Зміст:
ВІДЕО. Що сталося? Зірковий Алькарас знявся з матчу після двох геймів
Карлос не зумів продовжити поєдинок проти Тьяго Монтейро на турнірі в Ріо-де-Жанейро
Getty Images/Global Images Ukraine. Карлос Алькарас
Друга ракетка світу Карлос Алькарас (Іспанія) травмувався на ґрунтовому турнірі АТР 500 у Ріо-де-Жанейро (Бразилія).
Зірковий іспанець знявся з матчу 1/16 фіналу проти Тьяго Монтейро (Бразилія, ATP 117) вже після двох стартових геймів.
АТР 500 Ріо-да-Жанейро. Грунт. 1/16 фіналу
Карлос Алькарас (Іспанія) [1] – Тьяго Монтейро (Бразилія) [WC] – 1:1, RET., Алькарас
Після другого пойнту у першому геймі Алькарас оступився і впав на корт, а потім узяв медичний тайм-аут.
Карлос продовжив гру і навіть зробив брейк, але потім віддав подачу та зрозумів, що не зможе відіграти весь поєдинок.
Карлос пошкодив щиколотку, що нагадало фанатам тенісу страшну травму Александра Звєрєва на Ролан Гаррос у 2022 році у матчі проти Рафаеля Надаля.
Зазначимо, що Алькарас є торішнім фіналістом змагань у Бразилії. Минулого тижня він не зумів захистити титул у Буенос-Айєресі, програвши Ніколасу Харрі у півфіналі.
ФОТО. Що сталося? Зірковий Алькарас знявся з матчу після двох геймів
ВІДЕО. Що сталося? Зірковий Алькарас знявся з матчу після двох геймів
Alcaraz ankle roll on the second point of the match 😱😥#RioOpen pic.twitter.com/eWdImlxd4Z
— Tennis Channel (@TennisChannel) February 21, 2024
After rolling his ankle two points into the match, Carlos Alcaraz retires at 1-1 in his Rio opener against Thiago Monteiro.
Carlos Alcaraz rolls his ankle 2 points into his match against Monteiro in Rio.
He looks concerned. The ankle is visibly swollen.
Hopefully it isn’t anything too serious. 🙏❤️🩹 pic.twitter.com/ZV5lfJ0Is9
— The Tennis Letter (@TheTennisLetter) February 21, 2024
😨 Alcaraz just twisted his ankle during the second point of the match. Looks in pain and called the physio… pic.twitter.com/HBpqHIbwGy
— Olly 🎾🇬🇧 (@Olly_Tennis_) February 21, 2024
Атака на своїх. Пояснюємо суть “дивного скандалу” між владою і українськими виробниками зброї
Керівники провідних оборонних підприємств України, зокрема і виробники ракет, просять владу захистити їх від атак державних аудиторів і правоохоронців. Підставою ретельних перевірок стала начебто “помилка” в урядовому документі. Чи це була не просто помилка?
На екрані анімаційні персонажі працюють над розробкою великої ракети. До них заходить група інших персонажів, які представляються “Державний аудит” і просять ракетників показати їм “креслення” і “найсекретнішу деталь”.
Отримавши її, вони тікають, паралельно розказуючи російською мовою комусь по мобільному телефону, що все “успішно вилучили” і “паралізували”.
– Ти що їм віддав? – питає один ракетник іншого.
Це саркастична гіф-анімація, яку на початку жовтня створив і поширив в соцмережах відомий в Україні інтернет-художник під ніком Fill Feaouill.
Саме цей мультик на своєму телефоні показує ВВС Україна один з топ-керівників української оборонної промисловості, коли журналіст просить його прокоментувати останній скандал, пов’язаний з ОПК.
Мова про численні звернення найважливіших українських оборонних підприємств, які волають про атаки на них з боку правоохоронців і аудиторів.
Висміяна в анімації ситуація в реальності зовсім не смішна. Не під запис один з представників українського оборонного заводу каже навіть про можливий “колапс” усієї системи.
