червоний велетень – урожайний сорт із великими циліндричними яскраво-червоними плодами до 14 см завдовжки з соковитою м’якоттю біло-рожевого кольору і слабкогострого смаку. Стійкий до хрестоцвітої блішки і капустянок, чудово зберігається: в посудині з піском його можна тримати свіжим до 4 місяців;
  • Льодяна бурулька – сорт, практично ідентичний Червоному велетню, тільки з коренеплодами білого кольору;
  • Чемпіон – цей високоврожайний сорт дозріває за 40 днів. Коренеплоди у нього малиново-червоні, великі, подовжено-округлі, вагою до 20 г, м’якоть соковита, ніжна, але щільна, рожево-білого кольору, смакові якості добрі. Коренеплоди не утворюють порожнин, довго не стають в’ялими і м’якими;
  • Дунганський – коренеплоди цього холодостійкого сорту мають витягнуту форму до 15 см завдовжки, досягають маси від 45 до 80 г. М’якуш соковитий, білий, смакові якості чудові;
  • Вюрцбурзький-59 – сорт із великими округлими малиновими коренеплодами з щільною соковитою м’якоттю, що довго зберігає пружність;
  • Рампоуш – термін дозрівання цього сорту 35-45 днів. Коренеплоди у нього подовжені, веретеновидні, шкірка, як і м’якоть, білого кольору. Смак середньогострий, без гіркоти. Сорт стійкий до стрілкування.

  Пізньостиглі сорти висівають зазвичай у першій декаді серпня.

  Як правильно садити і вирощувати редиску: збираємо відмінний урожай до п’яти разів на рік

  Про посадку редиски у відкритий ґрунт навесні сьогодні поговоримо в нашій статті, про правила вирощування та догляду , адже редиска — улюблена культура городників, і не дарма. Маючи відмінні смакові якості, він вкрай невибагливий у вирощуванні — найкраще росте при +18 градусах і не боїться заморозків до -2 градусів С. У цій статті ми розглянемо різні способи та методи вирощування редису у відкритому грунті, за допомогою яких легко отримати високий урожай .

  Як підібрати сорт

  Редиска – культура унікальна. Завдяки його морозостійкості та скоростиглості врожай можна зібрати до п’яти разів за сезон. Цінителі овочів садять його навіть взимку – в теплицю або в тару на підвіконні.

  Селекціонери вивели сорти для різних умов вирощування. Перерахую деякі з них:

  • для кімнатних умов – Річард, Гусар, Кармен, Лиман, Камелот;
  • для теплиці – Варта, Сакса, 18 днів, Спека, Дека;
  • ультраранні та ранні для весняного та осіннього посіву – Первенец F1, Рондар F1, Міла, Рова, Французький сніданок;
  • середньостиглі із стійкістю до коротких заморозків та спеки – Альба, Вюцбурзький 59, Осінній гігант;
  • пізні для тривалого зберігання – Червоний велетень, Крижана Сосулька, Дунганський 12/8.

  Залежно від різновиду коренеплоди бувають округлої або довгастої форми, вагою від 20 до 200 г, зі слабко-гострим або нейтрально-солодким смаком. Колір може бути білим, червоним, жовтим, фіолетовим або зеленим. У статті про сорти редиски дається докладна характеристика найпопулярнішим із них.

  Коли сіяти редис

  Редиска витримує морози до -4 градусів Цельсія, доросла рослина – до -8. Найсмачніші плоди виходять, коли він росте за температури +16…+20. Якщо стовпчик термометра піднімається вище, починає витягуватися бадилля і плоди недоотримують поживних речовин. Нижче +11 зростання зупиняється.

  Таким чином, найкраще вирощувати редис навесні або у серпні-вересні. Це оптимальний час і за температурою і довготою світлового дня. Класичний термін першої посадки посідає другу половину квітня. На півдні він зсувається до кінця березня, на півночі – на початок травня. Ранні сорти в середньому дозрівають за три тижні, тому навесні можна зібрати врожай двічі.

  Якщо ви не плануєте вирощувати редиску в літньо-осінній період, після збирання весняного врожаю посадіть на ту ж грядку томати або баклажани. Загальних шкідників у них з редисом немає, тому на такому ґрунті їм комфортно зростатиме.

  Наприкінці травня і в червні редис не садять – через спеку і довгий світловий день він іде в стрілку. Літні посадки починаються на кінець липня. Перевагу віддають середньостиглим та пізнім сортам – вони почнуть зав’язувати плоди саме тоді, коли спаде спека. Урожай встигне до кінця літа або початку осені. У цей час можна посадити наступну партію, якщо погода дозволить.

  Посадку редиски під зиму роблять на стику жовтня та листопада, коли температура повітря стабільна і коливається від 0 до +5. Вибирають сорти, стійкі до морозів, слабкої освітленості та квітучості. Грядка має бути захищена від великої кількості талих вод. Підзимова сівба дозволяє отримати весняний урожай на три тижні раніше звичайного терміну.

  Вибір та підготовка ґрунту, грядок

  Хороша редис виходить не у всіх городників. Вона зовсім не переносить затінення, погано росте у глиняних ґрунтах. Найкраще почувається культура на поживних ґрунтах легкого складу. У глинисті ґрунти обов’язково треба вносити пісок. Редиска не повинна рости в грядці, удобреній свіжим гноєм, але внести з осені перегній треба обов’язково. Норма – до двох ведер на 1 м2.

  Найкраще росте редис після огірків, помідорів, гороху, моркви. Непридатні попередники – всі хрестоцвіті, у тому числі будь-яка капуста.

  Приготовлену з осені грядку навесні лише розпушують важкими граблями, попередньо розсипавши 30-40 г аміачної селітри або сечовини на 1 м2. У тих регіонах, де прийнято влаштовувати високі грядки, так чинять і у разі посадки редиски, найчастіше це не є обов’язковим.

  Як підготувати редис до посадки

  Щоб редиска вийшла смачною і соковитою, обов’язково враховуємо правила сівозміни та вимоги культури до ґрунту. Важливо також правильно підготувати насіння. Рослина непримхлива, тому особливих складнощів не виникне.

  Правила сівозміни

  Головне правило сівозміни – не садити родинні культури одна за одною. Інакше шкідники та хвороби передадуться у спадок. Редиска – це різновид редьки, а разом вони відносяться до сімейства Хрестоцвітих. Сюди ж входять капуста, бруква, ріпа, крес-салат та гірчиця. Всі ці культури повторно сіють на місце не раніше, ніж через 3-4 роки.

  Редиска добре росте після огірків, гарбуза, помідорів, картоплі, кабачків та гороху. Як сусіди вибирайте часник, цибулю, шпинат, бобові, моркву, помідори та огірки. У відео докладно розповідається, поряд з якими культурами редис почувається комфортно.

  Підготовка ґрунту для грядки

  Редиска любить пухкий суглинок із нейтральною реакцією 7-7,4 pH. Кислотність ґрунту визначити легко – просто вилийте ложку розведеною водою соди у жменю землі. Пухирці і шипіння говорять про нормальну лужну реакцію. Якщо їх немає – ґрунт потрібно розкисляти доломітовим борошном або меленим вапняком. Перша підходить для піщаного ґрунту, друга – для глинистого.

  На кислих ґрунтах редиска часто вражає кіла – грибок, від якого плоди покриваються потворними наростами та гниллю.

  Якщо грунт вимагає підживлення, під час перекопування внесіть компост, що перепрів, або перегній. Найкраще це зробити восени. Свіжа органіка неприпустима – редиска її не терпить, йде в перо і формує плоди з пустотами.

  Після сходження снігу ділянку ще раз перекопують за 15-30 днів до посадки. Дуже зручно використовувати для цього чудо-лопату або вила для копання землі. Потім ґрунт удобрюють деревною золою з компостом і вкривають грядку поліетиленом до початку сівби. За цей час ґрунт встигне добре прогрітися.

  Навесні та восени редисі потрібне сонце, а влітку – тінь. Як це зробити? Найпростіше зробити грядки на освітленому місці, а коли світловий день подовжиться – вкривати їх темною геотканиною з 19 до 8 години. Не використовуйте плівковий матеріал – під ним рослині буде надто спекотно.

  Підготовка насіння до посадки

  Підготовка посадкового матеріалу включає наступні етапи:

  • насіння перебирають, видаляючи всі дрібні та чахлі зернятка;
  • додають 10 г солі в склянку води і заливають цим посадковий матеріал, спливли зерна вибраковують;
  • після промивання насіння замочують у чистій воді або мокрій тканині на 24 години, за бажання додаючи Циркон або інший біостимулятор;
  • висушують і висаджують у відкритий ґрунт.

  Деякі городники пророщують зерна перед весняною посадкою. Але майте на увазі, що в такому разі у насіння знижується морозостійкість.