Перевірені досвідом рекомендації Українцям Як визначити свіжий тунець чи ні

Як визначити свіжий тунець чи ні

Як визначити свіжий тунець чи ні

Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є , ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.

Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ – найдавніше місто в Україні.

Проста форма (синтетична) Використовуємо суфікси -ш-, -іш- даль ш ий, рідн іш ий

Проста форма (синтетична) Додаємо префікс най- до простої форми вищого ступеня: най даль ш ий, най рідн іш ий

Складена форма (аналітична) Додаємо слова більш, менш до звичайної форми прикметника: більш далекий, більш рідний

Складена форма (аналітична) Додаємо слова найбільш, найменш до звичайної форми прикметника: найбільш далекий, найбільш рідний

Вищий ступінь порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за допомогою суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший.
Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.
Cуфікс -іш-У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.
Cуфікс -ш-При додаванні суфікса -ш-:
а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибий — глибший, солодий — солодший;
б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ.
Букву щ пишемо лише прикметниках: вищий, товщийтовстіший), кращий.
прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.
Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: коротий— [короший], але пишемо коротший; солодий — [солоший], але пишемо солодший.
Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.
Якщо вищий ступінь прикметника творимо за допомогою слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).
Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.
Найвищий ступінь порівняння прикметників
Просту форму найвищого ступеня порівняння творимо за допомогою префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.
Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.

Тунець смачний чи ні

Багато хто досі не може визначиться з тим, що ж все таки таке – тунець. За формою риба, а за змістом нічим не поступається м’ясу. М’ясо тунця має такий благородний смак, що рибалки впевнені: тунець харчується казковими підводними делікатесами, тому ловити його треба тільки на благородну наживку.

М’ясо тунця насправді – скарб. У ньому така кількість фосфору і вітамінів, що провідні університети США (Берклі і Гарвард) ввели страви з тунця в обов’язкове меню студентів під час сесії і раціон наукових співробітників, які вирішують проблеми державної важливості. «Тунець – це їжа для розуму!», – стверджують провідні дієтологи Америки.

Регулярне споживання тунця сприятливо впливає на організм, адже в ньому міститься чимало вітаміну D, жирних кислот Омега-3 (які на 50% скорочують ризик серцево-судинних захворювань, покращують функціонування мозку і сприяють зниженню ваги) і селену при оптимальному співвідношенні калію і натрію. Також тунець багатий вітамінами і фосфором. Оскільки тунець вимагає особливого способу приготування, велику популярність серед споживачів отримав консервований тунець, який активно використовується в приготуванні різних страв, в тому числі і салатів. Тунець – це один з небагатьох видів риб, які не втрачають корисних властивостей при консервуванні. Він майже не містить жиру і виробляється з додаванням мінімальної кількості солі для посилення смаку.

Французи називають його «морською телятиною» через нехарактерний для риби смак, і саме ця якість принесла тунцю особливу популярність і стала причиною «тунцевого буму». Тунець широко використовується в європейській і японській кулінарії. Існує безліч варіантів його гастрономічного застосування.

З тунця готують безліч страв: смажать на ґратах, запікають і додають у випічку, гасять, варять, разом з овочами додають у салати. Наприклад, типовий салат по-туніськи – це тунець, дрібно нарізаний лимон, помідори і огірки з приправою з оливкової олії, оцту і прянощів. Тунець володіє всіма корисними властивостями риби і, понад те, вважається одним з бездоганних природних джерел вітаміну D і кальцію. Регулярне вживання цієї риби знижує вміст тригліцеридів, підвищує рівень корисного холестерину.

Рекомендується купувати консерви тунця у власному соку. Тунець в олії містить занадто багато жиру, але це зовсім не жири омега-3. Найчастіше це рафінована оливкова олія або будь-яка інша рослинна олія подешевше.

Не було б щастя, та нещастя допомогло: до початку двадцятого століття різко впав улов настільки популярних у США сардин. Втратили роботу тисячі рибалок, закрилися переробні заводи, заводи з виготовлення консервних банок, заводи з виготовлення жерсті, прогоріли дистриб’ютори оливкової олії, що йшла на виготовлення сардин. Загалом, ланцюгова реакція занепаду галузі. І ось у 1903 році власник найбільшого консервного заводу йде на відчайдушний крок: він вирішує замість сардин консервувати рибу тунець, або, як її називають у США, туну.

Так, це її тепер називають, а тоді на неї не те, що слова було шкода – і плюнути-то ніхто не хотів. Вважалася ця риба як би і не рибою зовсім. Причина? А м’якоть у неї червоного кольору, яловичого такого. Ну її в болото!

Але успіх перевершив очікування – справа пішла на ура. І ось до 1913 року туну почали консервувати вже 12 заводів, а до 1917 їх кількість зросла до 36. Рибалки теж пожвавилися і стали розширювати акваторії промислового лову всіх видів цієї найціннішої риби. Зараз на тунця припадає більше половини всіх рибних консервів США. (За ним за популярністю йде дикий або фермерський лосось – про нього теж замовлю добре слівце нижче).

Зигзаги людських пристрастей: то нам погано, що риба схожа на м’ясо, то, дивись-но, раптом все навпаки. А я думаю, все простіше – просто розпробували люди те, чого раніше не пробували, і. сподобалося на смак. А смак у тунця дійсно відмінний, і м’якоть риби майже ідентична за складом з тваринним м’ясом. Французи влучно звуть тунця «морською телятиною». Чому так вийшло саме з цією рибою? Ось як це пояснює наука: швидкість пересування тунця дуже висока – 75 км на годину. Майже як у сучасного підводного човна. Завдяки такому високому м’язовому навантаженню в м’язах риби виробляється міоглобін, той самий, який пофарбовує в червоний колір тваринне м’ясо. А міоглобін необхідний для того, щоб витримувати високі навантаження, такі як утримання власної ваги. Іншим, менш рухливим рибам (а у водному середовищі вони і так втрачають половину своєї ваги), міоглобін не потрібен – ось чому їх м’якоть біла. Зверніться до хрюшок малорухливих – бачите, наскільки їх м’ясо світліше говяжого? Так що ось, читач, тобі і «ні риба, ні м’ясо». А навіть краще.

Ну, гаразд, м’ясо червоне, а за що ж ода? За відсутність «поганих» тварин жирів і достаток «хороших». Жирність тунця досить низька – від 1% до 4% (а при ікрометанії взагалі падає до 0%), а все одне: жири класу «Омега-3» в тунці превалюють. З’їжте всього 100 грамів приготованої риби, і отримаєте 15% відсотків денної дози «Омеги-3», а в консервованій в оливковій олії аж 28%. А що таке «Омега-3», «Омега-6»? (За «Омегою-6» – це, читач, до лососю – ось йому добре слово). Це те, без чого наш організм не може жити, незамінні жирні кислоти.

Білки. Їх в тунці 25 − 27%, але таких, в які включені всі 8 незамінних амінокислот. І весь ще фокус в тому, що завдяки відсутності клітковини, засвоєння рибного білка тунця відбувається на 95%, тоді як м’ясний білок засвоюється тільки на 85%, а рослинний і поготів лише на 50%. Хіба це не коштує оди?

А тепер сідайте міцно: кайфувати будемо злегка під 100 грамів тунця. У цій порції сидить денна доза (200 мг) триптофану, з якого виробляється серотонін – гормон щастя. Ось так, читач: туни з ранку рубанув, і ходи весь день – не тужі. Та ще весь у волоссі густих і нігтів здорових: амінокислоти метіонін (500 мг) і цистин (250 мг) не тільки про це подбають, а ще й потоваришують з важливим ферментом нашого організму – глютаніоном-трансферазою, який відповідає за «виживання» з організму «чужих» молекул (вибивала такий!) і тим самим за зміцнення імунітету.

Мало того, крім фосфору, калію, магнію, в тунці рясніють рідкісні і дуже важливі для нас мінерали – селен і йод. Селен працює перехоплювачем-антиоксидантом в організмі – вибиває вільні радикали і затримує старіння. У тих штатах США, де відзначений низький рівень селену, найвищий по країні ризик ракових захворювань та інсультів, а брак йоду відомо до чого: у США називають це захворювання «йодіотизмом» («людина-гальмо»). Багата туна і на вітамін В1.

Я взяла всі ці факти з результатів довголітніх досліджень вчених, які наполягають на обов’язковому включенні риби (а тунця в першу чергу) в наше меню хоча б 1 _ 2 рази на тиждень. Вони порівнювали показники рівня здоров’я населених острівних держав, де основним постачальником білка є риба, з материковим. Ось деякі показники: в Ісландії інфаркти відзначаються значно рідше, ніж у материкових європейців. Тривалість життя японців, які віддають перевагу м’ясу рибні продукти, найвища на планеті – 78.5 року для чоловіків і 84 роки для прекрасних дам. Цифри і факти я можу наводити нескінченно, але, думаю, корисніше буде просто дати кілька практичних порад, вірно?

