24 грудня – Різдвяний святвечір 2022: важливі традиції та символи

Римо-католицькі та протестантські церкви згідно з григоріанським календарем відзначають Різдво Христове 25 грудня. Існує традиція напередодні великого християнського свята проводити Святвечір у колі своєї сім’ї. Про значення та символи вечері – читайте далі.

У Святвечір заведено проводити богослужіння, від заходу сонця й аж до світанку. Християни також у цей день дотримуються Різдвяного посту, який має свої обмеження щодо вживання їжі та поведінки людей, які постяться, пише 24 канал.

Зазначимо, що православні та греко-католицькі церкви в Україні на офіційному рівні ще не визначилися з тим, щоб перейти на григоріанський календар і зокрема Різдво Христове відзначати 25 грудня з усім світом. Проте, вже цьогоріч частина вірян цих церков будуть все ж таки Різдво святкувати завтра і відсоток таких людей з кожним разом збільшується.

Значення Святвечора – традиції та символи

У храмах 24 грудня вночі, перед світанком та в день 25 грудня проводять три літургії. Різдво святкується як народження Слова від Бога Отця (вночі), Бога-Сина від Діви (на зорі) та народження Бога у душі вірян (вдень).

Святвечір – це завершальний день великого Різдвяного посту. За народною традицією, люди не сідали за стіл і нічого не їли допоки не “зійде вечірня зоря”, адже за повір’ям саме ця перша зірка сповістила волхвів про народження Ісуса Христа.

Оскільки у католиків триває Різдвяний піст, тому у центрі стола господиня ставить освячений прісний хліб – різдвяні облатки. Його заведено їсти тільки після літургії.

Святвечір у католиків – традиції / Фото з відкритих джерел

Перед тим, як сідати за стіл у Святвечір, всі разом моляться, а потім глава сім’ї читає вголос уривок з Євангелія від Луки розповідає про народження Ісуса Христа. Згодом всі присутні за столом беруть шматочки облатки та, бажаючи добра й миру, діляться ними один з одним. Шматочки такого хліба символізують тіло Господа та нагадують про те, як Ісус Христос ділився їжею зі своїми учнями під час Таємної вечері. У цей день до святкового столу теж подають узвар, вареники з капустою та грибами й солодкі пироги.

Ще одна з найпопулярніших традицій Святвечора у католиків – це залишати за святковим столом одне вільне місце. Будь-яка людина, яка відвідає дім, має бути прийнята, як брат. Ця традиція закликає пам’ятати про тих, хто не може зустріти Різдво зі своєю родиною.

24 грудня – традиції та символи Святвечора / Фото з відкритих джерел

В Україні зазвичай різдвяні традиції поєднуються разом зі стародавніми обрядами та церковними звичаями. Тож дуже важливо, щоб Свята вечеря складалася із 12 пісних страв, які роблять на честь 12 учнів Ісуса Христа. Обов’язково на столі має бути кутя. У народі зерно, з якого готують кутю символізує воскресіння та вічне життя. Мак і горіх – символ достатку та родючості, а мед – символ міцного здоров’я та благополуччя. Також на столі мають бути такі страви: борщ, гриби, риба, вареники з квасолею та капустою, картопля й узвар.

На Різдво ставлять ялинку, прикрашену Вифлеємською зіркою на верхівці. На гілках дерева для дітей вішають різні солодощі, а під саму ялинку кладуть подарунки. У деяких регіонах ставлять на стіл автентичний український символ Різдва – дідух. Він має вигляд снопа пшениці або вівса спеціальної форми: з трьома, п’ятьма або сімома ногами й великою кількістю вузлів. У народі він символізує багатий врожай, добробут, безсмертя предків та оберега роду.

Традиції та значення Святовечора 2022 / Фото “Фотографії старого Львова”

Гарна традиція на завершення Святвечора – це коляда. У кінці Святвечора віряни римо-католицької церкви співають колядки та йдуть до храму на святкове різдвяне богослужіння, а головна церемонія проходить у Ватиканському соборі Святого Петра за участі папи Римського.

У нас же заведено відвідувати своїх рідних. Також вертепи ходять по домівках зі святковими піснями-колядками бажаючи господарям доброї долі. В дарунок вони отримують від господарів солодощі та монети.

Католицьке Різдво 2022 – традиції та символи Святвечора / Інфографіка 24 каналу

Святвечір 2021 – історія, традиції та прикмети вечора перед Різдвом

Святвечір – це останній вечір напередодні Різдва Христового.

Свята вечеря – це вечір 6 січня перед Різдвом Христовим. Це свято відзначається в родинному колі. Цього дня закінчується Різдвяний сорокаденний піст. На столі виставляють 12 пісних страв на честь 12 апостолів.

Історія Святвечора

Читайте також Зимові свята 2021: повний календар на січень і лютий В дохристиянську епоху 25 грудня (або 6 січня) в Римській імперії відзначалося язичницьке свято Сонця. Християни прагнули витіснити це поширене свято. Перші згадки про святкування народження Христа з’явилися у середині IV століття. За біблійними переказами, Ісус народився у сім’ї Марії та Йосипа у Віфлеємі. Його родина тікала від царя Ірода, що велів убити всіх новонароджених в царстві Юдеї, бо боявся приходу Месії.

Святий вечір – це вечір перед Різдвом, коли сім’я збирається разом та накриває стіл дванадцятьма пісними стравами.

Традиції Святого Вечора

Переддень Різдва традиційно відмічають вдома або в церкві. Вдень господині готують страви та прибирають хату, щоб на Різдво було чисто. Всі роботи проводять до першої зірки на небі. До того часу їсти не можна – годують лише дітей.

Після появи першої зорі на небі на стіл накривають вечерю з 12 страв. Оскільки цього дня ще триває піст, на столі не має бути м’ясної та молочної їжі і яєць. Алкоголь також під забороною – замість нього п’ють узвар. Перелік страв не строгий і визначається за бажанням господарів. Але обов’язковими на столі є кутя, узвар та вареники з грибами чи капустою. Часто також готують грибний суп, пісний борщ, смажену картоплю, тушковану капусту, голубці з кашею. Риба в цей вечір дозволена – на стіл подають солоного оселедця або заливне.

Першим за стіл має сідати хазяїн дому. За стіл обов’язково сідає вся родина. Додому запрошують бабусь та дідусів. Ходити в гості цього дня не прийнято. Перед тим, як почати їсти, голова сім’ї підкидає ложку куті до стелі. Якщо кілька зернять прилипне – рік буде врожайним. На стіл також ставлять тарілки для померлих родичів і для тих, кого зараз немає вдома.

У хаті під іконами ставлять дідуха – прикрасу із пшеничного чи житнього снопа, що символізує добробут та багатство. Вважається, що Ісус народився на сіні. На другий день різдвяних свят дідуха спалюють, а довкола нього колядують.

Опівночі на Святвечір проводиться церковна служба. Відвідувати її заведено всією родиною. Вдома залишали на столі залишки куті для померлих. Вночі діти та підлітки ходять по хатах колядувати, а також відвідують хрещених.

Вам також може бути цікаво: