Яке освітлення краще для очей?

В наш час освітлення є невід’ємною частиною нашого життя. Ми проводимо більше часу в приміщеннях, де штучне освітлення є домінуючим. Незалежно від того, чи ми працюємо в офісі, навчаємося в університеті або просто проводимо час удома, важливо мати належне освітлення, яке підтримує наше здоров’я, особливо зір. Яке освітлення краще для очей? Про це поговоримо у нашій новій статті.

Огляд впливу освітлення на здоров’я очей та рекомендації експертів

Очі є однією з найважливіших частин нашого тіла. Вони підтримують наше зорове сприйняття, дозволяють сприймати світ, навколишнє середовище. Якщо ми не дбаємо про очі, то може виникнути ризик втрати зору або інших ознак погіршення здоров’я.

Очі можуть бути під впливом шкідливого освітлення, такого як відблиски, мерехтіння та недостатнє освітлення. Це може призвести до втрати зору, втоми та подразнення очей. Експерти рекомендують дотримуватись кількох правил, щоб підібрати оптимальне освітлення для очей та зменшити вплив шкідливого світла.

Види освітлення: природне та штучне світло, їхній вплив на здоров’я очей

Природне світло вважається найбільш корисним для здоров’я очей. Воно містить повний спектр кольорів і має оптимальну колірну температуру для людського зору. Природне світло також може допомогти покращити настрій, збільшити ефективність роботи та підвищити енергію.

Штучне освітлення може бути зручним та необхідним, особливо в темну пору доби. Однак, не всі види штучного світла є корисними для здоров’я очей. Деякі з них можуть бути шкідливими, особливо якщо використовуються неправильно. Ось деякі з видів штучного освітлення та їхній вплив на здоров’я очей:

• Компактні люмінесцентні лампи. Ці лампи мають високий коефіцієнт відтворення кольорів та довгу тривалість роботи, але можуть випромінювати шкідливе синє світло та сприяти мерехтінню.
• Світлодіодні лампи (LED). Світлодіоди зазвичай мають довгу тривалість роботи, низький рівень енергоспоживання та низьку теплову випромінюваність. Проте, деякі LED лампи випромінюють синє світло, яке може бути шкідливим для очей.
• Галогенові лампи: Галогенові лампи мають високу колірну температуру та можуть бути шкідливими для очей, якщо використовуються неправильно.

Штучне освітлення також може бути корисним для очей, якщо правильно підібрати світильники та їхні параметри. Основними параметрами штучного світла є колірна температура та коефіцієнт відтворення кольорів (CRI).

Колірна температура вимірюється в градусах Кельвіна (K) і визначає відтінок світла: теплий відтінок (менш як 4000 K) або холодний відтінок (понад 4000 K). Тепле світло зазвичай використовується в спальні та вітальні, оскільки його м’який та приємний відтінок допомагає розслабитися. Холодне світло частіше зустрічається в кабінетах та офісах, оскільки його яскравість та холодний відтінок допомагають зосередитися та підвищити продуктивність.

Коефіцієнт відтворення кольорів (CRI) визначає, наскільки точно світло відображає кольори предметів. Чим вище CRI, тим краще світло передає кольори, що важливо для проектантів, дизайнерів, художників та інших професій, де точне відтворення кольорів має велике значення. Загалом, експерти рекомендують використовувати оптимальне освітлення для очей з CRI не менше 80.

Зменшення впливу шкідливого освітлення на очі

Існує кілька способів зменшення впливу шкідливого освітлення на очі.

1. Першим і найбільш ефективним є використання ергономічних ламп та світильників. Ергономічні світильники відрізняються від звичайних тим, що вони мають спеціальні функції, які зменшують шкідливий вплив світла на очі. Яке освітлення краще для очей? Наприклад, такі світильники можуть мати вбудовану фільтрацію світла, яка зменшує синє світло, що відомо своїм шкідливим впливом.
2. Також важливо правильно розташовувати світильники, щоб зменшити бліки та мерехтіння. Настільна лампа для роботи повинна бути розташована так, щоб пряме світло не падало в очі. Також можна використовувати спеціальні пристрої, які допомагають зменшити бліки та мерехтіння, наприклад, фільтри для моніторів.
3. Важливо відриватися від роботи на екрані комп’ютера протягом дня. Загалом, експерти рекомендують робити перерви кожні 20-30 хвилин, протягом яких необхідно відволікатися та зробити вправи для очей.

