§ 11. Фінікія. Фінікійська колонізація. Карфаген

Давнє Східне Середземномор’я займало територію між середньою та нижньою течіями Євфрату й Середземним морем південніше від Малої Азії й північніше від Єгипту. Кордони нинішніх східно-середземноморських держав не збігаються з кордонами цього регіону тих часів. Фінікія — це територія сучасного Лівану. Вона була приморською країною, яку відмежовував зі сходу невисокий гірський хребет Ліван. Його схили в бік моря вкривала вічнозелена рослинність. Фінікійці обжили їх майже до самих вершин. Вологі морські вітри приносили сюди стільки опадів, що в іригації не було потреби. Берегова лінія Фінікії рясніла зручними для мореплавства бухтами і природними гаванями. Основним сировинним багатством країни були славнозвісні кедрові ліси, які давали високоякісний будівельний матеріал, смолу, дерев’яний клей, ароматичні олії.

Визначте, які переваги мала Фінікія у природних умовах порівняно з Давнім Єгиптом і Дворіччям. Розгляньте малюнок 25 і визначте, для чого фінікійці використовували кораблі.

Розквіт давньої східно-середземноморської цивілізації припав на І тис. до н. е. Зміни зумовила сприятлива міжнародна обстановка: Єгипет занепав, а войовнича Ассирія ще не встановила там свого володарювання.

Фінікійці віддавали перевагу посередницькій торгівлі, відтак побудували наймогутніший на ті часи торгово-військовий флот. За його допомогою вони взяли під контроль усю середземноморську торгівлю. Фінікійські мореплавці не гребували й піратством, не зупинялися навіть перед викраденням людей, яких продавали у рабство. Про фінікійських людоловів ходила недобра слава, що засвідчують рядки «Одіссеї» Гомера:

Вмілий в обманах з’явився до мене якийсь фінікієць,

Хитрий шахрай, що біди не одній вже накоїв людині.

Словом облесним умовив мене він поїхати разом

До Фінікії, де в нього й будинки були, і маєтки.

В Лівію взяв мене він з кораблем мореплавним, облудно

Радячи з ним і мені свій вантаж переправити разом,

Сам же за ціну велику продати мене намірявся.

Які причини спонукали фінікійців займатися работоргівлею?

Філістимляни, давні євреї й арамеї потіснили фінікійців на їхній території, що призвело до стрімкого зростання кількості її населення. Ускладнення демографічної ситуації, а також прагнення місцевого купецтва закріпитися на основних шляхах морської торгівлі спричинили інтенсивну фінікійську колонізацію.

Колонізація (як освоєння) — заселення та господарське освоєння вільних земель у межах власної держави або ж на неосвоєних територіях інших держав з дозволу їх влади.

Засновані фінікійцями колонії та факторії нерідко ставали містами. Їх еліту утворювали, звісно, фінікійці, а робочою силою було місцеве населення. Окремі колонії, такі як Карфаген (або Картаген), своєю чергою, мали власні колонії.

Найдавніші фінікійські колонії виникли у XII ст. до н. е. на Кіпрі та в Північній Африці. У X ст. до н. е. фінікійці колонізували території до Піренейського півострова, пізніше — до Англії та західно-африканського узбережжя. Припинили фінікійську колонізацію в середині II ст. до н. е. римляни, знищивши її ініціатора — Карфагенську державу.

Фінікійці експортували переважно пурпурну фарбу, яку виготовляли багатьох відтінків — від яскраво-червоного до темно-фіолетового. Нею майстри фарбували текстиль, тонкі єгипетські полотна, а пізніше — китайський шовк. Тканина, пофарбована фінікійським пурпуром, довго не линяла й не вигорала на сонці, тому й коштувала надзвичайно дорого і йшла практично тільки на пошиття царського вбрання та храмових завіс. Пурпур виготовляли з молюсків, колонії яких були поблизу узбережжя Фінікії.

Чималий зиск приносила торгівля склом, виробництво якого налагодили в VII ст. до н. е. жителі міста Сидон. Надзвичайного розквіту воно сягло в римську добу, коли фінікійські майстри навчилися видувати скло.

