Коли і хто заснував місто Черкаси?

Посилання: Коли і хто заснував місто Черкаси? / О. Бубенок // Княжа доба: історія і культура. — 2014. — Вип. 8. — С. 299-317. — Бібліогр.: 103 назв. — укр.

Анотація:

Походження назви міста Черкаси, розташованого на правому березі Дніпра, завжди становило інтерес для істориків. Це було пов’язане з тим, що топонім за формою нагадував етнонім черкес, розповсюджений на Північному Кавказі. Саме це і породило в історичній літературі XVI–XVIII ст. легенди, згідно з якими: 1) етнонім Черкаси з’явився у Середній Наддніпрянщині ще в XII ст. і був пов’язаний з Чорними Клобуками; 2) на початку XIV в. фортецю Черкаси заснував литовський князь Гедімін, назву якій дали переселені ним з Кавказу адиги-“черкаси”; 3) фортецю Черкаси заснували в XIII–XIV ст. мігранти-“черкаси” з Курського князівства, які до того прийшли з П’ятигір’я на Кавказі. Незважаючи на те, що всі ці легенди мали ідеологічне підґрунття, не можна заперечувати можливостей таких переселень адигів. Дані археології і повідомлення Плано Карпіні та Григорія Пахимера дозволяють вважати, що це поселення могло бути засноване між 1246 р. і 1270 р. вже при перших ханах Золотої Орди, тобто ще до утвердження правителя Ногая у Північному Причорномор’ї. Топонімічні назви в литовських люстраціях від 1552 р. дозволяють говорити про присутність тоді у Середній Наддніпрянщині адигів – вихідців з Північного Кавказу, яких у ХІІІ–XVI ст. називали “черкасами” або “п’ятигорцями”. Отже, ця міграція мала сприяти тому, що спочатку там виникло поселення Черкаси, назва якого в XIV ст. передалася литовському місту, що виникло там само.

The article analyses origins of the name of Cherkasy, the city located on the right bank of Dnieper river. The name has drawn attention of many historians, as it reminds the ethnonym “Circassian” (Cherkess in Eastern Slavic and Turk languages), denoting the people from the North Caucasus. This generated several legends in historical literature of the 16th–18th centuries: 1) ethnonym Cherkasy appeared in the Middle Dnieper basin in the 12th century and was related to the Chorni Klobuky; 2) the fortress Cherkasy was founded by the Lithuanian prince Gediminas in the early 14th century and named after the Adyghe-Circassians resettled by him; 3) the fortress Cherkasy was founded in the 13th–14th centuries by the migrating Circassians from the Kursk principality, who originally came from the “Land of Five Mountains” in the Caucasus. Even though these legends had an ideological basis, there are reasons that allow us to presume the possibility of the Adyghe migration. The archaeological data and information of Plano Carpini and Grigorius Pakhimer permit us to suppose that between 1246 and 1270, in the times of the fi rst Golden Horde Khans, that is, before Nogai started ruling in the North Black Sea region, the Adyghe migrants could found a settlement. The toponyms in the Lithuanian documents of 1552 permit us to talk about the presence of the Adyghe, natives of the North Caucasus, referred to as Circassians or Petyhorcy in the 13th–16th centuries. Thus, this migration could assist initial establishment of a settlement Cherkasy, whose name could be transferred to the Lithuanian town founded at the same place in the 14th century.

Львову 764: коли і хто заснував місто?

Вже наче здавна має свою відповідь для львів’ян питання про заснування Львова, оскільки існує уставлена думка, що місто засновано у ХІІІ ст., а саме, перша згадка датується 1256 роком. Це по-перше. По-друге ж, засновником вважається король Данило Романович. І ці факти з історії міста фактично не піддаються критиці, оскільки здавна осіли як в шкільних підручниках, так і в свідомості львів’ян. Проте – чи так це насправді?

На сьогодні ці тези піддаються критиці. Наскільки ця критика має підґрунтя? Ми спробуємо розібратись.

Перше питання, яким слід задатись, це – коли ?

Фактично, чіткої дати заснування Львова не існує. Як бачимо, існує літописна згадка про Львів, яка датується згаданим 1256 роком. У літописі йдеться про величезну пожежу яка сталась у місті Холмі, пожежа була настільки великою, що її було видно навіть за багато кілометрів, а саме у Львові.

Проте у 2010 р львівський історик Іван Паславський зробив доволі цікаве та інтригуюче відкриття. Вчений виявив французький стародрук, у якому містилась суперечлива щодо загальноприйнятої версія заснування міста. А саме – йшлось про те, що Львів було засновано задовго до першої літописної згадки. У згаданому джерелі йшлось про 1240 рік, що на п’ятнадцять років раніше ніж прийнята дата від якої відштовхуються усі річниці святкування дня народження міста.

