Хлопчик чи дівчинка: що кажуть прикмети?

Народні прикмети стверджують, що стать майбутньою дитини можна визначити за формою животу вагітної жінки, за важкістю пологів або за допомогою обручки, якщо її підвісити над животом матері. Лише одна з цих прикмет й справді працює.

Якщо у вагітної акуратний невеликий живіт, який видається вперед і за формою нагадує м’яч, в неї народиться хлопчик. Якщо живіт великий і широкий, – це, швидше за все, дівчинка. Принаймні, так говорить народне повір’я.

Кожна майбутня мама розповість, з яким азартом друзі та родичі пропонують безліч способів визначити стать її дитини. Навіть ледве знайомі люди не можуть втриматися від коментарів і безапеляційних заяв, що судячи з форми вашого животу, у вас хлопчик або дівчинка – бо вони ще ніколи не помилялися.

Якби це було так просто.

Дві речі впливають на форму та розмір животу вагітної жінки. По-перше, це розмір дитини. Дійсно, хлопчики при народженні в середньому трохи більше дівчаток, і отже, живіт майбутньої мами хлопчика також може бути трохи більше. Але ця різниця у вазі настільки незначна, що вплинути на форму животу вона навряд чи може.

Автор фото, Thinkstock

Хто там – братик чи сестричка?

По-друге, це положення плоду в утробі матері. Якщо дитина повернулася спинкою вперед, вздовж живота матері, він буде виглядати трохи загостреним. Якщо спинка малюка розташована ближче до хребта матері, її живіт виглядатиме біль плоским.

А оскільки положення, яке займає дитина в утробі матері, не залежить від того, хлопчик це чи дівчинка, то й визначення статі за формою живота – є міфом.

Байки

Ну добре, якщо форма живота не виказує стать малюка, як тоді щодо інших народних прикмет?

Одна з них пропонує підвісити обручку на нитці над животом і простежити, в який бік вона обертатиметься. Але як плід може впливати на рух речей, які знаходяться зовні? Отже, це повна дурниця, так само як і визначення статі за їжею, якої жінка віддає перевагу.

Інші кажуть, що якщо жінка чекає дівчинку, її більше нудить вранці, бо в її організмі зараз подвійна доза жіночих гормонів, що й викликає нудоту. Але й це абсолютний міф. Ранкова нудота характерна для перших 12 тижнів вагітності, коли ембріон ще дуже малий і рівень статевих гормонів, які потрапляють в кров матері, низький.

Єдиний надійний спосіб визнати стать дитини це ультразвукове обстеження, амніоцентез (аналіз навколоплідних вод) або біопсія хоріона, при якій зразок клітин беруть з плаценти.

Автор фото, Thinkstock

Хоча наука вже давно навчилася визначати стать майбутньої дитини, батьки знову і знову звертаються до народних прикмет

Останні два тести використовуються тільки в тому випадку, коли є ризик важких захворювань, які залежать від статі дитини. УЗД – найпоширеніший спосіб визначити стать спадкоємця, втім, у деяких лікарнях прийнято тримати батьків у незнанні.

Тим не менш, є одна ознака, яка дозволяє визначити стать доволі точно. Впродовж сторіч акушерки жартували: якщо пологи довгі та важкі – це хлопчик.

Виявляється, що в цій прикметі все ж таки більше істини, ніж в інших. Ірландські вчені провели дослідження восьми тисяч пологів у дублінський лікарні з 1997 до 2000 року. Результати, опубліковані в British Medical Journal, свідчать, що пологи, під час яких народилися хлопчики, були тривалішими і частіше мали ускладнення, які потребували медичного втручання, зокрема кесаревого розтину.

Отже, якщо ваші пологи виявилися не легкими, швидше за все ви станете мамою сина. Але знову ж таки, це лише статистика, ускладнення трапляються й при народженні дівчинок. Втім, якщо у вас зараз пологи, стать дитини ви узнаєте вже дуже скоро.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Чи можна вплинути на стать майбутньої дитини

Відомо, що в Генріха VIII було шість дружин. Він плекав заповітну мрію – мати спадкоємця чоловічої статі – і задля цього був ладен убивати (зокрема, двох своїх дружин).