Леся Українка цікавилася історією Стародавнього Сходу, вивчала її і писала про Фінікію так:

«Фінікійці проводили торг і на морі, і на суходолі. Таким способом фінікійці передавали європейським народам здобутки давніх східних цивілізацій. Самі вони власного свого нічого не мали, що могло б принадити чужих народів, бо не мали ні власного хисту, ні літератури, але зате вони широко розносили культуру різних країн».

Фінікійські купці

Підтвердьте або спростуйте висновок Лесі Українки.

Про суспільні відносини у Фінікії в історичних джерелах інформації обмаль. Важку фізичну роботу, напевно, виконували раби-іноземці, оскільки записів про боргове рабство вчені не виявили. Але постає питання: звідки бралися раби, якщо фінікійці ні з ким не воювали? Найімовірніше, їх купували або викрадали іноземців.

Політичний устрій фінікійських міст-держав був монархічним. Царі мали величезну владу, проте не безмежну. Міські общини змушували царів зважати на їхню думку під час вирішення внутрішньополітичних питань.

Чому ж фінікійці ні з ким не воювали? Очевидно, вони вважали, що оволодіння чужим майном шляхом торгового обману надійніше й безпечніше.

Назвіть три характеристики Фінікії як держави, що відрізняли її від Давнього Єгипту та Вавилонії.

Народи Східного Середземномор’я, зокрема й фінікійці, жили під постійним тиском сильніших сусідів. Періодично їм вдавалося скинути із себе іноземне ярмо, але лише на короткий час. Протягом ІІІ-ІІ тис. до н. е. Фінікія залежала від Єгипту, згодом потрапила під владу Ассирії. Утім ассирійці не гнобили фінікійські міста-держави, оскільки ті були вигідними торговими партнерами і мали розвинений флот. Після падіння Ассирії Фінікія потрапила під жорсткий контроль Халдейського царства, а в середині І тис. до н. е. — Перської імперії.

В елліністичну добу Фінікія увійшла до складу сирійської Держави Селевкідів, а в 63 р. до н. е. стала римською провінцією. Фінікійці зрештою розчинилися серед сирійської людності.

Карфаген — основна фінікійська колонія, яка змогла стати однією з наймогутніших держав Середземномор’я.

Карфаген (з фінікій. — нове місто) заснували наприкінці IX ст. до н. е. аристократи — противники тирського царя. Їх очолювала сестра цього ж царя Елісса, яка згодом стала царицею держави Карфаген. Населення міста займалося переважно посередницькою торгівлею, ремесла і землеробство тут були не дуже розвинені. Відтак Карфаген став одним із провідних середземноморських торговельних центрів. У середині VII ст. до н. е. він уже був настільки могутнім, що підкорив північно-африканські колонії Фінікії. Його імперським посяганням рішуче противилися лише греки. У результаті в середині V ст. до н. е. постала Карфагенська держава — велика і чи не наймогутніша в Західному Середземномор’ї — зі столицею Карфаген, у якій мешкало близько 200 тисяч містян. Карфагенська держава підкорила території сучасного Тунісу та Алжиру, південно-західних областей Іспанії, фінікійські міста на заході Сицилії, острови між Сицилією та Африкою, частину Болгарських островів і Сардинії.

Незважаючи на те, що Карфаген був республікою, періодично в ньому на недовгий час встановлювалася монархія. Влада в державі належала народним зборам лише формально, насправді нею керували найбагатші містяни.

Розгляньте малюнок — реконструкцію Карфагена. Які деталі вказують на його могутність?

На останньому етапі свого історичного розвитку (середина V ст. до н. е. — середина II ст. до н. е.) Карфаген намагався відвоювати у греків Сицилію, а в 60-ті роки III ст. до н. е. вступив у смертельний двобій із Римом.

Фінікійці першими обігнули Африку зі сходу на захід.

Вони сприяли освоєнню берегів Середземного моря і використання їх для міжнародної торгівлі.

Удосконалили технологію виробництва скла.

Фінікійці першими навчилися видобувати з мушель молюсків пурпур.

