Хурма: сорти та види. Особливості вирощування хурми

Усі види хурми поділяються на деякі групи. Ті, які не змінюють кольору м’якоті при дозріванні, а також незалежно від способу запилення називають константними. Хурма константна поділяється на два види:

Перша не стає м’якою навіть за довгого лежання. Сортове фарбування не змінюється після зняття з дерева. Терпкий вид хурми втрачає свої смакові якості після довгого лежання і поступово розм’якшується.

Деякі садівники виділяють ще один сорт рослини – варіюючий. Така хурма змінює колір м’якоті та смаку залежно від запилення/способу розмноження.

Терміни дозрівання

Залежно від терміну знімання плодів, хурма ділиться на три підгрупи:

1. Ранні. До них відноситься хурма, що росте в Криму. Сорти, вирощені на півдні, дозрівають набагато раніше — у середині вересня.
2. Середньостиглі. Ці рослини плодоносять дещо пізніше – з середини жовтня.
3. Пізні. Хурма цієї підгрупи дозріває на початок грудня.

Вибір місця

Для теплолюбного дерева ідеально підійде простора ділянка з суглинистим або піщаним субстратом у захищеному від панівних вітрів та протягів місці. Важливо, щоб на вибраній площі підземні води залягали не ближче ніж 70 м від поверхні землі.

В іншому випадку коренева система, основна маса якої розташовується на півметровій глибині, вимокне, а дерево загине. Хурма любить багато світла , отже, посадкова зона для неї не повинна нічим притінюватися. Інакше пагони рослини сильно деформуються, а зав’язь передчасно сиплеться.

Також при виборі місця для укорінення саджанців варто врахувати відстань від сусідніх культур. Для повноцінного розвитку слаборослих сортів хурми знадобиться близько 25 квадратних метрів площі, а ось сильнорослі різновиди вимагають простору вдвічі більше. Ущільнені посадки можливі лише у тандемі недовговічними колоноподібними культурами.

У північних зонах півострова рослина бажано садити поблизу споруд, що забезпечить йому затишок та захищеність узимку.

Як відбувається розмноження/запилення?

Досвідчені садівники часто використовують для розмноження спосіб окулювання. В даному випадку цей процес складно здійснити через високий вміст тканин хурми дубильних речовин. Таніди перешкоджають зрощення підщепи з прищепом. Розмноженням дерев займаються навесні, під час руху соку рослини.

Наприкінці зими живці або окулювальна деревина нарізаються. Сировину зберігають у холодильнику, при температурі від -2 до 0 градусів за Цельсієм. При використанні даного способу розмноження приживання очей становить 95%. Хурму формують за розрідженоярусною системою. Деякі використовують зміннолідерну та без’ярусну. Обрізають дерева зазвичай навесні, багато хто також робить обрізку під час збирання врожаю.

Зберігання без холодильника

У теплі, без холодильника, зберігання хурми можливо лише кілька днів. Її розміщують у затінених місцях квартири з хорошим рухом повітря і регулярно оглядають. Не можна пропустити той час, коли врожай почне псуватись.

Коли хурма досягне стиглості, її поміщають у фруктовий відсік холодильника (зону свіжості). Після чого використовують на власний розсуд.

Загальна таблиця зберігання

Спосіб зберігання

Особливості вирощування

Дерева хурми плодоносять довгі роки, найчастіше цей період досягає значення 60 років. Отримати перший урожай можна через два роки після посадки саджанців. Повне плодоношення дерев з’являється через десять років. Зазвичай хурму вирощують великими насадженнями. При закладці слід мати на увазі, що на 100 саджанців одного сорту потрібно 10 саджанців, які запилюватимуть рослини.

Хурма не вимагає високої вологості повітря та великої кількості опадів. Мінімальна кількість – 900 мм на рік. Вирощувати дерева краще в родючому суглинному грунті. Рослини можуть почуватися погано на піщаних та галечникових землях.

Незважаючи на досить вимогливе ставлення до ґрунтів, дерева абсолютно невибагливі у догляді. Вони практично ніколи не вимагають обрізки. Хурма добре справляється з сильними морозами та тривалими мінусовими температурами. Дерева менше за інших схильні до гниття, вони добре опираються хворобам і шкідникам.