Особливості вибору освітлення для роботи на комп’ютері

При роботі на комп’ютері дуже важливо враховувати вплив освітлення на здоров’я очей. Освітлення в офісному приміщенні може впливати на зниження продуктивності, підвищення втомлюваності та ризик розвитку офтальмологічних захворювань.

Один з основних чинників, який потрібно враховувати, вирішуючи питання, яке освітлення краще для очей для роботи на комп’ютері, – це вплив синього світла. Синє світло може викликати підвищену напругу в очах, що може призвести до загострення втоми та сухості очей. Також, відомо, що довготривалий вплив синього світла стає причиною пошкодження сітківки очей, що може призвести до розвитку катаракти та інших захворювань.

Тому важливо вибирати освітлення, яке забезпечує мінімальний вплив синього світла. Для цього можна використовувати спеціальні лампи зі зниженою спектральною складовою синього світла або моделі зі спектром, який наближений до природного світла. Для роботи на комп’ютері можна використовувати функцію нічного режиму, яка дозволяє знизити рівень синього світла на екрані монітора. Додатково корисно встановити захисний екран на монітор, який зменшує вплив шкідливого випромінювання на очі.

Крім того, слід враховувати такі фактори як блік та мерехтіння. Блік може виникати внаслідок розділення світла на різні поверхні, наприклад, на екрані монітора та столі. Це, своєю чергою, стає причиною зниження якості зображення на екрані від чого наш зір напружується ще більше.

Важливо пам’ятати й про регулярні перерви в роботі за комп’ютером, під час яких рекомендується відволікатися від екрана та робити паузи від роботи. Це допоможе зменшити напруження очей та знизити ризик виникнення синдрому комп’ютерного зору.

Деякі виробники комп’ютерних моніторів пропонують моделі зі спеціальними функціями, які дозволяють зменшити вплив синього світла на очі. Такі монітори мають функцію нічного режиму, яка зменшує випромінювання синього світла та допомагає заспокоїти очі. Також існують спеціальні захисні екрани, які можна встановлювати на монітор для зменшення впливу світла.

Щоб вибрати оптимальне освітлення для очей для роботи на комп’ютері необхідно враховувати такі параметри, як яскравість, температура кольору, наявність бліку та мерехтіння, а також вплив синього світла на зіниці. Рекомендації щодо вибору оптимального освітлення можуть залежати від конкретних умов роботи та індивідуальних особливостей користувача.

Висновки

Пошук відповіді на питання, яке освітлення краще для очей, може бути складним, але важливим завданням. Природне світло є найбільш бажаним, особливо вранці, але штучне світло може бути корисним у темний час доби та в приміщеннях з обмеженим доступом до природного світла. Колірна температура та коефіцієнт відтворення кольорів є важливими факторами, які впливають на якість освітлення. Також варто звернути увагу на бліки та мерехтіння, які вважаються шкідливими для здоров’я очей. При виборі освітлення для роботи на комп’ютері важливо врахувати вплив синього світла та використовувати функцію нічного режиму. Загалом, правильне освітлення може допомогти зберегти здоров’я очей, знизити напругу та покращити якість життя.

Темна тема чи світла: що краще? Висновки на основі наукових публікацій

У людей з нормальним зором зорові характеристики мають тенденцію поліпшуватися з увімкненою світлою темою, тоді як у людей, які страждають на катаракту та пов’язані з нею розлади, показники можуть бути кращими за темної теми. З іншого боку, тривале читання у світлій темі може стати причиною короткозорості. Nielsen Norman Group

• Позитивна контрастна полярність (світла тема) означає темний текст на світлому тлі.
• Негативна контрастна полярність (темна тема) позначає поєднання світлого (наприклад, білого) тексту на темному (наприклад, чорному) фоні.

З активованою темною темою дисплеї випромінюють менше світла, ніж зі світлою (це може продовжити термін служби батареї). Але кількість світла в навколишньому середовищі впливає не тільки на енергоспоживання, а й на наше сприйняття зображення. Щоб зрозуміти, як, давайте коротко розберемо, як влаштована зіниця ока і як вона реагує на кількість світла в навколишньому середовищі.