На думку вченого, автор згаданого стародруку, французький історик XVII-XVIII ст. Мішель Лє Кієн, є особою авторитетною, а отже джерело вартує, щонайменше, пильної уваги. А, отже, дата заснування Львова може бути дещо давнішою, аніж прийнято вважати. Одне із джерел, про яке йтиметься нижче, пропонує іншу дату – 1245 р. Говорячи про першу дату, 1240 р, то, скоріш за все, сину Данила, Левові, тоді було від 12 до 15 років. Проте цей вік, насправді, у ті часи, за словами Івана Паславського, вже був фактичним повноліттям. «Тому морально і фізично він міг заснувати місто Львів», – зазначив історик.

Адже через п’ять років, у 1245 р., Лев братиме повноцінну участь у битві під Перемишлем на боці свого батька короля Данила, проти його ж племінника Ростислава та угорського війська.

Напрошується очевидний висновок: дату першої літописної згадки Львова за 1256 р. ніякими чином не можна вважати точкою відліку в історії міста, адже до цього часу Львів мусив відбутись як місто, яке було доволі значним, щоб бути згаданим в літописі, крім того, такі згадки були, як бачимо, й напередодні усталеної дати. Крім того, ця дата – писемна згадка про Львів, яка свідчить хіба одне: місто вже існувало.

Друге питання, на яке слід знайти відповідь – ким було засновано Львів?

Частково цього ми вже торкнулись, розглядаючи проблему датування. І сюди, знову ж, варто залучити згадану французьку хроніку. Адже у ній йдеться і про засновника міста, проте, зовсім не про того засновника, якого ми звикли вважати таким. Власне, хроніка називає засновником міста князя Лева Даниловича. Хоча, згідно традиції, яка міцно увійшла в масову свідомість, вважається, що король Данило заснував місто, за що і стоїть йому в місті чудовий пам’ятник.

Проте не тільки це, згадане нами французьке джерело, свідчить про причетність саме Лева до заснування Львова.

Портрет короля Лева Даниловича, автораства Луки Долинського

Відомий львівський історик Леонтій Войтович, задаючись питанням місця розташування столиці князя Лева, досить обґрунтовано довів, що Львів було засновано саме останнім.

Вчений наводить низку джерел, які розповідають про внутрішньодержавну діяльність Лева Даниловича. За свідченнями анонімного каталонського географа XІV ст. «з Польщею межує королівство Лева, столицею його є місто Лева». Російський мандрівник Ф. Глінка у 1805 р. бачив львівську університетську бібліотеку і у своїх спогадах занотував, що місто було засновано у 1245 р. князем Левом, який був одружений із сестрою угорського короля Белли. На галицькій брамі, як свідчать досліджені істориком джерела, був напис «князь Лев поклав мені підвалини, нащадки дали імя Леонтополіс».

Ключовим аргументом на користь гіпотези про заснування Львова саме князем Левом є те, що у ХІІІ ст. місто знаходилось на межі Перемишльського та Белзького князівств, які належали Леву. І, як наголошує Леонтій Войтович, немає прямих джерел, які б безпосередньо свідчили, що Львів був заснований королем Данилом, відтак заснування міста його сином Левом видається більш вірогідним.

Доволі цікавим є також, як не дивно, питання – де був заснований Львів ?

Здавалось би, що тут дивного? Львів засновано на місці Львова, адже є навіть історичний центр міста із ратушою і, навіть, із залишками давніх мурів. Проте, і тут теж не все так просто.

На початку минулого століття, на підставі згаданої літописної згадки, тодішній львівський історик Ісидор Шараневич припустив, що середньовічний Львів був заснований зовсім не там, де перебував в подальшому.

Вчений стверджував, що, найімовірніше, місце, звідки львів’яни могли спостерігати пожежу Хома, це були так звані Чортові (Чотові) скелі, неподалік від сучасних сіл Винники і Лисиничі. Ці скелі недарма колись називались «Чотовими», адже там знаходились чоти (сторожові застави) воїнів, котрі повинні були вистерігати ворога.

Логічно, що первинне місто, з оборонних міркувань, могло організуватись навколо такого чотового місця.

Підтвердження цієї думки знайшлись майже через століття, в ході Львівської обласної археологічної експедиція Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України у 1973 році, яка виявила в районі скель рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева.

Історик Людвік Зелінський, який у XIX ст. досліджував цю територію, у журналі “Львовянин” писав, що натрапив на руїни якогось поганського замку, датованого VIII ст., коли у скелях робили оборонні споруди. Таке твердження також видається цікавим, адже місто могло виникнути на місці давнішого і меншого поселення або замку.

Варто зазначити, що Чортові скелі були набагато більшими, а ніж зараз, оскільки довгий час руйнувались стихійно, оскільки складаються із пісковика, та використовувались у якості будівельного матеріалу.

З огляду на сказане, ми не можемо стверджувати, що знаємо єдині і достеменні місце і час заснування Львова, але бачимо, що не все так однозначно щодо його історичних коренів. В кожному разі, цей клубок питань «хто, де і коли» залишається дискусійним, а, тим часом, Львів так і не має пам’ятника на честь короля Лева, свого найвірогіднішого засновника.