Пухироплідник: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 20 жовтня 2015 🕒 10 хвилин 👀 28124 рази 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за пухироплідником
• Чагарник пухироплідник – опис
• Посадка пухироплідника
  • Коли посадити пухироплідник
  • Як саджати пухироплідник
  • Як доглядати за пухироплідником
  • Обрізування пухироплідника
  • Пересадка пухироплідника
  • Шкідники і хвороби пухироплідника
  • Як розмножити пухироплідник
  • Розмноження пухироплідника живцями
  • Розмноження пухироплідника відсадками
  • Розмноження пухироплідника поділом куща
  • Пухироплідник восени
  • Зимівля пухироплідника
  • Пухироплідник амурський (Physocarpus amurensis)
  • Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius)
  • Коментарі

  Рослина пухироплідник (лат. Physocarpus) належить до роду листопадних чагарників родини Розові. Латинська назва пухироплідника походить від двох коренів давньогрецької мови: «physo», що означає міхур, і «carpos» – плід. Рід налічує 14 видів, що зростають у Східній Азії і Північній Америці. У культурі чагарник пухироплідник – невибаглива рослина, не втрачає декоративності протягом усього вегетаційного періоду. Вигідно вирізняється вона ще й своєю стійкістю до загазованості повітря і швидкими темпами зростання.

  Використовується пухироплідник у ландшафтному дизайні і як сольна рослина, але найефектніше виглядає жива огорожа з пухироплідника.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за пухироплідником

  • Посадка: навесні або восени.
  • Цвітіння: упродовж двох-трьох тижнів у першій половині літа.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: оптимальний – пухкий, родючий, добре дренований суглинок, що не містить вапна, але підійде й інший ґрунт.
  • Полив: строго під корінь, рано-вранці або після заходу сонця. У спеку – двічі на тиждень при витраті води до 40 л на дорослий кущ.
  • Підживлення: навесні й восени.
  • Обрізування: навесні, до набубнявіння бруньок – санітарне й формувальне, восени, під час падолисту – санітарне. Омолоджувальне обрізування знадобиться на шостому-сьомому році.
  • Розмноження: насінням, відсадками, живцями та поділом куща.
  • Шкідники: практично не уражається.
  • Хвороби: хлороз.

  Чагарник пухироплідник – опис

  Кущ пухироплідник відрізняється розлогими пониклими гілками, які утворюють густу крону у формі кулі. У дорослих кущів кора відшаровується широкими смужками. Висота пухироплідника до 3 м, листя три-п’ятилопатеве, нагадує обрисами листя калини. Квітки білі, прості, з численними тичинками, зібрані в напівкулясті суцвіття діаметром від 5 до 7 см, рясно вкривають кущ на початку літа. Привабливо виглядають і плоди пухироплідника – червоніючі при дозріванні роздуті листочки. У культурі пухироплідники представлені всього двома видами, які мають кілька дуже привабливих для квітникарів сортів із листям різного забарвлення.

  Посадка пухироплідника

  Коли посадити пухироплідник

  Для посадки придбайте в садовому центрі або розпліднику саджанці пухироплідника із закритою кореневою системою – такий посадковий матеріал можна висаджувати в будь-який час. Саджанці з відкритим корінням висаджують навесні або восени, хоча посадка пухироплідника восени все-таки краща. Виберіть для пухироплідника відкриту сонячну ділянку далеко від великих дерев. Якщо ви саджаєте сорт із зеленим листям, то він непогано ростиме і в притінку. До ґрунту у пухироплідника лише дві вимоги: в ньому не повинно бути вапна, і він має бути добре дренованим – все інше рослині байдуже. Правда, варто сказати, що на пухкому, родючому суглинному ґрунті у рослини буде більш пишний, гарний і яскравий вигляд.

  Як саджати пухироплідник

  Яма для пухироплідника знадобиться таких розмірів, щоб у неї можна було помістити шар родючої землі (або суміш землі, торфу, піску та дерну) і щоб при цьому коренева шийка саджанця була на рівні поверхні. Тому викопати яму і помістити в неї родючий шар краще тижні за два до посадки, щоб земля встигла осісти. Саджанець пухироплідника поміщають у яму, не видаляючи з коренів землю, щоб не травмувати рослину, а добрива у ґрунт при посадці краще не додавати, оскільки молода рослина на новому місці не в змозі буде їх засвоїти. Засипте яму родючою землею або ґрунтосумішшю того ж складу, який було описано вище, і рясно полийте рослину. Якщо ґрунт дасть осадку, додайте ще землі. Попервах стежте за тим, аби ґрунт навколо саджанця весь час був злегка вологим. Замульчуйте ділянку з пухироплідником торфом або перегноєм.

  Догляд за пухироплідником

  Як доглядати за пухироплідником

  Найважливіший пункт догляду за рослиною – своєчасний полив, оскільки пухироплідник не зносить посухи. При зволоженні ґрунту вода не повинна потрапляти на листя або суцвіття пухироплідника, бо від цього на них можуть з’явитись опіки. Тому рослину краще поливати зранку або ближче до вечора. Приблизна частота поливань у спекотну пору року – двічі на тиждень, кількість води для дорослого куща – 40 л. Слідкуйте за станом листя рослини, бо пухиропліднику шкодять як нестача вологи, так і її надлишок. Після поливання, якщо ви не замульчували ділянку, потрібно розпушувати ґрунт і видаляти бур’яни. Удобрюють пухироплідник двічі на рік – навесні і восени. Навесні для підживлення використовують розчин півлітрової банки коров’яку, столової ложки аміачної селітри і такої ж кількості сечовини в 10 л води із розрахунку 15 л розчину на одну дорослу рослину. Восени пристовбурне коло поливають розчином нітроамофоски із розрахунку 2 столові ложки добрива на 10 л води при витраті 15 л розчину на дорослий кущ.

  Обрізування пухироплідника

  Пухироплідник у саду потребує як формуючого, так і санітарного обрізування. Навесні здійснюють обов’язкове санітарне обрізування, видаляючи зламані, хворі, підмерзлі гілки і пагони, а також ті, що ростуть всередину куща. Обрізування пухироплідника восени необхідне для підготовки чагарнику до зимівлі. Формуюче обрізування теж можна проводити восени, хоча розумніше робити це навесні. Якщо ви хочете мати широкий кущ, обріжте пухироплідник на висоті півметра, а якщо вас приваблює форма водограю, виріжте всі тонкі пагони біля основи, і лише злегка вкоротіть решту 5-6 найміцніших. Омолоджуюче обрізування куща на пень роблять на шостому році життя пухироплідника. Зрізи на товстих пагонах обробляють садовим варом.

  Пересадка пухироплідника

  Іноді виникає необхідність пересадити пухироплідник – чи то місце йому не підходить, чи то у вас відносно нього змінилися плани. Пересадка дорослого пухироплідника здійснюється навесні до пробудження бруньок або восени, після падолисту. Пересаджують пухироплідник із великою грудкою землі, попередньо зробивши обрізування куща – видаливши всі зайві, хворі та загущуючі пагони, а решту вкоротивши до 20-30 см. Робиться це для того, щоб зменшити навантаження на кореневу систему, якій буде важко водночас адаптуватися на новому місці і живити дорослий кущ. Пересадка здійснюється за тим самим принципом, що і первинна посадка, з поправкою на те, що ви пересаджує не саджанець, а дорослий кущ. Після пересадки полийте пухироплідник розчином корневіну або гетероауксину, а по листю проведіть обробку Екогель-антистресом або Епіном.

  Шкідники і хвороби пухироплідника

  Як бачите, посадка і догляд за пухироплідником до снаги навіть недосвідченому квітникареві, до того ж цей чагарник дуже стійкий до хвороб та шкідників і майже ними не уражується. Іноді через погане живлення в нього може розвинутися хлороз, що виражається в пожовтінні молодого листя і всиханні верхівкових пагонів. У такому разі вам доведеться додати в раціон пухироплідника залізо шляхом обприскування листя або поливу під корінь розчином Антихлорозу, Феррілену, Феровіту, а найкраще – Хелатом заліза. Зазвичай після цього здоров’я рослини відновлюється.

  Розмноження пухироплідника

  Як розмножити пухироплідник

  У домашніх умовах пухироплідник розмножується вегетативно – відсадками, живцями і поділом куща. Можна, звичайно, восени або навесні посіяти насіння пухироплідника, попередньо піддавши його місячній стратифікації, але річ у тім, що сіянці рідко успадковують яскравий колір листя материнської рослини, та й клопоту з ними багато, в той час як вегетативні способи розмноження пухироплідника і зручніші, і надійніші, і дають швидкі результати.

  Розмноження пухироплідника живцями

  Для живцювання потрібно зрізати до початку цвітіння пухироплідника зелені пагони поточного року завдовжки 10-20 см із двома-трьома міжвузлями, видалити з нижньої частини пагонів усе листя, а листя у верхній частині живця вкоротити наполовину. Потім живці замочують у розчині корневіну чи іншого стимулятора коренеутворення, саджають до навчальної грядки в суміш піску з торфом, поливають і накривають поліетиленовою плівкою. Догляд за живцями полягає в регулярному їх поливі і провітрюванні. На зиму вкорінені живці вкривають, а навесні пересаджують на постійне місце.

  Розмноження пухироплідника відсадками

  Це найпростіший спосіб отримати нову рослину. Навесні виберіть сильний здоровий пагін, спрямований назовні, видаліть усе листя, крім того, що росте на верхівці, укладіть у пророблену в ґрунті канавку завглибшки 12 см, пришпильте дерев’яними скобами або звичайними шпильками для волосся і засипте канавку ґрунтом. Протягом вегетаційного періоду не забувайте поливати відсадок, розпушувати навколо нього ґрунт і видаляти бур’яни. Восени вкорінений відсадок відокремте від материнського куща й укрийте на зиму.

  Розмноження пухироплідника поділом куща

  Найлегше пухироплідник калинолистий розмножується поділом куща. Робити це потрібно навесні або восени, але якщо ви маєте вправність у викопуванні та пересадці рослин, то можна ділити кущ пухироплідника і влітку – в цьому процесі найважливіше швидкість виконання, щоб коріння витягнутого з землі куща не встигло підсохнути.

  Пухироплідник узимку

  Пухироплідник восени

  Восени пухироплідник навдивовижу гарний, коли однотонне листя починає майоріти осінніми барвами. Пухироплідник досить морозостійка рослина, і зазвичай взимку на дорослих кущах замерзають тільки молоді невизрілі гілочки, однак укорінені до осені живці пухироплідника, як і молоді кущики, на зиму вкривають.

  Зимівля пухироплідника

  Як вкривати пухироплідник, якщо ви очікуєте морозну зиму? Обережно стягніть кущ шпагатом і накрийте його конусом з руберойду. Можна нещільно обернути кущ лутрасилом. Але попередньо ґрунт навколо куща потрібно замульчувати шаром торфу завтовшки 5-8 см. Молоденькі кущики після обрізування і мульчування пристовбурного кола краще вкрити ялиновим гіллям.

  Види і сорти пухироплідника

  На сьогодні у садовому квітникарстві вирощують тільки два види пухироплідників, а також їхні різновиди та сорти.

  Пухироплідник амурський (Physocarpus amurensis)

  – чагарник зі змішаних лісів Північного Китаю, Північної Кореї і Далекого Сходу з кулястою кроною. У висоту він досягає 3 м. Молоді пагони у рослин цього виду гладкі, червонувато-коричневі, а кора старих стовбурів відшаровується поздовжніми смугами. Листок пухироплідника амурського три-п’ятилопатевий, із серцеподібною основою, завдовжки до 10 см, темно-зелений згори і сірувато-білястий від повстяних зірчастих волосинок зі споду. Білі квітки до 1,5 см у діаметрі в кількості від 10 до 15 штук складають щитковидні суцвіття і цвітуть протягом трьох тижнів. Плід – роздута листівка, що набуває у міру дозрівання червоного кольору. Пухироплідник амурський зимостійкий. Його використовують в одиночних і групових посадках, живоплотах. У культурі він із 1854 року. Відомі такі форми пухироплідника амурського:

  • пухироплідник Лютеус із яскраво-жовтим листям у літній час і бронзовим восени;
  • Ауреомаргіната – пухироплідник із темно-золотавою облямівкою на листі;
  • Нана – карликовий сорт, листя однотонне, темно-зелене.

  Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius)

  походить зі сходу Північної Америки, де росте на берегах річок і в підлісках. Досягає цей чагарник у висоту 3 м, крона в нього густа, напівкуляста, листя три-п’ятилопатеве, еліптичне, з великою витягнутою середньою часткою, зубчасте по краю, зверху зелене, знизу світліше, іноді з опушенням. Квітки білі або рожеві з червоними тичинками, діаметром до 12 мм. Плоди – роздуті збірні листівки, спочатку світло-зелені, але в міру дозрівання червоніють. Пухироплідник калинолистий у ландшафтному дизайні використовується сольно і в групі, зокрема для створення живоплоту. У культурі з 1864 року. Найвідоміші сорти:

  • пухироплідник Дартс Голд – широкий і щільний чагарник заввишки до 1,5 м із жовтим листям, яке влітку набуває прозелень. Квітки в китицях рожеві або білі;
  • пухироплідник червонолистий, або пухироплідник Діабло – чагарник заввишки до 3 м із темно-червоним або пурпуровим листям. Посадка пухироплідника Діабло і догляд за ним абсолютно відповідає нашим рекомендаціям із поправкою на те, що при вирощуванні на яскравому сонці листя в нього червоне, а в затінку зелене з пурпуровим відтінком. Прикметно, що з настанням осені колір листя не змінюється. Це найзатребуваніший сорт пухироплідника калинолистого;
  • пухироплідник Ред Барон, заввишки до 2 м із три-п’ятилопатевим овальним, голим, зубчастим по краю листям завдовжки до 7 см розкішного темно-червоного кольору, яке трохи вужче, ніж у Діабло, виглядає дуже ефектно, а білі з рожевим відтінком квітки в парасольках діаметром до 5 см роблять його ще ошатнішим. Прикрашають чагарник і червоні плоди з 3-5 загострених мішечків. Це один із найцінніших сортів пухироплідника;
  • пухироплідник Леді ін Ред заввишки до 1,5 м – сорт англійської селекції із яскраво-червоним листям, яке згодом темніє, і ніжними рожево-білими квітками.

  Терен: посадка і догляд, обрізування і розмноження

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 08 лютого 2019 Перша редакція: 08 червня 2017 🕒 10 хвилин 👀 27314 разів 💬 1 коментар

  • Посадка й догляд за тереном
  • Чагарник терен – опис
  • Посадка терну
    • Коли садити терен
    • Як посадити терен
    • Як вирощувати терен
    • Полив терну
    • Підживлення терну
    • Обрізування терну
    • Як розмножується терен
    • Розмноження терну насінням
    • Розмноження терну живцями
    • Розмноження терну кореневими нащадками
    • Корисні властивості терну
    • Терен – протипокази
    • Коментарі

    Терен (лат. Prunus spinosa), або слива колюча, або тернослива – невеликий колючий чагарник, який належить до роду Слива підродини Мигдалеві родини Розові. Назва «терен» походить із праслов’янської мови й означає «колючка». Зростає терен у районах із помірним кліматом, у лісостепу, степу, по узліссях і на лісосіках, часто створюючи густі зарості. У Криму і на Кавказі терен можна зустріти на висоті 1200-1600 метрів над рівнем моря. У природі терен поширений у Західній Європі, Північній Африці, Середземномор’ї, Малій Азії, Західному Сибіру, Україні та європейській частині Росії.

    Терен відомий людству ще за часів Стародавньої Греції та Риму. У християнстві колючки тернини є символом страждання Ісуса Христа. Палаючий кущ тернику згадується в Святому Письмі: «І явився Мойсею Ангел Господній у полум’ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить вогнем, але не згоряє кущ. І гукнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і зробив його вождем свого народу».

