Для черевного тифу характерний феномен підсипання – поява нових елементів протягом періоду розпалу хвороби. Черевний тиф небезпечний такими ускладненнями, як перфорація стінки кишківника та кровотеча. У деяких випадках внаслідок тяжкої інтоксикації та загрозливих ускладнень може настати смерть.
Характеризується гарячкою переважно постійного типу тривалістю до 5—6 тижнів, загальною інтоксикацією з розвитком загальмованості нервової діяльності аж до тифозного статусу, шкірним висипом, збільшенням печінки, селезінки і ураженням лімфатичного апарату тонкої кишки.
Ключові моменти Черевний тиф поширюється ентерально і викликає гарячку та інші конституційні симптоми (наприклад, головний біль, артралгія, анорексія, біль і болючість у животі); на більш пізніх строках захворювання у деяких пацієнтів розвивається тяжка, іноді кривава діарея та/або характерний висип (рожеві плями).
Тифи — група інфекційних захворювань: висипний тиф, поворотний, черевний і паратифи, — які спричинюють різні збудники. Назва захворювань походить від грец. τύφο – тифо, тобто «дим», «туман», «чад», тому що вони перебігають з гарячкою і затьмареною свідомістю.
В одних випадках висип з'являється з першого дня (менінгококцемія), а при черевному тифі – після 8-9 дня хвороби.
Хвороба характеризується циклічним перебігом з інтоксикацією, гарячкою, розеольозно-петехіальним висипом, ураженням судинної та нервової систем.
Черевний тиф відноситься до інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі, що означає, що проникнення патогенних бактерій в організм відбувається переважно через рот. Зараження може здійснюватися харчовим або водним шляхом. У грунті або воді сальмонели …