Як написати книгу

8 порад як навчитись писати і видати свій бестселер

Ви вважаєте, що лише особлива людина може навчитись писати? Але це не так. Зрозуміло, щоб створити роман необхідно мати гарну уяву, силу волі і вміння присвятити справі всього себе. Якщо у вас є ці якості – прийшов час написати свій бестселер. Ми сформулювали 8 порад, які допоможуть вам написати хорошу книгу.

Читайте, щоб писати

Як стати письменником? Перш за все, потрібно багато читати. «Читайте, читайте, читайте все», – радив Вільям Фолкнер авторам-початківцям. Причому намагайтесь читати різні книги, і не тільки по тематиці, але і, як не дивно, за якістю. Це правда: від не надто хороших книг майбутній письменник одержує не менше практичної користі, ніж від по-справжньому відмінних. Погані книги – це джерело корисного досвіду, який може стати в нагоді в майбутньому. При цьому намагайтесь свідомо звертати увагу на стиль оповіді, авторську манеру і самі основні прийоми. Довжина глав, довжина і ритм абзаців, довжина пропозицій . Все це важливо.

З чого почати писати книгу

Зрозуміло, з організації робочого місця! Наприклад, автор славетних творів «Сніданок у Тіффані» і «Холоднокровне вбивство» Трумен Капоте називав себе «горизонтальним письменником», так як вважав за краще писати книгу виключно лежачи на дивані. Є відомий факт, що Агата Крісті вигадувала свої історії, лежачи у ванній і поїдаючи яблука. А ось американська письменниця Зеді Сміт завжди працює за комп’ютером без виходу в Інтернет. У будь-якому випадку, тепер, коли часи друкарських машинок і рукописної роботи залишилися в минулому, головний інструмент письменника – ноутбук. Ну а перш, ніж приступити до книги, найкраще почати з плану, про що читайте в наступному розділі.

Напишіть план або накидайте сюжет

З планом або начерком сюжету простіше працювати над книгою, а сам текст виходить більш структурованим. План може бути різним. Наприклад, ваша «мапа думок» або хронологія епізодів. У разі, якщо вам поки важко скласти план всього роману, запишіть ідеї основних епізодів на картки, а пізніше постарайтеся зібрати їх в єдине ціле.

Наприклад, Автор «Лоліти» і «Захисту Лужина» Володимир Набоков завжди спочатку робив записи на картках. Так він міг записувати сцени, не дотримуючись сюжетної хронології і лише потім вибудовувати їх в фабульній послідовності.

Також не зайвим буде розписати ключові риси і характеристики головних героїв. Це дозволить створити персонажів більш яскравими і краще показати їх характери. Вдала ідея – скласти короткі біографії всіх ключових персонажів. І неважливо, що потім ця біографія може взагалі не згадуватися в тексті, головне, що розуміння минулого героя дає автору базу для створення повноцінного образу.

Пишіть кожен день

Намагайтеся неухильно дотримуйтесь цього правила. У вас творча криза чи немає настрою? Все одно пишіть!

«Я писала все своє життя, без зупинки. Іноді це була просто графоманія. Але краще бути графоманом і писати весь час, писати хоч що-небудь, навіть нісенітниці, чим не писати зовсім », – каже Кетрін Менсфілд, найвідоміша письменниця Нової Зеландії.

Якщо ви не вдома, візьміть за звичку записувати свої ідеї на смартфон. Коли працюєте над книгою, хороша думка може наздогнати вас в найнесподіваніший момент, але під вантажем інформації ззовні так само швидко зникнути з пам’яті. Пам’ятайте: хороші ідеї потрібно берегти, а не розкидатися ними!

Не редагуйте текст поки пишете

Не варто редагувати текст в процесі написання, так як в цьому випадку ви втратите кураж і головна думка плавно вислизне від вас. Краще повністю віддатися «потоку», написати 8-12 тисяч знаків «чернетки», ніж паралельно займатися редактурою і отримати всього 3-4 тисячі готового тексту.

Вам не подобається ваша чернетка? Це нормальне явище! Наприклад, американська письменниця Міранда Джулай вважає, що перша чернетка і повинна бути поганою. «Це – найважливіша частина роботи. Необхідно створити чернетку і уявити собі, що вона з глини, з якої належить створити справжній витвір».