    Посадка й догляд за тереном

    • Цвітіння: квітень-травень.
    • Посадка: напровесні, але посадкову яму готують з осені.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: вологий, родючий, нейтральної реакції.
    • Полив: після посадки – один раз на тиждень, після вкорінення – один раз на два тижні, а коли почне розпускатися листя, полив буде потрібен тільки в період тривалої відсутності дощів: витрата води – 2-3 відра на кожен кущ.
    • Підживлення: один раз на рік під кущ уносять відро перегною або розчин комплексного мінерального добрива.
    • Обрізування: санітарне й формувальне, щорічно навесні, у березні, до початку сокоруху. При необхідності можна обрізати терен у санітарних цілях восени.
    • Розмноження: живцями, кореневими пагонами, рідше – насінням.
    • Шкідники: попелиця.
    • Хвороби: моніліоз (сіра гниль).
    • Терен: плоди рослини мають в’язку, протизапальну, діуретичну, відхаркувальну та антибактеріальну дію, розслаблюють гладку мускулатуру внутрішніх органів, знижують проникність судин.

    Чагарник терен – опис

    Чагарник терен сягає у висоту 3,5-4,5 м, а дерево терен росте до 8 м. Чагарник розростається вшир за рахунок прикореневої парості, створюючи колючі, важкопрохідні зарості. Стрижневий корінь терну йде вглиб на 1 м, а його коренева система розгалужена і виступає далеко за проекцію крони. Гілки терну вкриті численними колючками, листя у нього завдовжки до 5 см, еліптичне, зубчасте, оберненояйцевидне. Безліч дрібних білих одиночних п’ятипелюсткових квіток розкривається в квітні або травні ще до появи на кущах листя. Плід терну – схожа на сливу округла терпко-кисла однокістянка діаметром близько 12 мм темно-синього кольору з сизим восковим нальотом.

    Плодоносить терен із дво-трирічного віку. Рослина вирізняється посухостійкістю і зимостійкістю, крім того, вона є гарним медоносом. Посадка і догляд за терном не складе великих труднощів навіть садівникові-початківцю. Використовують терен як підщепу для абрикоса і сливи, його висаджують як живопліт і для зміцнення сповзаючих схилів, а для прикраси саду вирощують декоративні сорти: терен червонолистий, махровий і пурпуровий.

    Посадка терну

    Коли садити терен

    Посадка терну здійснюється напровесні, але посадкову яму для нього готують ще з осені, щоб ґрунт за зиму осів і усталився. Терен може рости на сухих, глинистих, піщаних і навіть засолених ґрунтах. Він легко зносить рясні весняні води, але вирощування у важких або занадто вологих ґрунтах може призвести до обмороження терну. Найкраще місце для рослини – добре освітлена ділянка з вологою родючою землею нейтральної реакції.

    Як посадити терен

    Прямовисні боки ям діаметром і глибиною близько 60 см краще обкласти шматками шиферу або старого заліза: цей захід позбавить вас від засмічення саду кореневими нащадками терносливи.

    За тиждень до посадки на дно посадкової ями укладають шар яєчної шкаралупи, зібраної за зиму, а зверху на нього – шар вийнятого з ями ґрунту, змішаного з 1-2 відрами перегною або компосту, 500 г суперфосфату і 60 г калійного добрива. Якщо у ґрунту підвищена кислотність, то потрібно додати в ґрунтосуміш також люсованого вапна. При посадці кількох саджанців відстань між ними зберігають у межах 2-3 м, а між саджанцями живоплоту – 1,5 м.

    Як посадковий матеріал краще використовувати дворічні саджанці терну, коріння яких перед посадкою на добу замочують у 5 л води з розчиненими в ній 3-4 ложками гумату натрію. У дно ями забивають кілок заввишки 1,5 м, навколо нього горбком насипають удобрений ґрунт, на який встановлюють саджанець. Коріння саджанця розправляють, а яму засипають родючою ґрунтосумішшю з добривами, злегка її утрамбовуючи. Після посадки коренева шийка саджанця має опинитися вище поверхні ділянки на 3-4 см. Навколо пристовбурного кола саджанця роблять бортик заввишки близько 10 см, щоб запобігти розтіканню води при поливанні, і вливають у пристовбурні кола 2-3 відра води. Коли вода вбереться, ґрунт навколо куща мульчують перегноєм, щоб перешкодити швидкому випаровуванню вологи з ґрунту, а саджанець підв’язують до кілка.

    Догляд за терном

    Як вирощувати терен

    Пагони саджанців терну відразу після посадки вкорочують, а дорослі кущі навесні, до набубнявіння на них бруньок, потребують санітарного і формуючого обрізування. Загалом же догляд за терном дуже простий і складається зі звичних для будь-якого садівника процедур: поливань, підживлень, розпушування ґрунту та видалення бур’янів у пристовбурних колах, вирізання прикореневої парості, формуючого і санітарного обрізування, збирання врожаю і підготовки рослини до зимівлі.

    Полив терну

    Спочатку саджанець поливають один раз на тиждень, потім один раз на два тижні, а щойно на ньому почне розпускатися листя і він візьметься рости, поливання роблять рідше. Власне, терну досить природних опадів, оскільки це надзвичайно посухостійка рослина, але в період тривалої посухи вилийте під кущ 2-3 відра нехолодної води.

    Підживлення терну

    Аби кущ терну регулярно і рясно плодоносив, під нього щорічно вносять добрива у вигляді перегною (одне відро на один кущ) або розчину комплексного мінерального добрива. Що старша рослина, то більше вона потребуватиме підживлення.

    Обрізування терну

    Обрізають терен навесні, в березні, до початку сокоруху: видаляють сухі, поламані, хворі або обмерзлі гілки і пагони. Оскільки терен схильний до загущення крони, кущ регулярно проріджують, а також надають йому форму, для чого залишають у молодої рослини 4-5 гілок, які добре плодоносять, а решту обрізають під корінь.

    Популярним є формування крони терну у вигляді чаші, коли в перший рік у саджанця обрізують наземну частину на висоті 30-50 см, а на другий рік на ньому залишають тільки найсильніші пагони, розташовані по колу.

    Осіннє обрізування здійснюють при потребі, переважно з санітарною метою, коли потрібно видалити хворі або поламані гілки. Здійснюють його після падолисту, коли рослина вже готується до спокою.

    Розмноження терну

    Як розмножується терен

    Розмножується терен насіннєвим способом, живцями і кореневими нащадками. Розмноження терну насінням вимагає часу. Набагато швидше отримати нову рослину, використовуючи вегетативні способи розмноження.

    Розмноження терну насінням

    На початку осені відокремте кісточку від м’якоті плоду і помістіть її в землю. Можна садити кісточки терну в ґрунт і навесні, але тільки після їхньої попередньої стратифікації упродовж зими в холодильнику. Для швидшого проростання насіння деякі садівники витримують кісточки перед посадкою 12 годин на медовому сиропі, а потім саджають їх у родючий ґрунт на глибину 6-7 см. До появи перших паростків ділянку з посадкою вкривають. Коли сіянцям виповниться 2 роки, їх пересаджують на постійне місце.

    Розмноження терну живцями

    Живці терну повинні мати як мінімум п’ять здорових бруньок. Навесні їх саджають у контейнер із живильним ґрунтом і поміщають у парник або накривають прозорим ковпаком. Упродовж літа їх поливають, підживлюють поживними розчинами, і до осені з живців виходять чудові саджанці з добре розвиненим корінням.

    Розмноження терну кореневими нащадками

    Кореневу парость обережно відокремлюють від материнського куща і висаджують у заздалегідь підготовлені ямки на відстані 1-2 м один від одного. Доглядають за ними, як і за саджанцями.

    Хвороби і шкідники терну

    Терен дуже стійкий як до хвороб, так і до шкідників. Іноді його може вразити моніліоз, або сіра гниль – грибкове захворювання, збудником якого є гриб монілії, здатний проникати через маточку квітки і вражати молоді пагони терну. В результаті розвитку хвороби листя і пагони стають темно-коричневими. Просувається захворювання по рослині зверху вниз. І хоча на деревах відростає нова зелень, до кінця літа вона жовтіє й опадає, врожайність рослини знижується, а вцілілі плоди тріскаються і гниють просто на гілках.

    У боротьбі з моніліозом доведеться вдаватися до допомоги фунгіцидів. Напровесні кущ обробляють розчином Хорусу – це єдиний препарат, який діє навіть при низькій температурі повітря. Пізніше, коли встановиться тепла погода, терен можна обробляти від моніліозу такими препаратами, як Абіга-Пік, Гамаїр, Ровраль, бордоська суміш і мідний купорос. Розчини готують відповідно до інструкції.