Ми, звичайно, не радимо використовувати цей метод, надто вже він радикальний. Але цей король був аж ніяк не самотній у бажанні впливати на стать своїх дітей.

До чого тільки не вдаються майбутні батьки, аби народити хлопчика чи дівчинку. Наприклад, у давній Греції чоловіки під час сексу лягали на правий бік, якщо хотіли мати сина. У Франції XVIII століття вважалося, що заради такого результату чоловік має перев’язати собі ліве яєчко.

Сьогодні ж автори книжок на кшталт “Як обрати стать вашого малюка” рекомендують парам, які хочуть хлопчика, намагатися зачати в день овуляції чи за день до неї.

Ідея тут у тому, що сперматозоїди з Y-хромосомою, від якої з’являються хлопчики, рухаються швидше, ніж сперматозоїди з Х-хромосомою, але вони не такі живучі.

Доказів дієвості цих трюків ніхто не навів. Та й занадто часто вони відверто безглузді.

Однак майже немає сумнівів у тому, що багато тварин несвідомо регулюють стать своїх дітей, народжуючи більше малюків чоловічої чи жіночої статі. Але навіщо це тваринам? Як вони це роблять? І чи можуть люди це повторити?

Автор фото, Jane Burton/NPL

Скільки тут котиків і кішечок?

Ця історія почалася в 30-ті роки ХХ століття, коли біолог Роналд Фішер спробував пояснити одну річ, яка спантеличила Чарлза Дарвіна.

Тварини репродуктивного віку зазвичай народжують приблизно однакову кількість синів та дочок. Але ніхто не розумів, чому.

Фішер стверджував, що співвідношення обох статей має якось підлягати саморегуляції.

Якщо в популяції більше самців, ніж самиць, то в середньому кожному самцеві для спаровування дістанеться менше однієї самиці. Це означає, що батькам варто народжувати дітей жіночої статі, оскільки це підвищить їхні шанси мати онуків і таким чином передати свої гени.

Отже, якщо синів забагато, батьки мають народити більше доньок. Аналогічним чином, якщо є надлишок дітей жіночої статі, то в середньому кожен самець матиме більше однієї партнерки, тому батьки мають народити більше синів.

З цієї причини співвідношення статей має завжди триматися на позначці 1:1.

Струнка теорія. Та тільки є одна проблема. Біологи довели, що це не завжди справедливо. В окремих ситуаціях батькам краще народжувати більше дітей однієї статі. Наприклад, фігові оси здебільшого народжують доньок.

Автор фото, Danita Delimont/Alamy

Фігові оси, що запилюють інжир, контролюють стать свого молодняка

Фігові оси мають взаємовигідні стосунки з інжирними деревами. Оси запилюють інжир, внаслідок чого дерево дає плоди, а дерева натомість захищають і живлять малих осенят.

Приблизно за місяць до того, як інжир достигне, оси-самиці, приваблені фруктом, заповзають у нього крізь дірочки. Невдовзі дірочки стуляються, а оси залишаються всередині, немов у пастці.

Оси запилюють квіти інжиру, які ростуть разом із насінням усередині фрукта, а потім відкладають яйця і гинуть. Коли з яєць вилупляться комахи, безкрилі самці запліднюють самиць, а потім самиці відлітають.

У більшості видів фігових ос народжується дуже мало синів. Інколи частка самців у виводку може становити всього лише 5%. Нехай це здається дивним, але ж є вагома причина.

Оскільки все спаровування відбувається в межах одного плода, оси-самці конкурують з братами за самиць – які часто виявляються їхніми сестрами. Виходить, що самці, яким не вдасться спаруватися, могли б і не народжуватися.

“Якщо народиться менше синів, то в кожного брата буде менша конкуренція і підвищиться середня цінність кожного сина, – пояснює Стюарт Вест із Оксфордського університету Великої Британії. До того ж самці часто спаровуються зі своїми сестрами, тож “якщо буде більше доньок, то у синів буде більше самиць для запліднювання”.

Автор фото, Unsplash

Краще син або донька? З точки зору еволюції, звісно

Саме це передбачив еволюційний біолог Вільям Гамілтон наприкінці 60-х років ХХ століття. Крім того, виявляється, що батьки схильні народжувати ще менше синів, якщо конкуренція між синами більш напружена.

Яскравий приклад – паразитична оса-їздець Nasonia vitripennis. Ці оси відкладають яйця в лялечках м’ясних мух. В усьому іншому вони розмножуються так, як і фігові оси.

У 2008 році команда Веста досліджувала лялечки, які вони використовують, і побачила характерну схему. “Самиці змінювали статеве співвідношення свого молодняку з огляду на кількість яєць, яку інші самиці відклали на тій самій лялечці”, – зазначає вчений.

Тобто якщо оса-самиця знаходить лялечку, в якій ще немає яєць іншої самиці, вона робить так, щоб більша частина виводку була жіночої статі.

Але якщо інші самиці вже відклали яйця в лялечці, вона відкладає менше яєць жіночої статі. Бо в тій лялечці вже будуть самиці-неродички, яких спробують запліднити її сини, тож конкуренція буде менш напруженою.

В інших видів родичі змагаються не за самиць, а за їжу.

Автор фото, Richard Du Toit/NPL

Товстохвостий галаго (Otolemur crassicaudatus)

У 1978 році Анна Кларк з Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні досліджувала репродуктивні звички товстохвостих галаго. Це вид приматів, які водяться в Африці південніше Сахари. Вчена з’ясувала, що в них народжується більше самців, ніж самиць, і висунула припущення, що це результат конкуренції за їжу.

Коли молоді галаго дорослішають, то залишають матерів. Але самиці не відходять аж так далеко, як самці, тому доньки зрештою починають конкурувати з матерями за їжу.

Тому матусі-галаго мають підстави більше любити синочків.

І ця думка була підтверджена. У 2008 році Джоан Сілк, яка нині працює в Університеті штату Аризона в Темпі, розглянула співвідношення статей у 102 видів приматів.

Як з’ясувала науковиця, частки статей при народженні мали незначний ухил на користь тієї статі, яка потім зникне з материної території.

Але це не завжди так. Часом дорослі особини залучають свій молодняк до виховання наступного виводка. Внаслідок цього ситуація може змінитися в протилежний бік.

У 2008 році Сілк співпрацювала з Джей Велдоном Мак-Наттом з Фонду збереження хижаків Ботсвани, досліджуючи співвідношення статей у африканських диких собак.

Автор фото, Will Burrard-Lucas/NPL

Зграя африканських диких собак (Lycaon pictus)

З’ясувалося, що в приплоді цих тварин більше синів, ніж доньок. Учені припустили, що це може бути пов’язано з тим, як вони розселяються ареалом.

Сини залишаються в зграї навіть після статевої зрілості. Вони приносять їжу матері та її наступним дитинчатам.

А от самиці раніше йдуть на свої хліби. “Із самців кращі помічники, ніж із самиць, тож логічно, що співвідношення статей у диких собак схиляється на користь самців”, – зазначає Сілк.

Ухил на користь самців був найпомітнішим у молодих матерів з маленьких зграй. “Самці були їм найпотрібніші”, – зазначає Сілк.

Ситуація вже й так потроху заплутується, а попереду нас чекає ще один химерний виверт. Коли самиці вирішують, якої статі дитинчат їм заводити, доводиться думати ще й про кількість доступної їжі.

Найбільш разючий приклад – сейшельська очеретянка. Ці птахи водяться лише на кількох крихітних островах Індійського океану.

Автор фото, Brent Stephenson/NPL

Сейшельська очеретянка (Acrocephalus sechellensis)

Пари, що гніздуються, залишаються разом на одній території та дають один приплід на рік. Молоді самці зазвичай розлітаються, а самиці залишаються поряд, щоб допомагати матерям.

