Панкреатит. Чим небезпечне це захворювання і як його виявити?

Травний тракт людини, по якому проходить їжа, – свого роду конвеєр, c загальною довжиною в дорослої людини близько 9-10 метрів. Просуваючись з різною швидкістю по окремих його ділянках, їжа піддається ретельній обробці, в результаті якої, великі частки їжі розщеплюються на більш дрібні і потрапляють в кишечник. Саме через його стінки відбувається всмоктування необхідних організму речовин. Один з етапів цього процесу проходить в дванадцятипалій кишці, де проходить перетравлення частинок їжі за допомогою панкреатичного соку.

За його секрецію відповідає підшлункова залоза, яка в своїй роботі пристосовується до кількості їжі та її складу. Залежно від характеру їжі, вона виділяє в дванадцятипалу кишку панкреатичний сік в різній кількості і з різним вмістом ферментів. Підшлунковий сік починає виділятися вже через дві хвилини після початку споживання їжі. Також, одне з найважливіших завдань підшлункової залози – це секреція інсуліну, який регулює вуглеводний обмін, і відповідає за зниження вмісту глюкози в крові.

Якщо функція підшлункової залози з яких-небудь причин порушується, це порушує весь травний процес, тягне за собою безліч інших захворювань, аж до летального результату.

Що таке панкреатит?

Панкреатит – це запалення підшлункової залози, що стає причиною неповного розщеплення поживних елементів в дванадцятипалій кишці, в результаті чого організм не отримує їх у повній мірі. Розрізняють гостру і хронічну форму панкреатиту.

Гострий панкреатит супроводжується різкими нападами болю, який наростає протягом декількох днів. У положенні сидячи з прямим корпусом і нахилом вперед больові відчуття можуть зменшитися, але кашель, енергійні рухи або глибоке дихання їх посилює.

Хронічний панкреатит – це запалення підшлункової залози з тривалим перебігом, яке може періодично загострюватися. При легкій формі, напади короткочасні, виникають кілька разів на рік, а поза загостреннями самопочуття пацієнтів нормальне. Важка форма протікає з тривалими нападами болю, що, як правило, виникають після переїдання, вживання «важкої» їжі або алкоголю. Через деякий час настає ремісія, біль проходить.

Причини панкреатиту

Привести до розвитку панкреатиту може безліч факторів:

• конкременти (камені) в жовчному міхурі;
• регулярне переїдання, зловживання гострої, жирної, смаженої їжею, алкоголем;
• хронічні захворювання шлунку і дванадцятипалої кишки;
• отруєння токсичними речовинами;
• прийом деяких медпрепаратів;
• ендокринні захворювання;
• генетична схильність;
• травми черевної порожнини.

Захворювання судин, інвазії глистів, стреси, деякі аутоімунні розлади, вірусні і важкі системні захворювання також сприяють розвитку хвороби.

Ознаки панкреатиту

Проявами гострого панкреатиту можуть бути:

• постійна нудота, напади блювоти, що не приносять полегшення;
• біль в області живота або попереку (може посилюватися в положенні лежачи);
• різка втрата маси тіла;
• гіпергідроз (підвищена пітливість);
• температура тіла 38° C і вище;
• болі в суглобах;
• діарея;
• різка зміна артеріального тиску
• пожовтіння шкіри або склер очей;
• загальна слабкість, блідість.

Хронічний панкреатит може протікати зі стертою симптоматикою і виявлятися досить рідко, тому його розвиток часто проходить приховано. Через це його прояви приймають за звичайні отруєння або інші захворювання шлунково-кишкового тракту.

Оскільки панкреатит може мати різні причини і відрізнятися різним ступенем інтоксикації – прояви можуть бути різними. Тому, визначити наявність панкреатиту самостійно неможливо, так як подібні прояви можуть мати безліч інших гастроентерологічних захворювань і не тільки. При появі тривожних симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря і пройти відповідні обстеження.

Можливі ускладнення

Запальний процес за панкреатиту може призводити до формування набряків – гострих перипанкреатичних рідинних скупчень (ГПРС), наповнених запальним ексудатом. Ці утворення формуються після розриву проток підшлункової залози. Такі утворення з часом або піддаються резорбції (розчиняються), або формують кісту чи псевдокісту.