Молоді пагони удобрюють органічними та мінеральними речовинами. Зазвичай це роблять провесною або в середині літа. Поливати зрілі дерева потрібно не менше 7-8 разів на рік.

Плоди починають збирати у середині жовтня. Період дозрівання хурми триває близько двох місяців. З деяких сортів плоди можна знімати до другої половини грудня. Але зазвичай хурма дозріває після останнього листопада.

Технологія посадки

Виростити деревце хурми можна як у відкритому ґрунті, так і в умовах міської квартири. Весь процес вирощування рослини зводиться до трьох етапів: підготовки до посадки, безпосередньо до посадки насіння і догляду за сіянцями.

В домашніх умовах

У домашніх умовах, навіть у просторому горщику з насіння просто неможливо виростити дерево, але все ж таки кімнатна хурма буде плодоносити, хоча і не даватиме такі великі плоди, як в умовах відкритого грунту. На підвіконні хурма не буде такою міцною, як на свіжому повітрі, але процес її вирощування дуже захоплюючий.

Фрукт, з якого будуть відібрані кісточки для посадки, обов’язково повинен бути великим і стиглим. Бажано, щоб дерево, з якого буде взято плід, плодоносило щороку. Для кімнатних умов слід вибирати сорт, що самозапилюється.

Кісточки витягають із плоду і ретельно промивають у воді кімнатної температури. Потім насіння замочують на добу дуже слабкому розчині марганцівки. Замочування необхідно, щоб на насінні не розмножувалася патогенна мікрофлора, що викликає хворобу. Якщо при замочуванні насіння спливе на поверхню, значить воно не придатне для посадки.

Подивіться також Вирощування та догляд за фініковою пальмою в домашніх умовах

Щоб полегшити процес проростання паростків, щільну оболонку насіння треба обробити наждачкою по гострих краях. Також допоможуть паросткам швидше пробитися прискорювачі зростання. Можна замочити насіння в розведеному навпіл з свіжовіджатим водою соку алое.

Коли насіння буде підготовлене, його потрібно розкласти на мокрій тканині і закрити зверху плівкою. Процес проростання може тривати до двох-трьох тижнів. Весь цей час слід стежити, щоб тканина залишалася вологою.

Коли насіння проклюнеться, їх висаджують по одному в окремі горщики в суміш піску та торфу. Крупним планом насіння на глибину близько 2 см. Горщик затягують плівкою. Кожні кілька днів плівку необхідно знімати, щоб зволожити ґрунт і провітрити посадки. Не можна в жодному разі допускати пересихання грунтосуміші.

Перші кілька тижнів паросткам будуть потрібні тепличні умови. Молоді рослини потрібно закрити плівкою, щоб створити ефект парника. Підійде й скляна банка. З кожним днем, відкриваючи парничок для провітрювання, слід збільшувати час, щоб саджанці звикали до кімнатних умов.

Через три місяці після появи входів хурму пересаджують у горщики більшого розміру. Субстрат повинен залишатися тим самим. Щоб рослини швидко росли, їм потрібна щорічна пересадка.

У відкритому ґрунті

В умовах відкритого ґрунту ця культура віддає перевагу ділянкам із супіщаним ґрунтом, добре заправленим органікою. Небажано близьке залягання ґрунтових вод. Ця рослина дуже любить тепло, тому її висаджують на південній стороні ділянки, у місцях, закритих від північного вітру.

Культура дуже зніжена і тому правильно посадити буде саджанець навесні. Спочатку викопують лунку за розміром кореневої системи саджанця, а потім на її дні влаштовують дренаж із колотої цегли або гальки, керамзиту. Щоб підвищити родючість землі, необхідно додати у вийнятий з лунки ґрунт компост або перегній, і засипати цією сумішшю деревце після посадки. Висадивши саджанець, слід вбити поруч із ним кілочок для опори. При посадці потрібно простежити, щоб коренева шийка виявилася на 6 см нижче рівня грунту.

Після посадки саджанець поливають, додають навколо деревця трохи ґрунту, ущільнюють його і покривають навколоствольне коло мульчів, що захистить ґрунт від висихання.

Висаджувати на одній ділянці слід як мінімум два деревця, тому що ця культура дводомна, і для запилення необхідні різні сорти.

Особливості вирощування хурми у різних регіонах України

Культура любить тепло, тому немає сенсу намагатися виростити її у північних регіонах. А ось у Середній смузі України цілком реально отримати плоди хурми. Найнадійніші сорти для вирощування в кліматі Середньої смуги – це Білогір’я та Нобель.

Для вирощування підійдуть інші морозостійкі сорти раннього терміну дозрівання.

У південних регіонах жодних проблем з вирощуванням цієї культури не виникне.

Як зберігати хурму?

Цей фрукт потрібно зберігати правильно. Плоди не зіпсуються у охолоджувальних камерах. Сприятлива температура зберігання – 0 градусів. Якщо вологість повітря не перевищує 90%, то хурма зможе пролежати у сховищі близько 3 місяців. За меншої вологості (до 85%) фрукти в’януть, втрачають форму. Якщо рівень вологості більше 90%, то плоди зазнають гниття, і хурма покривається пліснявою. При дотриманні температурних режимів можна прискорювати чи уповільнювати процеси дозрівання. Багато хто використовують технологію штучного дозрівання фруктів. Застосування газу етилену дозволяє хурмі встигати швидше за природний термін. Після хімічної обробки фрукти дозрівають вже на 4 день, тоді як природним шляхом плодам знадобилося б 25-30 днів.

Умови зберігання

Зберігати хурму можна не лише у холодильнику. Допускається деякий час тримати ці ласощі в умовах кімнатної температури. При 0°С -+1°С та вологості 90% зберігається повністю дозрілі плоди. Їх бажано тримати у зоні свіжості холодильника. Розташовувати найкраще плодоніжою вниз. Між плодами має бути невелика відстань, також кожен із них модно загорнути в папір. Це потрібно для запобігання загниванню сусідніх влад за наявності одного підгнилого. Перед тим як зберігати хурму, мити її не потрібно.

Хурма – Їжа Богів

👉 Ви знали, що хурма – це найпоширеніший фрукт на планеті Земля⁉ Сімейство хурми (інша назва ебенові) налічує 726 (!) видів. Але на більшій частині території України можуть стійко рости та плодоносити лише 2 види: хурма віргінська та хурма гібридна (від схрещування віргінської та східної).

З 1991 року хурму вирощують у Національному ботанічному саду ім.Гришка (м.Київ), а з 2005 року там ведеться селекція, і вони вже вивели 3 сорти віргінської хурми!

Отже, хурма віргінська (родом із США) має найбільшу морозостійкість, може переносити заморозки до –25…–30°С, іноді до –35°С.

Це дерево висотою до 8-10 м з темно-сірою або коричневою корою. Рослина дводомна (є чоловічі та жіночі екземпляри), хоча деякі екземпляри однодомні (самоплідні).

Дуже врожайна культура: доросле дерево може давати до 50-100 кг смачних плодів, причому щороку!

При насіннєвому розмноженні плодоносити починає з 4-7 років (залежно від сорту).

Живе віргінська хурма до 100-150 років.

У природному саду:

• добрий медонос,
• підщепа для культурних сортів хурми східної чи гібридної,
• рослина-піонер на занедбаних ґрунтах, хурма тіньовитривала, тому може довгий час рости в підліску,
• плоди служать кормом для багатьох тварин та птахів,
• не уражається ні хворобами, ні шкідниками і не потребує будь-яких обробок.

Світлолюбна, жаровитривала, зимостійка. Віддає перевагу кислим і нейтральним (pH 5-8) легким ґрунтам. Вологолюбна, але мириться із сухістю ґрунту. Коренева система глибока стрижнева, погано переносить пересадку.

Плоди хурми віргінської

солодкі та насиченого смаку

Плоди віргінської, або американської хурми: їстівні і за своєю поживністю стоять вище всіх інших плодів помірного кліматичного поясу.

Вони значно меншого розміру, але при цьому більш солодкі і насиченого смаку, ніж у східної хурми привезеної з теплих країн, плоди якої продаються на ринках і в супермаркетах.

У її плодах міститься до 44% цукру, пектин, яблучна кислота та інші компоненти. Використовуються у сирому вигляді, як сухофрукти, і для кондитерських виробів.

Плоди мають насичений ромовий смак, але терпкий до повного дозрівання. Якщо ви ніколи не пробували незрілу хурму, ми не рекомендуємо це. Хоча незрілі фрукти використовують для лікування лихоманки та діареї.

Стиглі плоди використовуються в традиційних американських рецептах варення, печива, тістечок, заварних кремів, а висушене смажене насіння використовується як замінник кави.

З листя хурми, багатого на вітамін С, можна заварювати чай, – нейтральний з приємним присмаком. Чай має сечогінний ефект, здатний знижувати тиск і навіть полегшувати геморой.

Нектар із квітів хурми є гарним харчовим ресурсом для таких запилювачів, як бджоли. Це основне джерело нектару принаймні в п’яти штатах США!

Ця, поки що екзотична для наших садів, культура хурми віргінської стовідсотково має стати невід’ємною частиною будь-якого харчового природного саду.

Відео: у пані Наталі на Чорній горі (Закарпаття) є хурмовий сад на 300 дерев 60(!) видів та сортів… але найсмачніша, яку вона споживає щодня – це хурма віргінська 😀

Декоративність

Осіння краса яскравих плодів

Дерева дуже красиві, пік декоративності під час плодоношення. Після дозрівання шкірка плодів темнішає, аж до чорного кольору, та стає гофрованою, схожою на шкуру алігатора.

Форма крони округла, зі струнким стволом. Листя велике довжиною 8-15 см, шкірясте, осіннє забарвлення золотисто-багряне.

Красиві, декоративні, мальовничі, невеликі та середні дерева придатні для живоплотів і шпалер, забезпечують бджіл нектаром і пилком.

Вирощування хурми

посадка та догляд

Що найголовніше треба знати при вирощуванні хурми в Україні?

1. Підбір видів та сортів. Великі плоди — не для нашого клімату, краще обирати дрібніші сорти з гарними характеристиками зимостійкості. Для всієї України – це хурма віргінська, для південних областей – також хурма гібридна. А східна (азіатська) хурма росте лише у деяких районах Закарпатті та південному березі Криму.

2. Коренева система. Саджанці хурми з відкритим коренем погано приживаються, взагалі хурма погано переносить пересадку. Тож, копати саджанець треба глибоко, коріння не можна пересушувати при транспортуванні, та й все одно у рослин з пошкодженим коренем менша зимостійкість, більшість гине у перший рік. Для 100% приживлюваності рекомендуємо починати вирощувати хурму саме з сіянців хурми віргінської у контейнерах. Бажано використовувати саджанці віком 1-2 роки!

3. Молодий саджанець вимагає захисту в зимовий період перші три роки у зв’язку з тим, що його кора дуже гігроскопічна, вона вбирає вологу від снігу. Коли при відлигах кора намокає, а вночі замерзає, саджанці тріскаються і гинуть. Тому важлива ізоляція кори дерева від снігу – укриття молодого саджанця агроволокном або коробом. Поступово, з віком, кора дерева стає грубішою і не так сильно страждає.

Восени верхівки зелених пагонів можна прищипнути, щоб покращити визрівання. Важливим є обов’язковий вологозарядковий полив, що допоможе хурмі підготуватися до зими.

4. Місце посадки та мікроклімат. Хурма любить тепло та затишок, тому забезпечте для хурми сонячне місце, яке по можливості захищене від вітру.

5. Сорти бувають самоплідні, але зазвичай видова віргінська хурма буває як чоловіча, так і жіноча, тому для забезпечення кращого запилення, навіть для самоплідних форм, хурму слід висаджувати групами по 3-5 дерев.

Коли краще саджати? Відкритий корень виключно тільки весною, саджанці з закритою кореневою системою – можна і весною, і восени.

Хурма віргінська невибаглива до ґрунту, але любить достатньо дреновані. Переносить більш вологі умови, ніж більшість фруктових дерев. Поливайте дерева за потреби, поки вони добре не приживуться. Хоча дорослі дерева, як правило, стійкі до посухи, їхні плоди можуть опадати під час сухої погоди.

Як правило, більшість дерев хурми потребують невеликої обрізки, особливо коли вони плодоносять. Обрізка обмежується контролем розміру дерева, видаленням мертвих, хворих і пошкоджених гілок.