Можна було б припускати, що вони завжди приводять більше представниць помічної статі. Але це не завжди так, пояснює Ян Комдер з Гронінгенського університету в Нідерландах. Натомість їхній вибір залежить від того, де вони живуть.

На високоякісних ділянках (там, де багато комах) помічниці корисні.

А от на неякісних, там, де їжі обмаль, вони складають зайву конкуренцію за харчі.

У 1996 році Комдер з’ясував, що пара, яка гніздиться на багатих їжею територіях, приводить 90% доньок і аналогічно високу частку синів там, де мало харчів. У подальшому експерименті він перемістив пари, що гніздяться, з ділянок мізерного харчування до забезпечених, і виявив, що тепер вони приводять не 90% самців, а 85% самиць.

“Це був чіткий експериментальний доказ того, що сейшельські очеретянки регулюють співвідношення статей пташенят відповідно до місцевих харчових обставин”, – наголошує Комдер.

До того ж батьківська політика добору статі виправдовує себе.

Автор фото, David Pike/NPL

Сейшельські очеретянки приймають складні батьківські рішення

У 2008 році Комдер опублікував дослідження, в рамках якого поміняв пташенят парам без помічниць, а потім спостерігав за цими птахами протягом трьох років. Батьки, яким дали “правильних” нащадків, мали більше онуків.

Наприклад, у батьків на неякісних ділянках народжувалося більше онуків, якщо в них були прийомні сини, ніж у пар на тій самій ділянці, що виховували прийомних дочок.

На високоякісних територіях було навпаки. Батьки, що виховували прийомних доньок там, де їжі було вдосталь, були успішнішими, ніж ті, що виховували прийомних синів на тій самій ділянці.

“На територіях, де вдосталь харчів, прийомні доньки можуть теж виводити своїх дитинчат, підкладаючи додаткові яйця в материнське гніздо так, що це не зашкодить приплоду матері”, – пояснює Комдер. Так збільшується кількість онуків. Але це можливо тільки там, де багато їжі.

Очеретянки регулюють співвідношення статей свого молодняку у відповідь на зміни умов проживання. Інші тварини йдуть ще далі – і змінюють стать дитинчат на власних умовах.

Тім Клаттон Брок з Оксфордського університету Великої Британії якось кілька років досліджував самиць оленя благородного на шотландському острові Рум. У 1984 році він з’ясував, що високорангові самиці народжують більшу частку синів, а низькорангові – доньок.

Автор фото, Danny Green/2020VISION/NPL

Самиця оленя благородного (Cervus elaphus) з оленятком

Причина може бути в тому, що самиці високого рангу мають кращу фізичну форму. На десять років раніше біолог Роберт Тріверз і математик Ден Віллард висловили припущення, що здоровіші самиці народжують більше синів.

Обґрунтування було таким – синам доводиться конкурувати з іншими самцями за самиць, тому лише високоякісні сини дають багато потомства.

Отже, коли мати може дозволити собі вкласти в нащадків багато ресурсів, то народження синів виправдовує себе.

З іншого боку, якщо в матері слабке здоров’я, вона повинна народжувати більше доньок, бо навіть самиці в поганому стані зможуть давати потомство. Коли матері не можуть багато вкласти, то краще зробити ставку на менш витратну стать.

Самиці оленів обирали стать своїх оленят, орієнтуючись на власне здоров’я. Але подібні рішення самиця може приймати ще й на підставі якості свого самця.

Автор фото, Ross Hoddinott/NPL

Синицю блакитну (Parus caeruleus) можна впізнати миттєво

Ідея в тому, що привабливість самця – потенційно вагомий індикатор його генетичної якості. Своєю чергою, його сини матимуть з цього зиск: або вони успадкують його добрі гени, або він буде краще про них піклуватися.

Це означає, що самці, нащадки привабливих самців, самі дадуть багато потомства.

“Якщо самиця спаровується з дуже привабливим самцем, вона має народити синів, бо вони теж будуть привабливими й народять багато самців”, – пояснює Тім Фосетт з Бристольського університету Великої Британії.

Схоже, в деяких птахів саме так і відбувається.