Оберіть місце для публікації

Врахуйте, що написати книгу – це лише пів справи. Важливо також її опублікувати і знайти своїх читачів. На жаль, видавництва не дуже шанують книги письменників-початківців, а в рідкісних винятках пропонується сміхотворний гонорар.

Однак не все так погано, як здається на перший погляд. Спробуйте опублікувати свою книгу самі або написати її онлайн на одній з літературних майданчиків. Наприклад, на Litnet, звідки починали свій творчий шлях багато сучасних письменники масової літератури. Чому вони вважають за краще публікуватися на Litnet?

Даніяр Сугралінов, автор популярних книг в жанрі LitRPG, всього за рік пройшов шлях від Litnet до топа на Amazon. Він зазначає, що його бестселеру Level Up дуже допомогла реклама. Дійсно, Litnet активно просуває книги авторів за свій рахунок: в пошукових системах, соціальних мережах і на своєму сайті, де щоденна аудиторія становить близько 300 000 чоловік.

Вікторія Свободіна ще один яскравий приклад. Автор любовних романів, високо оцінила можливість поступової публікації книг, яку надає Litnet. «Книги в процесі немов живі, до них залучається куди більше уваги, є відчуття співпричастя», – вважає вона. Вікторія прийшла на Litnet на зорі своєї письменницької кар’єри і зараз входить в топ авторів порталу, а її романи активно публікуються на папері видавництвами.

І це лише деякі з численних авторів, які розжилися арміями шанувальників на порталі і перед якими вже не стоїть питання: «як заробити письменнику».

Беріть участь у літературних конкурсах

Конкурси на Litnet часто проводяться спільно з найбільшими видавництвами СНД, а в журі є відомі письменники. Безсумнівно, участь в літературних конкурсах – це відмінний шанс показати свій талант і отримати безцінний досвід! Більш того, книги призерів видаються на папері і продаються в книжкових магазинах з бестселерами провідних видавництв.

Вірте в себе

Зрозуміло, кожен письменник тривожиться про те, як його будуть читати, і що подумають про затії друзі з близькими. Важливо вірити в себе. Мабуть, це найголовніше. Не звертайте увагу, коли говорять, що у вас нічого не вийде. Критики були і будуть завжди, але скільки бестселерів вони написали? Тому вірте в свою книгу і дозвольте собі бути трохи зарозумілим. Зарозумілість – найкорисніше якість, яке тільки може бути у письменника. Ви повинні не тільки буквально нав’язувати себе світові, а й вірити в свої сили в ті нерадісні моменти, коли світ не буде вас приймати.

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Як написати книгу: поради з власного досвіду

«Всередині мене є книга» — якщо ця фраза про вас, то моя стаття стане вам у нагоді. Що потрібно, аби написати книгу? Ділюся з власного досвіду — що саме допомогло мені написати нонфікшн-книгу «Будні копірайтера», до якої я йшла вісім років крізь паузи, опущені руки та відмови видавництв. Отже 9 обов’язкових інгредієнтів, аби написати вашу першу книгу.

1. Мрія написати книгу

Чи є у вас мрія написати книгу? Мрія, що живе так глибоко в серці, що ви навіть нікому про неї не кажете, аби не наврочити? Мрія крихка та ефемерна, що здається нездійсненою, недосяжною, проте нікуди не зникає і гріє душу? Мрія, про яку ви зазвичай міркуєте та відносите до категорії «коли-небудь, у кращі часи»? Якщо ваша відповідь «так», у вас є міцний фундамент. Тільки…

Чи ця мрія по-справжньому ваша? Не нав’язана підбурюваннями та похвалою підписників у соцмережах на кшталт «Тобі потрібно написати книгу» чи «Я би з радістю почитала вашу книгу. Пишіть ще!». Ці фрази, на жаль, належать до фраз-пасток, що полюють на письменників-початківців.

Ваше первісне бажання написати книгу повинно спиратися не на зовнішні стимули, а на дещо важливе всередині вас. І якщо це так, то вітаю — у вас є перший, найважливіший секретний інгредієнт, аби насправді написати книгу.

Я ще з дитинства мріяла написати книгу, побачити власне ім’я на обкладинці. Писала чернетки детективних оповідань, складала вірші, вигадувала казки. В моєму переліку «100 справ, які я хочу зробити в житті» є 7 пунктів, які пов’язані з письменництвом. Написати книгу — моя глибинна мрія, яка зі мною багато років.

