Фіксований сільськогосподарський податок: платники, ставки, порядок сплати та звітності 15.05.2012

Сьогодні Prostopravo.com.ua дізнавався все про фіксований сільськогосподарський податок: хто є його платником, за якими ставками, в які терміни і яким чином його сплачувати.

Платники

Насамперед слід наголосити, що фіксований сільськогосподарський податок є спеціальним податковим режимом для сільськогосподарських товаровиробників, який замінює сплату податку на прибуток підприємств, земельного податку (крім земель, що не використовують для ведення сільськогосподарського товаровиробництва), зборів за спеціальне використання води та здійснення деяких видів підприємницької діяльності (здійснення торговельної діяльності) одним податком — з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки. Порядок сплати цього податку регламентований главою 2 розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ),

Платниками цього податку, відповідно до ст. 301 ПКУ, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. Як сільськогосподарського товаровиробника Кодекс називає юридичну особу будь-якої організаційно-правової форми, що виробляє сільськогосподарську продукцію та/або займається розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах і її переробкою на власних або орендованих потужностях.

«Необхідно також враховувати, — підкреслює Юлія Божко, адвокат і партнер юридичної компанії «Закон Перемоги», — що у випадку, якщо сільськогосподарський товаровиробник створений через злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, то вищезгадана вимога 75% поширюється на:

• всіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
• кожна окрема особа, утворена шляхом поділу або виділення;
• особа, утворена шляхом перетворення».

Не може бути зареєстрована як платник податку підприємство:

1. У якого більше 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на землях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
2. Здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноградних виноматеріалів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
3. Яке на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин).

Порядок придбання та скасування статусу платника податку визначено ст. 308 ПКУ, яка передбачає, що для придбання та підтвердження статусу платника податку сільськогосподарські товаровиробники подають до 1 лютого поточного року наступні документи:

• в орган державної податкової служби за своїм місцеперебуванням (місцем перебування на податковому обліку) — загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких стягується податок;
• в орган державної податкової служби окремо за кожною земельною ділянкою за місцем її розташування — звітну податкову декларацію з податку на поточний рік;
• в органи державної податкової служби за своїм місцеперебуванням та за місцем розташування земельних ділянок — розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва і відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників (шляхом злиття, приєднання або перетворення) для набуття статусу платника податку необхідно протягом 20 календарних днів місяця, наступного за місяцем створення, подати в органи державної податкової служби за своїм місцеперебуванням та за місцем розташування земельних ділянок декларації з податку за період з дати створення до кінця поточного року. Довідка про отримання або підтвердження статусу платника податку видається органом державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 10 робочих днів з дати подання такої податкової декларації або заяви.

Реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується за заявою платника або за рішенням органу державної податкової служби у разі ліквідації платника податків або встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку вимог щодо того, що частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік повинна дорівнювати або перевищувати 75%. В останньому випадку платник податку має перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, в якому було встановлено таке порушення.

Об’єкт і база оподаткування

Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, зокрема на умовах оренди.

База оподаткування — нормативна грошова оцінка одного гектара зазначених сільськогосподарських угідь станом на 1 липня 1995 р., а для земель водного фонду — одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області станом на 1 липня 1995 р.

Ставки податку

Розміри ставок податку встановлені в ст. 304 ПКУ у відсотках від бази оподаткування і залежать від категорії (типу) земель і їх розташування:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ (крім угідь, сіножатей та пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також що перебувають у власності або в користуванні сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті), — 0, 15%;
• для ріллі, сіножатей та пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, — 0,09%;
• для багаторічних насаджень — 0,09%;
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, — 0,03%;
• для земель водного фонду — 0,45%.
• для ріллі, сіножатей та пасовищ, що перебувають у власності або в користуванні сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, — 1,0%.

Порядок сплати і звітність

Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року, а для сільськогосподарських товаровиробників, які ліквідуються, податковим (звітним) роком є період з початку року до їх фактичного припинення. Попередній податковий (звітний) рік для новостворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня їх державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Сума податку обчислюється платником податку щороку станом на 1 січня і відображається у податковій декларації на поточний рік, яка подається до відповідного органу державної податкової служби за місцеперебуванням платника податків та місцем розташування земельної ділянки не пізніше 20 лютого поточного року. Форма податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1060.