У 1999 році Бен Шелдон з Оксфордського університету разом з колегами продемонстрував, що в самиць блакитної синиці, які спаровувалися з самцями, що мали яскравіше забарвлення гребінця, вилуплювалося більше синів у порівнянні з самицями, які спарювалися з тьмянішими самцями.

Коли Шелдон перекрив доступ ультрафіолетового світла, що впливало на колір гребінців привабливих самців, то самиці стали висиджувати більше доньок.

Усе це свідчить про те, що тварини здатні контролювати співвідношення статей у своєму потомстві, навіть якщо фактори, які впливають на їхні рішення, малопомітні. Але тут виникає інше питання: як вони це роблять?

Автор фото, Dmitry Knorre/Alamy

X-хромосома (зелена) більша, ніж Y (синя)

У мурах, ос і бджіл усе цілком зрозуміло.

Їхня ДНК зберігається в довгих структурах – хромосомах, одна з яких контролює стать. Стать особини визначається тим, скільки копій вона має. Незапліднені яйця, які мають лише одну копію, стають самцями. Запліднені яйця, які мають дві копії, стають самицями.

Тож контролюючи запліднення яєць, самиці можуть контролювати стать свого потомства.

Однак у ссавців та птахів ці механізми працюють загадковішим чином.

“Точно встановлено, що мають робити особини для впливу на співвідношення статей, але як вони це роблять на практиці, нам відомо гірше”, – зазначає Фосетт.

На відміну від ос та бджіл, у ссавців та птахів стать потомства визначається комбінацією різних типів хромосом. У ссавців самиці мають дві однакові “X” хромосоми, а самці – одну “X” і одну “Y”. Організми самців виробляють однакову кількість сперматозоїдів з X- та Y-хромосомами.

За цією системою, тип сперматозоїда, який запліднить яйцеклітину самиці, є чистою випадковістю. Тож співвідношення статей має бути 1:1. Але докази свідчать про те, що самиці можуть якось на це впливати.

Імовірно, що важливу роль тут відіграють гормони, які циркулюють у кровотоку й відомі своєю чутливістю до умов середовища.

У 2006 році Меріон Петрі з Ньюкаслського університету довела, що співвідношення статей у потомстві куріпок японських різниться залежно від концентрації гормону стресу кортикостерону. Також науковиця з’ясувала, що штучно підвищений рівень кортикостерону приводив до збільшення кількості самиць.

Автор фото, Tom Radford/Alamy

Перепілка японська (Coturnix japonica)

Рівень глюкози в крові також має свій вплив. Автори дослідження 2008 року з’ясували, що в потомстві самиць миші з експериментально зниженим рівнем глюкози була більша частка дочок, аніж у мишей з нормальним рівнем глюкози.

Як варіант, самиці можуть вибірково “скидати” ембріони певної статі.

Або не допускати живлення певних яєць.

Можливостей багато, і немає причин думати, що всі тварини вдаються до однакового методу.

А насамкінець, чи діють хоч якісь із цих механізмів у людей? Чи можемо ми досягти успіху там, де зазнав невдачі Генріх VIII?

Автори нечисленних досліджень розглянули й співвідношення статей у людей. 2009 року Томас Поллет і його колеги з Амстердамського вільного університету дослідили ухил співвідношення статей у дітей 95 000 руандійських жінок, багато з яких жили в полігамних шлюбах, де чоловік мав по декілька дружин.

Автор фото, World History Archive/Alamy

Генріх VIII: хотів сина, мордував дружин

Вчені з’ясували, що низькорангові дружини народжували більше доньок, ніж високорангові чи жінки в моногамних шлюбах.

У 2012 році Шіге Сонг з Міського університету Нью-Йорка довів, що протягом двох років після Великого голоду 1959-1961 років, під час якого померло 30 мільйонів людей, китаянки народжували значно більше дівчаток, ніж хлопчиків.

Ось про що це свідчить. На брак харчів люди реагують, народжуючи більше дочок, які, найімовірніше, дадуть потомство, навіть якщо виростуть слабкими.

