ІІ ступеня вогнестійкості – теж неспалимі з меншою межею вогнестійкості 30…120 хвилин; ІІІ ступеня – основні несучі конструкції неспалимі, а не несучі – важкоспалимі, межа вогнестійкості 15…120 хвилин.
Ступінь вогнестійкості визначається в залежності від мінімальної межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій, тобто часу, після закiнчення якого констpукція втрачає свою несучу або загороджувальну функцію.
У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, V) вогнестійкості будинків.
Фактичні межі вогнестійкості визначаються у більшості випадків експериментальним шляхом. Суть методу випробувань конструкцій на вогнестійкість полягає в тому, що зразок конструкції, нагрівають у спеціальній печі та одночасно піддають дії нормативних навантажень.
Всі будівлі і споруди за вогнестійкістю підрозділяються на вісім ступенів: I, ІІ, III, ІІІа, ІІІб, IV, IVa, V. Найвищі межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій в будівлях і спорудах I-го ступеня вогнестійкості; у будівлях і спорудах кожного наступного ступеня вогнестійкості вони нижчі.
Ступінь вогнестійкості – нормована характеристика вогнестійкості будівель і споруд, яка визначається межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях, відповідно.
Ступінь вогнестійкості будівлі. Максимальна умовна висота (або поверховість) Площа протипожежного відсіку, м2, в будівлі. одноповерховому. двоповерховому. 3-5-иповерховому. 6-9-иповерховому