“Забуте слово”
Березень 2022-го. Російські війська стоять під Києвом, вже захоплений південь, Маріуполь під нищівними бомбардуваннями. Ще немає “Рамштайну”, тобто скоординованої військової допомоги Заходу для України, і українцям доводиться справлятися власними силами.
Щоб це стало можливим, уряд в авральному режимі готує і ухвалює постанову №335. Її завдання – максимально спростити і прискорити процедури купівлі товарів і послуг для сил оборони.
“Постанова №335 робилася в березні 2022 року не для того, щоб ускладнити все, а щоб спростити і пришвидшити оборонні закупівлі. Щоб без усіляких погоджень виходити на прямі контракти”, – каже ВВС очільник комітету Верховної ради з нацбезпеки і оборони Олександр Завітневич (партія “Слуга народу”).
“Стратегічно це правильно зробили, щоб можна було отримувати в перші місяці те, що необхідно було не на завтра, а ще на вчора”.
Але в текст урядового документа закралась, як каже Завітневич, “помилка”. В реченні, яке описує процедуру формування ціни на продукцію, “забули” додати слово “прибуток”.
“Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг”, – йдеться в постанові.
В попередніх постановах слово “прибуток” зазначали в калькуляції ціни на оборонну продукцію.
До початку квітня 2022 року Київ перебував під загрозою наступу російських військ. Чиновники, зокрема і члени уряду, працювали з різних куточків країни. В цих умовах Кабмін ухвалив постанову про спрощене постачання продукції для потреб ЗСУ, але не прописав в ній наявність прибутку для постачальників
На цю дрібну “помилку” звернули увагу лише через рік, коли Державна аудиторська служба – не надто публічна установа, що координується Кабміном і Мінфіном – почала проводити моніторинг того, як приватні і державні виробники ОПК виконали свої зобов’язання за державними контрактами з міноборони й іншими силовими органами.
Тут і вилізли перші проблеми з постановою 335.
Аудитори буквально підійшли до тлумачення її тексту і вирішили, що якщо прибуток не згаданий в її тексті, то його і не має бути. Відповідно, весь прибуток, який оборонні підприємства отримали за свій товар, є “державними збитками”. А це не просто порушення, а підстава для відкриття кримінального провадження.
Експерти вважають таке тлумачення законодавства нонсенсом.
“Залишити виробників зброї без прибутку – це просто нереалістична ситуація при ринковій економіці, навіть під час воєнного стану. Вони просто тоді перестануть укладати контракти з державою”, – пояснює ВВС Гліб Канєвський, очільник експертної організації в сфері оборони StateWatch.
Нова постанова, старі проблеми
За даними ВВС, певний час представники ОПК, депутатського корпусу і міноборони намагалися переконати аудиторів, що їхнє тлумачення неправильне і прибуток не є “збитками держави”.
Однак керівництво ДАСУ зайняло в цьому питанні принципову позицію. “Я думаю, вони самі розуміють, що юридично це (текст постанови 335, – Ред.) було неправильно написано, якщо можна так сказати. Бо це дуже швидко робилось. Але вони трактують це як юристи і вказують, що завжди раніше було слово “прибуток”, а тут його немає”, – зауважує Олександр Завітневич.
Щоб виправити ситуацію 18 липня 2023 року Кабмін визнає нечинною постанову 335 і ухвалює нову – №736. В ній вже прямо написано, що прибуток (постачальницька винагорода) входить до складу ціни на товар.
Більш того, у вересні цього року парламент додаткову ухвалює свою постанову з цього питання, де наголошується, що виробники ОПК в обов’язковому порядку мають право на отримання прибутку за свої вироби.
Голова оборонного комітету Олександр Завітневич каже, що оборонні підприємства мають право на прибуток, а аудиторські перевірки для них “болюче питання”
Здавалося б, проблема вирішена. Однак все навпаки.