Усе так, як і в інших ссавців.

З іншого боку, згідно з дослідженням 2009 року, у мільярдерів народжується більше синів, ніж доньок, і ці сини народжують мільярдерам більше онуків, ніж доньки.

Якщо вірити цим дослідженням, люди мають таку саму здатність впливати на стать своїх нащадків, як і решта тварин. Але все це працює не так, як нам би хотілося. Хай там що доводять ці дослідження, сам процес відбувається несвідомо – і, найпевніше, більше залежить від матері, ніж від батька.

А особисті вподобання тут геть ні до чого. З особистих причин ви можете сильно хотіти сина чи доньку, але все зав’язано на якості ваших генів і здатності народжувати успішних дітей та онуків.

Ваші свідомі вподобання можуть бути сильними, проте гени завжди сильніші.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Earth.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Стать дитини за віком матері

Хочете заздалегідь запланувати стать майбутньої дитини або дізнатися, хто вже у вас в животику? У цій статті ви знайдете всі відомі способи визначення статі дитини за віком матері.

Наші предки до появи потомства ставилися значно простіше. Вони вважали, що діти з’являться, коли Бог пошле і кого пошле. А ось тепер людство перебуває на вершині свого розвитку, що спонукає суспільство контролювати, передбачати і програмувати все, що відбувається в цьому житті. Дослідження всіх аспектів буття відкриває широкі можливості перед кожним членом суспільства. Це стосується і досліджень репродуктивної функції людини, особливостей зачаття і формування плоду в утробі матері.

Дослідники вже давно почали вивчати особливості жіночого організму та його готовність до зачаття і виношування дітей. Фізично жінка може завагітніти після настання статевого дозрівання, що відбувається в 10-12 років. Раніше вважалося, що наші прабабусі виходили заміж і вагітніли десь з 13 років. Згодом вік материнства почав підвищуватися, на це вплинули збільшення тривалості життя, розвиток медицини і суспільства в цілому. Згодом народжувати раніше 18 років почали не рекомендувати лікарі.

Загалом, репродуктивний період в різних державах і культурах відрізняється. В європейських країнах прийнято вважати, що народжувати може жінка 18-50-ти років. Але тривалість дітородного віку залежить від особливостей організму матері і способу її життя. Після 35 років репродуктивне здоров’я жінки погіршується, але можливість народити здорову дитину залишається до настання менопаузи. У жінок, які ведуть здоровий спосіб життя, менопауза настає тільки після 45-50 років.

Лікарі та вчені давно почали шукати взаємозв’язок віку матері в період зачаття зі статтю майбутньої дитини. Було створено безліч методик для визначення статі плоду і планування статі дитини до етапу зачаття, спираючись на вік жінки.

1. Вплив на стать парності років матері й місяця зачаття
2. Визначення статі плода за допомогою цифрової теорії
3. Досвід представників східних країн
4. Як впливає на стать плоду вік матері і стан її крові
5. Хто в родині старший
6. Онлайн-калькулятори для розрахунку статі дитини
7. Підсумки

Вплив на стать парності років матері й місяця зачаття

Філософію цифр створив ще Піфагор, який розділив числа на парні і непарні. Жіночими він назвав парні числа, а чоловічими – непарні.

І зараз існує теорія парних/непарних чисел, за якою деякі дослідники визначають стать дитини:

• якщо жінка має парну кількість років, то зачати дівчинку можливо в парні місяці: взимку в грудні і лютому, навесні – в квітні, влітку – в червні і серпні, восени – у жовтні, а хлопчика, відповідно, – в січні, березні і травні, липні, вересні і листопаді;
• якщо жінка має непарну кількість років, то все відбувається навпаки – ймовірність зачати дівчинку збільшується в січні, березні і травні, липні, вересні і листопаді, а хлопчика – у грудні та лютому, квітні, червні та серпні, жовтні.

Протягом двадцяти років над цією теорією працювала дослідниця Олена Шамріна. вона зазначає, що в будь-якому випадку потрібно виключити можливість зачаття дитини в місяць, коли народилася сама майбутня мама. При плануванні дитини період овуляції має припадати на середину місяця, тому що чим ближче до попереднього або до наступного місяця, тим менше шансів, що все піде за планом.