Серед інших можливих ускладнень – перитоніт, механічна жовтяниця, запалення жовчовивідних шляхів, поліорганна недостатність, кісти, асцит, сепсис, гострі ураження нирок. При закупорці панкреатичного протока конкрементом, підшлункова залоза починає перетравлювати сама себе, що викликає сильний біль і важкі ускладнення. Порушення секреції інсуліну за хронічного панкреатиту загрожують розвитком цукрового діабету.

На пізніх стадіях можуть виникати судинні порушення – кровотечі, тромбози, утворення псевдоаневризм внаслідок ерозії або здавлювання судин. Одним з найнебезпечніших ускладнень є гнійний панкреонекроз, який викликає незворотні пошкодження в структурі панкреатичної залози і може привести до смерті.

За відсутності адекватного лікування хронічного панкреатиту, значно збільшується ймовірність розвитку раку підшлункової залози.

Діагностика панкреатиту

Багато захворювань органів черевної порожнини мають схожу симптоматику, тому самостійно діагностувати панкреатит неможливо. Поставити точний діагноз можна тільки на базі результатів ряду обстежень. В першу чергу проводиться аналіз крові і сечі, копрограма, функціональні тести підшлункової залози. Рекомендовано провести УЗД органів черевної порожнини, гастроскопію, опціонально призначається рентгенографія або КТ черевної порожнини, холецистохолангіографія.

Диференційна діагностика

Поширені випадки, коли хронічний панкреатит помилково приймають за гастрит. Хронічний гастрит супроводжується характерним ниючим болем, відчуттям важкості, печією, неприємним присмаком у роті. Щоб точно визначити причину нездужання, лікар може направити на гастроскопію, іноді – із взяттям біопсії.

За виразкової хвороби існує чіткий взаємозв’язок між прийомом їжі і часом виникнення болю. Блювота при виразковій хворобі приносить деяке полегшення, на відміну від панкреатиту.

Як правило, УЗД дозволяє відрізнити зміни запалених тканин підшлункової залози від розладів жовчного міхура зі схожими проявами. Переважно це наявність конкрементів в жовчному міхурі, патології прохідності жовчних шляхів або дисфункція жовчного міхура. Але слід враховувати і можливість одночасного поєднання розладів панкреатичної залози і жовчного міхура.

Хвороби тонкого кишечника, наприклад ентерит, іноді важко відрізнити від хронічного панкреатиту, оскільки вони теж характеризуються хронічною діареєю, виснаженням, гіповітамінозом. Ентерит відрізняється характерною особливістю – болінсністю при пальпації в області пупка.

На початкових етапах, рак підшлункової залози може протікати з симптоматикою, схожою на панкреатит. Якщо існує підозра на онкологію, а УЗД не дало однозначної відповіді в плані диференціації цих захворювань, проводиться лапароскопія з біопсією, щоб точно визначити наявність новоутворень і з’ясувати, чи мають вони злоякісний характер.

Панкреатит

За останнє десятиріччя панкреатит значно помолодшав. Хвороба зустрічається аж в 3 рази частіше у молодих людей та підлітків, ніж раніше. Лікарі б’ють на сполох, адже сучасний стиль життя: постійні стреси, незбалансоване харчування та відсутність культури споживання алкоголю вражають підшлункову залозу. На жаль, панкреатит якісно змінює життя пацієнта, причому в гіршу сторону; саме тому важливо знати, яким чином зберегти здоров’я підшлункової залози в сучасному світі.

Що таке панкреатит

Панкреатит – це запалення тканин підшлункової залози, яке супроводжується порушенням відтоку її секрету. Захворювання розвивається на фоні поганої прохідності вивідних проток при підвищеній активності ферментних систем. Соки, які утворились в підшлунковій залозі, не потрапляють у просвіт дванадцятипалої кишки, а тому перетравлюють власні тканини.

Панкреатит буває гострим та хронічним. Проявляється сильним оперізуючим болем, неприємними відчуттями зліва під ребрами, а також зниженням загального самопочуття.