2. Мотивація написати книгу

Адже сила мрії важлива на старті. А на середині шляху допомагає покроковий план, розуміння своїх сенсів та бачення мети.

Я мала чіткі відповіді на запитання «Навіщо мені власна книга?». Я хотіла узагальнити, оцифрувати свій досвід у професії копірайтера та поділитися ним із колегами та тими, хто тільки мріє стати копірайтером. Мені хотілося зробити свій внесок у підвищення професійних стандартів та престижу професії. Також я відчувала, що хочу піти у іншу сферу діяльності, тож вбачала у книзі своєрідну крапку свого копірайтерського шляху.

3. Час на книгу

На консультаціях з авторами чи під час публічних виступів я частенько кажу так:

Адже книга — це довгостроковий проект, який не зробиш випадково. Книга потребує вашого часу. Чи розтягнеться все на довгі роки чи ви впораєтесь протягом місяців – все залежатиме від того, чи зможете ви регулярно приділяти час книзі.

Знайти час у своєму розкладі, переповненому під зав’язку роботою, буденними та родинними справами, — це демонстрація серйозності ваших намірів. Якщо ви не готові тимчасово пожертвувати чимось у своєму щоденнику — відмінити щось, пересунути, розпочинати день раніше чи закінчувати його пізніше, змінити звички, зменшити час на хоббі і таке інше, то книги вам, скоріш за все, не бачити, вибачте за відвертість.

Між тим, як в мене народився задум книги про копірайтинг, та тим, коли я її дописала, пройшло вісім років. Що відрізняє мої невдалі спроби написати книгу (а їх було за цей час щонайменше чотири, коли я починала, писала зміст або декілька глав, а потім кидала) від єдиної вдалої? Лише одна відмінність — я зробила написання книги своїм пріоритетом.

Багато років до цього пункт «Написати книгу» кочував із блокноту до блокноту. Разом з ним у переліку цілей було ще з десяток позицій різного масштабу. І лише тоді, коли власна книга стала єдиною метою мого річного плану, мені вдалося її написати.
Кожного разу, коли мені потрібно було прийняти рішення чи зробити вибір, я ставала на бік книги. Відпочинок чи книга? Зустріч з друзями чи книга? Серіал чи книга? Велике замовлення зі спокусливим гонораром чи книга? І я обирала книгу.

4. Простір для книги

Книга — особлива істота. Капризна та балувана, як то кажуть. ЇЇ важко поєднувати з чимось іншим: з рутиною, з роботою, з родиною. В неї свої потреби, свої вимоги. І від того, наскільки уважно ви до них поставитесь, залежатиме результат.

Виявиться, наприклад, що ваша книга аж ніяк не пишеться за тим самим столом, за яким ви працюєте. Ні, лише у кав’ярні. Або їй більше до вподоби парк з лавками чи коворкінг. А, може, зала очікувань в аеропорту та багатогодинний переліт.

Можливо, вашій книзі не підходить клавіатура, а тільки папір та олівець. Або вона пишеться аудіоповідомленнями, а не друкованими літерами. Ваша книга може не писатися, коли вдома хтось є. Адже будь який крик, звертання чи гуркіт, знищує атмосферу та повертає вас у звичний світ замість фантазійного. Вона може не писатися вранці, перед роботою, а лише пізно ввечері, коли в вас начебто нема жодних творчих сил. Поступово, ви з’ясуєте, як найкраще організувати свою роботу над книгою — де, коли та у якому оточенні.

Я писала свою книгу в орендованій квартирі, яку мій чоловік винайняв собі у якості офісу. Це був простір, перед яким в мене не було жодних господарських зобов’язань на кшталт миття вікон чи розвішування випраного одягу. Я приходила і починала працювати. Зрозуміло, що окремо знімати житло заради книги — дорогенька справа. Я жартую, що в мене вийшла дуже дорога книга, яку я продаю усього лише за 359 гривень, тож купуйте, вигідна пропозиція )

5. Енергія для книги

Книга потребує сил — і інтелектуальних, і душевних, і фізичних. Зазвичай я не рекомендую авторам, які приходять до мене на первинну консультацію, розпочинати писати книгу, якщо вони себе погано почувають, спустошені чи втомлені. Коли людина, яка знаходиться у складній ситуації — переживає розлучення /хворіє / втратила близьку людину / змінює роботу / переїжджає до іншої країни / погано спить, — береться за написання книги, це може погіршити її стан, бо письменство — це навантаження та додатковий стрес.

