Сечовина в крові підвищена: що це значить, причини, як лікувати?

Сечовина є органічним поєднанням, яке утворюється внаслідок розпаду білків. Вона володіє певною токсичністю, тому виводиться з організму з сечею. Зміна рівня даного з’єднання в крові людини у порівнянні з нормальними показниками вказує на порушення функціонального стану різних органів і систем. Тому визначення сечовини в крові має діагностичне значення.

Що таке сечовина, і як вона утворюється в організмі?

Білки належать до одних з основних органічних сполук, що є структурним компонентом клітин і міжклітинної речовини в організмі. Вони надходять з їжею, а також синтезуються в різних клітинах організму в ході біохімічних перетворень, які каталізуються ферментативними системами. Деякі білки підлягають утилізації. Так як до складу їх молекул входить атомарний азот, то кінцевим продуктом розпаду є аміак, який є високотоксичною сполукою, в першу чергу для клітин нервової системи – нейроцитов.

Тому в печінці аміак зазнає хімічні зміни, результатом яких є синтез сечовини, яка менше токсична, розчиняється у воді і виводиться з сечею шляхом фільтрації. Зміни рівня даного з’єднання в крові вказують на різні порушення обміну речовин, функціональної активності печінки або нирок.

Високий рівень сечовини – що це значить?

Нормальний показник рівня сечовини в крові дорослої людини в середньому коливається в межах 2,5 – 6,4 ммоль/л (ммоль в 1 л крові). Концентрація даного з’єднання вище нормального значення є діагностичним показником. Підвищений рівень зазвичай вказує на:

Гіпертонія більше не вирок?

Кардіолог розповів, що нарешті з’явилося ліки від гіпертонії …

• порушення виведення сечовини нирками при різних порушеннях їх функціональної активності;
• знижене кровообіг у нирках;
• посилене утворення з’єднання в печінці при значному надходженні різних білків в організм з їжею або деструктивних процесах, що супроводжуються розпадом клітин і тканин.

Для організму це означає токсичний вплив з’єднання при його високій концентрації, що в першу чергу позначається на метаболізмі клітин нервової системи.

Причини підвищення сечовини

Існує кілька груп причин, при яких висока концентрація даного з’єднання визначається в крові під час її біохімічного дослідження. До причин зниженого виведення з організму цього продукту обміну білкових сполук з сечею відносяться:

• Гломерулонефрит – аутоімунна патологія, що супроводжується виробленням антитіл до клубочковому апарату нирок з порушенням процесу фільтрації в них.
• Пієлонефрит – інфекційне гнійно-запальне ураження мисок і чашечок нирок, що супроводжується порушенням їх активності (зазвичай розвивається при важкому двосторонньому процесі).
• Амілоїдоз нирок – важке обмінне порушення, що супроводжується відкладанням аномального білка амілоїду в клітинах нирок (нефроцитах).

Зниження адекватного надходження крові в тканини нирок є причиною порушення процесу фільтрації в клубочках. Такий стан розвивається при серцевій недостатності, атеросклеротичному ураженні ниркових артерій (відкладання в їх стінках холестерину з формуванням атеросклеротичних бляшок, які зменшують просвіт судин). Сечовина в крові може бути підвищена в результаті збільшення інтенсивності її синтезу в печінці внаслідок посиленого розпаду білків при різних пухлинних процесах, масивних опіках, патології ендокринної системи, що супроводжується збільшенням рівня обміну речовин (тиреотоксикозом).

Чому сечовина буває нижче норми?

Зниження концентрації даного з’єднання розвивається внаслідок декількох груп причин, а саме:

• зниженого надходження білків в організм людини з їжею (голодування, вегетаріанство);
• порушення їх переварювання або всмоктування в кишечнику внаслідок різної патології системи травлення;
• зниженого синтезу сечовини в печінці при її функціональної недостатності (при цьому може розвиватися енцефалопатія, яка є результатом токсичного впливу аміаку).

Симптоми

При незначному перевищенні нормальної концентрації сечовини клінічна симптоматика не розвивається. Якщо показник перевищує 30 ммоль/л, то з’являється симптоматика інтоксикації організму (млявість, загальна слабкість), порушення функціонального стану травної (нудота, блювота, зниження апетиту) та нервової (порушення сну, головний біль, апатія) систем.

Ці явища зазвичай супроводжуються симптоматикою захворювання, що стало причиною підвищення рівня сечовини. Зазвичай вона проявляється зниженням діурезу (добового обсягу виведеної сечі) при патології нирок, змінами рівня тиску при атеросклерозі ниркових артерій, схудненням людини (аж до виснаження) і больовим синдромом, який супроводжують пухлинні процеси.