Зіниця чутлива до кількості світла

Людська зіниця – це ворота до сітківки: через неї світло досягає ока. За замовчуванням зіниця людини змінює розмір залежно від кількості світла в навколишньому середовищі: коли світла багато, вона стискається і звужується, а в темряві розширюється, даючи змогу проникати більшій кількості світла. Менший розмір зіниці робить очі менш сприйнятливими до сферичних аберацій(за яких зображення має вигляд несфокусованого) та збільшує глибину різкості, щоб людям не доводилося напружуватися для фокусування на тексті. У свою чергу, це означає, що їхні очі менше втомляться. (Апертури камери працюють так само: фотографія, зроблена з фокусною відстанню f/2.8, матиме вужчу глибину різкості, а отже, більш розмиту, ніж фотографія, зроблена з f/16.)

З віком зіниця зменшується в розмірах. Занадто маленький розмір зіниці означає, що занадто мало світла потрапляє в око, що погіршує нашу здатність читати або виявляти текст, особливо при слабкому навколишньому освітленні (наприклад, вночі). З іншого боку, старіючи, ми стаємо більш сприйнятливими до відблисків, а відблиски найбільш вірогідні при яскравому світлі.

Користувачі з нормальним зором

У ранніх дослідженнях, проведених у 1980-х роках, зазначалося, що полярність контрастності не впливала на зорові характеристики людей із нормальним або відкоригованим зором (тобто тих, хто носить окуляри або контактні лінзи).

Проте кілька пізніших досліджень суперечать цьому початковому висновку. Зокрема, ми зосередимося на двох статтях, які зачіпали два різні типи завдань. Одна, опублікована в 2013 році в журналі Ergonomics, присвячена гостроті зору та продуктивності читання, а інша, опублікована в 2017 році в Applied Ergonomics, присвячена дослідженню ефективності біглого читання – швидке читання 1-2 слів, яким люди часто займаються, взаємодіючи з мобільним телефоном, смарт-годинником чи панеллю приладів автомобіля, і яке присутнє в таких діях, як перевірка напряму руху чи сповіщень.

Вплив контрастної полярності на гостроту зору та коректуру

Козіма Піпенброк та її колеги з Інституту експериментальної психології в Дюссельдорфі, Німеччина, вивчили дві групи дорослих людей із нормальним (або відкоректованим до нормального) зором: молоді люди (від 18 до 33 років) і літні люди (від 60 до 85 років). Ніхто з учасників не страждав на будь-які захворювання очей (наприклад, катаракта).

Учасникам було дано два різні типи завдань:

• Завдання на перевірку гостроти зору, що включало виявлення розриву в кільцях оптометричної таблиці Головіна (Landolt C) – інакше кажучи, їм показували по-різному розміщений символ, аналогічний літері “C”, і просили визначити, де розміщений розрив (наприклад, зверху, внизу).
• Завдання на коректуру (вичитку), що включає читання короткого уривка тексту і виявлення різних типів помилок.

Завдання були представлені в різній контрастній полярності – для деяких учасників вони були в темній темі, а для інших у світлій. Контрастна полярність була змінною між суб’єктами, це означало, що кожен учасник бачив завдання тільки в одній контрастній полярності (наприклад, тільки в темній темі).

Дослідники також зібрали дані про втому до і після тесту: учасники оцінювали напругу очей, головний біль, напругу м’язів, біль у спині та суб’єктивне самопочуття, як на початку, так і наприкінці експерименту.

Коли дослідники подивилися на показники втоми, вони дійшли висновку, що не було суттєвої різниці в контрастній полярності (це означає, що люди не втомлюються більше від темної теми або навпаки).

Інше дослідження, опубліковане в журналі Human Factors тією ж дослідницькою групою, розглядало, як розмір тексту взаємодіє з контрастною полярністю в завданнях на коректуру.

Було встановлено, що перевага позитивної полярності лінійно зростає зі зменшенням розміру шрифту, а саме: чим менший шрифт, тим краще користувач бачить текст у світлій темі. Цікаво, що навіть за того, що їхня продуктивність була кращою у світлій темі, учасники дослідження не повідомляли про будь-які відмінності у сприйнятті читабельності тексту (наприклад, їхня здатність фокусуватися на тексті) у світлій та темній темі, що лише посилює перше правило юзабіліті: не слухайте користувачів.

