Кастрація кота

Коли кошеня підростає, господарі стикаються з низкою неприємних наслідків пробудження у вихованця статевого інстинкту. Кіт стає агресивним, неспокійним, пронизливо кричить, закликаючи кішку, мітить територію. Незабаром власники починають замислюватися про його кастрацію, але багато хто сумнівається, чи варто це робити, чи не зашкодить процедура улюбленцю. Не всі уявляють, в чому полягає операція та як здійснюється, яка потрібна підготовка, якого догляду потребує кіт відразу після кастрації та надалі.

Навіщо каструвати кота?

На питання, чи слід каструвати кота, ветеринарні фахівці дають ствердну відповідь. Звичайно, є винятки. Якщо кіт породистий, з родоводом, його використовують для в’язки, про хірургічну кастрацію не може бути й мови. Якщо господарі живуть в заміській місцевості, а вихованець знаходиться на вільному вигулі, більшу частину часу проводить поза домом, можна дозволити йому задовольняти статевий інстинкт. Але в умовах міської квартири утримання статевозрілого некастрованого кота створює масу проблем і незручностей. Причому не тільки для господарів, але і для тварини.

Навіщо каструвати домашнього кота? При нормальному функціонуванні статевих залоз йому необхідно спаровуватися кожні 2-3 тижні, щоб нормалізувати рівень тестостерону. Шкідливі для здоров’я як утримання, так і неконтрольовані спарювання:

• постійний стрес на тлі підвищеного рівня тестостерону призводить до агресивної поведінки, обмінних порушень, зниження імунітету;
• тварину складно втримати вдома, вона буде намагатися втекти, в тому числі через вікно, з ризиком отримати травму або розбитися;
• на вулиці на домашнього кота чекає безліч небезпек – собаки, більш крупні агресивні самці, жорстокі люди, транспорт, що рухається;
• спаровування й інші контакти з бродячими тваринами призводять до зараження паразитами й інфекційними захворюваннями, в тому числі смертельно небезпечними;
• якщо домашньому вихованцеві доведеться самому шукати їжу, підвищується ризик отруєння.

Так що рішення про кастрацію кота в більшості випадків є правильним. І продиктовано воно не тільки прагненням господарів відпочити від котячого крику, позбутися міток з неприємним різким запахом, але і турботою про здоров’я, психологічний комфорт вихованця. Медична статистика підтверджує, що кастрація кота знижує ризик розвитку пухлин простати, періанальних залоз, а тривалість життя збільшується в середньому на 1,5-2 роки.

Іноді кастрація необхідна за медичними показаннями, це пов’язано з аномальною будовою чи травмами статевих органів, появою доброякісних або злоякісних новоутворень.

Коли можна каструвати кота

Якщо власники приймають рішення на користь кастрації, постає наступне питання: в якому віці каструвати кота? Оптимальний вік для операції, на думку ветеринарних лікарів, 7-9 місяців. У цей період ризик небажаних наслідків зведений до мінімуму, а ефект буде досягнутий максимально швидко.

До 7 місяців сечостатева система продовжує формуватися, а рання кастрація зупиняє ріст статевих органів, уретри, що загрожує серйозними проблемами з сечовипусканням у разі розвитку сечокам’яної хвороби. У більш ранньому віці допустимо каструвати представників великих порід, якщо вони важать не менше 3 кг.

До 9 місяців завершується гормональна перебудова організму, якщо кастрацію провести пізніше, після видалення яєчок інші залози внутрішньої секреції (надниркові залози, гіпофіз) будуть продовжувати вироблення тестостерону. Очікуваний ефект може бути досягнутий тільки через півроку після операції. А якщо кастрація проводиться в більш зрілому віці, стереотипи поведінки готового до в’язки кота можуть зберегтися на все життя, навіть якщо вироблення гормонів, які провокували таку поведінка, припиниться.

Власники котів, що не кастрували вихованця відразу після досягнення ним статевої зрілості, цікавляться, до якого віку можна проводити операції. Чим старша тварина, тим важче вона буде переносити анестезію, тим вищий ризик ускладнень. Після 7 років кастрація можлива тільки після комплексного обстеження тварини, зазвичай лікар рекомендує замість хірургічного втручання медикаментозну кастрацію.

Як відбувається кастрація кота

Основні методи штучного порушення репродуктивної функції – кастрація та стерилізація. У побуті слово кастрація вживають, коли йдеться про самців, стерилізація – про самиць. Насправді стерилізація кота теж можлива, це перев’язування сім’явивідних проток. В результаті тварина втрачає здатність до запліднення, але не до спаровування, продовжує підкорятися статевому інстинкту з усіма наслідками, що з цього випливають. Так що головних проблем стерилізація не вирішує.

Методи кастрації

Кастрація кота – це операція, в результаті якої припиняється вироблення статевих гормонів і пригнічується інстинкт розмноження. Вона може бути:

• хірургічною – видалення яєчок;
• медикаментозною (хімічної) – вживлення під шкіру імпланта з препаратом Супрелорін, антагоністом гормону, що регулює репродуктивну функцію.

Хімічна кастрація носить тимчасовий і оборотний характер, препарат діє від півроку до 2 років, імплант також можна видалити до закінчення цього терміну. Протягом перших 3 тижнів після проведення медикаментозної кастрації поведінкові прояви загострюються, зростає агресивність, кіт ще активніше кричить і мітить територію, і тільки через деякий час ендокринні реакції пригнічуються. До цього методу вдаються:

• якщо необхідно зберегти здатність до запліднення, господарі планують отримати потомство від вихованця;
• при наявності протипоказань до хірургічного втручання, загального наркозу, в літньому віці.

Підготовка до операції

Хірургічна кастрація – досить проста та поширена операція, але вона вимагає підготовки і попереднього обстеження. Оперувати можна тварину, якій зроблені всі необхідні щеплення, проведено курс антигельмінтної обробки. З моменту останнього щеплення повинно пройти не менше 30 днів, прийому протиглистних препаратів – не менш 10 днів і не більше місяця. У кота не повинно бути проблем зі здоров’ям, за винятком патологій, які є медичними показаннями до кастрації. Якщо стан здоров’я викликає побоювання (тварина літня або підібрана на вулиці), проводиться ретельне обстеження, аналізи, УЗД внутрішніх органів і ЕКГ.

Щоб уникнути блювоти у відповідь на наркоз за 6-10 годин до операції кота не можна годувати, тільки давати воду. Безпосередньо в день операції проводиться візуальний огляд, пальпація живота та лімфовузлів, вимірюється пульс, тиск, температура.

Хід операції

Перш за все, тварині дають наркоз, найчастіше вдаються до внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції знеболюючого препарату в поєднанні з седативним або таким, що знерухомлює. Інгаляційному наркозу шляхом введення газоподібного препарату через трубку, маску тварин піддають рідко. Це безпечна при проблемах із серцем, але дорога процедура, доступна тільки у великих клініках. Рідше замість загального наркозу виконується місцева ін’єкційна анестезія. Найчастіше вдаються до комбінованої анестезії.

1. Після знеболювання проводиться операція, яка зазвичай триває 5 хвилин.
2. Область мошонки голять, миють мильним розчином, обробляють антисептиком.
3. Розсікають шкіру мошонки.
4. Відокремлюють від оболонки і витягують назовні сіменник (яєчко).
5. Сім’яний канатик перев’язують шовним матеріалом або зав’язують на вузол для попередження кровотечі.
6. Відсікають і видаляють яєчко разом з частиною канатика вище накладеної лігатури (вузла).
7. Проводять асептичну обробку розрізу, шви не накладають, щоб не перешкоджати відтоку ексудату, невеликі розрізи затягуються самостійно протягом тижня.

Аналогічні маніпуляції проводять з другим сіменником. Трохи більш складна та тривала операція потрібна при наявності патологій статевих органів, наприклад, крипторхізму (неопущення одного або обох яєчок до мошонки).

Догляд за котом після кастрації

Відразу ж після завершення операції ветеринарний лікар контролює тиск і серцебиття, якщо показники в нормі, тварину виписують (якщо операція проводилася в клініці, а не вдома). Бажано, щоб протягом перших 20 хвилин поруч були фахівці, здатні надати допомогу в разі розвитку ранніх післяопераційних ускладнень. Деякі ветеринарні клініки надають послуги післяопераційного спостереження та догляду, але з погляду психологічного комфорту краще, якщо прооперована тварина буде перебувати в звичній обстановці, поруч із господарями.

Іноді кіт прокидається ще в клініці, але деякі анестетики діють кілька годин. Дії до виходу з наркозу:

• зручно вкласти тварину на бік на підлозі, підкласти пелюшку або серветку, що вбирає вологу;
• стежити, щоб не западав язик і щоб ніс був відкритий;
• оскільки після анестезії температура тіла знижується, в холодну погоду кота потрібно помістити ближче до батареї або скористатися грілкою, укласти на теплу підстилку та вкрити;
• захистити від яскравого світла та шуму;
• щопівгодини міняти положення тіла, щоб не порушився кровообіг;
• уві сні під дією наркозу кіт не кліпає очима, щоб рогівка не пересихала, слід закапувати фізрозчин, зволожуючі краплі без антибіотика, розчин для контактних лінз;
• періодично контролювати реакцію на дотики до лап, носа, стан ранки. Вона може бути вологою, припухлою, але тривала рясна (більше 1 мілілітра) кровотеча вимагає лікарського втручання.

Відразу після пробудження тварина часто агресивно поводиться, тому не слід підпускати до неї дітей і інших вихованців. З моменту виходу з наркозу до повного відновлення координації рухів, орієнтації проходить 8-12 годин. Лоток слід тримати ближче до лежанки, але бути готовим до того, що кіт може сходити в туалет будь-куди, після наркозу він погано себе контролює. Також можлива блювота, тому напувати тварину рекомендується через 4-6 годин після пробудження, а годувати тільки на наступний день. Причому в перші дні обсяг порцій зменшують, дають їжу, що легко засвоюється, низькокалорійний корм. Надалі необхідна корекція раціону для профілактики ожиріння та сечокам’яної хвороби. Після операції можливі порушення стільця, при закрепах може допомогти лляна олія, при діареї – пробіотики, лактобактерії.

Підвищена увага потрібна, поки повністю не загояться операційні ранки:

• в лоток не слід насипати наповнювач, він може потрапити в ранку, спровокувати запалення, замість цього на дно кладуть серветку, що вбирає рідину, туалетний папір;
• необхідно надіти на шию спеціальний захисний комір, який завадить коту вилизувати рану;
• часто, доки не перестане боліти та не загоїться ранка, тварини стають млявими, апатичними, малорухомими, але іноді виявляють занепокоєння, метушаться. Слід по можливості обмежити рухливість, не дозволяти коту стрибати, робити різкі рухи, щоб не розійшлися краї рани.

Можливі наслідки кастрації

У перші 3-4 дні після операції може скластися ситуація, коли потрібно звернутися до ветеринарного лікаря за допомогою. До післяопераційних ускладнень відносяться:

• безперервна кровотеча, що вимагає повторної перев’язки сім’яного канатика;
• нагноєння рани внаслідок занесення бактеріальної інфекції, порушення антисептики. Перша ознака – зеленуватий або жовтий колір виділень. Потрібне лікування антибіотиками;
• самотравмування, ранка, що довго не загоюються внаслідок вилизування. Це ускладнення легко попередити, надівши на кота комір;
• утворення свища на шкірі мошонки внаслідок відторгнення шовного матеріалу, може розвинутися через кілька місяців після операції. Показана повторна операція з видаленням лігатури. Це ускладнення можна попередити, зав’язуючи вузлом сам сім’яний канатик замість накладення лігатури.

Кастрація може мати й віддалені наслідки:

• сповільнюється обмін речовин, що в поєднанні зі зниженням активності та неправильним харчуванням часто призводить до ожиріння;
• звужується сечовипускальний канал і зростає ризик його закупорки піском в разі розвитку сечокам’яної хвороби.

У зв’язку з цим кастровані коти довічно потребують особливого догляду та харчування:

• потрібно скоротити кількість калорій і обсяг порцій;
• для профілактики сечокам’яної хвороби краще давати спеціалізований корм зі зниженим вмістом кальцію, магнію та фосфору. Якщо кіт отримує натуральне харчування, необхідно виключити з раціону рибу, кисломолочні продукти – основні джерела фосфору та кальцію;
• для профілактики ожиріння слід не тільки скорегувати раціон, але й стимулювати рухову активність кота, частіше грати з ним;
• підвищується потреба в рідині. Вода повинна бути якісною, фільтрованою або бутильованою. При натуральному харчуванні обов’язково давати ненаваристі бульйони, при використанні промислових кормів комбінувати сухі та вологі.

Збалансувати натуральний раціон кастрованого кота для профілактики ожиріння та сечокам’яної хвороби складно, краще довіритися фахівцям, які розробляють готові корми. В асортименті кормів Optimeal є сухий (Індичка й овес) і вологий (Індичка та куряче філе) раціони для кастрованих котів. Вони містять більше легкозасвоюваного білка, менше вуглеводів, що і потрібні активним, рухливим тваринам, відрізняються збалансованим вмістом мінералів.

Кастрація: за та проти

Після кастрації зникають або зводяться до мінімуму численні фактори, що загрожують здоров’ю кота. Він не страждає від хронічного стресу, не втікає в пошуках самки на вулицю, де його підстерігає безліч небезпек, кастровані тварини не схильні до ряду захворювань, живуть довше. Та й господарі відчувають себе значно комфортніше.

З іншого боку, є ризик післяопераційних ускладнень, кастровані тварини схильні до ожиріння та дуже важко переносять сечокам’яну хворобу. Але розвитку більшості ускладнень можна уникнути, якщо довірити проведення операції кваліфікованому ветеринарному лікарю та правильно організувати післяопераційний догляд. А правильне харчування зводить до мінімуму ризик розвитку ожиріння та сечокам’яної хвороби.

Так що аргументів на користь кастрації більше, ніж проти неї. Звичайно, потрібно враховувати стан здоров’я тварини, вік. Чим раніше з моменту досягнення статевої зрілості провести операцію, тим легше перенесе її тварина і тим більш вираженим буде ефект. А якщо існують протипоказання до хірургічного втручання або необхідно, щоб кіт зміг в майбутньому принести потомство, можна вдатися до хімічної кастрації, малоінвазивної та оборотної маніпуляції.

Наскільки корисним був цей пост?

Кастрація кота

Дізнайтеся, що таке кастрація, та в чому її переваги для вас і кошеняти, а також як проведена процедура може вплинути на поведінку вашого улюбленця.

Кастрація кошеняти – це звичайна процедура з великою кількістю переваг як для кота, так і для вашого помешкання. Однак не потрібно квапитися з цим рішенням, особливо якщо ви зацікавлені в появі кошенят у майбутньому.

Що таке кастрація?

Кастрація – це термін, який означає стерилізацію котів-самців. Відповідна процедура для кішок називається стерилізацією, хоча іноді термін «кастрація» використовується як для самців, так і для самок.

Як відбувається кастрація?

Внаслідок цієї процедури у кота усуваються статеві гормони. У котів-самців видаляють яєчка, щоб вони більше не виробляли сперму, яка може запліднити яйцеклітину кішки. У результаті кіт більше не зможе розмножуватися. Таку операцію виконує ветеринарний лікар.

Коли найкраще каструвати кошеня?

Найкращий варіант – каструвати кошеня в період статевого дозрівання, яке в котів-самців відбувається у віці від шести до 12 місяців. Зазвичай коти досягають статевої зрілості та починають шукати кішку у віці від семи до 12 місяців. Кастрацію можна успішно здійснити не раніше тримісячного віку. Ветеринарний лікар зможе порекомендувати, коли для вашого кошеняти буде найкраще зробити цю операцію.

Чому потрібно каструвати кошеня?

Головна перевага кастрації – усунення можливості появи небажаних кошенят, за якими важко доглядати й для яких потрібно шукати дім. Крім того, знижується ймовірність зараження кота інфекціями, що передаються статевим шляхом, і їх розповсюдження котом, оскільки статевий потяг у нього зменшується. Бажання битися також зменшується, а це сприяє створенню спокійнішої та більш мирної атмосфери в оселі.

Як зміниться раціон кошеняти?

Після кастрації харчові потреби кошеняти змінюються. Його енергетичні потреби знизяться майже на 30%, але апетит збільшиться приблизно на 20–25%. Оскільки кошеня все ще росте та йому потрібна енергія для розвитку здорових м’язів і набору маси тіла, важливо, щоб раціон улюбленця задовольняв нові харчові потреби. Хороший варіант – корм для стерилізованих котів. Зверніться до ветеринарного лікаря за порадою щодо харчування.

Які інші ускладнення можуть виникнути у зв’язку з кастрацією?

Самці мають високий ризик набору зайвої ваги після кастрації, і це може призвести до подальших проблем зі здоров’ям. Серед них захворювання суглобів, діабет і захворювання сечовивідних шляхів. Якщо ви вирішили каструвати своє кошеня, уважно стежте за кількістю калорій, яку воно споживає, і залучайте його до ігор, щоб допомогти контролювати вагу.

Кастрація може мати свої переваги як для кота, так і для вашого домашнього середовища. Для отримання додаткової інформації зверніться до ветеринарного лікаря, який підкаже, чи потрібна ця процудера вашому коту.