Що відноситься до ОЗ

Зміст:

Класифікація основних засобів

Класифікація основних засобів 2023 впливає не тільки на вибір потрібних бухгалтерських рахунків, але й подальший облік (амортизацію, документи, звітність). Як це правильно зробити у бухгалтерському та податковому обліку допоможе розібратися консультація

Нормативка для класифікації ОЗ

Класифікація – це віднесення активу до певної групи. Існуючі групи основних засобів можна знайти в наступних нормативних документах:

  • НП(С)БО 7 «Основні засоби»;
  • Методрекомендації з обліку основних засобів, наказ Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561;
  • Інструкція до Плану рахунків, наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291;
  • пп. 138.3.3 ПКУ – для податкових цілей (класифікація основних засобів відповідно до Податкового кодексу України);
  • Класифікатор основних фондів ДК 013-97.

Останній класифікатор згадується у листі Мінфіну від 28.03.2014 № 31-08410-07-1/6647 і частково може бути використаний, наприклад при розробці системи інвентарних номерів. Частково, так як він є застарілим та у деяких положеннях не відповідає НП(С)БО 7.

Щоб узяти на баланс об’єкт ОЗ, визначте строк його корисного використання. Адже від нього залежить, протягом якого часу об’єкт амортизуватиметься в обліку й, відповідно, впливатиме на фінрезультат підприємства. Стаття допоможе визначити строк корисного використання і вчасно його переглянути

Що таке основні засоби

Під визначення основних засобів у бухгалтерського обліку потрапляють активи, які мають:

  1. матеріальну форму, яка не змінюється в ході використання, окрім фізичного зносу;
  2. строк корисного використання, що перевищує один рік.

Це основні критерії, які наводяться у п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби». Вони можуть використовуватися для виробництва, постачання товарів, надання послуг, виконання робіт, управління підприємством, здійснення іншої господарської діяльності, а також виконання соціально-культурних функцій. Все це знаряддя праці.

Увага: об’єкт матеріальний, тобто до нього можна доторкнутися? – Так.

Строк можливого використання > 1 року? – Так. Отже, це основний засіб.

Як приклад основних засобів можна навести будівлю цеху, токарні станки всередині, гараж і автомобілі в ньому, комп’ютер у бухгалтера тощо. Прикладом «соціально-культурних» ОЗ є, наприклад, об’єкти призначені для відпочинку персоналу (м’які меблі, тенісний стіл, певна побутова техніка тощо). Чому їм така увага? Як правило, «соціально-культурні» ОЗ у податковому обліку вважаються невиробничими і через це по ним необхідно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ та є деякі інші нюанси обліку.

Інвестиційна нерухомість, групи вибуття та капітальні інвестиції

Існують об’єкти, які можуть бути, були або будуть ОЗ, а саме:

  • інвестиційна нерухомість – ОЗ, які здаються виключно в оренду та належать до нерухомого майна (будинки, споруди, земля). До них застосовується НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»);
  • необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття – це колишні ОЗ, які планується продати протягом року, тому вони перестають відповідати визначенню ОЗ. Для них не дотримується друга умова – щодо строку використання. До них застосовується НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»;
  • капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи – витрати на створення ОЗ, наприклад витрати на їх будівництво, модернізацію, придбання тощо. Це ті витрати, які при введенні ОЗ в експлуатацію сформують його первісну вартість. Облік ведеться за НП(С)БО 7 «Основні засоби».

Інвестиційна нерухомість, групи вибуття, капітальні інвестиції та ОЗ взаємоперехідні. По-суті, все це ОЗ, які тимчасово перестали ними бути, але й можуть повернутися назад – до групи ОЗ. Наприклад, на підприємстві передумали продавати об’єкт і він з групи вибуття перейшов назад до ОЗ. Вирішили припинити здавання об’єкта в оренду та використовувати лише для власної діяльності.

А що взагалі ніколи не відносять до ОЗ?

Що НЕ основні засоби

Приклади об’єктів, які НЕ вважаються основним засобами:

  • малоцінні швидкозношувані предмети (МШП) – дрібний інструмент, спецодяг, певні побутові прилади на зразок електрочайників. Вони хоча й теж є знаряддями праці, але строк їх використання вважається нетривалий, у межах року. Однак, якщо бухгалтер вважає, що даний об’єкт може використовуватися більше року, то тоді можна його обліковувати і як ОЗ, наприклад той же електрочайник;
  • напівфабрикати, сировина, матеріали, товари – це все приклади запасів, які мають матеріальну форму, але вона змінюється в ході використання. Також вважається, що вони мають бути використані протягом року або одного виробничого циклу підприємства;
  • нематеріальні активи – комп’ютерні програми. Ми їх не можем відчути на дотик, наприклад комп’ютерні програми, тому це не ОЗ;
  • довгострокові біологічні активи – вівці, коні, велика рогата худоба, плодоносні дерева і т.д. Вони хоча й мають строк використання більше року, мають матеріальну форму, але для сільськогосподарської діяльностівони розглядаються як окремий об’єкт, відмінний від ОЗ. Однак, раніше до введення в дію НП(С)БО 30 «Біологічні активи» це все були основні засоби, навіть у сільськогосподарських підприємств.

Такі об’єкти уже ніколи не будуть ОЗ. За звичайних умов. Винятки:

  • товари, які після продажу можуть стати ОЗ у іншого суб’єкта. Може бути й внутрішнє переміщення всередині підприємства. Наприклад, підприємство, яке торгує певними верстатами вирішило один з них використати в своїй власній господарській діяльності. Так товар може стати ОЗ. Але навпаки уже не буде – ОЗ, які планується продати, переходять у групи вибуття;
  • певні тварини можуть використовуватися не за сільськогосподарським призначенням і перестати бути біологічними активами. Наприклад, собаки, коні. Кінь у зоопарку – це ОЗ, а не біологічний актив. Аналогічно собака для охорони території підприємства – це теж ОЗ.

ОЗ/МНМА: вартісна межа

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) – це теж ОЗ, але через малу вартість їх обліковують окремо – на субрахунку 112. Для їх розділення є так званий вартісний критерій щодо розділення основних засобів та МНМА. У 2020 році він змінився:

Зміни пов’язані зі змінами до ПКУ через вступ у дію Закону № 466. До «старих» ОЗ, які були придбані до 23.05.2020 р. ці зміни застосовувати не потрібно. Новий критерій 20000 грн діє уже на «нові» ОЗ, які купуються з 23.05.2020.

Класифікація груп основних засобів та нематеріальних активів для нарахування амортизації. Завертіть увагу на наступне:

  • розмір критерію рахується без ПДВ, якщо підприємство – платник ПДВ. Виходить, що об’єкта вартістю 24000 грн з ПДВ, цілком вписується зараз у вартісну межу МНМА, та як його вартість «без ПДВ» становить 20000 грн. Якраз в межах критерію;
  • для МНМА можливі більш прості методи амортизації – 5050 та 100%;
  • замість 20000 грн можна використати й інший критерій, так як цифра «20000» взята з ПКУ та має значення лише для платників податку на прибуток (великодоходників). Малодоходники та платники єдиного податку можуть її змінити. Головне – зафіксувати цю «свою» вартісну межу в наказі про облікову політику;
  • у балансі (звіті про фінансовий стан) МНМА зливаються з ОЗ в одному рядку – «Основні засоби»;
  • вартісна межа може застосовуватися не до всіх ОЗ, якщо це визначено наказом про облікову політику. Наприклад, можна зробити виняток для інвентарної тари, бібліотечних фондів, нетитульних споруд. Однак, для цілей податкового обліку усі об’єкти вартістю менше 20000 грн не вважаються ОЗ.