Оскільки в Україні нормативно-правові акти не мають зворотної дії, то період між двома постановами, тобто з 20 березня 2022 року (день набрання чинності постанови КМУ №335) до 21 липня 2023 (день набрання чинності постанови №736), стає “чорною дірою” в питанні роботи підприємств ОПК.
Саме за цей період взялись аудитори і правоохоронці, коли формально прибуток підприємств вважався порушенням.
“Виникла правова невизначеність щодо контрактів, ухвалених в проміжку між цими постановами. І ця юридична невизначеність, мені здається, поставила всіх в глухий кут”, – каже Олександр Завітневич
Аудитори активно попрацювали на цьому напрямку, перевіряючи усіх контрагентів Міноборони і виявили 81 підприємство, яке безпідставно, на думку ДАСУ, заклало прибуток в ціну поставлених товарів і послуг.
Раз є порушення, значить має бути і винуватець, якого треба покарати.
Хто потрапив під удар
Одним з перших публічно про “загрозливі дії” аудиторів заявило державне конструкторське бюро “Луч”. Це не просто оборонне підприємство, а єдиний в Україні розробник далекобійних ракет.
Основне його дітище – ракета “Нептун”. Саме нею, стверджує українська влада, був уражений і потоплений російська флагман Чорноморського флоту “Москва” у квітні 2022 року. Окрім того, вдосконалена модифікація ракети для застосування по наземних цілях знищила в серпні цього року дивізіон новітніх російських систем ППО С-400 “Тріумф” в окупованому Криму.
Окрім того, КБ “Луч” є виробником надзвичайно ефективних на фронті протитанкових ракетних комплексів “Корсар” і “Стугна”.
Тож не дивно, що саме виробничі потужності “Луча” неодноразово опинялись під ударами російських ракет і безпілотників.
Вдень 19 вересня на сторінці підприємства в фейсбуці з’явилось відкрите звернення до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, керівництва РНБО, Укроборонпрому і Мінстратегпрому. На такий крок непублічне конструкторське бюро підштовхнули саме дії аудиторів.
“Надумана позиція посадових осіб Держаудитслужби щодо заборони включення прибутку до складу ціни створила реальні загрози національній безпеці та оборони держави”, – сказано в заяві.
Висновки ДАСУ викликають “здивування та обурення”, наголошує КБ “Луч”.
Однак така гучна заява, вочевидь, не спинила вже запущені процеси, і 9 жовтня у фейсбуці “Луча” опублікували нове звернення. Зараз воно видалене з публічного доступу. “Нас попросили з Кабміну зробити це (видалити заяву, – Ред.). Ми пішли назустріч”, – сказало ВВС джерело в держпідприємстві.
Ракета “Нептун” є єдиною українською ракетою, що ефективно показала себе в бойових умовах. Її створило вітчизняне підприємство КБ “Луч”
У “зниклій” заяві КБ повідомляло, що аудити оборонного підприємства не припинились.
“Вже третя за час воєнного стану перевірка ДАСУ викликає здивування та відволікає людські ресурси від розробки та виробництва озброєння”.
Понад те, вказано в заяві, аудитори наполягають на тому, що державне конструкторське бюро має повернути кошти, отримані як прибуток.
“Вимога Держаудитслужби щодо повернення прибутку є критичною для діяльності підприємства і ставить під питання виживання оборонно-промислового комплексу”, – сказано в заяві КБ “Луч”.
Співрозмовник ВВС в компанії каже також про “дивну” поведінку аудиторів, які, зокрема, для чогось почали фотографувати деякі документи, поки їх не спинили.
Про аналогічні аудиторські перевірки повідомили ще декілька відомих і потужних українських виробників ОПК. Зокрема, це приватні компанії “Українська бронетехніка” і “Пожмашина” та державні “Південмаш”, КБ “Південне” і “Павлоградський хімзавод”.
Найнебезпечніше, кажуть виробники, що за висновками аудитслужби Державне бюро розслідувань вже розпочало декілька проваджень.
А отже процес ризикує перейти в кримінальну площину.