Хронічний панкреатит

Хронічний панкреатит – це довготривале захворювання, яке має стадію загострення та ремісії. Характеризується утворенням багатьох вогнищ деструкції тканини органу. На фоні хронічного панкреатиту поступово знижується травна функція, розвивається зовнішня та внутрішньосекреторна недостатність.

Зазвичай хворіють люди старше 45 років, хоча в останні кілька років існує тенденція “омолодження” хвороби. Хронічний панкреатит небезпечний своїми ускладненнями. В перші 10 років від ускладнень помирають близько 20% хворих, а протягом 20 років – 50%.

Для хронічного панкреатиту характерні блювота та метеоризм. Позиви блювоти супроводжують фазу загострення, або виникають перед її початком. Блювота не приносить полегшення – це важливий симптом, який відрізняє хронічний панкреатит від інших хвороб.

Метеоризм проявляється неприємною відрижкою з гірким смаком. Відрижка є результатом затрудненного перетравлення їжі, через зниження ферментативної функції підшлункової залози. Загалом пацієнти скаржаться на рідкі випорожнення, втрату апетиту та зниження ваги.

Гострий панкреатит

Гострий панкреатит проявляється сильним оперізуючим болем, який важко коригується знеболювальними препаратами. На жаль, смертність від гострого панкреатиту залишається достатньо високою – 7-15%, не дивлячись на сучасні методи лікування. Залоза немовби перетравлює саму себе: виникає некроз, а згодом приєднується вторинна гнійна інфекція, яка погіршує загальний стан пацієнта і загальний прогноз на одужання.

Згідно статистичних даних, гострий панкреатит зустрічається:

• в 30% у людей із супутньою патологією жовчовивідних проток та жовчокамінною хворобою;
• в 70% в результаті приймання алкоголю;
• 9% у хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини.

Окремо розглядають гострий панкреатит, викликанний отруєннями, травмами, вірусними захворюваннями та ендоскопічними маніпуляціями.

У гострого панкреатиту виділяють дві клінічні фази:

• період токсемії – розвиваються гемодинамічні порушення та “рання” поліорганна недостатність;
• період деструктивних змін – його розділяють на період асептичних деструктивних змін (з 7-10 доби) або гнійних деструктивних ускладнень (2-3 неділя хвороби).

Отже і гострий, і хронічний панкреатит – це серйозні стани, які потребують вчасної діагностики та лікування. Саме тому важливо звернутись за кваліфікованою допомогою при перших симптомах.

Реактивний панкреатит

Реактивний панкреатит – це також запалення тканин підшлункової залози, яке викликається супутніми хворобами або станами. Слово “реактивний” треба розуміти як “відповідь, реакцію” на іншу соматичну хворобу, стрес, несприятливі фактори. Як у випадку з гострим та хронічним панкреатитом, реактивне запалення потребує невідкладного лікування.

Перед тим, як призначити терапію, важливо виявити причину захворювання. Симптоми реактивного процесу розвиваються стрімко, за декілька хвилин. Хворіють частіше діти та підлітки, тому що у дітей шлунково-кишковий тракт ще не повністю сформований. У дорослих реактивний панкреатит виникає рідше, найчастіше при недоотриманні дієти, прийомі великих доз алкоголю.

Симптоми та ознаки

Симптоми панкреатиту можуть різнитися, залежно від стадії процесу та ступеню тяжкості захворювання. Серед них виділяють:

1. Панкреатичну коліку – гострий біль, який триває перші 3 дні, має оперізуючий характер, відчувається у верхніх відділах живота, лопатках, ключицях. Поступово болісні відчуття знижуються.
2. Блювоту – багаторазову, яка не приносить полегшення. Виникає на початку захворювання, разом з коліками, або пізніше.
3. Тахікардію – виникає на фоні загальної інтоксикації організму.
4. Підвищену температуру – з третього дня (або пізніше, інколи раніше). Чим вища температура, тим сильніше уражена підшлункова залоза.
5. Здуття живота – може бути в початковий період, інколи поєднується із запором, метеоризмом. На пізніх стадіях панкреатиту може вказувати на перитоніт.