Податкова перевірка спричинює чималий стрес для бухгалтера, а податківці іноді цим зловживають і трактують норми законодавства у свій бік. Перегляньте ситуації, що склалися у ваших колег. Можливо, серед них знайдете і свою

На що впливає класифікація ОЗ

Віднесення ОЗ до тієї чи іншої групи впливає на:

  • субрахунок обліку;
  • нарахування амортизації;
  • мінімальний строк корисного використання (пп. 138.3.3 ПКУ);
  • складання інвентарного номера. Його можна починати з перших 3-х цифр рахунку обліку основних засобів.

Класифікація основних засобів в бухгалтерському обліку

У бухгалтерському обліку виділяють наступні групи ОЗ:

Класифікація ОЗ у податковому обліку

Основні засоби у податковому обліку мають свої особливості. Це має значення для платників податку на прибуток, особливо великодоходників, у яких є податкові різниці. Так, взагалі не вважаються ОЗ для цілей податкового обліку наступні активи:

  • інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, а також необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття. Наприклад, щодо інвестиційної нерухомості є лист ДФС від 15.03.2017 № 5140/6/99-99-15-02-02-15 і від 08.06.2016 № 12660/6/99-99-15-02-02-1;
  • МНМА, так як за пп. 14.1.138 ПКУ активи, які дешевші 20000 грн – це не ОЗ;
  • земля, незавершені капітальні інвестиції, автомобільні дороги загального користування, бібліотечні і архівні фонди (про це прямо зазначено у пп. 14.1.138 ПКУ).

Однак, попри те, що вищезгадані об’єкти для цілей податкового обліку не розглядаються як ОЗ, вони згадуються у переліку груп ОЗ у пп. 138.3.3 ПКУ і наводяться у додатку АМ декларації з податку на прибуток. Щоправда комірки по ним у додатку заповнені знаком «Х», тобто ніяких цифр по ним ставити у декларації не можна.

Окрім питання приналежності до ОЗ у податковому обліку є ще одна досить важлива класифікація:

  • виробничі – це ОЗ, які використовуються безпосередньо для господарської діяльності платника податку;
  • невиробничі – це ОЗ, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 ПКУ). Це здебільшого об’єкти, що виконують соціально-культурні функції. ДПС до них відносить також побутову техніку, яка не пов’язана з охороною праці, а спрямована на задоволення особистих потреб фізосіб (роз’яснення ДПС 502.07.05 ЗІР).

Щодо офісних ОЗ питання «виробничий/невиробничий» часто не має однозначного вирішення. Приклади ОЗ, які податківці розглядають як невиробничі: побутові холодильники, мікрохвильові печі, електрочайники, кавоварки в офісах. Такими ж проблемними можуть бути в офісах фотоапарати, відеокамери, телевізори, музичні центри, якщо вони не пов’язані напряму з господарською діяльністю підприємства. Як правило, виробничими вважаються: кондиціонери, вентиляторами, обігрівачами, так як їх господарське використання можна обґрунтувати охороною праці.

Офісні невиробничі ОЗ у податковому обліку можна віднести до групи 9. Однак, той же холодильник можна й занести до групи 4. Особливої ролі не грає, так як амортизація все одно по ним не нараховується.

У самому ж бухгалтерському обліку невиробничі основні засоби в бухгалтерському обліку обліковуються таким же чином, як і звичайні ОЗ. На окремий субрахунок їх не виділяють, хоча побутову техніку зазвичай відносять на субрахунок 106, а не 104.

Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!

Основні засоби підприємства

Основні засоби використовують декілька років, на них заводять інвентарні номери, вони можуть надходити як новими, так і вже вживаними. Без них підприємство практично не може функціонувати. Саме через таку важливість їх і назвали основними. У цьому огляді дізнаєтеся найважливіше про основні засоби

Основні засоби — це.

Основні засоби (ОЗ) – це матеріальні активи, які очікується використовувати як засоби праці строком більше ніж один рік у господарській діяльності, а також для адміністративних, соціально-культурних і побутових цілей. Так слід розуміти поняття основних засобів для цілей бухгалтерського обліку.