Для написання книги важливо реалістично оцінити власні енергетичні запаси. І турбуватися про їх поповнення протягом письменницького процесу.

Під час інтенсивного написання книги важливо продумувати заздалегідь їжу на день, яку ви їстимете, фізичні вправи, які ви зробите, щоб розім’яти м’язи спини після кільканадцяти годин сидіння над книгою, а також невеличкі нагороди собі, щоб урізноманітнити свої книжкові будні та відчувати плин життя — прогулянки, спектаклі, подорожі чи щось інше, що вам цікаве.

Важливо пам’ятати, що рівень енергії — динамічний показник, отже його потрібно відслідковувати й враховувати. Нічого страшного, якщо особисті обставини час від часу відволікатимуть вашу увагу від книги — зробіть паузу, але обов’язково заплануйте її довжину, а потім повертайтеся. Так, наприклад, в ті дні, коли хворіли діти, я взагалі не могла нічого писати. Коли вони ходили до школи, то в мене було декілька вільних годин зранку. А найпродуктивнішим часом для моєї книги стало літо, коли в синів був денний літній табір. Тобто мій письменницький ритм був гнучким, підлаштовувався під моє життя, а не вимагав від мене клавіатурних подвигів щодня.

6. Зовнішня підтримка

Підтримка особливо важлива, коли ви щось робите вперше. Адже саме тоді ви ще недосвідчені та дуже вразливі. Не все вдається, багато чого здається незрозумілим. Ви не знаєте, на що очікувати та як собі допомогти пройти крізь труднощі. Під час «дебютів», опанування чогось нового, я зазвичай нагадую собі:

Різниця між нулем та одиницею більша, ніж між одиницею та двійкою.

Тут не працюють математичні закони. Перший крок у будь-якій справі потребує більше підготовки та зусиль. Першу книгу написати найважче. Другу легше, адже ви розумієте письменницький процес і краще знаєте себе у ньому. Третю і четверту книгу — ще простіше.

Ваша первинна мета як письменника — не написати книгу, а забезпечити собі зовнішню підтримку.

Що я маю на увазі? Варіантів багато, але от найпоширеніші:

Долучіть бета-рідерів — ваших перших читачів, які читатимуть фрагменти рукопису та надаватимуть зворотний зв’язок. Вони підтримуватимуть вас та мотивуватимуть продовжувати.

Скористайтеся послугами психолога / психотерапевта. Ваше ментальне здоров’я дуже важливо. А виносити на терапевтичні сесії можна що завгодно — тож, чому б не обговорити ваші письменницькі складнощі? Знайти свого спеціаліста можна на платформі Hedepy.

Зверніться до консультанта / ментора з написання книжок. Зазвичай, такий спеціаліст вже й сам проходив вашим шляхом і допомагав іншим авторам. Він чудово знається на перепонах, які вам зустрінуться, та володіє набором інструментів, що допоможуть їх подолати. Це професійна та компетентна підтримка на усіх етапах з написання, видання та промоції книги. Буду рада, якщо ви оберете мене як літературного та книжкового коуча.

Долучіться до ком’юніти письменників. Коло однодумців, з якими можна обговорити спільні труднощі, вартує золота. Дехто вже обігнав вас, тож може поділитися досвідом. Розповідаючи про власні сумніви та проблеми, ви зрозумієте, що ви не самотні, що через це проходять усі автори.

Коли я писала книгу «Будні копірайтера», в мене було дві бета-рідерки, які надавали свою думку щодо написаних глав. Мене підтримував їх теплий зворотний зв’язок, а запитання та рекомендації налаштовували на доопрацювання рукопису.
Окрім цього, я брала консультацію в коуча та слідкувала у соцмережах за людьми, які нещодавно видали власну книгу. Їх досвід мене мотивував та надихав.

7. Внутрішня підтримка.

Ніхто з рідних, друзів та колег-письменників не буде з вами щохвилини, коли ви пишете книгу, аби підтримати вас, аби розвіяти сумніви, аби укріпити віру в те, що у вас все вийде.

Ви самі здатні стати для себе підтримкою. І тут важливо, як ви до себе ставитесь, з якою інтонацією до себе звертаєтесь. Як ви реагуватимите тоді, коли у вас щось не виходитиме? Коли результат на папері буде поступатися тому, що ви бачили у себе в голові? Яку з двох фраз ви собі, скоріш за все, скажете:

«Так, зараз не вийшло, давай відпочинемо і спробуємо ще раз»?

Ким ви будете для себе — ворогом, який шкодитиме вам, чи добрим другом, який у вас віритиме? Попіклуйтеся про це заздалегідь, відслідкуйте свій внутрішній монолог — що ви собі кажете і чи не надто ви до себе прискіпливі? І змінюйте слова, якими ви до себе звертаєтесь, на добріші, на турботливіші, на ніжніші.

«Я в тебе вірю. Ти здатна, ти зможеш».

8. Стилістичні орієнтири

Авторам, з якими я працюю як книжкова консультантка, я раджу таку вправу. Продовжіть речення:

Я хочу, аби моя книга була схожа на ________(перерахуйте, будь ласка, 3-5 назв творів чи прізвищ авторів — письменників чи навіть блогерів у соцмережах).

Мені у цих творах / у цих авторів подобається ________ (детально описати, за що саме ви їх любите).

До речі, це допомагає вимкнути перфекціонізм та вчасно поставити крапку у рукописі, не шліфуючи зайве. Якщо ваша книга дійсно схожа на ті зразки, які ви вказали, це означає, що ви досягли своєї мети. І якщо дописавши та пройшовши кілька кіл редактури, ви все ще вважаєте свою книгу недостатньо гарною, пам’ятайте про те, що своєчасно видана неідеальна книга краща за ідеальну, але так і невидану.

Коли я почала писати свою нонфікшн-книгу «Будні копірайтера», я чітко формулювала свою авторську амбіцію:

Книгу, яка чесно розповідатиме про те, про що зазвичай мовчать — про гроші, про факапи, про взаємини з клієнтами.

Книгу, яка буде надзвичайно корисною — з чек-листами, вправами, завданнями, додатками, переліком літератури.

Книгу, у якій буде багато особистого — родинних історій, робочих кейсів, клієнтських ситуацій, персональних прикладів та зразків текстів.

Книгу, у якій я не буду вдавати з себе когось іншого, когось кращого, не буду розповідати тільки про успіхи та досягнення, а покажу панорамно усе копірайтерське життя-буття.

Коли рукопис було закінчено, мені, звісно, здавалося, що книгу ще можна покращити, доповнити, кілька разів переписати, і взагалі — над нею ще треба працювати і працювати. Проте звірившись зі своєю авторською метою на початку, я зрозуміла, що книга цілком відповідає тому, що я планувала на старті.

Я закохалась у цю книгу, і вона стала моєю підтримкою.

Для мене це книга «дід-мороз», в ній стільки подарунків.

Ця книга стала для мене настільною.

Ця книга, як друг, вона ні схожа ні на що.

Вражає кількість прикладів у цій книзі.

Я перебувала у творчій кризі, і ця книга стала для мене ковтком свіжого повітря.

Ця книга — моя чарівна пігулка, яку я виписала собі сама.

Відгуки підтвердили, що мої авторські амбіції втілено у життя.

9. Уроки письменницької майстерності

Письменниками не народжуються, письменниками стають, коли вирішують навчатися письменництву. Аби ви були задоволені своєю книгою, тим, як вона написана і як читається, варто попрацювати над письменницькими навичками.

Письменство, як будь-яке інше мистецтво, спирається на правила, техніки, інструменти. Поступово опановуючи їх, ви покращите свої тексти — влучніше формулюватимите, оволодієте ритмом, навчитесь створювати яскравих, повнокровних персонажів, писати діалоги, що запам’ятовуються, змальовувати локації та світи так, щоб читачі відчували себе там.

Навчатися письменницької майстерності можна за допомогою книжок, освітніх курсів та індивідуальних уроків. Головне — не припиняти це робити та водночас практикувати — писати, писати, писати.

Я прочитала багато книг із письменницької майстерності та сторітеллінгу, відвідувала безкоштовні й платні вебінари та конференції, брала участь у письменницькіх марафонах, аналізувала тексти авторів, які мені подобаються — все, аби покращити власне письмо.

Сподіваюсь, ця стаття і мій досвід виявилися для вас корисними. Бажаю, нехай ваша мрія написати книгу здійсниться, а шлях до неї буде цікавим та незабутнім. Якщо вам потрібна моя допомога як книжкової консультантки та менторки, приходьте на консультацію.