Вплив контрастної полярності на швидке читання

Джонатан Добрес і його колеги з лабораторії Agelab Массачусетського технологічного інституту спробували кількісно визначити, чи впливають умови навколишнього освітлення на перевагу позитивної полярності в контексті завдання лексичного рішення. Завдання лексичного рішення – парадигма, яку зазвичай використовують у психології. Учасникам показують послідовність літер і змушують їх вирішувати, чи є це словом, чи ні. Завдання лексичного рішення більше схоже на побіжне читання, яке ми виконуємо в умовах високої переривчастості, як-от керування автомобілем, використання в дорозі мобільного телефону або смарт-годинника. Воно охоплює швидкий перегляд дисплея і вилучення відповідної інформації.

Учасники дослідження Agelab мали нормальний або відкоригований зір. Їм показували рядки символів із двома можливими контрастними полярностями (темна та світла тема), за різного навколишнього освітлення (денного та нічного) та різного розміру шрифту.

Дослідження показало, що освітлення, полярність і розмір тексту впливають на продуктивність. Змодельований денний час призводить до більш швидких суджень, ніж змодельований нічний час, світла тема краща, ніж темна, і більший шрифт швидше розпізнається, ніж менший. Цікавим результатом був значний взаємозв’язок між навколишнім освітленням і контрастною полярністю: в денний час не було значного впливу контрастної полярності, але в нічний час світла тема давала кращі показники, ніж темна. Більше того, в темний час доби людям було набагато важче читати дрібний шрифт у темній темі, ніж у світлій.

Люди читали швидше в денний час, ніж у нічний, у світлій темі, ніж у темній, і з великими розмірами шрифту (4 мм), ніж із меншими розмірами (3 мм). У нічний час світла тема була значно кращою за темну, а дрібний шрифт набагато легше читався у світлій темі. (Коротші стовпці кращі, ніж вищі. Зверніть увагу, що показник часу, зазначений в експерименті, по суті, являє собою час, необхідний учасникам для правильної оцінки представленого рядка).

Відсутність ефекту полярності в змодельованих денних середовищах була дещо дивовижною і не відповідала іншому старішому дослідженню, проведеному Бухнером і Баумгартнером. У ньому також розглядалися умови освітленості вдень і вночі. Проте в цьому дослідженні яскраве навколишнє світло було набагато слабшим, ніж те, яке використовували в дослідженні Agelab (наприклад, офісне світло або яскраве вуличне світло). Добрес і його колеги стверджують, що кількість навколишнього світла може вплинути на перевагу позитивної полярності, при цьому яскраве світло призводить до нульової різниці, але звичайне офісне світло все ще здатне створювати різницю.

Довгострокові ефекти

У вивченій нами літературі розглядаються одноразові ефекти контрастної полярності на зір людини. Але як щодо довгострокових ефектів? Іншими словами, чи має тривалий вплив контрастної полярності якийсь вплив?

Цікаве дослідження, опубліковане в наукових звітах Nature Research 2018 року, припускає, що тривалий вплив світлої теми може бути пов’язаний із короткозорістю. Короткозорість (або міопія) означає нездатність ясно бачити об’єкти вдалині і тісно пов’язана з читанням і рівнем освіти. У своєму дослідженні Андреа Алеман та її колеги з Тюбінгенського університету в Німеччині попросили 7 осіб прочитати текст, представлений у темній і світлій темах, по годині для кожної. Щоб побачити, чи змінилася їхня схильність до короткозорості після читання, вони виміряли товщину судинної оболонки мембрани позаду сітківки. Витончення судинної оболонки пов’язане з короткозорістю.

Дослідники виявили значне витончення цієї мембрани, коли учасники читають текст, представлений у світлій темі, і значне потовщення під час читання тексту в темній темі. Витончення було більш вираженим в учасників, які вже страждають на короткозорість.

Цей результат свідчить про те, що, хоча продуктивність у світлій темі може бути кращою в короткостроковій перспективі, з цим можуть бути пов’язані довгострокові проблеми.

Користувачі з порушеннями зору

Хоч як це парадоксально, але матеріалів про користувачів із порушеннями зору набагато більше, ніж про людей із нормальним зором. Хоча існує негласна думка, що темна тема є кращою, принаймні, для деяких людей з порушеннями зору. Гордон Легж і його колеги з Університету Міннесоти визначають дві категорії людей зі слабким зором: (1) через порушення центрального зору і (2) через порушення прозорості оптичних середовищ ока.