«Я вилікував гіпертонію, зможете і Ви!»

Актор Олег Табаков розповів

Як знизити сечовину?

Для того щоб ефективно знизити концентрацію даного з’єднання в крові, обов’язково проводиться діагностика причин його підвищення. Перед тим, як лікувати такий стан, призначається обстеження, що включає різні методики діагностики (УЗД нирок, електрокардіографію, аналіз сечі, рентгенологічні методики візуалізації серця і судин). Лікування, спрямоване на усунення причини (етіотропна терапія) включає:

• застосування різних медикаментозних засобів (антибіотиків при пієлонефриті, засобів для придушення активності імунітету при гломерулонефриті, антигіпертензивних засобів і препаратів, що знижують рівень холестерину при атеросклерозі, серцеві глікозиди при серцевій недостатності);
• хірургічне втручання (видалення пухлинного новоутворення).

Безпосереднє зниження рівня сечовини виконується за допомогою дезінтоксикаційної терапії (за умови нормальної функціональної активності нирок), яка включає внутрішньовенно крапельне введення сольових розчинів глюкози з вітамінами, а також діуретиків (сечогінних засобів). У разі вираженого зниження функціональної активності нирок (при нирковій недостатності) застосовується апаратна очищення крові (гемодіаліз або «штучна нирка»).

При тяжких порушеннях білкового обміну, а також вираженої ниркової недостатності єдиним методом ефективного зниження сечовини є використання гемодіалізу. В інших випадках підвищений вміст сечовини приводять до норми за рахунок усунення причин.

Підвищена сечовина в крові: причини, як лікувати підвищення, симптоми високого рівня

Сечовина (карбамід) – це речовина, що представляє собою кінцевий продукт, який утворюється в результаті розпаду білкових структур. Дане з’єднання майже наполовину укомплектовується азотистими елементами в клітинах печінки, потім виводиться з організму без будь-якої шкоди для людини.

Насправді сечовина не відноситься до числа значимих компонентів, однак визначення її концентрації може багато розповісти лікарям про стан здоров’я пацієнтів. Для цього в рамках медичного обстеження проводиться спеціальний аналіз крові, взятої з вени.

Досить часто у людей виявляється надлишок карбаміду, що свідчить про наявність збоїв в тій або іншій системі організму, тому при виявленні такого «тривожного дзвіночка» слід негайно пройти додаткові дослідження для уточнення діагнозу.

Саме своєчасність у більшості випадків гарантує визначення правильної тактики лікування і, отже, видужання без серйозних ускладнень. Далі мова піде про особливості фізіологічного стану, при якому сечовина в крові підвищена.

Які симптоми вказують на уремія?

У медичній практиці підвищений вміст карбаміду називається уремією. Подібне явище нерідко супроводжується цілим рядом ознак, значно позначаються на якості життя. До більш поширеним з них зараховуються:

• погана згортання крові;
• безсоння;
• затяжна головний біль;
• набряклість ніг, рук, обличчя;
• високий артеріальний тиск;
• сильна слабкість, млявість;
• практично повна відсутність сечі;
• озноб;
• зниження температури тіла;
• дискоординація;
• втрата апетиту;
• хронічне відчуття втоми, розбитості;
• апатія;
• важкість у ногах;
• сплутана свідомість;
• неуважність уваги;
• різке зниження гостроти зору;
• прискорене серцебиття;
• невситима жага;
• кровоточивість ясен;
• задишка;
• надмірне виділення поту;
• ксеростомія (сухість у роті);
• болі, що локалізуються в суглобах, хребті і черевної порожнини;
• знебарвлення урини або її помутніння.

Підвищений рівень сечовини вкрай часто проявляється на тлі проблем з шлунково-кишковим трактом. Як класичний приклад можна привести діарею, блювоту, метеоризм (здуття), запори і відчуття тяжкості в самому шлунку.

Ще одним симптомом уремії вважається погіршення стану волосся: витончення, тон, ламкість, сильне випадання, розщеплення кінчиків і поява великої кількості лупи

І також надлишок сечовини в крові активно проявляється разом з дерматологічними захворюваннями: безперервним підшкірним сверблячкою, блідістю, лущенням шкіри і її сухістю.

Якщо на поверхні шкірного покриву стали спостерігатися дрібні кристалічні утворення або тонкий шар білястого нальоту, то потрібно негайно звернутися за допомогою до лікарів, так як подібні патології найчастіше вказують на важке ураження нирок, загрозливе життя.

Небезпечним вважається і прояв галюцинацій, різкий запах з рота, а також безпричинне зниження ваги. Іноді при збільшенні вмісту сечовини в крові дають про себе знати мимовільні судоми.

Значення високого рівня сечовини в крові

Насправді, визначити чіткі межі подібного критерію досить складно через індивідуальності кожного організму: один і той же показник у однієї групи людей може свідчити про патологіях, а в іншій бути різновидом норми. В наступній таблиці представлені наближені значення, які властиві надмірної кількості сечовини в крові:

Нормальні показники найчастіше вже є в бланках гематологічного дослідження, що дозволяє самостійно порівняти отриманий результат із зразком. У недоношених дітей показник рівня сечовини дещо інший. Так, для них властиве збільшення карбаміду до 8,4–8,9 ммоль/л, перевищення цього значення вкрай небажано.

Причини появи недуги

Підвищена сечовина в крові виявляється при широкому спектрі різних відхилень. Їх кількість настільки велика, що часом навіть фахівці не мають можливості на перших порах визначити, від чого підвищується диамид вугільної кислоти. Уремія є наслідком як патологій, які вимагають негайного лікування, так і множинних біохімічних процесів, що не представляють ніякої небезпеки для здоров’я людини.

Хвороби

Отже, найбільш поширені патологічні причини підвищення сечовини в крові наступні:

• ниркова недостатність (хронічна і гостра);
• тиреотоксикоз (надлишок гормону, синтезованого щитовидної залозою);
• виразка шлунка;
• нефрит (запалення нирок);
• цукровий діабет;
• тромбоз;
• пневмонія вірусного походження;
• аденома простати;
• непрохідність кишечнику;
• інфаркт міокарда;
• черевний тиф;
• краснуха;
• нефробластома (злоякісна пухлина ниркової паренхіми);
• серцева недостатність;
• перитоніт;
• кір;
• дизентерія;
• сильне зневоднення;
• конкременти (камені) в сечовому міхурі і нирках;
• абсцес;
• молочниця;
• ішемічна хвороба серця;
• гломерулонефрит (запалення ниркових клубочків – гломерул);
• міозит (ураження м’язових волокон);
• полікістоз нирок;
• менінгіт;
• холера;
• сепсис;
• ангіна.

Отримання опіків 3-4 ступенів змушує організм посилити процес розпаду білків, в результаті чого показник карбаміду значно збільшується.

Підвищити рівень сечовини можуть захворювання, пов’язані з системами кровотворення і кровообігу: злоякісна анемія, лейкемія, лейкоз тощо У людей, які страждають від цирозу, гепатозу (ожиріння печінки), гепатиту або печінкового туберкульозу, в біохімічному аналізі, найімовірніше, теж буде фігурувати високий вміст сечовини.

Іншою причиною уремії в деяких випадках стає геморагічна лихоманка. Мова йде про вкрай небезпечною аномалії, яка виражається проявом важких симптомів: ознобу, підвищення температури тіла, судоми, рясного кровотечі, набряків, паралічу, затвердіння м’язів.

У хворих спостерігається парестезія (порушення чутливості слизової оболонки і шкіри), диспепсія (дисфункція шлунка), формування великих гематом і руйнування судинних стінок. Якщо недугу не лікувати, то незабаром почнуть відмовляти всі внутрішні органи, що призведе до загибелі. При виявленні перелічених вище ознак слід якомога швидше прийти на консультацію до фахівця.

Спровокувати підвищення сечовини може отруєння токсичними речовинами: фенолом, трихлорметаном, миш’яком, етиленгліколем, свинцем і сулемой (хлоридом ртуті)

І також підвищує рівень сечовини в крові лептоспіроз – інфекційна хвороба, для якої характерно негативний вплив патогенних червеобразных бактерій на клітини нирок, печінки, шкіри, судин, шлунка, серця, м’язів, головного і спинного мозку. Ця недуга супроводжується м’язовими болями, гіперпігментацією, висипанням на шкірі, почервонінням очей, порушенням сну і утрудненим диханням. Виявляються кровотечі (маткові, кишкові, носові).

Лікувати подібне відхилення потрібно негайно, щоб уникнути важких ускладнень або навіть смерті (наприклад, від набряку легенів). Не так часто високий рівень сечовини спостерігається у маленьких дітей із-за порушеного синтезу ферментів, які відповідальні за білковий обмін.

Як правило, такі захворювання розвиваються в результаті збою в генетичній програмі малюків ще на етапі їх формування в утробі матері. Інформація про різні методи зниження карбаміду міститься в цій статті.

Непатологические причини

Надлишок сечовини, вказаний в результатах біохімічного аналізу, у багатьох випадках пояснюється особливостями харчування. Показник підвищується при значному переважанні в раціоні білкової їжі: морепродуктів, риби, кисломолочних та молочних продуктів, м’яса. Якщо пацієнт вжив напередодні здачі крові велику порцію їжі, багатої білками, вміст карбаміду буде високим, але абсолютно нешкідливим.

Для отримання більш об’єктивної інформації про стан свого здоров’я краще обмежити споживання подібної продукції хоча б за добу до діагностики. Будь-які дієти, що виключають хлорид натрію (кухонну сіль), теж викликають уремія. Регулярні заняття спортом або танцями, також як і тривалий стрес, призводять до прискореного розпаду білків в організмі.

Надлишок сечовини спостерігається під час застосування таких препаратів:

• андрогени (чоловічі статеві гормони стероїдного походження);
• тироксин (основний гормон, що виробляється щитоподібною залозою);
• сульфаніламіди;
• деякі аминогликозитные антибіотики;
• аристолоховая кислота у складі біологічно активних добавок;
• діуретики (сечогінні засоби);
• НПЗЗ (нестероїдні препарати, що володіють протизапальним ефектом).

Якщо має місце вживання ліків, які належать до раніше позначених груп, то слід повідомити лікаря.

Уремія під час вагітності

Зазвичай концентрація сечовини в крові жінок, що виношують дитину, поступово знижується, що є медичною нормою. Виходячи зі сказаного, виявлення уремії в результаті проведення біохімічного аналізу крові має трохи насторожити фахівців.

Звичайно, не завжди високий рівень сечовини сигналізує про патології, однак під час вагітності будь-які відхилення показників гематологічного дослідження стають приводом для призначення додаткових процедур. Таким чином, лікарі контролюють стан майбутніх мам, забезпечуючи безпеку малюків і самих жінок.

Серед патологій, які спостерігаються в період гестації при підвищенні сечовини, можна виділити гестоз, інфекційні захворювання, хронічні недуги і гормональний збій. Усі відхилення, виявлені на ранньому етапі, цілком успішно лікуються, не викликаючи практично ніяких ускладнень.

Підвищений рівень сечовини дає про себе знати відразу після здійснення хірургічного втручання

Коротко про головне

Висока концентрація сечовини, що виробляється печінкою та виводиться з організму нирками разом з азотистими сполуками, є тільки симптомом, але не самостійною хворобою. Так як подібний стан може спостерігатися при безлічі недуг, лікарі не позначають діагноз, спираючись лише на результати аналізу крові, при виявленні відхилення вони призначають пацієнтам інші уточнюючі дослідження.

Надлишок сечовини – нерідке медичне явище, яке не завжди проявляється зовні. Якщо ж говорити про симптоматиці, то варто зазначити, що уремія викликає в основному набряки, гіпертензія (високий артеріальний тиск), психологічні розлади, задишку, хронічну втому і головний біль. Людина страждає від порушень сну, втрати апетиту, погіршення концентрації уваги і тахікардії.

На підвищений вміст сечовини вказують наступні параметри:

• >6 ммоль/л – новонароджені малюки;
• >7 ммоль/л – діти від місяця до 14 років;
• >7,2 ммоль/л – дорослі до 60 років (у чоловіків показник уремії дещо інший – понад 7,7-7,8 ммоль/л);
• >8,6 – літні люди (іноді значення карбаміду перевищує цей параметр, що не вважається небезпечним).

Кількість молекул сечовини значно збільшується на тлі шлункової виразки, полікістозу нирок, тромбозу, дизентерії, сечокам’яної хвороби, холери, гепатиту, кору та краснухи. Проте особливо часто патологія спостерігається при нирковій недостатності, краснухи та ангіні. Розпад білкових структур, підвищує концентрацію сечовини в крові, має місце у тих, хто воліє займатися танцями і спортом (особливо якщо мова йде про силових навантаженнях).

Люди, які вживають занадто багато білкової їжі, а також постійно піддаються апатії та депресії, теж можуть отримати результат аналізів, що свідчить про уремії. До речі, навіть використання ряду фармацевтичних препаратів призводить до неопасному збільшення рівня сечовини. У разі застосування будь-яких ліків на постійній основі бажано обговорити даний нюанс з фахівцем – це допоможе уникнути помилкового результату.