Для зручності можна використовувати наступну таблицю:

Наприклад. Якщо жінці 26 років, а зачаття відбулося в липні, то у пари має народитися хлопчик.

Визначення статі плода за допомогою цифрової теорії

Є ще одна теорія, пов’язана з цифрами. Її прихильники теж знайшли взаємозв’язок статі дитини з віком матері. Щоб отримати результат, потрібно провести кілька нескладних математичних операцій. Спочатку потрібно з’ясувати точний вік матері. Для цього слід використовувати число, яке означає загальну кількість років матері на час зачаття, не округляючи його ні в більшу ні в меншу сторону.

Другий етап – до отриманого числа потрібно додати два числа: перше, що позначає місяць народження матері, а друге – місяць незахищеного статевого акту, коли відбулося зачаття майбутнього малюка. В кінці кінців, яке б число не було отримано, слід додати до нього число 3. Тепер отриману суму чисел потрібно поділити на два. Якщо в результаті було отримано парне число, то жінці слід очікувати народження хлопчика, а якщо в результаті математичних обчислень було отримано непарне число, ймовірно, народиться дівчинка.

Досвід представників східних країн

Вважається, що на Сході гіпотеза взаємозв’язку статі дитини з віком матері з’явилася приблизно одну тисячу років тому. Перший доказ цього було знайдено в Китаї, за припущенням дослідників – в гробниці імператора, у вигляді накресленої цифровий таблиці.

Згодом дослідники зробили висновок, що у вертикальній колонці таблиці вказано вік людини від 18 до 45 років, саме цей період в житті кожної жінки в Китаї вважається часом, коли її організм готовий до зачаття, виношування і народження потомства. По горизонталі було розміщено 12 колонок, позначених числами від 1 до 12. Вважається, що це місяці року. А на перетині горизонтального та вертикального рядків розміщено клітинки з буквами «Х» (хлопчик) і «Д»(дівчинка). Знову ж, за припущенням дослідників, «д» означає «дівчинка», а «х» – «хлопчик». До сих пір по цій таблиці люди планують стать дитини або намагаються визначити стать вже зачатого плоду на ранніх термінах, до проведення ультразвукового дослідження. Однак суперечить тому, що таблицю було знайдено так давно, факт відсутності в той час в Китаї григоріанського календаря, яким стали користуватися значно пізніше. Хто знає, але, можливо, зазначені в таблиці числа мають зовсім інше значення, а результати, які справджуються, є лише збігом обставин. Однак спростувати це, як і підтвердити, до наших днів не зміг ніхто.

Подібна таблиця є і в японській культурі. Однак в ній враховані не вік матері, а місяці народження матері і батька, а також місяць зачаття дитини. ЇЇ результати збігаються з дійсністю теж далеко не у всіх.

Як впливає на стать плоду вік матері і стан її крові

Зараз багато вчених говорять про те, що кров батьків впливає на формування статі їх майбутньої дитини. Прийнято вважати, що кров людини періодично оновлюється. Якщо у чоловіків це відбувається один раз в чотири роки, то у жінок – один раз в три роки. Дитина успадковує стать того із батьків, чия кров оновилася ближче до моменту зачаття.

Визначити стать дитини можливо тільки шляхом розрахунку «віку» крові матері і батька. У кого з них кров молодша, той і передасть стать майбутній дитині. Щоб обчислити, у кого з батьків молодша кров, потрібно вік і матері, і батька розділити на кількість років, за які оновлюється кров. Наприклад, батькові 28 років і його кров оновлюється раз на 4 роки, то 28 розділити на 4 рівно 7, а матері – 25 років, кров її оновлюється раз на 3 роки, то 25 розділити на 3 рівно 8,3. Менший показник у чоловіків, тому в пари, ймовірно, народиться хлопчик. При цьому слід враховувати, що оновлення крові може статися позапланово. Причиною цього можуть бути переливання крові, хірургічні втручання і т.д. Якщо перед зачаттям материнська кров була оновлена ​​позапланово, то може народитися і дівчинка.

