Виноградний равлик – опис, де мешкає, чим відрізняється від ахатину, як визначити вік?

Багато хто хоч раз бачив представників черевоногих, їх можна зустріти в парках, на городах або в лісах. Останнім часом увагу багатьох привернув виноградний равлик, якщо раніше його розводили тільки в якості домашнього вихованця, то сьогодні багато хто намагається на її основі почати бізнес, реалізуючи м ‘ясо та ікру.

• Виноградний равлик – опис
• Де живе виноградний равлик?
• Виноградний равлик та ахатина – різниця
• Як визначити вік виноградного равлика?
• Виноградні равлики – види
• Виноградні равлики – розведення в домашніх умовах
• Тераріум для виноградних равликів
• Догляд за виноградними равликами
• Чим харчується виноградний равлик?
• Як ввести в сон виноградний равлик?
• Як розмножується виноградний равлик?
• Виноградний равлик – цікаві факти

Виноградний равлик – опис

Назву ці наземні черевоногі отримали через їх шкідливість для лоз винограду. Це один з найбільших сухопутних равликів, що проживають на території нашої країни. Пересуваються вони за допомогою своєї ноги, що складається з суцільного м ‘яза, який завдяки скороченню створює подобу хвиль. Helix pomatia наділений такими характеристиками:

• тулуб – асиметричне;
• нога – широка і плоска;
• на голові дві пари щупалець і пара очей;
• раковина – вигнута, утворює до п ‘яти обертів;
• окрас – однотонний, часто оранжево-жовтуватого відтінку;
• висота раковини – 4,5 см;
• ширина раковини – 4,7 см;
• вага равлика – 22-45 г;
• тривалість життя – в середньому 7 років.

Де живе виноградний равлик?

У природному середовищі молюски живуть у Європі, Африці, Азії та Америці. Зустрічається великий равлик не тільки на виноградниках, а й у садах, лісах і заростях чагарників. Улюблене середовище теплолюбних молюсків – вапняковий ґрунт. У деяких країнах їх зараховують до шкідників і забороняють ввозити під цим приводом. Однак одночасно з цим їх користь в медицині та харчовій галузі очевидна.

Виноградний равлик та ахатина – різниця

Це різні види, так, виноградні молюски родом з Європи, а ахатина – з Африки. Відрізняються вони не тільки формою мушель, а й їхніми розмірами. Ахатина – найбільший наземний равлик у світі. Перших можна зустріти на вулиці, а другі живуть тільки в якості домашнього вихованця. Крім цього відомі й інші відмінності:

проти годинникової стрілки

від жовто-коричневого до коричнево-білого

безліч смуг червонувато-коричневого і жовтого відтінку

Як визначити вік виноградного равлика?

Багато володарів цих молюсків сходяться на думці, що точних параметрів, щоб дізнатися скільки років членистоногому не існує. Приймаючи рішення займатися вирощуванням виноградних равликів, потрібно знати цю інформацію. Однак в даний час є ряд непрямих ознак, які допомагають визначити вік молюсків:

1. Статевий орган. Він розташований на шиї у вигляді бугорка і стає помітним тільки при досягненні равликом віку 6 міс.
2. Кількість витків. До кінця життя на панцирі налічується до 9 випуклостей.
3. Формування кладок. Особини до досягнення 25 тижнів не можуть відкладати яйця.
4. Відтінок мушлі. З віком помітний зелений відтінок. Однак це умовна ознака, тому що на його колір може вплинути корм молюска.
5. Харчова перевага. Молоді особи люблять живі рослини, а старі – гниючі залишки.

Виноградні равлики – види

Наразі відомо 116 різновидів молюсків, які можна вживати в їжу. Виноградний равлик у домашніх умовах вирощується тільки для цього. З усіх різновидів виділяють такі види:

1. Helix Рomatia. Мають найцінніше м ‘ясо. Раковина коричневого кольору з чорними смужками, розташованими поздовжньо.
2. Helix Buchi. На мушлі розташовано п ‘ять темно-коричневих смуг, край чорний.
3. Helix Vulgaris. Раковина невеликого розміру, жовтуватого кольору зі світлою окантовкою. На ній помітні, п ‘ять темних смуг.
4. Helix Aspersa Maxima. Садовий виноградний равлик. Досягає потрібної ваги за один рік. Вона відмінно розмножується двічі на рік, відкладаючи до 180 яєць за раз.
5. Helix Aspersa Muller. Цінна в кулінарії за те, що її готують разом з раковиною і кишковою системою. Потрібного розміру досягає у віці 6 міс. Відкладає в середньому близько 100 яєць за раз. М ‘ясо має насичений смак.
6. Otala Lactea. Друга назва – іспанська равлик. Широко відома в країнах Середземномор ‘я. Завдяки чисельності її рідко вирощують на фермах, частіше її збирають у природній природі.

