Туск: якщо Україна та Польща посваряться, це стане “найбільшим ідіотизмом в історії”

Сварка між Україною та Польщею через “зернове питання” стала б найбільшим ідіотизмом в історії взаємин двох країн. Необхідно знайти вирішення проблеми.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

За словами Туска, зараз немає дефіциту польсько-українських відносин, але є “критичний момент”, який стосується експорту української агропродукції до Польщі та інших країн Євросоюзу без мита.

Польський прем’єр розповів, що збереження чинних правил українського експорту є неприйнятним для сотень тисяч фермерів.

Він зазначив, що дві країни мають знайти таке рішення, яке влаштує Україну, але водночас не зашкодить польським фермерам.

“Я дуже сподіваюся на розуміння. Сподіваюся, що українські політики відмовляться від часом непотрібних емоційних коментарів. Зрозуміло, що це складний момент, ми маємо знайти рішення, але не таке, що могло б нас роз’єднати. Якби ми зараз посварилися і не знайшли рішення у цій справі, це був би найбільший ідіотизм в історії наших народів”, – додав прем’єр.

Блокада кордону з Україною

Нагадаємо, що польські фермери вже кілька тижнів продовжують протести на кордоні з Україною. Вони блокують пункти пропуску для вантажівок, які експортують українську агропродукцію і не лише.

Така ситуація сильно впливає на український експорт, який іде транзитом через Польщу.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

§ 14. Історичні факти, події, явища та процеси. Історичний образ

У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» часто виступають синонімами. Проте в історичній науці вони розмежовуються.

Із точки зору історичної науки факт — це дійсна, невигадана подія; те, що сталося, відбулося насправді, об’єктивно існує. Це встановлене знання, що є матеріалом для певних висновків, доказів. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити.

Узагальнення й систематизація фактів — це шлях до пізнання історії.

Ухвалення Верховною Радою УРСР Закону «Про мову». 1989 р.

2. Події, явища та процеси.

• Чим різняться між собою події, явища, процеси?

Історична наука виявила багато фактів, визначила час і місце їх здійснення, передумови, причини, наслідки та результати. Конкретні дрібні факти минулого систематизовано, згруповано в значні історичні події, явища й цілісні історичні процеси.

Історичний факт (слово «факт» походить від латинського «зроблене»; «те, що відбулося») — реальна, невигадана історична подія, що відбулася в певний час і в певному місці.

Історична подія — одинична, неповторна сукупність пов’язаних між собою дрібних фактів. Історичною подією може бути певна битва, укладення угоди, утворення організації, партії тощо.

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду та має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо.

Історичний процес — послідовна тривала зміна явищ, що має закономірний характер. Наприклад: розселення людей територією України, формування української нації, національно-визвольна боротьба українців за незалежність держави тощо.

Тобто розрізняють елементарні, прості й складні факти. У цьому випадку процеси або явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов’язаних подій, кожну з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні й самостійні складові. Наприклад, таке складне явище, як Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, є сукупністю подій, серед яких були битви, переговори, угоди тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших.

Складні факти мають певну структуру і, як правило, будуються з типових, стійко повторюваних деталей, елементів:

• місця дії і навколишньої природи;
• матеріальних предметів (від звичайного ґудзика до складних технічних пристроїв, створених і використовуваних людьми у своїй діяльності);
• учасників досліджуваних подій і явищ: як відомих діячів, так і пересічних представників соціальних груп.

Таким чином, події, явища, процеси відрізняються між собою за тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. Їх можна проаналізувати за схемою.

Співвідношення між подіями, явищем та процесом

3. Головні та неголовні факти.

• Навіщо історик виділяє головні факти?

Завдяки науковій праці нам відомо багато історичних фактів. Однак як зрозуміти, які із цих фактів мають важливе значення (головні), а які є несуттєвими (неголовними)?

Головними вважаються факти, які: 1) впливають на розвиток суспільства, залишають слід в історичному розвитку; 2) передають основний зміст історичної епохи, періоду; 3) містять важливі теоретичні відомості для формування історичних понять, світоглядних ідей, власної думки про минуле; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю й здатні викликати особисте співпереживання, міцно закріплюються в пам’яті.

Коронація Данила Романовича — короля Королівства Руського (Галицько-Волинської держави). 1253 р. Художник М. Горелік

Неголовні історичні факти не вирізняються ні оригінальністю, ні яскравістю, не надають важливої інформації. Проте вони необхідні для визначення місця головних фактів у просторі й часі, встановлення хронологічних зв’язків між основними подіями та їхнього тлумачення.

У той самий час слід пам’ятати, що поділ на головні й неголовні факти є умовним. За певних обставин неголовні факти можуть виявитися суттєвими.

Таким чином, історичні факти — це цеглинки, із яких вибудовується історія. Вони є матеріалом, який дає змогу історикам робити висновки, що те, що вони досліджують, є реальною дійсністю. Завдяки впорядкуванню фактів між ними можна встановити взаємозв’язки. Це дає змогу відповісти на головне питання історії: «Чому все так сталося?».

Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. Художник М. Самокиш. Митець глибоко розкрив запеклу боротьбу українського народу під час Національно-визвольної війни середини XVII ст.

4. Історичний образ.

• Чим історичний образ відрізняється від літературного або художнього?

Підсумком роботи істориків є історичне дослідження. Описуючи на основі історичних джерел історичні факти, вони створюють історичні образи. Вчені визначають історичні явища та будують історичний процес. Виникає ланцюжок історичних образів, що дає розуміння історії на емоційному рівні.

Історичний образ — результат історичного опису якоїсь події, що мала вплив на суспільний розвиток. Історичним образом може бути довільний переказ певної події, художній твір на основі вивчення історичного джерела про цю подію.