Домашнє завдання

• 1. Одним із найзначніших внесків фінікійців у розвиток світової цивілізації, на думку дослідників, є винайдення алфавітного письма, що стало основою грецького алфавіту й латиниці. Підготуйте повідомлення про фінікійське письмо та знайдіть його зразок.
• 2. Визначте, які особливості розвитку сприяли поширенню впливу Фінікії на середземноморську торгівлю.
• 3. Поміркуйте, про які події йдеться в описі давньогрецького історика Діодора Сицилійського: «. далеко в стороні від Лівії лежить острів значних розмірів, квітучий, з безліччю гір, між яких течуть широкі судноплавні річки. Фінікійці відкрили цей острів випадково, після того як заснували колонію по всьому узбережжю Лівії і вирішили плисти за Гераклові стовпи на захід, у море, яке люди називають Океаном». Знайдіть додаткову інформацію про подорожі фінікійців.

50 цікавих фактів про Лівію

1. Лівія – четверта за площею країна Африки і 16 – я в світі. 90% її великій території займає пустеля.

2. На заході вона межує з Алжиром, на північному-заході з Тунісом, на півдні з Чадом і Нігером, на південному сході із Суданом, на сході з Єгиптом. На півночі омивається Середземним морем.

3. Узбережжя Лівії – саме протяжне серед африканських держав, що виходять до Середземного моря. Довжина берегової лінії складає 1770 кілометрів.

4. Лівія — посушлива африканська країна, не дуже густонаселена і небагата, так як важко підтримувати життя в таких суворих умовах. Безкрайня пустеля, розпечене повітря, вічні проблеми з водою, якій постійно не вистачає, піщані бурі — все це Лівія. Але також це край гордих кочівників, стародавніх реліквій і дивовижних краєвидів суворої пустелі.

5. Сучасна лівійська територія була вперше заселена берберськими племенами приблизно за 2 тисячі років до н. е. а культури неоліту і зовсім існували тут за 8 тисяч років до нашої ер

6. Назва лівійської столиці Тріполі в буквальному перекладі з грецького означає «Троеградие», так як її заснували на місці трьох більш дрібних поселень.

7. Столиця країни Тріполі була заснована фінікійцями під ім’ям Oea у VII ст. до н. е. В наші дні це дивно красиве місто часто навіть називають його подібним ім’ям — Аруса аль-аль Бахар-Мутавассат («Наречена Середземномор’я»), хоча араби називали його Тарабулус-ель-Гарб.

8. Стара частина міста досі зберігає вигляд, властивий багатьом містам арабського Сходу: низькі (в один-два поверхи) будинки з пласкими дахами, спрямовані в небо мінарети мечетей, барвисті і галасливі східні базари. У самому Тріполі і інших місцях збереглися стародавні споруди, зведені ще фінікійцями, карфагенянами і римлянами.

9. У Лівії знаходиться древнє місто – Сабрат. У ньому збереглися римський театр, християнська базиліка часів імператора Юстиніана, храми Сераписа і Ісіди.

10. Мечеть Аль-Джамі, побудована оттоманським правителем країни в 1640 році, це один з визнаних шедеврів східної архітектури, її стіни зберігають безліч цікавих написів. Її також називають «Великою мечеттю Тріполі».

Мечеть Ахмед-паші Караманли

11. Мечеть Ахмед-паші Караманли — одна з найпривабливіших в столиці. Розташована біля входу на центральний ринок, на невеликій відстані від палацу, вона була споруджена в 1711 році засновником Караманлійськї династії і губернатором Тріполі Ахмад-пашою. В центрі її дах над прикрашеним чудовою ліпниною святилищем вінчають 25 куполів. Окреме приміщення призначене для гробниць самого Ахмад-паші і членів його сім’ї, а над ним височіє восьмикутний мінарет в типово турецькому стилі.

12. Лептіс-Магна — це чудово збережене місто римського періоду, розташоване на схід від міста Аль-Хум (Хомс) біля гирла Ваді-Лебда. Можливо, що в давні часи воно був проміжним портом на торговому шляху фінікійців в цій частині континенту, а до VI ст. до н. е. вже управлявся Карфагеном.

13. Серед пам’яток цього міста можна назвати Тріумфальну арку Септіма Севра, форум, базиліку з її оригінальним силуетом і численними скульптурами, напівкруглий Німфеум і терми Адріана. Витончена вулиця з колонами з’єднує терми з бухтою.

14. У 2006 році Лівія розірвала дипломатичні відносини з Данією через публікації в місцевій газеті карикатур на пророка Мухаммеда.

15. Лівія — колись вельми успішна країна, особливо за мірками Африки. Але революція 2011 року поклала кінець лівійському благополуччю, і, незважаючи на те, що відтоді вже минуло чимало років, держава, відкинута у своєму розвитку на півстоліття тому, до цих пір не може оговтатися від перенесених потрясінь.

16. Муаммар Каддафі, який організував військовий переворот і скинув місцевого монарха, правив країною 42 роки.

17. Каддафі реалізував в Лівії особливу політичну систему, що одержала назву Джамахірія. Основні постулати цього державного ладу лідер країни виклав у розлогій теорії, що отримала назву «всесвітній».

18. Джамахірія — це лад, за якого в управлінні бере участь все доросле населення країни. Все населення об’єднано в народні конгреси, які обирають виконавчі органи. Члени виконавчих органів стають делегатами конгресів провінцій. Вищий законодавчий орган — Загальний народний конгрес.

19. До повалення Каддафі Лівія мала найвищий індекс розвитку потенціалу місцевого населення серед всіх держав Африки.

20. Після вбивства повстанцями Каддафі, які отримали підтримку західних країн у Лівії почалася багаторічна громадянська війна.

21. В пісках Сахари на території Лівії є гора, яку аборигени називають «Божевільною». Здалеку вона дуже схожа на місто з палацами, мечетями й колонадою, а поблизу виявляється самою звичайною річчю.

22. У Лівії часто дмуть сильні вітри, які місцеве населення називає «гинули» — вони приносять до узбережжя повітря з пустель, розпечений до +50 градусів.

23. У 1920-х роках тут була зафіксована найвища температура на земній кулі – 57,8 градусів за Цельсієм.

24. У деяких частинах Лівії опади випадають раз на 10 років.

25. Через спекотного і посушливого клімату в Лівії вкрай мало тварин і рослин.

26. Пустелі майже позбавлені рослинного покриву. У нечисленних оазисах ростуть фінікові пальми, апельсинові і оливкові дерева. У гірських районах зустрічаються ялівець і фісташкове дерево.

27. Тваринний світ Лівії представлений гієною, газеллю, диким котом, антилопою. З птахів мешкають орел, яструб, стерв’ятник.

28. У Лівії загальна протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям – понад 28 тисяч кілометрів.

29. Головна автомагістраль країни проходить уздовж середземноморського узбережжя від Тунісу до Єгипту. Важливу роль відіграє також шосе, що зв’язує узбережжі з Феццаном.

30. Внутрішні транспортні зв’язки обмежуються дорогами, які не мають твердого покриття, і авіасполученням.

Наскельні малюнки в лівійських горах Тадрарт-Акакус

31. У лівійських горах Тадрарт-Акакус є унікальні наскальні малюнки, найдавніші з яких датуються 12-м тисячоліттям до нашої ери.

32. Коли в середині 16 століття Лівію захопили турки-османи, вони перетворили лівійське узбережжя в базу для піратства на Середземному морі. Тільки два століття потому лівійський паша був змушений письмово гарантувати відмову від піратських набігів під загрозою французького вторгнення.

33. Рабство та торгівля людьми були офіційно заборонені в цій країні у середині 19 століття. Тоді ж у країні відкрили перший навчальний заклад, не пов’язане з релігією, і почали випускати газету.

34. У стародавньому місті Сирена цікавий храм Аполлона — одне з найстаріших будівель міста, споруджена аж у VII столітті до н. е. з більш пізніми прибудовами, які проводилися протягом наступних 300 років. Написи з іменами римських настоятелів цього храму досі легко читаються по обох сторонах входу. У головного вівтаря при вході навіть збереглося дренажний пристрій, з якого стікала кров жертовних тварин.

35. Улюблений вид спорту лівійців – футбол.

Руїни античного міста Кірени

36. На території Лівії знаходяться руїни Кірена, одного з найбільших античних міст. Місто, присвячений Аполлону, був заснований в 630 році до нашої ери і остаточно покинутий жителями в 643 році нашої ери. До нашого часу збереглася значна частина будівель та некрополь, розкопки якого тривають досі.

37. Лівія має в своєму розпорядженні власний вантажний морський флот (26 судів, у тому числі 12 танкерів) загальним тоннажем понад 70 тисяч тонн.

38. Головний морський порт країни – Тріполі. За ним слідують Бенгазі, Дерну і Тобрук, модернізовані і розширені в 1960-ті роки. Тоді ж на середземноморському узбережжі були споруджені нафтові термінали для завантаження нафтоналивних танкерів.

39. В кінці 1970-х років були значно розширені порти Тріполі і Бенгазі. Після проведеної в середині 1990-х років модернізації значно розширилися можливості портів Місурата, Рас-ель-Ануф, Ес-Сідер і Ез-Зувайтіна.

40. Якщо в іноземному паспорті є віза Ізраїлю, ця людина не зможе відвідати мусульманські країни: Іран, Кувейт, Ліван, Лівію, Пакистану, Саудівської Аравії, Йємена, Сирії, Судану. Причому навіть у тому випадку, якщо в паспорті стоїть дійсна віза даної держави.

Оазису Убарі — озеро Габраун

41. У районі оазису Убарі є незвичайне озеро Габраун, холодна на поверхні і гаряче в глибині.

42. В 1965 в Лівії була створена власна державна авіакомпанія, яка виконує всі внутрішні і частково міжнародні авіаперевезення.

43. Кілька міжнародних авіаліній забезпечують повідомлення Тріполі і Бенгазі з країнами Європи та США.

44. У Лівії прийнято харчуватися два рази в день – щільно снідати і не менш рясно обідати, але при цьому обходитися без вечері. Багато лівійські ресторани не працюють вечорами, так як в них просто ніхто не ходить.

45. У Лівії поширений незвичайний спосіб приготування кави – обсмажені кавові зерна ритмічно товчуть у ступці, причому ритм має велике значення. Готову каву п’ють без цукру, зате зі спеціями: в напій прийнято додавати шафран, гвоздику, кардамон і мускатний горіх.

Руїни стародавнього фінікійського міста Лептіс-Магна

46. У Лівії на узбережжі Середземного моря знаходяться руїни стародавнього фінікійського міста Лептіс-Магна, яке називали «Римом в Африці» завдяки його чудовому плануванню. Місто чудово збереглося, він залучав безліч туристів і археологів з усього світу, однак його не рекомендується відвідувати з-за складної обстановки в державі.

47. Одного разу Лівія воювала з Республікою Чад, найбіднішою країною світу, але перемогу здобути не змогла — конфлікт закінчився «внічию».

48. Берегова лінія Лівії в центральній частині узбережжя глибоко вдається в суходіл, утворюючи затоку Сидру (Великий Сирт), де безплідна пустеля підходить до Середземного моря.

49. На північному сході країни знаходиться більш високе і більш населене плато Барка-ель-Байда, що становить ядро Кіренаїки.

50. На північному заході розташована Тріполітанія, а на півдні – западина Феццан, віддалена на сотні кілометрів від узбережжя.

Лівія — цікаві факти

Лівія – шістнадцята в списку найбільших країн світу і четверта в Африці. Правда, більшу частину цієї країни займають пустелі. Представляємо цікаві факти про Лівію.