Платити податок потрібно до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у наступних розмірах:

• в I кварталі — 10%;
• у II кварталі — 10%;
• в III кварталі — 50%;
• в IV кварталі — 30%.

Новостворені у звітному податковому періоді платники податків, у тому числі за придбані ними площі нових земельних ділянок, уперше сплачують податок протягом 30 календарних днів місяця, наступного за місяцем їх створення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі — згідно з вищенаведеним порядком.

У разі зміни площ земель протягом звітного періоду платник податків зобов’язаний уточнити свої податкові зобов’язання на період з дати придбання (втрати) права на землі до останнього дня податкового (звітного) року шляхом подання «уточненої» декларації.

«Якщо платник податку надає землі в оренду, то їхня площа не вказується в декларації з податку орендаря, а враховується в такій декларації орендодавця. Якщо сільськогосподарські угіддя і/або землі водного фонду орендуються в особи, яка не є платником податку, орендована площа земельних ділянок включається до декларації з податку орендаря», — звертає увагу Юлія Божко.

Розрахунок податків на землю

Зовсім недавно у Верховній Раді був прийнятий законопроект про відкриття ринку землі. А значить, що вже зовсім скоро практично кожен бажаючий зможе продати або купити землю. Це відразу ж позначилося на ціні на даний ресурс і вона значно зросла. І поки уряд України працює, власники земельних ділянок повинні справно платити податок. При цьому дуже важливо правильно розрахувати його розмір. Зручний онлайн калькулятор розрахунку податку на землю допоможе максимально легко і швидко впоратися з поставленим завданням!

Що з себе являє податок на землю?

Що ж таке земельний податок? Йдеться про обов’язкові відрахування в державну казну, які повинні здійснювати власники земельних ділянок і паїв, а також постійні землекористувачі. Але як же бути з державною землею? А ось вона, як правило здається в оренду користувачам і саме ця орендна плата є альтернативою обов’язкових відрахувань – податку.

Причому абсолютно незалежно від того чи потрібна вам земля для особистого користування або ж для інвестування, все одно доведеться за неї платити. А ось ставка може істотно відрізнятися:

• якщо земельна ділянка має нормативну грошову оцінку, то податок за нього становить максимум 3% (крім деяких винятків, про них поговоримо нижче нижче). При цьому для сільськогосподарських наділів дані відрахування знижуються до 1%;
• для землеволодінь, які перебувають за межами населеного пункту і які до цих пір не були піддані оцінці, розмір відрахувань до державної скарбниці становить не більше 5% від нормативної оцінки землі у відповідній області;
• максимальним же податком обкладається земля, віддана в постійне користування підприємствам, розмір внесків у цьому випадку досягає 12% від їх оціночної вартості.

На сьогоднішній день право визначати ставки податку віддано органам місцевого самоврядування. Причому змінювати їх вони можуть щорічно.

Хто є платником податку на землю?

Розглядаючи питання оподаткування землі, слід більш детально зупинитися на моменті хто саме є платниками. Платіж за землю справляється як з фізичних, так і юридичних осіб, а також нерезидентів країни. Здійснюється це з першого дня, як тільки громадянин вступить в права. До документів, що свідчать про наявність таких прав відноситься договір оренди, а також свідоцтва про державну реєстрацію або інші документи, що підтверджують право власності.

Платники єдиного податку

Єдиноподатники, що відносяться до I – III групи звільняються від сплати тільки в тому випадку, якщо знаходяться в їх розпорядженні земельні ділянки використовуються для господарської діяльності. Платники ж IV групи не платять внесок на землю, якщо використовують її для сільськогосподарського товаровиробництва.

Платники єдиного податку зобов’язані самостійно подавати до контролюючих місцеві органи копії правовстановлюючих документів. Причому навіть при тимчасове припинення ведення сільськогосподарської діяльності, єдиноподатники все-одно мають право не платити внески. Винятком є ​​тільки ФОП. Дана категорія зобов’язана платити податок на землю на загальних підставах навіть в разі припинення діяльності. Причому їх не звільняє від внесків навіть будівництво виробничих об’єктів. Всьому поясненням є те, що представники фіскальної служби пропонують ФОП-єдиноподатникам сплачувати податок, як і цивільним особам – на підставі повідомлень, а не податкової декларації.

Багатоквартирні будинки

Також варто більш детально зупинитися на ділянках, що знаходяться під багатоквартирними житловими будинками. Дана територія також обкладається податком, але платити його зобов’язані особи, які отримали ці ділянки у власність. Ними є підприємства, організації і житлові об’єднання, керуючі даними будинками – ОСББ, ЖБК тощо А ось власники квартир, не є платниками земельного податку.

Згідно з пунктом 287.1 ПКУ керуюча компанія зобов’язана платити внески з моменту державної реєстрації. Організації, які взяли на себе відповідальність, керувати багатоповерховими будинками, зобов’язані сплачувати земельний податок за землю, не тільки за ділянку, на якій розташована будівля, а й враховувати прибудинкову територію. До речі, нежитлові приміщення в житловому будинку – не виключення.

А суб’єкти мають в своєму розпорядженні тимчасові споруди – торгові намети і кіоски зобов’язані мати документи і на ділянку, де розташована дана власність. Розмір внесків ж розраховується з урахуванням даних правовстановлюючих документів.

Кадастрова вартість і її зв’язок з земельним податком

Цей параметр по суті є альтернативою ринкової вартості ділянки. Її розмір визначається в залежності від цільового призначення території. Розраховується ця величина в результаті державної кадастрової оцінки землі. У нашій країні щоб визначити розмір даного виду вартості використовується порівняльний метод. За основу береться оцінка ділянки з аналогічними параметрами і знаходиться в цій же області з відомою вартістю. А щоб оцінка була максимально точною, використовується ПО. Це виключає завищення або ж заниження вартості землі. Також не можна оскаржити кадастрову оцінку, адже параметри за якими розраховується дана вартість недоступні для звичайних користувачів.

Сьогодні відповідно до Закону України “Про державний земельний кадастр” забезпечений доступ до його основних даних. Зайшовши на публічну кадастрову карту вийде знайти всю необхідну інформацію про конкретній ділянці – його номер, кордону, площа, цільове призначення і т.д. Щоб знайти конкретну ділянку, необхідно знати або його місце розташування, або номер. Якщо ж останнього немає, то необхідно присвоєння кадастрового номера. Для цього слід звернутися до місцевого управління Госгеокадастр і після того, як ви надасте пакет необхідних документів, а співробітники даної організації перевірять їх, інформація про вашій ділянці буде внесена в електронну базу даних, а заявник одержує відповідну виписку.

Вартість земельних наділів розраховується виходячи з ціни одного метра і його площі. Ці дані множаться, а отриманий результат і буде вартістю ділянки, яка є основою для розрахунку відрахувань до податкової.

Як розрахувати податок на землю

Кожен власник і користувач землі, особливо це стосується юридичних осіб, які самостійно заповнюють податкову декларацію, має знати як вважається цей податок.

Що ж було раніше?

До 2015 року відповідно до податкового кодексу України були передбачені певні грошові ставки і коефіцієнти, що залежать від цільового призначення і місцезнаходження земель, щільності населення. Щоб розрахувати податок необхідно помножити ставку на площу і коефіцієнт. Як можна було дізнатися суму відрахувань, розглянемо зараз на конкретному прикладі. Є ділянка площею 200 квадратів, розташований в Києві. Щоб дізнатися суму відрахувань потрібно 200х3.66х3 в результаті буде 2196. Податок за аналогічну ділянку, але тільки що знаходиться в Одесі вже буде в 2 рази більше, тому що мова йде про курортне місто і тут був застосуємо коефіцієнт 2.

Як стало зараз

Сьогодні ж ситуація дещо змінилася і встановлення нормативної грошової оцінки, також як і ставок зараз повністю передано місцевій владі. Причому вони, встановлюють розмір ставки і пільги щорічно. Також щороку змінюється і коефіцієнт індексації, коли зростання споживчих цін понад 100%.

Підставою для оренди і відповідно орендної плати є договір, який укладається між орендодавцем і тимчасовим користувачем. У ньому обумовлюються всі нюанси – сума, терміни, коли необхідно проводити оплати та інші умови. Однак, в ролі орендодавця виступає місцеве самоврядування, таким чином, розраховувати на вільне встановлення умов не варто. При цьому розмір орендної плати може бути збільшеним, в разі коли претендує відразу кілька орендарів і кандидат вибирається на конкурсній основі.

Також варто враховувати що строки внесення плати передбачається додатково і податковим кодексом України. Орендар має право здавати землю в суборенду, при цьому він не має права заробляти на комунальному та державному майні. Таким чином сума, яку буде платити суборендар не може перевищувати вартості самої оренди.

Всі тонкощі оформлення прав

Постійні нововведення в законодавстві на тлі нестабільної економіки вселяють невпевненість в завтрашньому дні і тому краще завчасно потурбуватися про документальної захисту. Приватизація земельної ділянки – процес відчуження державного ділянки на користь приватної особи. Таким чином, новий власник матиме право розпоряджатися цим майном за своїм бажанням:

• здавати в оренду;
• продати або подарувати;
• передати у спадок;
• використовувати під будівництво підприємства або іншого об’єкта;
• займатися обробітком землі та самостійно розпоряджатися отриманої на ній продукцією.

Однак, крім прав власник має і певні обов’язки. Він повинен використовувати надів за цільовим призначенням, дотримуватися прав сусідів і звичайно своєчасно платити податки!

Деякі підприємства йдуть на ряд хитрощів, щоб ухилитися від сплати податків. Так один з найпоширеніших варіантів – користуватися землею, не оформляючи на неї права. Однак це є порушенням, яке карається законів. Представники фіскальної служби наполегливо рекомендують оформляти юридичним особам землю, що знаходиться в їх розпорядженні, щоб уникнути проблем з законом. Податок на ділянку буде нараховуватися з дня реєстрації та набуття користувача в право. Що ж щодо фізичних осіб, так вони в такому випадку ризикують втратити неоформленную землю. Адже по суті такі володіння належать державі і воно може розпоряджатися ними на свій розсуд, наприклад, використовувати для прокладки інженерних комунікацій, дороги, школи або будинку.

До речі кажучи, фіскали стверджують що відчуження нерухомого майна, без переоформлення прав власності не знімає з попереднього власника зобов’язань зі сплати земельного податку. При цьому, за постановою Верховного Суду приводом для несплати земельного податку, є відсутність прав власності або постійного користування на землю.

Перегляд НДО

Органи місцевої влади дуже часто переглядають нормативно грошову оцінку. Правда це рішення має ряд нюансів. Наприклад, щоб в плановому році розрахунок відрахувань проводився з урахуванням нової вартості землі, необхідно офіційно оприлюднити нові дані НДО пізніше 15 липня попереднього року. В іншому ж випадку ці показники будуть актуальні тільки через рік. Розглянемо на прикладі. Припустимо органи місцевого самоврядування офіційно заявили про зміну нормативно грошової вартості 5 серпня 2018 року, в цьому випадку в 2019 році податок буде розраховуватися виходячи з вартості затвердженої ще в 2017 р, а нові ставки набудуть чинності тільки в 2020 р Але якщо нова ставка була затверджена 14 липня 2018 року, то вже з 2019 року податок буде розраховуватися виходячи з нових показників НДО.

Іноді бувають ситуації, коли місцева влада встановлює в своєму рішенні конкретну дату, з якої будуть вводитися зміни нормативно грошової вартості. Припустимо ними було прийнято рішення про збільшення НДО до 15 липня 2017 року, при цьому є поправка, що в силу ці зміни вступлять з червня місяця 2018 року. Відповідно з 1.01.2018 до 1.06. 2018 розрахунок буде здійснюватися за старою вартістю, а далі по новій.

Щоб точно дізнатися діючу нормативно грошову вартість землі платники податку можуть звернутися Держгеокадастр. Правда, зробити це необхідно до крайнього терміну подачі податкової декларації. Також замовити дане витяг можна і онлайн. Але найкраще стежити за сайтом ДФСУ або органу місцевої влади, там завжди зможете знайти корисну та актуальну інформацію.

Пільгові категорії

Існують пільгові категорії, які повністю звільняються від цього податку. Правда, варто враховувати що звільнення від внесків має граничні норми. Так, наприклад, для ведення сільськогосподарської діяльності на території, яка не обкладається податком, не може перевищувати більш 2 га. Під садівництво можна використовувати ділянку до 0,12 га, а для побудови особистого гаража – 0,1 га. Також раніше пільги поширювалися тільки на одну ділянку за кожним цільовим призначенням. Так, наприклад, якщо в розпорядженні буде 3 ділянки для будови особистого гаража і 2 – ведення сільського господарства, то представник пільгової категорії зобов’язаний платити податок на землю за 2 ділянки під гараж і 1 сільськогосподарський.

Дані норми запобігали зловживання своїм становищем платників податків. Адже на практиці було багато випадків, коли від податку звільнялися об’єкти, які активно використовувалися членами сім’ї пільговиків як в особистих цілях, так і для підприємницької діяльності. Однак в 2020 році ці обмеження були зняті. Крім того, додаткові пільги можуть встановлювати і органи місцевої влади.

До пільгових категорій відносяться як фізичні, так і юридичні особи. Розглянемо їх більш детально.

Пільги поширюються на наступні категорії фіз осіб:

• інваліди (I і II група);
• люди пенсійного віку;
• постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції;
• ветерани війни, які потрапляють під відповідний закон про соціальний захист ветеранів;
• багатодітні сім’ї, а також опікуни мають 3 і більше неповнолітні дитини;
• власники землі, які здали ділянки в оренду платникам єдиного податку 4-ї групи.

Також пільги поширюються на ряд юридичних осіб. До них відносяться лікувальні, а також санаторно курортні організації інвалідів. Звільняються від земельного податку та база паралімпійської, а також олімпійської підготовки. Підприємства, які стосуються організації інвалідів, теж не сплачують земельний податок, але тільки за умови, що в штабі знаходиться мінімум 50% інвалідів і на оплату їх праці відраховується не менше 25% від фонду. При цьому потрібно враховувати, що дані категорії звільняються тільки від податку, а ось орендної плати дані поблажки не стосуються.

Також до 1 січня 2025 року повністю звільняються від цього виду внесків суб’єкти літакобудування, що здійснюють розробку та виготовлення літальних апаратів і двигунів. При цьому пільги не поширюються на суб’єкти господарювання, що займаються реконструкцією, модернізацією, що здійснюють середній, капітальний ремонт та обслуговування літальних апаратів, а також авіаційних двигунів.

Як же надходити якщо право на пільгу виникло протягом року? В цьому випадку привілей почне діяти з наступного місяця, як платник податків знайшов дане право, згідно зі статтею 284 Податкового кодексу. Головне завдання платника податків – своєчасно подати всі необхідні документи, які підтверджують його право на пільги. До них відносяться посвідчення “Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС” або документ, що підтверджує, що ви є постраждалим в результаті цієї аварії, також це можуть бути посвідчення інваліда або ж учасника війни. Людям пенсійного віку слід надати відповідне посвідчення і, звичайно ж, не забудьте свій паспорт. Далі, контролери самостійно проведуть всі обчислення. Аналогічні правила діють і в разі втрати права на пільгу. Врахуйте, що пільгові категорії громадян зобов’язані сплачувати податок на загальних підставах, якщо здають земельну ділянку в оренду.

Хто ще повністю звільняється земельного податку?

Крім перерахованих вище категорій від сплати цих внесків додатково звільняються жителі наступних територій. До них відносяться:

• сільські угіддя, де на даний момент ще немає повного заселення, тому що вони знаходяться в стадії освоєння або ж тимчасової консервації;
• територія, що знаходиться в розпорядженні дорожнього господарства;
• хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя. У зв’язку з чим на них поширюється ряд обмежень;
• території, на яких знаходяться дипломатичні представництва;
  зони відчуження;
• ділянки надані для обслуговування, а також будівництва культових будівель;
• землі, відведені під державні сортовипробні станції, а також розплідники;
• сільськогосподарські підприємства зайняті під вирощування винограду, молодих садів, ягідників до тих пір, поки ростуть на них культури не вступлять в пору плодоношення;
• території посиленого радіоекологічного контролю;
• земельні ділянки призначені під гібридні, багаторічні плодові насадження, а також генофондового колекції;
• території, відведені під кладовища, крематорії та колумбарії.

Згідно 20го розділу ПКУ знімається і плата за землю, що знаходиться на окупованій території, а також це стосується населених пунктів, де відбуваються військові дії.

Особливості звітності по сплаті податків на землю

Головними підставами для нарахування земельного податку є договір оренди, в разі оренди землі, або ж інформація земельного кадастру. Сплата, як правило, проводиться щорічно, причому звітним періодом є календарний рік починаючи з 1 січня і закінчуючи 31 грудня. Юридичні особи, підприємства зобов’язані самостійно розраховувати розмір внесків на момент 1 січня і подавати звітність. Це можуть робити як самі платники податків, так і скористатися послугами професійних бухгалтерів.

Для юридичних осіб існує 2 варіанти подачі податкової декларації – щомісяця і раз на рік. У першому випадку платник податків зобов’язаний надавати звіт (податкову декларацію) протягом 20 днів після звітного періоду, тобто до 20-го числа наступного місяця. Цей спосіб є найбільш актуальним для суб’єктів, які передбачають неодноразове прибуття та вибуття з власності земельних ділянок. В іншому ж випадку більш зручним є другий варіант. У цьому випадку платник податків зобов’язаний подати декларацію до 20го лютого, де вказує розбивку річної суми в рівних частинах по місяцях. Якщо мова йде про перший звіті, тоді необхідно докласти додатково і довідку про нормативну грошову оцінку, в наступні роки ця виписка не знадобиться, крім випадку затвердження нової грошової оцінки. Також слід враховувати, що необхідно подавати звітність за місцем знаходження володінь. Таким чином, якщо ви є власником кількох земельних ділянок, які належать до різних населених пунктів, доведеться подавати декларації в різні ДПІ.

У випадку з фізичними особами розрахунки здійснюють органи ДПС, які видають повідомлення про оплату земельного податку до 1 липня. Це повідомлення може поширюватися на кілька осіб, наприклад, у разі коли протягом року змінився власник землі. В цьому випадку колишній власник зобов’язаний заплатити податок за період від початку року до моменту, коли в право власності на землю вступив інша людина. А останній, в свою чергу, зобов’язаний внести відрахування з того місяця, коли він отримав відповідні права і до кінця звітного року. Якщо ж кількість власників поміняє більше, то відповідно кожен повинен буде зробити оплати за свій термін володіння землею.

Також бувають випадки, коли мова йде про спільну власність. Наприклад, на ділянці може перебувати споруда, оформлена на 2 і більше господарів. У цьому випадку нарахування будуть проводитися на всіх власників. А їх розмір буде нараховуватися відповідно до пункту 286.6 Податкового кодексу України. Якщо ж мова йде не про пайову володінні, а спільному користуванні, то розмір внесків визначається пропорційно площі, що знаходиться у володінні кожної сторони. Таким чином, якщо в розпорядженні кожного господаря знаходиться 50% власності, то і податок ділиться навпіл.

Терміни сплати земельного податку

Всі власники землі мають не тільки права, але й обов’язки. Так своєчасна сплата податку є головним обов’язком фізичних, а також юридичних осіб, в чиєму розпорядженні знаходиться земельна ділянка. Податок сплачується щомісяця протягом 30 днів після звітного місяця, причому, це стосується всіх підприємств, незалежно від того який варіант подачі декларації вони вибрали – щомісяця або раз на рік. При цьому потрібно зазначити, що згідно з пунктом 57.1 Податкового кодексу України сплата суми податкових зобов’язань повинна здійснюватися протягом 10 днів після граничного строку подання декларації, це протягом 20 днів наступного після звітного місяця.

Фізичним же особам необхідно заплатити податок протягом 60 днів після отримання відповідного повідомлення від органів ДПС. З урахуванням того, що це повідомлення приходить 1 липня, то платник податків повинен внести внесок до 29 серпня. У разі якщо податкова не вручила рішення з будь-яких причин, то з власника землі знімається відповідальність за несвоєчасну сплату податку.

Особливості оренди землі

Як вже говорилося вище, орендна плата є альтернативою податку на землю і не може бути менше цієї суми. Підставою для оренди є відповідний договір. Орендар зобов’язаний виплачувати обумовлену суму від дня отримання відповідного права. Однак, закінчення договору оренди ще не є підставою для припинення орендної плати. Якщо орендар за попереднім користується землею, при цьому орендодавець не заперечує (в іншому випадку власник повинен письмово повідомити про це тимчасового власника), то він зобов’язаний платити оренду відповідно до старого договором до тих пір, поки не буде укладено новий договір. Також в разі суборенди державного або комунального ділянки, орендар не може перекласти відповідальність за сплату за землю на суборендаря.

А ось розірвання договору – зовсім інша річ. В цьому випадку тимчасовий користувач повертає ділянку у володіння постійному, а значить він зобов’язаний платити тільки за фактичний час користування землею. Орендарі зобов’язані протягом 5 днів надати до відповідних контролюючих органів копію договору про оренду.

Зміни 2020 року

У 2020 році кардинальних змін щодо сплати земельного податку не було, проте, деякі правки все-таки є. Наприклад, були зняті обмеження на кількість цільових ділянок, які перебувають у користуванні пільговиків. Так якщо ще в 2019 році пільга поширювалася лише на один наділ певного виду користування, то зараз їх кількість може бути необмежена. Друга коригування торкнулася гірничодобувних компаній, а також розробників корисних копалин. Тепер вони повинні платити 25% від загальної суми податку.

Також уряд встановив мінімальний розмір орендної плати. Ця сума повинна бути не менше податку на землю і становити не більше 3% від оціночної вартості для ділянок, що мають нормативну оцінку, до 1% для земель загального користування і від 0,3% до 1% для сільськогосподарських угідь.

Податкові платежі – важлива складова і ухилення від податків карається законом. Також пам’ятайте, що ці гроші йдуть в муніципальні бюджети, поповнюють державну казну і витрачаються на досягнення важливих і соціально корисних цілей!

Податок на землю: хто і скільки має платити та кому надають пільги

Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю. Про це пише Міністерство юстиції України у Facebook.

Платниками податку є:

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

• земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
• земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Обов’язок зі сплати податку за земельну ділянку виникає з моменту реєстрації права на земельну ділянку, при цьому використання земельних ділянок без належного оформлення права власності чи користування на них є порушенням Закону.

Скільки треба платити:

• ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки:
• для земель загального користування – не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;
• для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;
• а для лісових земель – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

За земельні ділянки, що знаходяться в постійному користуванні суб’єктів господарювання (окрім державної і комунальної форми власності), в розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проводилася, встановлюється у розмірі:

• не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
• для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
• для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Від сплати земельного податку звільняються:

• особи з інвалідністю І і ІІ групи;
• особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• особи, визнані законом такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш ніж 2 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш ніж 0,25 га, в селищах – не більш ніж 0,15 га, в містах – не більш ніж 0,10 га;
• для індивідуального дачного будівництва – не більш ніж 0,10 га;
• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш ніж 0,01 га;
• для ведення садівництва – не більш ніж 0,12 га.

До переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Пільги

Якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, то до 1 травня поточного року повинна подати письмову заяву у довільній формі до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду (календарний рік), у якому подано таку заяву.

Якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року, та/або фізична особа набуває право власності на земельну ділянку/ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до податкових органів за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Терміни

Нарахування земельного податку здійснюється податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.

Податківці обчислюють суми земельного податку та надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

Фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані податковими органами, йому необхідно звернутись до податківців за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що чутки про додаткові платежі із землекористувачів, які нібито передбачені в законопроєкті №5660, що вже наробив галасу, сильно перебільшені. Насправді ніякий додатковий податок на город там не передбачений.

• Майже півтори тисячі за гектар: українців планують обкласти новим податком на землю
• В Раді зареєстрували альтернативний проєкт про зміни до Податкового кодексу: що пропонують
• Хто звільняється від сплати податку на землю та як отримати пільгу