Перший кримінал
Зокрема, про початок кримінального переслідування 15 вересня на пресконференції в Києві заявили директор “Української бронетехніки” Владислав Бельбас і заступник директора “Пожмашини” Роман Середа.
Компанія “Українська бронетехніки” є одним з небагатьох українських виробників бронемашин і мінометів, а також постачає ЗСУ артилерійські боєприпаси.
“Пожмашина” – єдиний в Україні виробник аварійно-рятувальної техніки і автомобілі швидкої допомоги.
Обидва підприємства з початку війни активно постачають свою продукцію Силам оборони і правоохоронним органам.
Але тепер, за їхніми словами, ДБР “робить” кримінальні справи, спираючись на висновки аудиторів про начебто “збитки держави” через отримання прибутку підприємствами.
Автор фото, “Українська бронетехніка”
Керівник підприємства “Українська бронетехніка” Владислав Бельбас стоїть поруч з мінометом, які його компанія постачає в ЗСУ. Також вона передає артилерійські боєприпаси і бронеавтомобіль “Варта” та “Новатор”
Власник “Пожмашини” Олег Аверьянов також оприлюднив судову ухвалу, з якої випливає, що розслідування ведеться за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу, тобто “зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки”.
В рамках справи слідчі отримали дозвіл на обшук і вилучення документів підприємства. “Це реальний перший прецедент, згідно з яким український бізнес, який виробляє та постачає продукцію на потреби оборони – не має права отримувати прибуток! А якщо він його отримав, то він повинен понести покарання у вигляді позбавлення волі”, – прокоментував цю ситуацію Аверьянов.
Своєю чергою керівництво “Української бронетехніки” прямо каже, що такі дії – “диверсія” в інтересах Росії.
“Діяльність ДБР і ДАСУ підриває героїчну боротьбу Сил оборони на фронті, ставить під загрозу життя тисяч українських військовослужбовців і наближає реванш Кремля. Який, вочевидь, не маючи змоги перемогти на полі бою, спрямував свої зусилля на підрив країни і її здатності опиратися агресії зсередини – через свою п’яту колону”, – заявив Владислав Бельбас.
Хто керує аудиторами?
Співрозмовники ВВС у владі та серед виробників зброї кажуть, що дії аудиторів стали можливими через принципову позицію їхньої очільниці – Алли Басалаєвої.
Вона є не надто відомими публічним діячем, хоча майже весь трудовий шлях пропрацювала на держслужбі.
Вона народилась в Коростені Житомирської області, навчалася в Академії податкової служби на Київщині, а потім певний час працювала за фахом. В 2005 році потрапила до юридичного управління Центральної виборчої комісії, де пропрацювала наступні 7 років.
В 2012 році президент Віктор Янукович своїм указом призначив Басалаєву суддею Дарницького районного суду Києва.
Однак, пробувши лише 5-річний термін в суддівському кріслі, вона повертається в ЦВК, але вже на посаду повноцінного члена комісії. Її кандидатуру запропонувала парламентська група “Відродження”.
Кар’єру в Центральній виборчій комісії Басалаєва завершила восени 2019 року, коли весь склад комісії парламент достроково відправив у відставку.
Останніми роками вона займалась викладацькою і науковою діяльністю, отримала посвідчення адвоката, а також встигла побути радницею очільника Служби безпеки України Івана Баканова. На цій посаді займалась питанням реформи спецслужби.
В січні 2021 року Басалаєва отримала від президента Зеленського звання “заслужений юрист”, а вже в листопаді наступного року Кабінет Міністрів призначив її очільницею Державної аудиторської служби.
Членом її команди можна вважати колишнього донецького прокурора Станіслава Патюка. Спочатку він був радником Басалаєвої, а в травні цього року рішенням уряду отримав посаду заступника голови Держаудиту.
Керівниця ДАСУ Алла Басалаєва передає військовим квадрокоптер, січень 2023 року
Майже вся кар’єра Патюка пов’язана з Донецьком, де він народився, навчався, а згодом працював в місцевих прокуратурах, аж до грудня 2014 року.
Після початку бойових дій на Донбасі він переїхав до Києва, де працював адвокатом, членом Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і навіть очолював Головне управління майна і ресурсів Міноборони в 2020-21 роках.
ЗМІ пов’язують Басалаєву з колишнім соратником президента Януковича Андрієм Портновим, який відповідав в його адміністрації за судову систему і зокрема призначення суддів. В грудні 2021 року США запровадили проти нього санкції за “причетність до порушення прав людини та масштабної корупції”.
В Україні санкцій проти Портнова немає, однак з 2014 року правоохоронні органи розслідували низку кримінальних проваджень, де розглядалися питання можливої причетності ексчиновника до корупції і держзради.
“Я не знаю, чи ФСБ прямо керує пані Басалаєвою чи всліпу, – каже експерт Гліб Канєвський. – Але, на мою думку, все це виглядає так, що за допомогою використання повноважень пані Басалаєвої на посаді голови ДАСУ, її руками фактично, зараз ламають український оборонно-промисловий комплекс”.
Очільник State Watch припускає, що ФСБ Росії просто “хакнуло” українську систему держуправління.
Які можливі наслідки?
КБ “Південне” є одним з виробників ракетного озброєння в Україні. Декілька разів цехи підприємства в Дніпрі постраждали від російських ударів. На фото – дослідні пуски під час випробувань українських реактивних снарядів калібру 122 мм. Лютий, 2022 року
Великі виробники оборонної продукції, такі як “Павлоградський хімічний завод” і “Південмаш”, у своєму листі на ім’я очільника ОП Андрія Єрмака і прем’єра Дениса Шмигаля кажуть про загрозу зупинки виробничих процесів. Причиною може стати відсутність достатнього фінансування у випадку повернення коштів, отриманих як начебто незаконний прибуток.
Представник підприємства, що постраждало від аудиторів, допускає, що у знищенні українського ОПК може бути зацікавлена не лише Росія, а й деякі західні компанії, які постачають озброєння ЗСУ. “Вони отримують зараз величезні прибутки – до 25% від ціни, і, звісно, зацікавлені в усуненні конкурентів”, – каже він ВВС Україна.
Голова оборонного комітету Ради, однак, не прогнозує таких катастрофічних наслідків.
“Я думаю, що до цього (зупинення ОПК в Україні, – Ред.) не дійде. Звісно, підприємствам це незручно, бо вони зайняті виготовлення, зайняті RnD (Research and Development – “пошук і розробка”) чогось нового, а тут ці перевірки і все інше”.
При цьому він визнає, що ці перевірки – “питання болюче” для виробників ОПК.
“Треба з повагою ставитись до них. Бо в їхній роботі у надзвичайно важких умовах проявляється патріотизм і навіть героїзм цих людей. Скільки прильотів було по цих підприємствах, але вони продовжують працювати. Ми як держава маємо захистити їх і надати найкращі умови”.
Завітневич також зауважує, що скандал може відлякати потенційних закордонних інвесторів. Тиск аудиторів на підприємства ОПК контрастує з декларованими публічними заявами керівництва України про залучення великих іноземних компаній до співпраці, таких як Rheinmetall, BAE чи Baykar.
Гліб Канєвський акцентує увагу на іншому – під час перевірок і кримінальних розслідувань сторонні люди можуть отримати доступ до надзвичайно чутливої і таємної інформації. Мова йде про місця, де зараз розташовані виробничі потужності українських виробників зброї.
Після початку війни більшість з них були оперативно переміщені на нові місця, оскільки для РФ це були першочергові цілі для ракетних ударів. Де саме розташовані певні підприємства, особливо виробники ракетного і артилерійського озброєння, знає лише дуже вузьке коло осіб у владі.
Теоретично в рамках кримінального провадження ДБР чи судові органи можуть дізнатися цю, а також іншу секретну інформацію, вважає Канєвський.