Якщо цей метод планує використовувати пара, в якій жінка має негативний резус фактор крові, то трактувати результати потрібно по-іншому (змінити стать дитини на протилежну). Якщо за розрахунком вийшло, що повинна народитися дочка, то насправді це означає народження сина, і навпаки.

Дієвість цього способу становить 50 на 50, тому чи покладатися тільки на нього, вирішувати самим батькам.

Хто в родині старший

На думку британських вчених, стать першої дитини в сім’ї залежить від співвідношення віку батька і матері. Вони виявили, що в сім’ях, де дружина старша за чоловіка хоча б на кілька років, частіше народжуються первістки жіночої статі. А якщо в сім’ї чоловік старший за жінку, то першим повинен бути хлопчик. Ця теорія підтверджується тільки статистикою і не має ніякого наукового обгрунтування.

Є ще одна статистика, по якій вік батьків зовсім частково впливає на народжуваність хлопчиків або дівчаток. І за її результатом, у чоловіків зрілого віку більше шансів зачати дівчинку. У жінок дівчатка народжуються переважно в тому випадку, якщо жінка вже народжувала.

Деякі знавці дотримуються думки, що чим більший вік жінки під час вагітності, тим більше шансів народити хлопчика. Найбільше це стосується вагітності у віці 35-40 років. А інші вважають, що після 30 жінки частіше народжують дівчаток. Знову підтверджується: скільки людей стільки й думок.

Онлайн-калькулятори для розрахунку статі дитини

Зараз в інтернеті можна знайти безліч онлайн-калькуляторів, які обіцяють визначити стать дитини за кілька секунд. Для цього користувач повинен ввести кілька фактів, включаючи вік матері. Алгоритм їх розрахунку результату невідомий, але швидше за все користувач отримує випадковий висновок, тому вірити в такі передбачення трохи наївно, але в цілях розваги можна.

Аргументи вчених, що заперечують залежність статі дитини від віку матері

Один з вагомих наукових фактів, який заперечує залежність статі дитини від віку матері, відомий всім, хто відвідував уроки біології в школі. Напевно, всі знають, що чоловічий сперматозоїд, що має жіночий початок, має формулу 46 XX, а сперматозоїд, що має чоловічий початок – 46 XY. За рахунок цієї різниці, вони мають різну молекулярну масу.

Тому сперматозоїди з чоловічим початком трохи легші, ніж жіночі. Вони більш активні, але мають набагато менше життєвих сил, тому і вмирають значно раніше. Сперматозоїди з чоловічим початком живуть лише 24 години, а от період виживання сперматозоїдів з жіночим початком більш тривалий – від 48 до 72 годин. А запліднення відбувається методом конкуренціі.Результат запліднення залежить від збігу дати зачаття з днем ​​овуляції. Якщо вони співпадуть, у пари народиться хлопчик. Тобто, на стать дитини впливають чоловічі сперматозоїди випадковим чином, проте, навчившись розуміти роботу власного організму, зокрема визначати точний день овуляції, жінка зможе вплинути на результат.

Підсумки

До сих пір наука не підтвердила залежність статі майбутньої дитини від віку його матері. Однак на припущеннях можливого взаємозв’язку з давніх часів стали з’являтися різні теорії і методи планування статі дитини до зачаття і визначення її на ранніх термінах вагітності.

Вся ця інформація сьогодні користується великою популярністю у майбутніх батьків, але про її актуальність і правдивість судити неможливо. Жоден з описаних вище методів, жодна з теорій не гарантують 100% результат. Тому покладатися на них цілком, вирішувати тільки самим читачам.

Варто задуматися, чи потрібно взагалі впливати на природне співвідношення чоловіків і жінок у світі. Та й врешті-решт, якщо пара дійсно мріє про народження дитини, то після цієї знаменної події, незалежно від того, про хлопчика чи про дівчинку вони мріяли, і хто у них народився, вони будуть безмірно щасливі.