Виноградні равлики – розведення в домашніх умовах

Останнім часом деякі власники домашніх тераріумів на додаток до інших домашніх вихованців стали тримати у себе безхребетних. На відміну від інших вони безшумні, ненадоїдливі, спокійні і не будуть доставляти клопоту. Розведення виноградних равликів має такі переваги:

1. Одна особина приносить близько 1 кг приплоду (50 особин) за сезон.
2. На 1 м – можна містити до 40 особин.
3. Період дозрівання молюсків до 1,5 року залежно від виду.
4. Закупівельна ціна 1 кг м ‘яса $5.
5. Вартість 100 г ікри доходить до $200.

Виноградний равлик, розміри тіла якого можуть бути різні, довгий час є делікатесом у Франції. Якщо раніше її можна було спробувати тільки в елітних ресторанах, то останнім часом вона перебуває у відкритому продажу. Крім цього при наявності вільної землі або приміщення можна спробувати вирощувати її самостійно не тільки в якості ласощів, але і на продаж.

Тераріум для виноградних равликів

В якості житла в домашніх умовах можна взяти скляну або пластикову ємність з великим дном і хорошою вентиляцією. Особливості вмісту виноградних равликів включають такі моменти:

1. Будиночок обладнають таким чином, щоб відтворити природні умови проживання.
2. Дно покривають сумішшю вологої землі та активованого вугілля.
3. В обов ‘язковому порядку розміщують невелику водойму. У якому маленькі і великі равлики виноградні зможуть купатися.
4. Денна температура повинна знаходитися в межах + 20. + 22ºС, а нічна не опускатися нижче + 19ºС.
5. Вологість повинна бути на високому рівні.

Догляд за виноградними равликами

Зміст не вимагає якихось специфічних дій. Розведення виноградного равлика вимагає:

• регулярного очищення стін житла від сер;
• очищення площі від екскрементів;
• обприскування будиночка водою;
• видалення зіпсованої їжі;
• поповнення годівниці свіжим кормом.

Чим харчується виноградний равлик?

Раціон травоїдних молюсків у природному середовищі включає понад 30 культур. Сюди можна віднести подорожник, одуванчик, крапиву, лопух і молоді втечі багатьох інших рослин. Годування виноградного равлика в домашніх умовах нічим не відрізняється від природного. Крім цього можна додати: банани, кабачки, яблука, морква, огірки, гарбуз, капусту. Приємним ласощем для вихованців стане розмочений хліб. Зміцнити раковину можна, додавши в раціон солі кальцію. Корм дають невеликими порціями, перед цим нарізаючи його тонкими ломтиками.

Як ввести в сон виноградний равлик?

Подібний стан придумала природа для того щоб зберегти молюска в зимовий період. Спеціально занурювати равлика в анабіоз фахівці не рекомендують. Навіть тоді коли всі процеси уповільнені, організм молюска втрачає багато сил і завжди є ризик, що вона не прокинеться. Однак якщо виходу немає, проводячи вирощування виноградних равликів в домашніх умовах, можна штучно спровокувати у них стан сплячки. Для цього повністю висушують ґрунт, перестають годувати і зволожувати повітря, в таких умовах для виживання молюск впаде в сплячку до кращих часів.

Як розмножується виноградний равлик?

Ці молюски зараховуються до гермафродитів. Розмноження виноградного равлика можливе за наявності пари статевозрілих особин. Період спарювання проходить двічі на рік: навесні і в першій половині осені. Визначити особин, яких можуть розмножуватися легко – потрібно піти за їхньою поведінкою. Під час руху вони будуть зупинятися, і більше звичайного витягувати тулуб.

Під час акту запліднення особи контактують один з одним підошвами. У цей час у них виділяються статеві органи. Досягнувши піку збудження, виноградні равлики об ‘єднують статеві органи, обмінюючись чоловічими статевими клітинами. У середньому процес займає близько 2-х год. Відкладання яєць відбувається в землю, кладка в середньому складається з 35 шт.

Виноградний равлик – цікаві факти

Цей вид молюсків – один з найдавніших жителів планети. Вчені впевнені, що вони жили майже 600 млн. років тому. За цей час зібралося безліч цікавої інформації про них.

1. Равлик може проповзти по лезу ножа не поранившись. Підошва її ноги покоїться на “подушці”.
2. Тих, кого цікавить, скільки живе виноградний равлик, здивує цифра в 30 років. Іноді зустрічаються екземпляри довгожителів на тлі загальної тривалості в 7 років.
3. За несприятливих умов молюски впадають у сплячку, яка може тривати близько півроку. У такому стані вони можуть переносити великі перепади температури.
4. Виноградний найбільший сухопутний равлик у Європі.
5. Виноградний равлик має 25 тис. зубів.
6. Сіль і цукор рівнозначні отруті для них.

Равлик виноградний

Равлик виноградний, або слимак садовий (лат. Helix pomatia) належить до родини Хеліциди (Helicidae) і є одним з найбільших його представників у Європі. Цей наземний черевоногий молюск їстівний і вважається вишуканим делікатесом у багатьох європейських країнах. Його вживали в їжу ще в Стародавній Греції та Стародавньому Римі.

Тепер найбільшою популярністю він користується серед гурманів Франції, Іспанії, Італії та Греції. Більшість равликових ферм знаходяться в Бургундії, швейцарському кантоні Во та на півдні Німеччини. Багато з них були засновані ще в другій половині XIX століття.

Виноградні равлики мають ніжний приємний смак, що віддалено нагадує молоду курятину. Їх низькокалорійне м’ясо легко засвоюється та містить безліч корисних для людського організму вітамінів і мінеральних речовин. Його регулярне вживання сприяє покращенню роботи шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи.

Вид вперше описав у 1758 році шведський зоолог Карл Лінней.

Поширення

Початковий ареал проживання знаходився в південно-східній частині Центральної Європи. Зараз садовий слимак зустрічається майже по всьому європейському континенту, за винятком північних районів. Він був завезений до США та на Близький Схід, де успішно акліматизувався у низці регіонів.

В Англію виноградних равликів завезли римляни у II столітті, тому їх за традицією англійці досі називають римськими (Roman snail).

Молюски населяють різні біотопи, надаючи явну перевагу місцевостям із вапняковими ґрунтами. Їм потрібне вологе середовище із постійними помірними температурами. Вони не витримують прямих сонячних променів та злив.

Виноградні равлики селяться у листяних лісах, садах, парках, чагарниках і виноградниках. Найчастіше їх можна зустріти у захищених від вітру низинах. На Балканському півострові вони спостерігаються на висотах до 1600 м над рівнем моря.

Поведінка

Садові слимаки ведуть нічний спосіб життя, тому що полюбляють прохолоду. Вони погано зносять денну спеку, тому ховаються в тіні та прохолодних місцях із підвищеною вологістю.

Ці молюски не можуть пережити холодні зимові місяці, тому восени впадають у сплячку, коли температура повітря опускається нижче 6°С. Вони викопують у ґрунті ямку та ховаються в ній до весни, розташувавши раковину догори. Вони повністю втягуються у свої раковини та виділяють слизову оболонку (епіфрагму), яка повністю закриває вхідний отвір.

Тривалість зимової сплячки залежно від кліматичних умов становить від 3 до 5 місяців.

Пробудження відбувається навесні, коли добре прогріється земля та з’явиться молода зелень. Молюск розриває зсередини затверділу слизову оболонку та вибирається з ґрунту назовні.

Виноградні равлики під час пересування виділяють слиз, що дозволяє пересуватися по шорстких і слизьких поверхнях. За залишеним слідом вони здатні повертатися додому або до джерела їжі наступного дня. Максимальна швидкість пересування сягає 7 см/хв.

Молюск забезпечується киснем завдяки зовнішньому диханню. Дихальний отвір знаходиться збоку від анального отвору. Кисень повітря, що вдихається, поглинається кровоносними судинами. Якщо дифузії виявляється недостатньо, додатково використовується вентиляційне дихання, що супроводжується стисненням повітря в легенях приблизно до 1/25 надлишкового атмосферного тиску.

