Перевірені досвідом рекомендації Українцям Скільки людей лишаються без пари

Скільки людей лишаються без пари

Сім’я на дві країни. Чи стало в Україні більше розлучень під час війни

Цьогоріч, попри війну, в Україні офіційно укладають більше шлюбів. До того ж чиновники фіксують значно менше розлучень. Втім, статистика не враховує кілька речей, на які РБК-Україна вказали психологи та юристи.

За півроку повномасштабного вторгнення Росії з України за різними оцінками виїхало від 5 до 7 мільйонів людей. Переважна більшість із них – жінки та діти. Це накладає серйозний відбиток на стосунки з тими, хто залишився в Україні: у багатьох жінок, які втікали від війни за кордон, чоловіки залишилися вдома.

Психологи і адвокати кажуть, що за час війни кількість розлучень в Україні зросла фактично вдвічі. Тим часом у Мінюсті заявляють про рекордну кількість укладання шлюбів: за півроку війни українці одружувалися набагато частіше, ніж за той самий період рік тому.

РБК-Україна розбиралося, чи справді з моменту вторгнення Росії 24 лютого в Україні побільшало розлучень, і чому пари вирішують розірвати шлюб.

“Кількість запитів на розлучення зросла майже удвічі

За перші шість місяців 2022-го в Україні зареєстрували вдвічі менше розлучень та ще більше шлюбів, ніж минулого року. Про це у коментарі РБК-Україна розповідає начальниця Управління інформаційної політики Міністерства юстиції України Оксана Грязнова.

За її словами, за перші півроку в Україні уклали 103 903 шлюби, каже вона. Також зареєстрували 7 632 актові записи про розірвання шлюбу. За аналогічний період минулого року зареєстрували 85 960 шлюбів, а розлучень -13 153. Однак точної статистики того, скільки людей одружилося і розлучилося саме з моменту російського вторгнення, зараз немає.

“Водночас відповідно до частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Виходячи із цього, Мін’юст не володіє статистичною інформацією про кількість розірвань шлюбів на підставі рішення суду”, – зауважують у Мінюсті.

Нерідко пари розривають стосунки на відстані, не подаючи документи на офіційне розлучення. Через це нерідко офіційна статистика не збігається з реальним станом справ, каже у коментарі РБК-Україна психолог і психотерапевт Елліс Мурр.

“Зараз у моїй особистій практиці та у практиці колег ми фіксуємо більше намірів українців розлучитися. Жінки, які виїхали закордон, відчули дещо інше життя. Адже раніше певна частина сімей формувалося за фактом незнання один одного. Відповідно, відчувши свободу, побувши без пригнічення, скандалів та сварок, вони вирішили розійтися”, – каже вона.

Фото: Деякі пари давно планували розлучення. Інші розійшлися, бо жінка переїхала в іншу країну, а чоловік лишився вдома (freepik.com)

Офіційну статистику по Україні, яка не показує реальний стан справ, експерт пояснює тим, що за кордоном не розлучають: пара формально розійшлася, однак це не зафіксовано на папері. За словами психолога, у таких випадках жінки чекають можливості приїхати та подати на розлучення вже офіційно.

“На цей момент офіційні дані щодо статистики розлучень станом на 2022 рік відсутні. Але з практики можу сказати, що кількість запитів на розлучення зросла майже у два рази порівняно з довоєнним часом”, – розповідає РБК-Україна адвокат і старший юрист Адвокатського об’єднання “Expatpro” Катерина Затулко.

Судячи зі звернень, адвокат поділила б подружжя, які бажають розлучитися, на декілька категорій:

  • подружжя, які після шлюбу перший раз зіткнулося з важкою ситуацією (війна), з психологічним тиском, і побачили одне одного в іншому світлі;
  • чоловіки та дружини, які ніколи раніше не проводили багато часу разом, а на початку війни зіткнулося з 24-годинним перебуванням в одному будинку;
  • пари, які внаслідок війни були змушені роз’їхатися по різних регіонах чи країнах та зрозуміли, що вони в принципі не потрібні одне одному та почувають себе щасливими без другої половинки;
  • подружжя, в яких дружина змушена була поїхати за кордон з дітьми, а у чоловіка з’явилася в Україні коханка, або навпаки;
  • ті, хто вже давно планували розлучитися, але постійно відкладали цей важкий крок.

“Певна частина українок знайде за кордоном пару і не повернеться додому”

Немало жінок за кордоном відчули себе на самоті, бо приїхали в нове невідоме середовище. Деяким насправді не часто телефонують з України, і у них може скластись враження, що їх там забули. Відповідно, вони шукають нове коло спілкування за кордоном, каже Тетяна Кириченко. Вона з початком повномасштабної війни виїхала до Франції.

“Коли я приїхала у Бордо (місто на південному заході країни), теж не знала там нікого. Спілкуюся переважно з українками-біженками, які ходять отримувати гуманітарну допомогу. Звісно, що на новому місці людина хоче соціалізуватися, знайти нове коло спілкування. Деякі вибудовують тут стосунки з чоловіками”, – розповідає вона.

За спостереженнями українки, молоді дівчата з України активно знайомляться із французами і ходять з ними на побачення. Тетяна стверджує, що це стосується переважно самотніх дівчат, які в Україні не мають пари. “Допускаю, що певна частина на жінок знайде собі тут пару і не повернеться додому”, – каже співрозмовниця.

Фото: Частина жінок, виїхавши з України через війну, ходять на побачення з іноземцями. Частина формують пари і залишаються жити в іншій країні (unsplash.com)

Втім, їй не траплялися випадки, коли б нову пару за кордоном собі шукала заміжня українка: “Звісно, десь таке буває. Але заміжні дівчата, з якими я тут спілкуюся, надзвичайно сумують за домом, за чоловіком, часто плачуть. Хочуть якнайшвидше повернутися. Знайома, яка виїхала сюди із Херсонської області, вже двічі їздила в Україну – побачитись із чоловіком. Він для цього приїхав у Львів на кілька днів”, – згадує співрозмовниця.

У жінок, які виїхали за кордон, розмови з чоловіком в Україні проходять лише у вигляді дзвінків. Це накладає серйозний відбиток на стосунки, кажуть психологи. За словами фахівців, під час війни далеко не завжди розлучаються тому, що знайшли когось іншого. Часто – через те, що втратили колишній емоційний зв’язок.

Чоловіки за кордоном приділяють українкам більше уваги, зауважує психотерапевт Елліс Мурр: “Схильність романтизувати та перебільшувати дещо спотворила реальність, і вони почали закохуватись. Чоловіки у свою чергу через довгу відсутність партнерок почали створювати інші зв‘язки з жінками, які знаходяться поруч”.

“Познайомлюся із дівчиною. Дружина виїхала за кордон”

Тетяна Кириченко у Франції чула історію про те, як чоловік “розпрощався” зі своєю дружиною дистанційно: просто сказав їй телефоном, що відстань дала своє, він більше не відчуває близькості з нею. Вона допускає, що таке під час війни стається дуже часто: просто далеко не всі готові розповідати про особисті проблеми публічно.

Деякі чоловіки в Україні реєструються на сайтах знайомств, не приховуючи свого сімейного статусу. Раніше ж частіше це приховували, розповідає РБК-Україна редактор рубрики про онлайн-знайомства і редактор сайту “Вікенд” Світлана Максимець.

“Одружені чоловіки завжди шукали пригод на “Тіндері” та в інших додатках для знайомств. А під час воєнного стану частіше стали відверто про це писати. Зараз можна зустріти такий опис профілю чоловіка: “Познайомлюся із дівчиною. Дружина виїхала за кордон”, – каже вона.

Фото: Знайомлячись в інтернеті, деякі чоловіки не приховують, що одружені (unsplash.com)

За її спостереженнями, тепер чоловіки пишуть з певним викликом: “Дружина з дітьми за кордоном”. “Звучить чи то як виправдання, чи як звинувачення на адресу дружини, яка покинула коханого в таких складних обставинах. І тепер інші жінки мають зрозуміти його страждання і потреби й допомогти у їхньому вирішенні. В таких повідомленнях чоловіки підкреслюють свою порядність, чесність та відкритість: міг би сказати, що неодружений, але ні. Відверто говорить, що має родину. Мабуть, це також має надати певну цінність його пропозиції”, – розмірковує експерт.

