Перевірені досвідом рекомендації Українцям Де може працювати теплоенергетик

Де може працювати теплоенергетик

Де може працювати теплоенергетик

Бажаєш дізнатися прохідний бал минулих років та оцінити свій шанс вступу на бюджет?! Зателефонуй в приймальну комісію +380966517394 або залиш свій номер і ми зателефонуємо Вам:

  • переробка традиційних видів палива
  • технологія альтернативних палив.

З першого напряму студенти вивчають основні процеси переробки вуглецевмісної сировини, технології переробки нафти, газу й твердих горючих копалин, застосування палив, мастил, олив та продуктів переробки вугілля.

З другого – основні принципи виробництва та застосування палив з ненафтової сировини, якою є рослинні та харчові відходи, різні види біопалива, біогаз, продукти газифікації твердих горючих копалин. Студенти оволодівають навичками у застосування спиртових палив (біоетанолу), біодизелю, нові системи використання палив, у тому числі у газо-рідинних та гібридних двигунах.

За обома напрямами студенти оволодівають навичками розрахування та проектування нових екологічно чистих виробництв.

На кафедрі є обладнані лабораторії, де студенти оволодівають сучасними методами дослідження на експертизи палив.

Кафедра готує фахівців для роботи на сучасних підприємствах з переробки нафти, газу, вугілля та будь-якої сировини з високим вмістом вуглецю й водню. Випускники кафедри можуть працювати на посадах інженерів-технологів нафтопереробного комплексу України, проектантів і конструкторів нафто- й вуглехімічного обладнання, займатись науковою роботою у науково-дослідних установах та університетах, технічним менеджментом в управлінських структурах і бізнесі.

Кафедра є популярною серед іноземних студентів – на протязі останніх 5-років у нас навчалися студенти з ближнього та далекого зарубіжжя – Анголи, Туркменістану, Азербайджану, Узбекистану, Португалії та Конго.

Магістри кафедри мають змогу виконувати свої дипломи у лабораторіях кафедри, оволодівати методами комп’ютерного моделювання та сучасними інформаційними ресурсами через електронні бібліотеки.

Кафедра готує висококваліфікованих спеціалістів через аспірантуру та докторантуру для майбутньої роботи у наукових інститутів та закладах вищої освіти.

Наукова діяльність кафедри спрямовано на отримання та вивчення нових видів палив, в тому числі, альтернативних, та широко представлена монографіями та науковими статтями.

Основні місця практики та роботи випускників кафедри:

МІСЦЯ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТІВ

М. Київ

Національний авіаційний університет

Лабораторії аеропортів, нафтобази

м. Дніпропетровськ

КХВ ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського»

ПАТ «Південний машинобудівний завод», застосування олив.

Лабораторія авіаційних палив аеропорту «Дніпропетровськ», «Дніпроавіа».

Лабораторії аеропортів, нафтобази

Дніпропетровська обл.

м. Дніпродзержинськ, АТ “Дніпродзержинський коксохімічний завод”

м. Кривий Ріг «ПАТ «Миттал-Стіл Кривий ріг»

Полтавська обл.

м. Кременчук, ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнанафта»

ГПУ “Полтавагазвидобування “Солохівській промисел”

м. Лисичанськ, Луганська обл.

«Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» («Лисичанський НПЗ»)

Запорізька обл.

м. Бердянськ, АТ “АЗМОЛ”

м. Бердянськ, РУ НВО «Агрінол»

м. Запоріжжя, АТ «Запорізький електровозоремонтний з-д»

м. Запоріжжя, ПАТ «Запоріжкокс»

Львівська обл.

м. Дрогобич, НПК “Галичина”

с.м.т. Дашава, Львівська обл., Дашавське ВУПЗГ

Сумська обл.

м. Мала Павлівка, Качанівський ГПЗ, ВАТ «УКРНАФТА»

Івано-Франківська обл.

м. Надвірна, АТ “Нафтохімік Прикарпаття”

м. Долина, «Долинський ГПЗ», ПАТ «Укрнафта»

м. Борислав, «Бориславський ГПЗ», ПАТ «Укрнафта»

Харківська обл.

с.м.т. Андріївка, ДК “Укргазвидобування”, Шебелинське відділення переробки газу, газового конденсату та нафти

с.м.т. Червоний Донець, ДК “Укргазвидобування”, Газопромислове управління “Шебелинкагазвидобування”

Чернігівська обл.

м. Варва, ВАТ «Укрнафта», “Гнідинцівський газопереробний завод»

Спеціальність „Теплоенергетика” спрямована на збереження природних ресурсів, захист навколишнього середовища шляхом створення енергозбереження технологій та впровадження систем природоохоронних заходів.