Також інколи постає запитання, що таке основні фонди. Це дещо застарілий термін, який вживають у тому ж значенні, що й основні засоби. Тобто основні фонди це те саме.

Основні засоби (основні фонди) є частиною необоротних активів у балансі підприємства. Придбання/виготовлення ОЗ розглядається як капітальні інвестиції, тому у Звіті про рух грошових коштів придбання ОЗ відображають у складі інвестиційної діяльності.

Типові приклади ОЗ: виробничі та адміністративні будівлі, земля, верстати та інше виробниче обладнання, автотранспортні засоби, офісне обладнання, меблі.

До речі, в англомовних балансах, наприклад за МСФЗ, основним засобам відповідає більш предметний термін – «Property, Plant and Equipment» (абревіатура – PP&E, PPE). Дослівно це перекладається як «Земельна власність (будинки), машини та обладнання».

Увага: інша назва основних засобів – основні фонди. Англомовний відповідник – Property, Plant and Equipment (PPE, PP&E).

Наявні види ОЗ детально розглянуто у матеріалі Класифікація основних засобів.

Основний засіб (основний фонд): критерії визнання

Щоб віднести актив до основних засобів у бухгалтерському обліку, необхідне одночасне виконання трьох критеріїв:

  • актив матеріальний;
  • це засіб праці, тобто такий об’єкт, що практично не змінює свою форму у процесі діяльності (виняток – фізичний знос);
  • очікується довгострокове його використання більше року. «Очікується» – це значить, що його НЕ планують продати чи списати/спожити впродовж року.

Зверніть увагу, що немає ніяких вартісних критеріїв, а тому основні засоби у бухгалтерському обліку можуть бути будь-якої вартості.

Наприклад, принтер. Він матеріальний і при придбанні очікується, що він буде використовуватися понад рік. Принтер в процесі експлуатації не змінює свою форму (розмір, матеріал). Аналогічно – сканер, комп’ютерна мишка, офісні меблі і т.д.

Увага: Основні засоби = Матеріальний актив + засіб праці + використання буде більше 1 року.

Основні фонди підприємства слід відрізняти, наприклад, від:

  • нематеріальних активів – комп’ютерні програми, веб-сайти тощо. У них відсутня матеріальна форма;
  • запасів – сировина на складі. Вважається, що такі активи споживаються короткого періоду часу (одного року або операційного циклу). Навіть при тривалому зберіганні впродовж багатьох років запаси не стають ОЗ, так як є предметами, а не засобами праці (!). Ключова відмінність – запаси в ході свого використання змінюють свою форму (паливо – згорає або випаровується, тонер для принтера і фарба висихають тощо);
  • біологічних активів – попри те, що вони є матеріальними та засобами праці, але для цілей сільського господарства тварин і багаторічні насадження відділили від ОЗ. Однак у недалекому минулому вони вважалися їхньою частиною, а тварини та багаторічні насадження, які не пов’язані з сількогосподарською діяльністю, наприклад сторожові собаки, паркові насадження тощо;
  • довгострокових цінних паперів, інвестицій – такі активи за своєю природою нематеріальні;
  • малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) – свердло для дрилі або інший швидкозношуваний інструмент, спецодяг. Попри те, що тут є і матеріальна форма, і це все засоби, а не предмети праці, – не виконується третій критерій. Дані активи, як правило, не можуть використовуватися довгостроково, вони швидко втрачають при експлуатації свої здатності (тупляться, швидко ламаються, зношуються тощо).

Щоб узяти на баланс об’єкт ОЗ, визначте строк його корисного використання. Адже від нього залежить, протягом якого часу об’єкт амортизуватиметься в обліку й, відповідно, впливатиме на фінрезультат підприємства. Стаття допоможе визначити строк корисного використання і вчасно його переглянути

Основні фонди підприємства: де знайти правила обліку

Облік основних засобів врегульований такими нормативними документами:

  • НП(С)БО 7 «Основні засоби»;
  • Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, наказ Мінфіну від 30.09.2003 № 561 (даліМетодрекомендації № 561). Увага: Мінфін підготував проєкт змін до Методрекомендацій № 561, який можна знайти у відповідному підрозділі вебпорталу Мінфіну – Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку» (даліпроєкт Мінфіну);
  • План рахунків та Інструкція до його використання, наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291;
  • МСБО 16 «Основні засоби» – для тих підприємств, які ведуть обліку за МСФЗ.

Для податкових цілей також засовуємо пп. 14.1.138 ПК (визначення ОЗ для податкових цілей), ст. 138 ПКУ (податкові різниці при амортизації ОЗ, податкова амортизація ОЗ).

Багатокомпонентні основні засоби

Основний засіб може бути матеріально як один предмет, так і сукупністю декількох матеріальних предметів. Наприклад, принтер – це один предмет і з ним усе просто. Однак робочий комп’ютер – це сукупність декількох зв’язаних в один комплекс предметів (системний блок, клавіатура, мишка). У бухгалтерському обліку є можливість обрати для обліку складних ОЗ один з двох варіантів обліку (п. 8 Методрекомендацій № 561):

  • як одного основного засобу. Сукупність конструктивно єдиних предметів розглядається як закінчений багатокомпонентний пристрій (комплекс). Уся ця сукупність має один інвентарний номер;
  • як декількох окремих основних засобів. Кожний предмет обліковується окремо зі своїм інвентарним номером.

На прикладі того ж комп’ютера, то його можна поставити на облік як один єдиний ОЗ, так і як декілька окремих ОЗ (монітор, системний блок, клавіатура, мишка). Кожний з цих підходів правильний і який обрати – це питання професійного судження бухгалтера і практичної доцільності. У тій же ситуації з комп’ютером кращим буде облік його як декількох ОЗ: системний блок + монітор + клавіатура + мишка. Причина – так буде простіше при їх заміні. Наприклад, клавіатура та мишка – це досить швидко зношувані об’єкти, тому їх дійсно варто розділити. Єдине, що для такого обліку потрібно, аби вартість усіх компонент була виділена у накладних чи інших первинних документах.

Однак у ситуації з оновленням/ремонтом комп’ютера, наприклад придбанні додаткових накопичувачів (пам’яті) тощо, такі активи можна:

  • або віднести на збільшення вартості системного блоку (комп’ютера);
  • або обліковувати як окремі об’єкти ОЗ. Навіть, якщо це була заміна деталі, яка вийшла з ладу.

Будь-яке з цих рішень – допустиме, правильне й відповідає стандартам. Аналогічні судження можна провести і з іншими ОЗ: верстатами, певним обладнанням, будівлею та пов’язаними з нею комунікаціями, автотранспортом. Наприклад, установлене газобалонне обладнання (ГБО) на автомобіль можна розглядати і як збільшення первісної вартості самого автомобіля (модернізація) і як окремий самостійний об’єкт ОЗ – обидва підходи правильні та мають свої аргументи.

Увага: новопридбані комплектуючі складних ОЗ доцільно обліковувати як окремі об’єкти ОЗ зі своїми унікальними інвентарними номерами, якщо вони потребують частої заміни, їх строк експлуатації значно відрізняється від всього ОЗ, мають певну відокремленість і можуть бути перенесені на інший об’єкт ОЗ тощо.

Подання електронної звітності давно стало звичною справою для багатьох бухгалтерів. Адже електронне звітування має багато переваг, здебільшого у плані економії часу. Але є й особливості, про які треба пам’ятати. Також розповімо про те, яких технічних помилок може припуститися платник податку, коли складає звіт

Спільні основні засоби

Основний фонд на балансі підприємства може бути не тільки у повній власності підприємства, але й у спільній власності. Справа в тому, що у визначенні об’єкта ОЗ у п. 4 НП(С)БО 7 допускається облік лише «частини активу, що контролюється підприємством». Наприклад, якщо два підприємства спільно володіють будівлею з частками 50/50, то кожне з підприємств має показати на своєму балансі такий ОЗ у половині його вартості.