За словами Світлани Максимець, трапляється й інша категорія чоловіків. Вони вказують, що “дружину люблять, розлучатися не планують, але близькості прагнуть”.

“Я не маю конкретних цифр, які б характеризували це явище. Можу лише сказати, що гортаючи “тіндер” по своїх заданих параметрах, щотижня бачу десяток-півтора таких анкет. Від інших користувачок неодноразово чула про чоловіків, які й зараз шукають близькості на “Тіндері”, приховуючи, що одружені. Але чи то чоловіки недостатньо уважні і впевнені користувачі, чи то жінки дуже вправні, але вони вираховують брехню дуже швидко”, – зауважує вона.

Під час війни українці стали частіше одружуватися

Втім, є і позитивна тенденція у стосунках пар: під час війни українці стали частіше одружуватись. Про це свідчить та ж статистика Міністерства юстиції України: за перші півроку 2022-го узаконили свої стосунки 103 903 українські пари. Минулого року за такий самий період одружилися набагато менше – 85 960 пар.

Фото: В Україні під час війни реєструють більше шлюбів, ніж раніше (Getty Images)

“Шлюбів побільшало через те, що війна згуртувала і зблизила один до одного тих, хто залишився тут. Померти одруженими виявилось набагато ціннішим. Також є страх втратити кохану людину. Тому що мозок сприймає теперішній відрізок часу, як надто короткий та небезпечний. І тому пришвидшив процеси, які раніше могли розтягуватись на роки”, – ділиться думкою психотерапевт Елліс Мурр.

Також у березні в Україні реєстрацію шлюбу значно спростили, нагадує РБК-Україна голова Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві Кирило Міненко.

“Молодятам не треба чекати місяць після подачі заяви. Можна зареєструвати шлюб у день звернення. Також, якщо пара з поважної причини не може з’явитись на заплановану, бажану дату, то реєстрація переноситься за письмовою заявою на інший день. Особливо процес спростився для тих, хто боронить рідну землю, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії та інших”, – звертає він увагу.

Укласти шлюб військовому можна тепер без їх фізичної присутності. Але треба обов’язково бути на відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з навіть з обома із них. Звісно, без згоди однієї зі сторін шлюб не зареєструють. Цікаво, що акт про укладання шлюбу може скласти безпосередньо командир на місці служби, каже голова управління.

Фото: Під час дії воєнного стану в Україні значно спростили процедуру укладання шлюбу військовими (Getty Images)

Щоб укласти такий шлюб, військовому треба:

  1. Подати заяву про державну реєстрацію шлюбу своєму командиру. Далі командир засвідчує справжність заяви. У ній мають міститися відомості про заявника та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб: прізвище, власне ім’я та по батькові, дату народження, громадянство, відомості про обране прізвище. Акт про укладення шлюбу моде скласти безпосередньо командир (керівник) військовослужбовця. Його скріплюють гербовою печаткою відповідного органу.
  2. Такий акт треба передати до будь-якого ДРАЦСу, щоб відділ вніс дані до державного реєстру. Цей документ підтверджує, що шлюб вже зареєстровано. Відділ вносить його в реєстр, після чого подружжя може отримати свої свідоцтва про шлюб у відділі, яким складено актовий запис. Якщо вони не можуть отримати свідоцтво у цьому відділу, то отримують його у тому, де їм зручно.

Як бачимо, війна несе різні, часто протилежні наслідки на стосунки людей. Сімейне життя багатьох не витримало випробування війною. Для частини пар цей складний період пришвидшив процес розлучення, хтось до війни цього навіть не планував. Інших російське вторгнення надзвичайно згуртувало. Для багатьох пар саме війна стала головним фактором хороших змін у особистому житті. Багато хто зрозумів, що цей складний час їм набагато краще пережити разом – у довірі та взаємній підтримці.