1. Лівія межує з п’ятьма різними країнами: Нігером, Чадом, Тунісом, Суданом і Єгиптом. Також на північній частині країна має вихід в Середземне море. У Лівії найдовше узбережжя в Африці. Довжина берега становить 1770 кілометрів.
2. У Лівії ведеться досить важке життя. Там мало рослинності, величезні пустелі, гаряче повітря і дуже багато проблем з водою, якої там зовсім небагато. Але у Лівії дуже багата історія, в цій країні проживали і проживають кочівники, що пересуваються по суворих, але красивих пустелях караванами верблюдів.
3. У XX столітті в країні була встановлена рекордно висока температура в 57 градусів за Цельсієм. Виходить, Лівія – країна-рекордсмен.
4. У Лівії знаходиться старовинне місто Сабрат. У ньому зберігся Римський театр, стоїть християнська базиліка, побудована ще при імператорі Юстиніані, а також в місті залишилися храми Серапіса і Ісіди.
5. Мечеть Аль-Джамі була побудована оттоманським правителем ще в 1640 році. На її стінах збереглися унікальні стародавні написи. Не дарма її називають великою мечеттю Тріполі.
6. Територія сучасної Лівії була заселена ще за кілька тисяч років до нашої ери. А серцем країни вважається місто Тріполі. Ця назва в перекладі з грецької означає «Троєградіє». А називається місто так, тому, що він був заснований шляхом об’єднання трьох невеликих сіл. Заснували його фінікійці, і спочатку він називався Оеа.
7. У країні є прекрасне місто, що збереглося ще з часів римського періоду. Він розташовується біля гирла річки Ваді-Лебда. Напевно, це місто був портом для приїжджих по торговому шляху фінікійців, а вже потім почав управлятися Карфагеном.
8. Пам’ятки: музей в Червоному замку, гора Йебель Ахдар, гори Нафуса, озеро Габерун, терми Адріана.
9. Раніше Лівія вважалася досить розвиненою країною. Але зараз держава має значні економічні проблеми, в країні йде громадянська війна.
10. Колишній прем’єр-міністр Лівії Муаммар Каддафі повалив правив раніше монарха, і сам став керувати державою. Його правління тривало 42 роки. За цей час він встановив в Лівії нову форму правління, намагався з’єднати Лівію з іншими країнами, проте безуспішно. Ще при його правлінні студентам дозволялося вчитися в інших країнах, їм навіть виплачували стипендію у дві тисячі доларів, щоб вони могли з легкістю вчитися в іншій країні. Каддафі зробив Лівію найбільш швидкозростаючою країною в Африці. Помер Муаммар відносно недавно – 20 жовтня 2011 року. Після його смерті в країні почалася тривала громадянська війна.
11. Більшість жителів Лівії люблять грати у футбол.
12. У Лівії є міста, звана місцевими «Божевільна». Це все через те, що якщо дивитися на неї здалеку, може здатися місто з великим палацом, проте це всього лише височина з химерною зовнішністю.
13. Лівія-країна, що відрізняється тривалою спекою. В деяких місцях опади випадають всього один раз в десять років. Через це в Лівії майже немає рослинності і мало тварин. Однак існують невеликі оазиси, в яких проростають фінікові пальми, апельсинові дерева, ялівець і навіть фісташкові дерева.
14. У Лівії є руїни старовинного міста Кірена, це місто було засноване в 630 році до нашої ери, і через кілька століть був покинутий.
15. У держави є свій морський вантажний флот (26 кораблів, в їх числі 12 танкерів), загальним тоннажем понад сімдесят тисяч тонн.
16. У місці, де розташовується Оазис Убарі, є красиве озеро Габраун. Воно дуже холодне на поверхні, зате тепле на глибині.
17. У 1965 році в Лівії була заснована власна авіакомпанія. Вона добре справляється зі своїми завданнями, і по сей день перевозить жителів і туристів.
18. Деякі популярні авіалінії забезпечують зв’язок між містами Тріполі, Бенгазі, з державами Європи і США.
19. Раніше Лівія воювала з найбіднішою країною в світі-Чадом. У Це важко повірити, але перемогу вона здобути так і не змогла, країни підписали мирний договір.
20. Стародавнє місто Лептіс-Магна називали «Римом в Африці» через те, що це місто було прекрасно сплановане фінікійцями, які і заснували його. Не дивлячись на те, що він непогано зберігся, туристам не рекомендується відвідувати його через громадянську війну, яка ведеться в державі.