Також така ситуація – спільно контрольований основний засіб – може бути в обліку спільної діяльності без створення юрособи (договір простого товариства). Тоді в учасників такої діяльності до їхніх балансів потрапляють основні фонди підприємства не у повній вартості, а лише у частині їхньої вартості.

Виробничі та невиробничі основні фонди

Структура основних фондів передбачає поділ на виробничі/невиробничі основні фонди. Це має значення у податковому обліку, зокрема обліку ПДВ.

Виробничі основні фонди організації – у широкому розумінні будь-які ОЗ, які пов’язані з господарською діяльністю. Невиробничі основні фонди підприємства – це будь-які основні засоби, що пов’язані з соціально-побутовою сферою підприємства і не мають прямого зв’язку з господарською діяльністю й отриманням прибутку (див. пп. 138.3.2 ПК). Наприклад, електричні чайники й кавоварки в офісі. Вони невиробничі, так як не використовуються для отримання прибутку. Однак у кав’ярні вони вже постають як основні фонди (основні засоби).

Увага: щодо невиробничих (негосподарських) ОЗ діють спеціальні правила податкового обліку щодо ПДВ та податкові різниці з податку на прибуток.

  • платників ПДВ, оскільки під час придбання невиробничих ОЗ податковий кредит визнається, але потім нараховується компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПКУ). Також воно нараховується і тоді коли певний об’єкт ОЗ змінює своє призначення і виробничий ОЗ стає невиробничим;
  • платників податку на прибуток – великодоходників. У них немає амортизації по невиробничим ОЗ, точніше вона коригується через податкові різниці.

Щодо неплатників ПДВ, платників податку на прибуток – малодоходників, платників єдиного податку, а також неприбутківців, – питання «виробничий/невиробничий основний засіб» не має значення.

У бухгалтерському обліку традиційно використовують класифікацію ОЗ у розрізі субрахунків рахунку 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Однак найбільше уваги заслуговують МНМА.

Податкова перевірка спричинює чималий стрес для бухгалтера, а податківці іноді цим зловживають і трактують норми законодавства у свій бік. Перегляньте ситуації, що склалися у ваших колег. Можливо, серед них знайдете і свою

Основні засоби та МНМА 2023

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) – це різновид основних засобів. МНМА теж матеріальні, вони теж мають строк служби більше 1 року та є засобами праці. Єдине, що вони мають вартісний критерій:

  • 20000 грн – нині діючий у пп. 14.1.138 ПК (з 23.05.2020);
  • 6000 грн – попередньо діючий (по 22.05.2020 включно).

Виходить, що МНМА – це маловартісні основні засоби. Хто у цьому сумнівається, можна зазирнути до пп. 5.2 НП(С)БО 7, де МНМА загадуються серед наведеного там переліку видів ОЗ. У звіті про фінансовий стан (балансі) вартість МНМА теж входить до рядка «Основні засоби». Щодо МСФЗ, то там узагалі немає такого поняття як МНМА, так як жодні вартісні критерії щодо ОЗ чи їх видів там відсутні.

Увага: МНМА – це маловартісні основні засоби (основні фонди), які мають спрощений у порівнянні зі звичайними ОЗ бухгалтерський облік.

У бухгалтерському обліку МНМА – це об’єкти ОЗ, які віднесені на спеціальний однойменний субрахунок 112. Їх виділяють в окрему групу через малу вартість за тим критерієм, яке встановлює підприємство у наказі про облікову політику. Спрощення обліку МНМА має прояв у такому:

  • можна використовувати прискорені та простіші методи розрахунку амортизації (50/50, 100%);
  • замість унікальних інвентарних номерів можна застосовувати номенклатурні, тобто один номер на цілу групу подібних об’єктів;
  • взагалі не проводять переоцінку.

Увага: критерій вартості МНМА обирається підприємством самостійно та фіксується у наказі про облікову політику.

Вартісна межа МНМА

Як правило, платники податку як вартісну межу МНМА використовують таку з ПКУ. Однак це не обов’язково. Дане питання більш важливе в обліку платників податку на прибуток – великодоходників, адже МНМА за пп. 14.1.138 ПКУ не вважаються ОЗ. Для них якраз і снує згаданий критерії «20000 грн» (інакше – виникнуть додаткові податкові різниці). Щодо інших платників податків – малодоходників, єдиноподатників, неприбутківців – вони можуть без вагань обирати власний вартісний критерій та використовувати як нинішні «20000», так і колишні «6000» чи будь-який інший.

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

Не основні засоби для податкового обліку

У податковому обліку поняття ОЗ дещо вужче, ніж таке в НП(С)БО 7. Так, за пп. 14.1.138 ПКУ не належать до ОЗ:

  • уже згадані МНМА;
  • земля;
  • незавершені капітальні інвестиції;
  • автомобільні дороги загального користування;
  • бібліотечні та архівні фонди;
  • невиробничі ОЗ.

Однак це виключно для податкових цілей. Щодо бухгалтерського обліку – усі вищеперераховані об’єкти належать до ОЗ.

Увага: у розумінні ОЗ між НП(С)БО 7 та ПКУ є відмінності.

Є й ситуація навпаки – віднесення ОЗ до групи вибуття (субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу») у бухгалтерському обліку не впливає на їхнє визнання ОЗ у податковому.

Оцінка основних засобів

Що ж до оцінки основних засобів, то для цього за НП(С)БО 7 може застосовуватися:

  • первісна вартість ОЗ (ПВ);
  • залишкова (балансова) вартість (ЗВ);
  • справедлива вартість (СВ);
  • ліквідаційна вартість (ЛВ).

Правила застосування тої чи іншої вартості, проведення переоцінки визначаються НП(С)БО 7 та іншими нормативно-правовими документами. Як визначається вартість ОЗ та яка сфера застосування її видів, узагальнює таблиця.

МОЖЛИВІ ВИДИ ОЦІНКИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Вартість ОЗ (види)

Як визначається

Де застосовується

сумарна вартість, яка складається з таких компонент:

  • ціна самого ОЗ, що сплачується постачальнику (без непрямих податків, тобто ПДВ, акцизу);
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, які необхідно сплатити для набуття права на основні засоби підприємства;
  • суми ввізного мита – якщо основний фонд імпортується;
  • непрямі податки у ціні ОЗ, якщо вони не відшкодовуються покупцю. Наприклад, це сума ПДВ – у неплатників ПДВ, сума ПДВ по невиробничим ОЗ – у платників ПДВ;
  • страхування ризиків доставки цього ОЗ;
  • витрати на доставку, транспортування, установку, монтаж, налагодження ОЗ;
  • інші витрати, які безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому він стає придатний для використання за запланованою метою (п. 8 НП(С)БО 7).

Первісна вартість може бути змінена під час переоцінки ОЗ, його модифікації, добудови тощо

при початковій постановці на облік у разі придбання або виготовлення власними силами

залишкова (балансова) вартість

= первісна вартість – накопичений знос (амортизація)

у звіті про фінансовий стан (балансі)

справедлива вартість

сума, за яку можна продати цей основний фонд за звичайних умов, коли сторони угоди незалежні та обізнані в усіх умовах угоди і господарській ситуації на ринку. Різновидами справедливої вартості є:

  • ринкова вартість;
  • відновлювальна вартість – сучасна собівартість придбання (виготовлення) за мінусом суми зносу на дату оцінки ОЗ. Застосовується у разі, якщо ринкову вартість визначити неможливо

при переоцінці ОЗ, у звіті про фінансовий стан (балансі) після переоцінки; у ситуаціях, коли первісна вартість невідома