“Ми маємо розуміти, що не всі слідчі ДБР є доброчесними, немає жодних гарантій, що вони не мають проросійську позицію. Виходить, що зараз ДБР отримає колосальний важіль впливу на виробників зброї – державних і приватних. А також отримає доступ до колосального об’єму сенситивної інформації”.
Що каже Басалаєва?
Очільниця Аудиторської служби каже ВВС Україна, що перебуває під “безпрецедентною атакою”. Щоправда, хто замовив цю “атаку” вона не знає.
Але причиною називає свою “принциповість у питанні захисту бюджетних коштів”.
“Мені здається, що це заздалегідь підготовлена медіа-атака на аудиторів. Ми вважаємо це тиском на аудиторів. Хочуть дати нам по руках – не вийде! Ми захищатимемо бюджет, навіть якщо нас закидають неправдивими звинуваченнями”.
Що стосується ситуації, яка склалась з прибутком виробників ОПК, то голова ДАСУ не погоджується з думкою, що в постанові №335 начебто була допущена “помилка”. Цілком можливо, розмірковує вона, що на початку повномасштабної війни позиція керівництва держави була такою, що виробники можуть обійтися без прибутку, враховуючи тяжкий фінансовий стан України.
“Можливо, держава цим хотіла сказати: шановні вітчизняні виробники, ми вам не дамо зникнути, тримайте великі державні контакти, але дозвольте поки що на державі не заробляти”, – пояснює керівниця аудиторів.
Більш того, вона має сумніви, що зброярі дійсно витратили отриманий прибуток на розвиток своїх підприємств, а не на “вілли в Монако”. Куди пішли ці кошти, треба проконтролювати, наголошує аудитор.
“Напевно справедливо було б перед українським народом показати, що ви дійсно цей прибуток направили на модернізацію, дообладнання, реконструкцію для зміцнення обороноздатності держави”.
При цьому Басалаєва робить обмовку, що фактів, які б свідчили, що контрагенти Міноборони витратили отриманий прибуток для власного збагачення, а не на розвиток виробництва, в неї немає.
Алла Басалаєва каже про скоординовану “медіа-атаку” на аудиторів
Також, за її словами, для оборонних контрактів, укладених з березня минулого року, не можна застосовувати більш ранні постанови Кабміну, де прописаний прибуток постачальників. Наприклад, постанову №363 від березня 2021 року.
По-перше, вона стосувалась конкурентних торгів, а не прямих контрактів, а по-друге, в “скандальних договорах” прямо прописано, що вони укладені на основі 335-ї постанови, каже очільниця ДАСУ.
Загалом досліджуючи діяльність Міноборони аудитори виявили 81 контрагента, який “незаконно” заклав прибуток в контракт. Загальна сума цього прибутку близько 2,4 млрд гривень.
Серед них було і КБ “Луч”. Джерело в бюро повідомило ВВС, що їм аудитори нарахували 800 млн гривень “незаконного” прибутку.
Але безпосередньо аудиторська перевірка цього підприємства так і не була завершена, наголошує Басалаєва. Хоча відповідне прохання аудитори отримали від поліції і прокуратури ще в грудні 2022 року.
“Ми ще нічого не виявили на “Лучі”. Вони наперед вирішили нам про всяк випадок дати по руках, щоб ми злякались. З аудиторами так не піде”.
Як побічний доказ правильності дій аудиторів очільниця відомства наводить той факт, що жодне оборонне підприємство так і не подало в суд на ДАСУ.
“Стільки ображених на нас і жодного позову!” – іронічно зауважує Алла Басалаєва.
Що стосується зв’язків з Андрієм Портновим, то вона підтверджує знайомство з цією людиною. Але наголошує, що це було “поверхневе знайомство” під час роботи у ЦВК понад 15 років тому і зараз Басалаєва не має з ним контакту.
Вона щиро не розуміє, чому такий потік хейту звалився останніми днями на її відомство. Ще одне питання без відповіді – чому ніхто з держорганів публічно не підтримав Держаудит, якщо його позиція є правильною?