Компресія має подвійне фізіологічне значення. Вона полегшує поглинання кисню легеневими капілярами й уможливлює раптовий видих. Вдих відбувається завдяки скороченню м’язової пластинки, що збільшує обсяг легень.

Головними природними ворогами є жаби (Bufonidae), їжаки (Erinaceidae), губоногі багатоніжки (Chilopoda), жужелиці (Carabidae), веретільниці (Anguidae) та багато видів птахів.

Харчування

Раціон складається з їжі рослинного походження. Виноградні равлики харчуються переважно м’якими фрагментами свіжих зелених рослин.

Особливих харчових уподобань вони не мають. Вони поїдають траву, фрукти, овочі, квіти, листя дерев і кущів, у яких містяться солі кальцію, необхідних для нарощування раковини.

Пік активності припадає на період після заходу сонця до опівночі. Для поїдання корму використовується грубий шорсткий язик (радула), на якому налічується до 40 тисяч зубчиків.

На гніздовому етапі розвитку молодь може поїдати одне одного. Дорослі особини не практикують канібалізм і не їдять інших равликів.

Розмноження

Виноградні равлики є гермафродитами. Вони досягають статевої зрілості у віці від 2 до 4 років. Шлюбний період починається наприкінці весни або на початку літа.

У цих молюсків яйцеклітини та сперматозоїди виробляються у спеціальному органі, так званій гермафродитній залозі, розташованій у верхній частині тіла. У більшості інших гермафродитів для їх виробництва використовуються два окремі органи (гонади).

Половий отвір у виноградних равликів розміщується над ротом. Перед спарюванням вони влаштовують шлюбні ігри, які тривають кілька годин. Молюски торкаються один одного нижньою стороною ноги, випускаючи при цьому любовні стріли завдовжки до 5 мм на ногу партнера.

Крейдові стріли покриті стимулюючим секретом та є стимулятором сексуального збудження.

Після взаємного обміну стрілами партнери роблять перерву, а потім спарюються. Спарювання може бути взаємним, коли кожен равлик передає сперматозоїди іншому равлику для запліднення яйцеклітин.

Найчастіше один з них виконує роль самця, а інший виступає у ролі самки. У цьому випадку випускає сперматозоїди лише «самець». Після чергової перерви партнери нерідко змінюються ролями.

Приблизно через два місяці після успішного запліднення виноградний равлик викопує невелику ямку в землі та відкладає в неї від 40 до 60 яєць білуватого кольору, завдовжки до 6 мм. Кладка закривається зверху землею, шматочками рослин, слизом та фекаліями.

Ембріональний розвиток триває від 2 до 4 тижнів залежно від умов довкілля. На момент появи на світ молодих тварин їхні раковини дуже тендітні та погано розвинені.

Садові слимаки спроможні спаровуватися двічі за сезон. Проте, якщо їх дуже багато, то підвищена секреція слизу пригнічує статеві інстинкти, перешкоджаючи різкому збільшенню популяції.

Опис

Діаметр раковини статевозрілих особин 4-5 см. У деяких особин він становить 6-7 см. Ширина 3-5 см. Витягнуте сіре тіло завдовжки досягає 7-10 см.

Раковина має сферичну спіралеподібну форму. Вона товстостінна, непрозора та дуже міцна, покрита ребристими та тонкими неправильними довгими лініями.

Забарвлення раковини варіюється від сіро-коричневого до жовто-коричневого кольору з нечіткими коричневими або темно-пурпурними смугами. Часто спостерігаються темні поперечні візерунки як полум’я неправильної форми. Іноді вони повністю відсутні.

Є від 4,5 до 5 сильно вигнутих приблизно рівномірних завитків. Останній із них явно домінує над рештою. Спіраль раковини закручена праворуч.

У передній частині голови знаходиться ротовий отвір. Його край злегка розширений, тупий, з плоскою білою або коричневою губою. Верхня опукла губа призначена для захоплення корму та перенесення його в ротову порожнину.

На нижній стороні ноги є велика кількість залоз, що виділяють липку слиз, по ​​якій молюск ковзає. Передня пара щупалець на голові служить органом нюху, а на кінцях задніх щупалець розташовані очі.

Максимальна тривалість життя виноградного равлика у дикій природі сягає 10 років. У неволі за умови дбайливого догляду деякі особини доживають до 15-20 років.

Поділитися в соціальних мережах: