Якщо концентрація цієї рослини буде зовсім мала, такий чай можна пити роками. А ось відвар з кропиви п'ють не більше 3 місяців, потім роблять тривалу перерву.
Зовнішньо соком, настоями і відварами лікують різні захворювання шкіри — трофічні виразки, пролежні, лишаї, золотуху, вітиліго. Сік кропиви з медом вживають за хвороб нирок, жовчного і сечового міхура, шлунка, жовтяниці, епілепсії, туберкульозу і для поліпшення роботи серця.
Спосіб приготування: засипати в банку кропиву і м'яту, після чого залити гарячою водою. Настоянку треба залишити на 2-3 години, закутавши рушником і пледом. Пити засіб потрібно вранці та ввечері з кінця осені протягом декількох місяців. Перед вживанням відвар треба процідити й додати трохи меду.
Показання для застосування. Препарати кропиви застосовують при легеневих, ниркових, маткових та кишкових кровотечах.
Лікарський засіб сприяє зупиненню кровотечі, а також покращує склад крові. Листя кропиви підходять для лікування гастритів, виразки шлунку та 12-паолої кишки, інших захворювань травної системи, оскільки сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує ліпідний обмін та знижує рівень цукру у в крові.
У народній медицині кропиву застосовують як сечогінний засіб у терапії набрякового синдрому, захворювань нирок, подагри, анемії, поліартритів. Відвар із кропиви застосовують при цукровому діабеті. Настойка із листя кропиви використовують для зміцнення волосся при його сухості та ламкості, для лікування лупи (Котуков Г.
Існують певні заборони щодо того, щоб вживати лікарські засоби на основі кропиви при маткових кровотечах. Це пов’язано з тим, що кропива сприяє посиленню процесу згортання крові. До основних протипоказань відносяться: 1. діагностування у пацієнта варикозного розширення вен; 2. …