    Зі шкідників небезпечна для терну всюдисуща попелиця (тля), сисна комаха, що харчується клітинним соком листя і пагонів терену, через що вони жовтіють і деформуються. Попелиця дуже плодовита, тому може завдати рослині значної шкоди, до того ж вона є рознощиком невиліковних вірусних хвороб. Знищити тлю можна обробкою терну розчином акарицидного препарату, наприклад, Актелліка, Актари, Антитліна тощо, причому обробляти кущі від попелиці доведеться не один раз.

    Види і сорти терну

    З сортів і гібридів терну найвідомішими є такі:

    • Солодкоплідний ТСХА – смак плодів цього сорту кисло-солодкий, майже без терпкості;
    • КрОСС №1 – дерево заввишки до 2,5 м із плодами фіолетового кольору зі щільним восковим нальотом і м’якоттю кисло-солодкого, злегка терпкого смаку. Вага плодів 6-7 г;
    • КрОСС №2 – сорт з округлими фіолетовими плодами вагою до 8 г кисло-солодкого смаку з ледь помітною терпкістю;
    • терен Жовтоплідний – жовтий терен, гібрид другого покоління між аличею та терном із плодами жовтого забарвлення і приємного смаку;
    • терен Абрикосовий – гібрид між терном і абрикосом зі світло-рожево-ліловими плодами гарного смаку з абрикосовими нотками;
    • терен Запашний-1 і Запашний-2 – гібриди терну з американо-китайською сливою Тока, дерева заввишки до 4 м із плоскоокруглими фіолетовими плодами вагою 8-10 г із жовтою кисло-солодкою м’якоттю без терпкості і з тонким ароматом суниці та абрикоса. Маленька кісточка легко відходить від м’якоті;
    • тернослива Шропширська – англійський сорт із медово-солодкими плодами без сліду терпкості;
    • терен Вишневий (Вишнесливовий) – рослина заввишки до 3 м з округлою кроною середньої густоти й округлими темно-фіолетовими плодами масою 5-6 г із восковим нальотом. М’якоть щільна, зелена, терпка і кисла;
    • терен аличевий – дерево заввишки до 3 м із великими фіолетовими плодами округлої форми з густим восковим нальотом масою до 8,5 г. М’якоть щільна, зелена, кисло-солодкого смаку, злегка терпка;
    • терен Чорнослив – гібрид між аличею і терном із плодами синьо-жовто-червоних відтінків;
    • терен Садовий №2 – рослина заввишки до 2 м із темно-синіми або чорними кулястими плодами, вкритими сизим нальотом, і з м’якоттю чудового смаку.

    Властивості терну – шкода і користь

    Корисні властивості терну

    Ягоди терну містять цукри (фруктозу і глюкозу), яблучну кислоту, пектин, вуглеводи, стероїди, клітковину, тритерпеноїди, вітаміни C і E, кумарини, азотовмісні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди, вищі спирти, мінеральні солі, жирні кислоти: лінолеву, пальмітинову, стеаринову, олеїнову та елеостеаринову.

    Плоди терну в свіжому і переробленому вигляді мають в’яжучу дію і застосовуються при таких розладах кишківника і шлунку, як виразковий коліт, дизентерія, харчові отруєння, кандидомікози і токсикоінфекції. Тернове вино теж вважається лікувальним напоєм при інфекційних хворобах.

    Використовують плоди терну при лікуванні хвороб нирок і печінки, при невралгії, авітамінозах, порушенні обміну речовин, а також як жарознижувальний і потогінний засіб. Плоди і квітки показані при циститі, набряках, гастриті, сечокам’яній хворобі, гнійних захворюваннях шкіри і фурункулах. Квітки терну мають м’яку проносну дію, лікують захворювання шкіри, що залежать від обміну речовин, регулюють скорочення ниркових проток і перистальтику кишечника, діючи як гіпотензивний, потогінний і сечогінний засіб, і у вигляді відвару застосовуються при гіпертонії, задишці, запорах, фурункульозі і нудоті.

    Свіжий сік тернових ягід, маючи антибактеріальну активність проти найпростіших паразитів, застосовується при лямбліозі і кишкових розладах.

    Відвар квіток терну призначають при запаленні слизових оболонок горла, стравоходу і рота, а чай із тернового листя є легким проносним засобом і підвищує діурез. Його п’ють при циститі, хронічних запорах і аденомі простати. Рекомендований він людям, які ведуть сидячий спосіб життя.

    Крім в’яжучої, препарати з терну мають протизапальну, діуретичну, відхаркувальну й антибактеріальну дію, розслаблюють гладку мускулатуру внутрішніх органів, знижують проникність судин.

    Терен – протипокази

    Через кислоти, які містяться в плодах терну, він може зашкодити людям із підвищеною кислотністю шлунку, гастритом або виразкою. Інтенсивне забарвлення плоду може викликати алергічну реакцію. Кісточка терну містить сильну отруту, тому остерігайтеся випадково її проковтнути. Не рекомендується вживати терен людям із підвищеною чутливістю до його плодів, а надмірне вживання плодів терну не на користь навіть здоровим людям.

    Як правильно навесні обрізувати квітучі чагарники: правила

    Найважливішим пунктом догляду за деревами та чагарниками є обрізування. «Флорист-Х» розповідає, коли і як здійснюється обрізування декоративних чагарників.

    Розрізняють два види обрізування декоративних чагарників – регулярне, яке формує правильну крону й стимулює рясне цвітіння, та омолоджуюче, що продовжує життя рослини. Терміни та характер обрізування залежать від типу чагарника.

    По обрізуванню декоративні чагарники поділяються на три групи:

    1) листопадні чагарники, що приростають не з основи куща, а по периметру крони – барбарис звичайний, хеномелес, пухироплідник, дерен квітучий, кизил квітучий, кизильник, магнолія, бруслина, скумпія, дафна, лавровишня, гібіскус сирійський, калина, ірга та інші;

    2) листопадні чагарники, квітучі на тогорічних пагонах навесні або на початку літа – спірея весняноквітуча, гортензія великолиста, вейгела, форзиція, дейція, керія японська, тамарикс, кольквіція, жасмин, чубушник, смородина криваво-червона, бузок та інші;

    3) листопадні чагарники, квітучі на пагонах поточного року – гортензії волотиста й деревоподібна, буддлея Давіда, спіреї верболиста, японська, Бумальда та Дугласа.

    Рослини першої групи потребують мінімального санітарного обрізування напровесні, до початку сокоруху – у них видаляють ослаблені, хворі, зростаючі всередину крони і перехресні пагони. Іноді злегка вкорочують живі пагони, щоб надати кущам більшої декоративності.

    Чагарники другої групи обрізають відразу після цвітіння – вкорочують приблизно на третину відцвілі пагони, щоб рослини нарощували нові. Намагайтеся не обрізати пагони щороку на одній і тій же висоті, інакше з часом на них утворюються товсті нарости, через які рослина не може розвивати нові пагони.

    Якщо ви почнете формувати крону чагарника другої групи навесні, то можете видалити всі майбутні квітки, оскільки квіткові бруньки у цих рослин формуються на тогорічних пагонах. При омолоджувальному обрізуванні всі пагони обрізають на рівні ґрунту.

    Деякі ранньоквітучі рослини другої групи потребують після цвітіння радикального обрізування – верба, дрік, мигдаль трилопатевий. Їх потрібно обрізати на сильні нові пагони або дощенту, і на наступний рік вони зацвітуть пишніше, ніж раніше.

    Третя група представлена пізноквітучими чагарниками, що формують квітки влітку або восени на пагонах поточного року, тому їхнє обрізування напровесні цілком обґрунтоване. І що сильніше буде обрізано кущі, то ряснішим згодом буде їхнє цвітіння. Таке обрізування проводять не щорічно, а один раз на три-чотири роки, але між сильними обрізуваннями час від часу все ж видаляйте старі гілки й замикайте пагони на необхідну висоту, щоб кущі виглядали охайно.

    Більше корисних порад – у рубриці «Сад»