До оптичних середовищ належать різні прозорі речовини в оці, включно з рогівкою та кришталиком. Найпоширенішою причиною порушення прозорості очних середовищ є катаракта, що відноситься до помутніння кришталика і доволі часто трапляється в літніх людей. Катаракта розсіює і блокує частину світла, яке досягає сітківки через лінзу і, таким чином, запобігає створенню чіткого, сфокусованого зображення на вашій сітківці.

Ще 1977 року дослідження Слоуна показало, що деякі люди зі слабким зором віддають перевагу темній темі. (У наших власних дослідженнях доступності , Кара Перніс помітила, що користувачі зі слабким зором іноді переключаються між темною та світлою темами, намагаючись домогтися чіткості зображення). У 1985 році Гордон Легг і його колеги з Університету Міннесоти припустили, що цей ефект обумовлений “ненормальним розсіюванням світла через порушення прозорості оптичних середовищ ока”. Мабуть, тому що, якщо більше світла потрапляє в око через каламутну лінзу, існує велика ймовірність спотворення. Таким чином, темна тема може бути кращою для людей із порушеннями прозорості оптичних середовищ ока, тому що дисплей випромінює менше світла.

У дослідженні Легга кожен з 7 учасників з помутнінням оптичного середовища ока мав кращі показники читання за темної теми, тоді як на решту учасників з порушеннями центрального зору, контрастна полярність не мала впливу.

Дослідження Легга послужили основою рекомендувати перехід сучасних комп’ютерних інтерфейсів на темну тему. У 2005 році Пападопулос і Гудірас у своїй статті розглядали різні передові методи забезпечення доступності для користувачів зі слабким зором, і рекомендували наявність темної теми в призначених для користувача інтерфейсах.

Низка дослідників у галузі нормального зору зазначила, що дослідження Легга користувачів зі слабким зором проводили на ЕПТ-дисплеях, на відміну від LED-дисплеїв, які використовують у більшості сучасних девайсів. Ці дисплеї були більш схильні до мерехтіння у світлій темі, ніж у темній, отже, можливе зміщення результатів для світлої теми.

Висновки

Хоча темна тема може надати низку переваг для деяких користувачів зі слабким зором – зокрема, тих, хто страждає на катаракту, дані дослідження вказують на перевагу позитивної полярності для користувачів із нормальним зором. Інакше кажучи, у користувачів із нормальним зором світла тема в більшості випадків призводить до кращої продуктивності.

Чому світла тема дає кращу продуктивність? Ці результати найкраще пояснюються тим фактом, що за позитивної контрастної полярності загального світла стає більше, і тому зіниця більше скорочується. У результаті менше сферичних аберацій, більша глибина різкості та загалом краща здатність фокусуватися на деталях без стомлення очей.

Незважаючи на те, що у людей з нормальним зором шрифт більшого розміру і яскраве навколишнє освітлення можуть стерти деякі з цих переваг, ми не рекомендуємо переходити на темну тему за замовчуванням, якщо ваша цільова аудиторія включає населення загалом.

При цьому ми настійно рекомендуємо дизайнерам дозволити користувачам за бажанням переходити на темну тему – з трьох причин: (1) можуть бути довгострокові ефекти, пов’язані зі світлою темою; (2) деяким людям із порушеннями зору буде краще працювати в темній темі; і (3) деяким користувачам просто подобається темна тема. (Ми знаємо, що люди рідко змінюють налаштування за замовчуванням, але вони повинні мати можливість це зробити). Малоймовірно, що люди змінять режим відображення для випадкового сайту, але, якщо вони часто використовують веб-сайт або додаток, їм може знадобитися така опція. Зокрема, додатки, призначені для читання у довгих формах (як-от книги, журнали і навіть новинні сайти), повинні пропонувати функцію темної теми. І цей варіант в ідеалі має поширюватися на всі екрани цього сайту або програми. Ба більше, якщо операційна система надає API темної теми (як в iOS), переконайтеся, що ви використовуєте його. Це дасть можливість користувачам використовувати ваш застосунок або сайт в обраному ними режимі контрастної полярності.