Збитий Іл-76: питання, які лишаються без відповіді

Минуло більше доби з моменту катастрофи російського транспортного літака Іл-76 в Бєлгородській області. Кремль продовжує наполягати на тому, що він перевозив українських військовополонених на обмін. Але доказів цього досі немає.

Літак збили ракетою, запущеною із зенітного ракетного комплексу, біля кордону з Україною. Російська влада стверджує, що Збройні сили України використали, ймовірно, американський ЗРК Patriot або німецький IRIS-T.

Київ побіжно підтвердив свою причетність до збиття літака. В офіційному повідомленні генштабу ЗСУ йдеться про те, що РФ використовувала літаки для переміщення озброєння, з якого регулярно обстрілювали Харківську область. Українська армія, наголошує генштаб, відслідковувала це і вживала заходів “зі знищення засобів доставки” зброї.

Командувач Повітряних сил Микола Олещук також розповсюдив заяву, в якій наголосив, що “Україна має право на захист і знищення засобів повітряного нападу агресора”.

Момент вибух літака Іл-76 після падіння.

Водночас українська розвідка підтвердила, що 24 січня планувався обмін полоненими. В останній момент його скасували, але даних про те, що полонені дійсно перебували на борту Іл-76, немає.

“Українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому”, – заявили у ГУР.

Представник розвідки Андрій Юсов в ефірі українського телебачення повідомив, що станом на 25 січня в морг Бєлгорода доставлено лише 5 тіл, вочевидь, членів екіпажу Іл-76.

При цьому Росія напередодні заявляла, що в катастрофі загинуло 74 людини, з яких шість членів екіпажу, 65 українських бранців і троє російських військових, що їх охороняли.

За добу, що минула після інциденту, російські ЗМІ чи офіційні органи не надали фото чи відеопідтвердження наявності такої кількості трупів в районі падіння. Також відсутні свідчення, коли і як українські полонені могли потрапити на борт.

Відеозапис, на якому начебто зображені рештки тіл пасажирів Іл-76, Слідчий комітет РФ оприлюднив лише пізно ввечері 25 січня. З цих кадрів важко зробити висновок, про кількість загиблих.

Андрій Юсов також повідомив, що на Іл-76 мали летіти високопоставлені російські чиновники, але їм в останній момент начебто заборонили це робити працівники ФСБ РФ.

“На борту справді мали перебувати декілька “віпів” офіційних від військово-політичного представництва держави-агресора. Їхні прізвища відомі і будуть названі, матеріали будуть надані в рамках міжнародного розслідування. Але в останній момент ФСБ фактично наказало їм не сідати на цей борт і скористатись іншими видами транспорту”, – сказав він.

Юсов розповів, що ФСБ не дозволила російським рятувальникам провести огляд місця падіння літака.

Російська влада досі не оприлюднила списки полонених, які начебто летіли на збитому Іл-76. Перелік виклала в публічний доступ очільниця Russia Today Маргарита Сімоньян.

Але згодом стало відомо, що ім’я щонайменше одного полоненого з цього списку збігається з даними українця, якого вже обміняли раніше.

Кадри з відеозапису Слідчого комітету РФ, на яких показані уламки літака і рештки тіл загиблих.

Командувач ПС ЗСУ Микола Олещук вважає, що Росія спеціально розповсюдила фейкову інформацію про цю катастрофу, щоб вплинути на зовнішню аудиторію.

“Мета очевидна – вони хочуть зменшити міжнародну підтримку нашої держави”.

Американський аналітичний центр “Інститут вивчення війни” (ISW) звертає увагу, що, дійсно, Кремль намагається використати катастрофу Іл-76 в інформаційній війні.

“Російські суб’єкти інформаційного простору використовують катастрофу Іл-76 для того, щоб посіяти внутрішнє невдоволення в Україні та підірвати бажання Заходу продовжувати надавати військову підтримку”, – сказано у звіті ISW.

Також аналітики наголошують, що російські чиновники зробили необґрунтовані заяви про те, що Україна збила Іл-76 американськими або німецькими ракетними системами, ймовірно, у спробі відмовити західних партнерів України від надання Україні важливих систем протиповітряної оборони.

Російська поліція біля місця падіння літака. Влада РФ досі не надала доказів, що на збитому Іл-76 були українські військовополонені.

Аналіз кореспондентки ВВС Сари Рейнсфорд:

Є війна, в яких стріляють, і є інформаційна війна. Росія з Україною воюють на обох фронтах.

Для всіх нас це може ускладнити встановлення фактів.

Це істина для цієї війни, як і для будь-якої іншої, але важливо пам’ятати, що саме Росія має довгу історію нахабної брехні та дезінформації.

Це було доведено збиттям MH17 і отруєнням “Новачком” у Солсбері. Це як мінімум два серйозних інциденти за останнє десятиліття.

Навіть повномасштабне вторгнення в Україну розпочато на основі брехні: фальшивого твердження про те, що “нацистський” режим піддає російськомовних загрозі “геноциду”.

Це не означає, що кожне слово російського міністерства оборони та Кремля є неправдивим – або депутатів і державних ЗМІ.

Але так часто трапляється, тому їх потрібно ретельно перевіряти перед розповсюдженням.

Цього разу повідомлення про катастрофу транспортного літака Іл-76 вперше з’явилися в російських державних інформаційних агентствах.

Вони цитували міноборони в Москві, яке стверджувало, що на борту літака були десятки українських військовополонених, які прямували на обмін.

Київ цього не підтвердив, а з боку Росії доказів не було.

Російський депутат Андрій Картаполов майже відразу почав поширювати заяви, навіть припустивши, що Україна могла використати ракету PATRIOT, щоб вразити Іл-76.

Тобто зброю, яку постачає Захід, – це є гучною заявою, на підтвердження якої ще немає доказів.

Ці розмови ставали все гучнішими та поширювалися світом, але Україна все ще не коментувала подію.

Шум з Росії неминуче заповнював цю тишу.

У Києві почали ходити чутки про те, що обмін полоненими дійсно був запланований на 24 січня. Але тривалий час офіційні особи це не підтверджували.

Усі, до кого ми телефонували за інформацією, казали: “ще ні”, або “ми перевіряємо інформацію”, або “зачекайте”. Вісім годин нічого не було відомо.

Це не зупинило спекуляції з боку Росії, включно з дикими заявами про те, що Україна навмисно вбила власних солдатів. Передбачуване обґрунтування цього настільки перекручене, що його не варто повторювати.

Але відкидати такі розмови не означає відкидати ймовірність того, що Україна зробила жахливу помилку.

Зрештою, ми знаємо, що літак впав – і Україна мала можливості його збити.

Ввечері 24 січня ми нарешті отримали дві офіційні заяви.

Вони надійшли з Генерального штабу та української військової розвідки, і разом вони свідчать про визнання того, що Україна могла збити літак, хоча жоден із них прямо цього не сказав.

Україна наголошує, що не має достовірної інформації про те, хто був на борту. Але це підтвердило, що обмін полоненими був запланований на середу, але не відбувся.

Там також сказано, що Росія зазвичай надає інформацію про маршрут і транспорт, який буде використовуватися для обміну, щоб переконатися, що він безпечний.

Цього разу, каже Україна, цього не було.

Тож ми отримали кілька відповідей, ще більше натяків і багато претензій. Але питання все ще залишаються.

Ми ще не можемо точно сказати, хто або що було в літаку, який впав. Ми не знаємо, скільки ще чиновники тут, у Києві, можуть знати цю інформацію, але не говорити.

Якщо на борту транспортного літака були українські військові, то з часом Росія повинна надати докази. І Україні доведеться давати повні відповіді.

Тому що по всій країні є тисячі сімей, у яких є родичі в російському полоні.

Вони зараз чекають – і дуже хвилюються.

Related Post

Як люди стають ДальтонікамиЯк люди стають Дальтоніками

Колірна сліпота зазвичай передається у спадок, тому дальтонізм у дітей приходить із народженням. Успадкована кольороаномалія найчастіше переходить від матері до сина. Які кольори плутають дальтоніки? Дальтонік, людина, що не розрізняє