Глобальна (тоніальна) – працює одночасно більше двох третин скелетних м'язів (біг, веслування тощо). Між перерахованими видами втоми відсутній переніс. При значній тривалості роботи продуктивне її виконання вимагає мобілізації вольових зусиль.
Витривалість (людини) — здатність організму до тривалого виконання будь-якої роботи без помітного зниження працездатності. Рівень витривалості визначається часом, протягом якого людина може виконувати задану фізичну вправу (різновид діяльності).
Витривалість – здатність людини протистояти втомі, а саме, виконувати певну роботу протягом тривалого часу з певною інтенсивністю.
М'язова сила – це максимальне зусилля, що розвивається м'язом; м'язова витривалість – здатність м'яза підтримувати розвиток зусиль протягом певного періоду часу.
Спеціальна витривалість – витривалість стосовно конкретного виду рухової діяльності. Серед спеціальних видів витривалості найважливішими є швидкісна, силова та координаційна. Швидкісна (анаеробна) витривалість – здатність людини якомога довше виконувати м'язову роботу з біляграничною та граничною інтенсивністю.
Вимірюється ступенем розвитку фізичних якостей, оволодіння технікою фізичних вправ. Фізичне вдосконалення – це ознака всебічно розвиненої людини. Під цим терміном слід розуміти найкращий фізичний стан і найкращу фізичну підготовленість.
Вирізняють кілька видів прояви спеціальної витривалості: до складнокоординованої, силової, швидкісно-силової та гліколітичної анаеробної роботи; статичну витривалість, пов’язану з …