Тим більш, що за словами Басалаєвої, на робочих нарадах і міністр фінансів Сергій Марченко і голова уряду Денис Шмигаль підтримують позицію аудиторів.
“Але я сама витримаю цей удар, ми сильні. Мені дуже легко це коментувати, бо тут правда на нашій стороні!” – заявляє керівниця служби.
Який вихід із ситуації?
Вирішення для ситуації, що склалася, очільниця Аудитслужби має. Хоч воно і не ідеальне з юридичної точки зору, бо пропонується ухвалити акт, що матиме зворотну дію в часі. Це прямо заборонено ст. 58 Конституції.
“Я за внесення змін в постанову Кабінету міністрів, де ретроспективно поширити можливість отримання прибутку в контрактах, укладених з березня 2022 року”, – повідомила Басалаєва.
Такий проєкт постанови ДАСУ вже приготувало і найближчим часом передасть на розгляд уряду.
Представник керівництва одного з потужних українських оборонних держпідприємств наголосив в коментарі ВВС, що “правильний” вихід з ситуації – це не нова постанова уряду, а скасування Держаудитом своїх висновків як помилкових.
Один з найвищих державних чиновників України, що відповідає за оборонно-промисловий комплекс, погодився прокоментувати ВВС Україна цей скандал лише в форматі оффрек, тобто анонімно.
“Ми не хочемо ускладнювати і так непросту ситуацію”, – пояснив він.
На думку співбесідника ВВС, скандал може піти на спад після першого судового рішення. Вже зараз в судах лежить позов міноборони щодо скасування висновків Державної аудиторської служби. Розгляд почнеться наприкінці жовтня.
Чиновник впевнений, що виробники зброї не можуть працювати без прибутку. Але і аудитори не можуть ігнорувати нормативно-правові акти, що набули чинності.
“Розбіжності є, але я впевнений, що суд розбереться в ситуації і проблема зникне”, – прогнозує керівник оборонно-промислового комплексу.
Олександр Завітневич також не виключає, що саме українська Феміда поставить крапку в цьому скандалі. Однак це може бути доволі тривалий процес.
Правильніше, на його думку, було б, щоб Кабінет міністрів все ж ухвалив нове рішення, яке виправить проблему “заднім числом”.
“Ми очікуємо, що саме Кабмін знайде якесь юридичне рішення, якийсь шлях виходу з цієї ситуації… Мені здається, що можна зробити виключення і прийняти ретроспективне рішення”.
Експерт Гліб Канєвський налаштовний більш песимістично. На його думку, зупинити рух вже розпочатих кримінальних проваджень неможливо. Значить, ризик витоку секретної інформації залишається високим.
“Навіть звільнення Басалаєвої вже нічого не змінить. Ситуація не поміняється, цей поїзд вже втратив гальма і летить в прірву. Справи вже не зупинити. Розумієте?”
Автор фото, Офіс президента
Більшість учасників скандалу в українському ОПК вважають, що крапку в цій історії має поставити прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Зокрема, ухваливши нову постанову, що матиме зворотну дію в часі. Але це доволі ризикований хід з юридичної точки зору
У команді президента у розмові з ВВС Україна розповіли, що розібратись у ситуації вже попросили міністра оборони Рустема Умєрова і очільника Мінстратегпрому Олександра Камишина. “Ситуація складна, треба розбиратись”, – вказує близький до президента співрозмовник.
При цьому співрозмовник з ОП не вважає дії аудиторів тиском на виробників зброї. Більш того, він допускає, що багаторічні очільники оборонних заводів могли об’єднати зусилля, щоб вчинити “сплановану провокацію” проти Держаудиту з метою не допустити ретельної фінансової перевірки своєї діяльності.
Але більш детально про можливі порушення зброярів співрозмовник з президентської команди не розповів.
На момент виходу цього матеріалу прем’єр-міністр України Денис Шмигаль не відповів на запит ВВС щодо цієї ситуації. Його пресслужба відповіла, що питання все ще “опрацьовується”.
Ілюстрації Ангеліни Корби.