Отже, при гострому, реактивному або загостренню панкреатиту пацієнт відчуває сильний оперізуючий біль. Його загальний стан погіршується, а температура тіла збільшується, що вказує на прогресування деструкції тканин залози.

Діагностика гострого панкреатиту

Для діагностики панкреатиту лікар:

• проводить огляд пацієнта;
• збирає скарги;
• призначає лабораторні аналізи крові та сечі;
• проводить УЗД підшлункової залози;
• в деяких випадках виконує діагностичну пункцію черевної стінки, лапароскопію, ФГДС.

Інколи лікарі додатково направляють на МРТ чи КТ, а також рентгенографію легень, шлунка. Це необхідно для встановлення діагнозу та призначення адекватного лікування.

Методи лікування панкреатиту

Вибір методу лікування панкреатиту залежить від стадії та тяжкості процесу. При гострому панкреатиті пацієнтів невідкладно госпіталізують до хірургічного або реанімаційного відділення.

Перш за все хворому призначають голодування: не дозволяється вживати будь-яку їжу. Одночасно з цим проводять дезінтоксикацію організму, зменшують спазм гладенької мускулатури, що полегшує стан пацієнта. Додатково призначають антибактеріальну терапію для попередження гнійних процесів, які приєднуються пізніше.

При хронічному панкреатиті в стадії ремісії велика увага приділяється дієті, яка стає стилем життя пацієнта. Медикаментозна терапія в стадію ремісії не призначається. Харчування має бути 5-ти разовим, в один і той же час. В раціоні збільшують кількість білків, при цьому виключається все жирне, смажене, гостре. Не можна вживати газовані напої, алкоголь, каву.

Особливості дієти в ремісії:

1. На сніданок має припадати більша частина вуглеводів: каші, пюре з відвареним м’ясом, тощо.
2. Обід складається з двох страв: нежирного супу та нежирного м’яса/риби. В якості гарніру радять овочі на пару.
3. Вечеря багата кисломолочними продуктами, нежирною білковою їжею.

Під час загострення хвороби пацієнт має дотримуватись голоду, а після зменшення симптомів – легка дієта під наглядом лікаря. Дієта призначається одночасно з медикаментозним лікуванням:

• анальгетиками;
• спазмолітиками;
• глюкокортикостероїдами;
• антибіотиками;
• інфузійною терапією.

При погіршенні загального стану пацієнта госпіталізують.Якщо консервативне лікування не допомагає, лікарі призначають хірургічні методи терапії. В якості основної тактики використовують лапароскопію. Вона дозволяє уникнути лапаротомій, поставити необхідні дренажі тощо.

Серед основних оперативних втручань виділяють:

• постановку дренажу, проведення перитонеального лаважа-діалізу;
• резекцію підшлункової залози;
• операцію Лоусона.

При цьому хірургічні втручання не завжди дозволяють уникнути гнійного запалення.

Які можуть бути ускладнення

Прогноз залежить від стадії панкреатиту, а також його форми. При легкій та набряковій формі панкреатиту консервативна терапія дає гарні результати. При розвитку панкреонекрозу летальність складає 20%, а при приєднанні гнійної інфекції збільшується вдвічі.

Найчастішими ускладненнями панкреатиту є:

• утворення абсцесів, свищів в очеревині;
• пухлини;
• некроз залози;
• сепсис;
• внутрішня кровотеча;
• ниркова недостатність;
• жовчнокам’яна хвороба;
• інтоксикація;
• гіповолемічний шок;
• набряк мозку.

При вчасному лікуванні ускладнення панкреатиту трапляються дуже рідко. Отже, необхідно сумлінно виконувати призначення лікаря та підтримувати дієту.

Профілактика захворювання

Щоб підтримувати власне здоров’я, необхідно:

• вчасно лікувати хвороби ШКТ;
• санувати хронічні вогнища інфекції ротової порожнини та кишківника;
• підтримувати дієту;
• працювати по власному графіку труду/відпочинку, щоб у пацієнта залишався час на приймання їжі в один і той час;
• зменшити кількість стресу у житті;
• спати по 7-8 годин.

Дієта допомагає тримати панкреатит в ремісії, або відтягнути час загострення. Більшість рецидивів стається на фоні неправильного харчування та вживанні заборонених напоїв.

Висновки

Панкреатит – це запалення тканин підшлункової залози, яке розвивається на фоні деструкції тканин залози власним секретом. Панкреатит буває гострим, хронічним, у стадії загострення та реактивним. На жаль, хвороба може призвести до летального випадку, тому важливо підтримувати дієту, вчасно звертатися за допомогою до лікарів. Існує два методи лікування панкреатиту: консервативно та оперативно. Тактику терапії обирають, залежно від форми, ступеню, стадії процесу. Отже, бережіть себе, підтримуйте режим та якість харчування. Будьте здорові!

Панкреатит – чому розвивається, як розпізнати та лікувати

Панкреатит – чому розвивається, як розпізнати та лікувати

Серед хвороб травної системи все частіше трапляється панкреатит. Це запалення тканин підшлункової залози, при якому порушуються її функції. Цей орган виконує важливу роль – виробляє спеціальний сік, що допомагає перетравлювати їжу, а також продукує інсулін, який відповідає за обмінні процеси. Коли підшлункова залоза виходить з ладу, це ставить під загрозу роботу всього організму. Тому панкреатит важливо вчасно виявити та розпочати лікування, щоб уникнути серйозних ускладнень.

Чим небезпечне захворювання?

Далеко не всі пацієнти усвідомлюють, що таке панкреатит. Без правильного лікування ця патологія може призвести до важких наслідків. При тривалому перебігу тканини підшлункової залози починають замінюватися сполучними, може розвинутись їх некроз. Основні ускладнення при панкреатиті:

• жовчнокам’яна хвороба;
• механічна жовтяниця;
• некроз, абсцеси, нориці у тканинах залози;
• ниркова недостатність;
• злоякісні пухлини підшлункової;
• гостра інтоксикація організму;
• внутрішні кровотечі;
• гіповолемічний шок;
• сепсис.

При важких формах захворювання орган може повністю вийти з ладу. Ризик смертності при панкреатиті становить 20%. Звідки береться ця патологія? Давайте розбиратися!

Фактори ризику

Коли в людини розвивається панкреатит, причина найчастіше криється в особливостях харчування та способу життя. Здебільшого на нього хворіють люди, які мають пристрасть до жирної, гострої, смаженої їжі у великих кількостях. Підшлункова залоза не встигає виробити достатньо соку, щоб впоратися з таким навантаженням. Особливо якщо, крім переїдання, людина ще «грішить» рясними алкогольними виливами. Також ризики захворіти підвищені при жовчнокам’яній хворобі, ендокринних патологіях, гельмінтних інвазіях, травмах черевної порожнини.

Класифікація панкреатиту

Хворобу класифікують за етіологією, формою та характером перебігу. Залежно від причини, розрізняють кілька різновидів:

• реактивний панкреатит – виникає як реакція на супутні захворювання чи тяжкі стани (наприклад, при отруєнні, переїданні, зловживанні алкоголем тощо);
• спадковий – передається генетично;
• аутоімунний панкреатит – розвивається при біліарному цирозі, хворобах Шегрена, Крона та інших патологіях імунної системи.

Хвороба може протікати у 2 формах:

1. Гострий панкреатит – агресивний запальний процес із яскравою симптоматикою. Людина при цьому стикається з різкими болями та серйозними розладами травлення. Якщо вчасно не допомогти, є високий ризик смертності.
2. Хронічний панкреатит – відрізняється тривалим перебігом та поступово руйнує структуру тканин підшлункової залози. У ремісії людина може не відчувати симптоматику. Але при переїданні, вживанні алкоголю, стресах та інших несприятливих факторах виникає загострення хронічного панкреатиту. Поступово підшлункова залоза може вийти з ладу.

За характером течії розрізняють:

• калькульозний панкреатит – викликає кальцифікацію тканин залози, в результаті утворюються камені, що забивають її протоки;
• деструктивний панкреатит – тканини органу починають відмирати.

Як розпізнати гостру форму захворювання?

Найбільш характерний симптом панкреатиту при гострому запаленні – це сильний оперізуючий біль у животі. Він може віддавати в лопатку та посилюватись при зміні положення тіла. Іноді біль при панкреатиті віддає в нижню частину тазу, тому людина може помилково подумати, що це апендицит.

Супутні ознаки панкреатиту гострої форми:

• сильна нудота та рясне блювання, яке не дає полегшення;
• підвищена температура – на рівні 37-38 градусів;
• сильна діарея;
• блідість, жовтяниця та синюшність шкіри;
• прискорений серцевий ритм;
• здуття живота;
• слабкість.

Як проявляється хронічна форма?

Коли людина має хронічний панкреатит, симптоми можуть проявлятися час ві часу. Найчастіше це різні розлади травлення: метеоризм, здуття, дискомфорт у животі після їжі, діарея. Кал при цьому стає жирним та смердючим. Пронос при панкреатиті – часте явище, й може наздогнати невдовзі після щільної їжі чи вживання алкоголю. Також людину турбують напади панкреатиту – переймоподібні оперізуючі болі в животі, що віддають у лопатку та плече. Деякі пацієнти приймають їх за спайки кишечника та не надають серйозного значення.

Діагностика панкреатиту

Основний метод, за допомогою якого лікар ставить діагноз – це УЗД черевної порожнини. Сканування дозволяє досліджувати тканини залози, виявити запалення та змінені ділянки. Додатково, пацієнту можуть призначити гастроскопію, рентген, ЕРХПГ, КТ, МРТ.

Крім цього, потрібно здати аналізи при панкреатиті:

• загальні дослідження крові, сечі та калу;
• рівень глюкози у крові;
• коагулограма;
• ІФА;
• біохімія крові.

За результатами дослідження лікар визначає тип і стадію захворювання та підбирає відповідне лікування панкреатиту.

Як лікувати патологію?

Якщо діагностовано панкреатит, лікування залежить від його форми та стадії. При гострому запаленні пацієнта госпіталізують і найчастіше роблять операцію. Це необхідно для того, щоб видалити абсцеси, відмерлі ділянки та інші змінені тканини. Клініка Біляка (Ужгород) оздоблена сучасною технікою, що дозволяє проводити хірургічні втручання при панкреатиті щадними способами – без розрізів. Доступ до ураженої підшлункової залози отримують через невеликі проколи в животі. Надалі пацієнту прописують курс терапії відновлення функцій органу.

При хронічній формі хвороби необхідно приймати спеціальні ферменти та інші препарати, що підтримують роботу органу. Однак у жодному разі не варто самостійно призначати собі таблетки від панкреатиту – це має робити лише лікар.

Чи можна вилікувати цю патологію?

Якщо тканини підшлункової залози зазнали змін, обернути цей процес неможливо. Але можна зупинити прогрес хвороби та намагатися уникати її рецидиву. Для цього потрібно регулярно перевірятися у лікаря та дотримуватися правильного харчування. Тобто, якщо в людини виявлено хронічний панкреатит, дієти доведеться дотримуватись завжди.

Як організувати харчування при панкреатиті

У лікуванні цієї хвороби дуже важливо дотримуватись здорового раціону – без цього вийти в ремісію неможливо. У перші дні пацієнту показано голодування при панкреатиті. Потім дозволяється їсти невеликими порціями, які поступово збільшуються.

• жирні види м’яса та риби;
• смажені та гострі страви;
• копченості;
• солодку випічку;
• фастфуд;
• бобові;
• капусту;
• соуси на кшталт майонезу та кетчупу;
• прянощі;
• чай та каву;
• газовані напої;
• алкоголь.

Що можна їсти при панкреатиті:

• нежирне м’ясо та рибу;
• кисломолочні продукти;
• галетне печиво;
• овочеві супи;
• каші;
• свіжі овочі, ягоди, фрукти;
• несолодкі компоти та киселі.

Як уникнути захворювання?

Профілактика панкреатиту включає збалансоване харчування, здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок. Також корисно буде контролювати вагу та рівень цукру в крові, регулярно перевірятись у лікаря.