Яку туну краще вибирати: а чим молодше, сміливіше, (щоб м’якоть була посвітлею), тим вона краща. Якість визначається за пружністю, щільністю м’якоті і блиску шкіри. Свіжий рибний запах – також показник якості риби. Зберігайте рибу в холодильнику не більше доби. Якщо розжилися морозивом тунцем, відтайте натуральним способом – і відразу на сковорідку. Щодо консервованої туни – тут є одна тонкість: тунця в олії слід уникати, оскільки оливкова олія містить багато «Омеги-6». А ідеальне співвідношення «Омеги-6» до «Омеги-3» не повинно перевищувати 4, а ще краще 2. Оливкова олія, звичайно, буде набагато перевищувати ці параметри. Тому, якщо є вибір, купуйте краще тунця на воді або у власному бульйоні. І пам’ятайте, що навіть у консервованому вигляді тунець повністю зберігає свою користуваність. І, нарешті, парочку рецептів з мого столу вашому столу:

Тунець скоросолений. Кілограмовий шматок філе тунця обсушую рушником. Змішую 2 ст. ложки з гіркою солі зі столовою ложкою цукру і подрібненою сухотравкою розмарину. Промазую рівномірно філе з одного боку. Викладаю солоною стороною на дно продовгуватого скляного посуду. У ній же заново повторюю процедуру з іншого боку. на кілограм вам знадобиться 4 ст. ложки солі та 2 ст. ложки цукру окремими порціями. Закриваю посуд п/е плівкою і залишаю поза холодильником на ніч. Вранці риба пустить сік – слийте, змийте зайву сіль, просушіть на рушник і наріжте наіскосок тонкими смужками. Складіть їх у скляну банку, залийте злегка маслицем і насолоджуйтеся ніжним малосольним смаком чарівної риби.

З початку лютого набуває чинності чергова заборона на видобуток тунця з блакитними плавниками. Про те, чому існує стільки обмежень на його вилов і чим blue fin tuna відрізняється від своїх найближчих сородичів, розповідає шеф-кухар ресторану Doucet X.O. Саїд Фадлі.

– В яку пору року тунець найбільш смачний?

– Пора року, взагалі-то, не має значення. У тунця немає свого спеціального сезону, незважаючи на те що його не вирощують в штучних умовах. Вже тисячу років тунця ловлять в Атлантичному океані від Ісландії до Мексики, в Тихому океані, в Середземному морі. Говорити про якість риби, виловленої в різних морях, не має сенсу. Тунець однаковий скрізь – протягом року він мігрує, подорожує під водою з однієї країни в іншу. Важливо інше – починаючи з сімдесятих років минулого століття в усьому світі в моду увійшла японська кухня. Зрослий попит на сусі призвів до поступового зникнення тунця, особливо блакитного, найкращого. Тому тепер існує величезна кількість обмежень на вилов, причому час дії цих заборон може варіюватися. Помітили десь екологи зменшення кількості тунця – стоп, вилов моментально припиняється. Ось, наприклад, з початку лютого набуде чинності чергова заборона, і свіжого блакитного тунця в ресторанах вдень з вогнем не шукаєш.

– Чому blue fin tuna – найкращий?

– Найпоширеніших видів тунця три, це тунець з блакитними плавниками blue fin tuna, тунець-жовтохвостик yellow tail tuna і ahi tuna. Blue fin tuna – найбільший з усього сімейства, просто величезна рибина. У такого тунця червоне м’ясо і сріблясто-сіре тіло з сіро-блакитними плавниками, завдяки якому він і отримав свою назву. Але найголовніше – м’ясо, смачне, соковите і ніжне, як вершкове масло. Якщо середня вага блакитного тунця – 150 кг, то жовтохвіст важить приблизно 15. Шкіряця у нього світліше, а м’ясо – жовто-коричневе. Смак yellow tail tuna не такий багатий і насичений, як у його побратима, можна сказати, не такий рельєфний, менш виразний, більш легкий, майже прозорий. Блакитний тунець облюбував води Атлантичного океану, а жовтохвостик віддає перевагу водам Тихого океану. Що ж стосується ahi tuna, то за смаком він більше схожий на блакитного тунця (хоча, звичайно ж, здорово йому поступається), а за вагою – на жовтохвоста. Це невелика рибка, м’ясо у неї червоне, але не темне. Живе і в Атлантичному, і в Тихому океані, і в Середземному морі її теж багато.

– За якими критеріями ви оцінюєте якість блакитного тунця?

– Зазвичай побачити рибу цілком не вдається – надто вже вона велика. Але все одно, звичайно ж, потрібно понюхати її і помацати. Якщо м’ясо пруге (палець не повинен провалюватися в м’ясо, як в картопляне пюре), без запаху, темно-червоного, майже коричневого кольору, а з хребта сочиться кров – все в порядку, це свіжа риба відмінної якості.

– Який тунець краще – дикий заморожений або свіжий фермерський?

– Ну, фермерський тунець не йде ні в яке порівняння з диким! Жодна спроба виростити цю рибу в фермерських умовах поки не увінчалася успіхом. Відтворити натуральний смак, текстуру м’яса та аромат просто не виходить. Занадто вільна і волелюбна це риба, напевно. Блакитний тунець – дуже великий, я особисто бачив рибину вагою в 750 кілограмів. Фермери намагаються, щоб їх тунець не поступався дикому в розмірах, підгодовують. Рибки виростають красиві, шкіра у них яскравіше, та тільки все даремно. Тому що у смаку тунця, вирощеного на фермі, відчувається щось штучне, якісь ненатуральні добавки, та й колір м’яса – бляклий, рожевий. І хоча дістати такого тунця набагато простіше, ніж дикого, і коштує він менше, я не раджу його купувати.

– Які страви крім сусі і сасимі готують з тунця?

– Та які завгодно! Просто свіжий тунець з рисом – це дуже поширена і популярна зараз тема. Тунця можна запікати, смажити, готувати з овочами. У Мексиці і Перу роблять сендвічі з тунця, для цього його потрібно 4-6 годин промаринувати в олії, спеціях і лимонному соку. Особисто мені дуже подобається злегка обсмажити тунця на грилі, по парі секунд з кожного боку, щоб м’ясо в середині залишилося червоним, сирим. Єдине, що б мені хотілося порадити, – не смажте на грилі жовтохвоста, його м’ясо дуже швидко висихає. З жовтохвоста хороші тартари, севиче і карпаччо.

– З якими продуктами, на ваш погляд, краще подавати тунця?

– Все залежить від ваших пристрастей. Любіть середземноморську кухню – з оливковою олією і лимонним соком, можна з овочами. Небайдужі до азіатської – з терияки і з соєвим соусом. Віддаєте перевагу екзотику – тоді підійдуть свіжі манго і авокадо. Відмінний варіант – роли зі свіжим тунцем і фруктами, доповнені манго, авокадо, свіжим огірком і соусом з личі, оцту і лимонного соку. Салат «Нісуаз» – взагалі класика. Тунця потрібно здобрити паприкою, сіллю, перцем і оливковою олією, потім обсмажити на грилі, щоб він ледь побілів. Потім додати варену картоплю, буряк, зелену квасолю, маслини, каперси і перепелині яйця. Соус готується з оцту, оливкової олії, бальзаміко і лимонного соку.

– А як готують тунця у вашому рідному Марокко?

– О, в Марокко відмінно виходить стейк з тунця! Спочатку він 3-4 хвилини маринується з кінзою, петрушкою, шафраном, імбірем, сіллю, перцем, чилі і оливковою олією. Потім викладається в таджин на овочі – помідори, солодкий перець і цибуля з лимоном і часником, зверху – трохи оливкової олії, оливок, рибного бульйону. І півгодини запікається. Таджин – національний марокканський посуд – може замінити звичайна фольга, вийде не гірше.

Related Post

Скільки коштуватиме розмитнення електромобіля з КитаюСкільки коштуватиме розмитнення електромобіля з Китаю

Митне оформлення електрокара ✎ З 1 жовтня 2022 року правила розмитнення електричного транспорту були доповнені та змінені. Електромобілі все також ввозяться на територію України без сплати мита та ПДВ. Скільки

Що буде після вбивства механічних босівЩо буде після вбивства механічних босів

Зміст:1 Що буде після вбивства механічних босів1.0.1 Terraria2 Топ-7 гучних справ, які суди розглядають роками: чим вони закінчилися2.1 Суддя Чаус: хабар у банках, втеча, викрадення та вирок2.2 Замовники вбивства Катерини

Зелені черешки смородиниЗелені черешки смородини

Зміст:1 Зелене живцювання чорної смородини1.0.1 Схожі статті2 Правильна посадка смородини черенками навесні і восени2.1 Як правильно заготовити черенки смородини?2.2 Як садити черенки смородини восени?2.3 Як зберегти черенки до весни?2.4 Як