Освітня програма дозволяє студентові у повному обсязі оволодіти необхідними знаннями і навичками у області ефективного використання різних джерел енергії (теплової, електричної та механічної). При цьому студент знайомиться з широким спектром пристроїв та конструкцій для отримання, надійної й ефективної трансформації енергії, а також процесами її перетворення, передачі, поглинання та акумулювання.

Фахівці даної спеціальності забезпечують розробку, дослідження, відбір та впровадження раціональних джерел енергії, прогресивних теплотехнічних рішень, енергозберігаючих теплових схем на основі відновлюваних джерел енергії (сонячної, вітрової, геотермальної енергії та ін.), досконалих конструкцій теплотехнологічного обладнання, оптимальних режимів експлуатації і заходів модернізації енерготехнологічного устаткування.

Теплоенергетик добре знає весь енергетичний комплекс промислових підприємств: печі, парокотельні установки, теплообмінні апарати, холодильні та теплонасосні установки, компресори та насоси та інше.

Спеціалісти готуються до виробничо-технологічної, організаційно-управлінської, проектно-конструкторської та науково-дослідної діяльності у галузі теплоенергетики.

Термоаудит та його практичне застосування

Студент одержує підготовку з фундаментальн­их та спеціально-орієнтованих дисциплін, а також соціально-економічну та гуманітарну підготовку. Студенти проходят придипломну практику з подальшим місцем працевлаштування на наступ­них підприємствах:

  • НАК „Нафтогаз України”, м. Київ;
  • ДТЕК Придніпровська ТЕС, м. Дніпро;
  • ПАТ „Інтерпайп НМТЗ”, м. Новомоскóвськ;
  • ВАТ „Запоріжсталь”, м. Запоріжжя,
  • КП „Павлоградтеплоенерго”, м. Павлоград;
  • ПАТ „Укртатнафта”, м. Кременчук;
  • ДП „Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат”, м. Вільногорськ;
  • ПАТ „Марганецький ГЗК”, м. Марганець;
  • ДТЕК Криворізької ТЕС, м. Зеленодольськ;
  • ДП „Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», м. Дніпро;
  • ТОВ „Інститут ДніпроВНІПІенергопром”, м. Дніпро;
  • ВАТ „Дніпроазот”, м. Кам’янське;
  • ВАТ „Дніпроважмаш”, м. Дніпро;
  • ВАТ „Трубопрокатний завод ім. К. Лібкнехта”, м. Дніпро;
  • ВАТ „ЄВРАЗ – ДМЗ ім. Петровського”, м. Дніпро;
  • ПАТ „Дніпропетровський агрегатний завод”, м. Дніпро;
  • ВАТ „Дніпрококс”, м. Дніпро;
  • ДП “НВК “Електровозобудування”, м. Дніпро;
  • ПАТ „Дніпрошина”, м. Дніпро;
  • ПАТ „Інтерпайп НТЗ”, м. Дніпро;
  • ДКП „Дніпротепломережа”, м. Дніпро;
  • ЗAT „Завод Дніпропластмас”, м. Дніпро;
  • ВАТ „НПТЗ”, м. Нікополь;
  • ПАТ ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО, м. Запоріжжя;
  • ПАТ „АЗОТ”, м. Черкаси.

Теплоенергетики можуть працювати в різних галузях промисловості: хімічній, нафтопереробній, металургійній, машинобудівній, коксохімічній, будматеріалів та інше.

Випускники за освітньою програмою “Теплоенергетика” можуть брати участь у виробничо-технологічній, організаційно-керівній, проектній та науково – дослідній діяльності у галузі експлуатації, розроб­ки, впровадження, монтажу, налагодження, техніч­ного обслуговування, ремонту, модернізації тепло енергетичного енерговиробляючого та енерго- споживаючого обладнання, установок та систем; промислових підприємств; об’єктів агропромисло­вого комплексу; теплових, атомних, сонячних та вітрових електрич­них станцій; об’єктів виробництва, транспорту, розподілу енергоносіїв, захисту навколишнього се­редовища від забруднення матеріальними енерге­тичними та радіаційними відходами виробництва.

Сонячна електростанція з унікальною та єдиною для Східної Європи трекерною системою (за допомогою спеціальних датчиків батареї “стежать” за сонцем), м. Підгоро́дне Дніпровського райна Днпропетровсько області

Після дипломування студенти цієї спеціальності можуть займати наступні посади: головний енергетик, головний інженер, майстер коте­льного, турбінного цеху ТЕЦ, промислово-опалюв­альної котельні, інженер-конструктор, інженер теплоенергетичної служби, інженер-теплоенергетик цеху, інженер виробничо-технічного відділу, інженер теплотехнічної лабораторії, інженерів наукових лабораторій, на посадах управлінських структур й енергетичного менеджменту, у різних галузях промисловості та ін.

Теплоенергетика

Теплова енергетика (теплоенергетика) — один із основних видів енергетики, який об’єднує енергетичні ресурси та енергоносії, виробництво, перетворення, передачу і використання різних форм енергії.

Зміст

Історична довідка

Практичне народження теплоенергетики пов’язано з появою у 1880–1890-х централізованого електричного постачання для освітлення і приводу промислових силових установок. Перша теплова електростанція на базі парових машин, що приводили в дію динамо-машини, була введена в експлуатацію в Нью-Йорку 1882. Парові машини працювали за тиску до 10 атм з коефіцієнтом корисної дії (ККД) 3–4 %. У кінці 19 ст. з’явились і незабаром стали основним типом приводних двигунів парові турбіни, завдяки перевагам — великій одиничній потужності агрегатів та істотно кращими габаритними показниками. Перші парові турбогенератори мали потужність від 5 до 10 тис. кВт та ККД 8–12%. До середини 20 ст. в енергосистемах світу було створено і введено в експлуатацію одновальні турбоагрегати з одиничною потужністю 20–300 тис. кВт, двовальні установки з потужністю близько 500 тис. кВт. Постало завдання підвищення початкових параметрів за тиском до 300–350 атм, а початкових температур від 500–610 °С до 650 °С.

Характеристика

Предмет досліджень

Предметом досліджень і вирішення проблем теплоенергетики є термодинамічні цикли, теплові схеми й конструкції енергоустановок та їхніх вузлів, питання організації процесів горіння палива, аеро- і гідродинамічні процеси течії робочих середовищ на поверхнях енергетичного обладнання та теплообмін на них, теплофізичні властивості робочих тіл і теплоносіїв, а також питання термонапруженого стану, надійності і ресурсу роботи енергетичного обладнання.

Структура

Технічною базою теплоенергетики є теплові електростанції (ТЕС), теплоелектроцентралі (ТЕЦ), атомні електростанції (АЕС), промислові та комунальні котельні, системи теплопостачання та кондиціонування на базі теплонасосних технологій, теплові мережі та теплопункти, електричні мережі для електро- та теплопостачання промислових і комунальних об’єктів. Основним видом теплоенергетичного обладнання на них є парогенеруючі і водогрійні котельні установки, ядерні реакторні установки, двигуни, газотурбінні, парогазові і газопарові установки, двигуни внутрішнього згоряння, електромеханічні генератори, теплонасосні установки, теплові пункти і мережі.

Теплова енергетика існує і розвивається у пов’язаних між собою напрямках:

  • теплова електроенергетика;
  • теплогенеруюча енергетика, котра є базовою основою теплофікації.

Теплова електроенергетика — наукове і практичне спрямування, що реалізовується на ТЕС з переважно конденсаційними паротурбінними установками, а також на ТЕЦ з теплофікаційними турбінами і паротурбінними установками з протитиском, що генерують у режимі комбінованого вироблення енергії як електричну, так і теплову енергію. Робочі процеси на ТЕС являють собою низку послідовних перетворень хімічної енергії твердого, рідкого, газоподібного палива в котельних установках ТЕС і ТЕЦ, енергії ядерного палива в реакторах АЕС, теплоти геотермальних джерел у парогенераторах геотермальних електростанцій у теплоту робочого тіла теплових двигунів, далі в механічну енергію в цих двигунах і потім в електричну в електрогенераторах. Створення та вдосконалення високоефективних промислових теплових двигунів внутрішнього згоряння, газотурбінних і парогазових установок у другій половині 20 ст. дозволило виключити з робочого процесу парогенеруючі котельні установки і створювати на їхній основі ТЕС і ТЕЦ з комбінованим виробленням електричної і теплової енергії.

Теплофікація — процес генерації теплоти і передачі її для технологічних, промислових цілей та теплопостачання комунальних об’єктів. Джерелами отримання теплоти є ТЕЦ, на яких здійснюється відбір частини теплоти з паросилового циклу від робочого тіла, а також теплоти, одержуваної переважно у водогрійних котлах. Порівняно новою технологією, що інтенсивно розвивається, є теплонасосна технологія отримання теплоти за допомогою термотрансформаторів, які використовують електроенергію для перетворення теплоти низькопотенційних джерел природного, промислового і побутового походження в теплоту більш високого потенціалу для теплопостачання і гарячого водопостачання промислових і комунальних об’єктів.

Установки прямого перетворення енергії перетворюють теплоту в електроенергію без механічних електрогенераторів. Серед них виокремлюють:

  • магнітогідродинамічні генератори, принцип дії яких заснований на використанні явища електромагнітної індукції. Провідником у такому генераторі є робоче тіло — плазма або електропровідна рідина.
  • термоелектричні генератори, що перетворюють теплову енергію в електричну за допомогою використання термоелементів.
  • термоемісійні перетворювачі, у яких перетворення теплової енергії в електричну ґрунтується на явищі термоелектронної емісії.

Перспективи розвитку

Генерація теплоти на базі теплонасосних установок і станцій отримала інтенсивний розвиток у другій половині 20 ст. До кінця першого десятиріччя 21 ст. сумарна чисельність встановлених у світі теплових насосів промислового та побутового призначення досягала приблизно 130 млн, а їхня потужність — 960 ГВт. За попередніми оцінками, до 2020 встановлена потужність теплових насосів може перевищити 1600 ГВт. Найбільшого рівня розвитку і впровадження теплонасосних станцій досягла Швеція, де їхня встановлена теплова потужність перевищила 1200 МВт.

Найвища ефективність генерації теплоти у порівнянні з існуючими традиційними буде досягнута за умови застосування комбінованих когенераційних-теплонасосних установок, які формуються на базі використання високоефективних газопоршневих і газотурбінних двигунів. У перших десятиліттях 21 ст. досягнуто значне підвищення початкових температур і тисків робочого тіла на вході турбін стаціонарних енергетичних газотурбінних установок, що дало збільшення їхнього ККД до 40 %. Розробляються і застосовуються установки, які працюють за більш складними термодинамічними циклами, зокрема, за регенеративним циклом з проміжним підведенням і відведенням теплоти. Інші способи підвищення ефективності роботи газотурбінних установок: зволоження повітря на вході компресора, багатостадійне впорскування води в компресор, впорскування пари в проточну частину турбіни, цикл зі впорскуванням пари і уловлюванням її у вихлопній частині (т.з. газопарові установки).

Високу перспективу впровадження має гібридний цикл «паливний елемент — газова турбіна» з твердоксидними рідинно-карбонатними електролітами з високою температурою реакції (800–1000 °С), достатньою для здійснення регенеративного газотурбінного циклу без камери згоряння. Завдяки додатковій енергії хімічних процесів і отримання за їхній рахунок електроенергії ККД таких циклів сягає 70–80 %.

Технічний прогрес у тепловій електроенергетиці пов’язаний з парогазовими бінарними технологіями, що поєднують високотемпературний газотурбінний цикл Брайтона та паросиловий цикл Ренкіна з помірними температурами і використовують відведену скидну теплоту газотурбінної установки.

Реалізується й інший напрямок екологічно чистого застосування твердого палива — установки з котлами киплячого шару під тиском. Інтенсивно розробляються і впроваджуються демонстраційні, дослідно-промислові та промислові парогазові установки за цими напрямками. Встановлена потужність таких установок до кінця першого десятиріччя 21 ст. перевищувала 40 ГВт, а у другому десятиріччі обсяг введених потужностей у світі знаходиться на рівні 25 ГВт на рік.

Література

  1. Базеев Е. Т., Билека Б. Д., Васильев Е. П. и др. Энергетика: история, настоящее и будущее : в 5 т. Киев : Знання України, 2005. Т. 3: Развитие тепловой и ядерной енергетики. 528 с.
  2. Теплотехніка та теплоенергетика : в 2 ч. Краматорськ : Донбаська державна машинобудівна академія, 2009.
  3. Євченко В. М. Термінологічний словник. Теплоенергетика. Маріуполь : Приазовський державний технічний університет, 2011. 400 с.
  4. Дубовський С. В. Енергоекономічний аналіз сполучених систем генерації електричної енергії і теплоти. Київ : Наукова думка. 2014. 182 с.

Related Post

Що синтезує ендоплазматична мережаЩо синтезує ендоплазматична мережа

Зміст:1 3.5: Ендоплазматична сітка1.1 Гладка ендоплазматична сітка (SER)1.2 Recommended articles2 Ендоплазматична мережа. Органоїди та інші складові клітини2.1 Поняття2.2 Ендоплазматична мережа: будова і функції2.3 Будова ЕПС2.4 Коротка інформація про інші найважливіші

Як зробити легкий бульйонЯк зробити легкий бульйон

Зміст:1 Бульйон курячий1.1 Інгредієнти для приготування курячого бульйону:1.2 Інвентар:1.3 Приготування курячого бульйону:2 Як приготувати неймовірно смачний курячий бульйон: покроковий рецепт2.1 Як варити курячий бульйон – покроковий рецепт2.2 Як варити курячий