Образність є невід’ємною ознакою історичного пізнання, яка іноді силою художнього зображення компенсує недостатність інформації. Історичний образ допомагають створити твори мистецтва, історичні реконструкції, історичні пам’ятки, кіно-, фото- та аудіодокументи.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що.

• Факти історії є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для пізнання історії.

• Історичні факти поділяють на події, явища, процеси. Вони відрізняються між собою обсягами впливу на подальший розвиток суспільства.

• У дослідженні завжди виділяють головні та неголовні факти.

• Історичні дослідження дають змогу створити історичні образи.

Джерела повідомляють

Із виступу американського історика та публіциста, професора Єльського університету Тімоті Снайдера

Історик — це шукач істини. Він не володіє істиною, він навіть не обов’язково її знайде, але він — шукач істини. Шукаючи істину, історик водночас створює зв’язки. Істина ніколи не існує сама по собі. Вона справжня тільки в поєднанні з іншими істинами.

Дрібні факти, скромні знання, які ми отримуємо, можуть перерости в досить вірогідні загальні твердження. Хоча частіше вони оформлюються в розповіді. Оскільки історик розуміє процеси, він володіє не лише фактами. Він бачить, як факти з плином часу починають взаємодіяти. Коли історик пише книжку, то не лише описує факти. Добра книжка з історії. відтворює і дає ймовірне пояснення, як люди і події взаємодіють між собою з плином часу.

Жодна історія не може забезпечити повного пояснення минулого. Однак історія, якщо вона добра, дає відчуття повноти та цілісності події, надає можливість побачити розвиток подій із різних боків. Саме ця повнота, таке поєднання фактів і є людською цілістю. Це не лише питання нагромадження знань, це питання накопичення досвіду та інформації про те, як люди минулого здобували знання. Історія. має бачити людей в усьому різноманітті їхньої індивідуальності, дивитися на світ їхніми очима.

• 1) Про що розповідає Т. Снайдер?
• 2) Хто такий історик, на думку автора?
• 3) Чого має прагнути досягти історик, здійснюючи дослідження?

Цікаво знати

Про вибори отамана на Січі

Із 31 грудня на 1 січня запорожці готувалися до виборів кошового отамана. Вибори були беззаперечно прозорими й чесними. Біля церкви робили коло з майданом, на який ставили кандидата. І коли, наприклад, лунало: «Хто за Петра?», то всі, хто підтримував цю кандидатуру, ставали по праву руку від свого ставленика, а ті, хто проти, розташовувалися ліворуч. Цікаво, що тих, хто утримувався, не було й бути не могло. Вважалося, що якщо ти не визначився, то тобі на Січі робити нічого.

Щоправда, траплялися випадки, коли голосів було порівну. Тоді обидві групи прихильників кандидатів вирішували питання голосом — хто кого перекричить. Так, поняття «віддати голос», «голосувати» походить із тих часів. Після того як кошового отамана було обрано, козаки діставали рушниці, пістолі, гармати й салютували. На другий-третій день обирали іншу козацьку старшину, насамперед суддю, писаря, кошового кухаря, а потім — курінних отаманів.

Вибори отамана на Січі. Гравюра XVIII ст.

• 1) Що зображено на малюнку?
• 2) Чи так ви уявляли цю подію, як зобразив її художник?
• 3) Чи допомагає малюнок XVIII ст. створити образ події, описаної в тексті?

Запитання і завдання

1. Що таке історичний факт? Якими є його основні ознаки?

2. За допомогою додаткових джерел наведіть декілька прикладів історичних складних, простих і дрібніших фактів.

3. Робота в парах. Обговоріть і визначте, на які запитання потрібно відповісти історику, щоб дослідити: 1) історичну подію; 2) явище; 3) процес.

4. Колективне обговорення. Яким є головний здобуток праці істориків? Поясніть свою відповідь.

5. Що таке історичний образ? За допомогою чого створюють історичні образи?

6. Робота в малих групах. Обговоріть і проаналізуйте зміст історичного тексту (на вибір). Виділіть у тексті головні й неголовні факти. Сформулюйте, які цілі ставив автор, пропонуючи для вивчення саме цей факт як головний. Аргументуйте свої думки і представте їх класу.

7. Робота в парах. Розподіліть ролі та відтворіть уявні діалоги про з’ясування справжнього ходу якоїсь події.

Туск про Україну: Якби ми зараз посварилися, це був би найбільший ідіотизм в історії

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що в ситуації з блокуванням польсько-українського кордону сторони повинні знайти рішення з врахуванням інтересів усіх сторін, адже сварка між державами не піде на користь жодній із них. З такою заявою політик виступив на спільній пресконференції зі своїм канадським колегою Джастіном Трюдо у Варшаві 26 лютого.

Туск сказав, що у польсько-українських відносинах є один критичний момент, який стосується експорту сільськогосподарської продукції до країн ЄС без мита і європейських стандартів. За його словами, сторони повинні знайти такі рішення, які б були прийнятними як для України, так і для польських фермерів, які блокують пункти пропуску на кордоні.

“Зрозуміло, що це складний момент. Маємо знайти рішення, але не таке, що могло б нас роз’єднати. Якби ми зараз посварилися, то це був би найбільший ідіотизм в історії наших народів”, – резюмував Туск.

• На початку лютого польські фермери заблокували дороги у майже 300 населених пунктах країни. Також вони почали перешкоджати руху транспорту на пунктах пропуску польсько-українського кордону.
• 21 лютого Зеленський доручив уряду України до 24 лютого перебувати на кордоні з Польщею. Український лідер звернувся до польського президента і прем’єра та попросив, щоб ті теж взяли участь у діалозі.
• Зустріч українських і польських урядовців на кордоні не відбулася. Делегація Польщі на переговори не приїхала.