ліквідаційна вартість*

сума коштів або вартість інших активів, яку очікується отримати при реалізації ОЗ або його ліквідації після закінчення строку корисного експлуатації, якщо відняти витрати, пов’язані з таким продажем (ліквідацією)

це цифра, яка використовується лише при розрахунку суми амортизації

* за проєктом Мінфіну ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації об’єкта ОЗ переглядатися на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання (зміни до Методрекомендацій № 561). У такому разі амортизація об’єкта ОЗ нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості

Приклад визначення первісної вартості основного засобу

Підприємство придбало верстат вартістю 240000 грн, у т.ч. ПДВ. Витрати на доставку склали 1000 грн (перевізник – неплатник ПДВ). На налагодження та запуск було витрачено 1800 грн з ПДВ.

Первісна вартість = 200000,00 + 1000,00+1500,00 = 202500,00 грн, де

  • 200000 – вартість верстату без ПДВ (=240000×5/6);
  • 1500 – вартість налагодження без ПДВ (=1800×5/6);
  • 1000 – вартість доставки.

Основні засоби: показники ефективного використання

Дані бухгалтерського обліку можуть бути використані для економічного аналізу результатів використання ОЗ. З економічної точки зору ОЗ розглядаються як капітальні інвестиції, які мають приносити віддачу (дохід). Однак аналіз використання ОЗ може більш доцільний на промислових підприємствах, аніж у торгівлі, сільському господарстві чи сфері послуг. Традиційні показники ефективності використання ОЗ, які рахуються за даними фінансової звітності наведено у таблиці нижче.

Увага: позитивні індикатори використання ОЗ: зростання фондовіддачі, зменшення коефіцієнта зносу, зростання коефіцієнта оновлення.

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Показники ефективності ОЗ

Формула розрахунку

(коефіцієнт оборотності ОЗ)

Віддачу ОЗ за доходом протягом звітного періоду. Збільшення = зростання віддачі. Недолік: інфляційні процеси, переоцінка ОЗ порушує співставність даних по роках

Те ж саме, що й фондовіддача, але навпаки. Збільшення = зменшення ефективності (віддачі)

Відображає оснащення виробництва основними засобами. Недолік: якщо переоцінка ОЗ не проводилася не відображає реального стану

Коефіцієнт введення (оновлення) ОЗ

Відображає частку ОЗ, які були оновлені протягом періоду. Зростання є позитивним явищем

Відображає частку ОЗ, які вибули протягом періоду. Зростання показника може свідчити про продаж ОЗ, ліквідацію. Аналізувати треба у поєднанні з коефіцієнтом введення

Відображає застарілість ОЗ. Збільшення – негативне явище і свідчить про відсутність оновлення ОЗ

Під час розрахунку цих показників завжди треба звертати увагу на вартісну оцінку основних засобів, адже проведення уцінок/дооцінок може суттєво спотворювати наявну картину і робити коефіцієнти, розраховані по різних роках, непорівнянними. Це ж саме стосується виручки від реалізації, яка могла зрости внаслідок інфляційних процесів, тому бажано в аналізі використовувати порівнянні ціни, коригування на індекс інфляції.

Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!

Related Post

Герольд від шкідників коли обприскувати яблуніГерольд від шкідників коли обприскувати яблуні

Зміст:1 “Бирма” – онлайн-продажа экзотических подарков2 Обробка яблунь навесні від хвороб і шкідників2.1 Для чого потрібно весняне обприскування: проти яких хвороб і шкідників яблуні проводиться обробка2.1.1 хвороби2.1.2 шкідники2.2 Основні етапи

Що означає 1 2 у сантехніціЩо означає 1 2 у сантехніці

Кутник 3/4" зовнішня-внутрішня різьба Кутник латунний застосовується для приєднання до магістралі (постійного або тимчасового) запірної арматури: кранів, вентилів … Зазвичай діаметр труби для питної води в індивідуальних системах водопостачання визначається