До Сонця швидко наближається унікальна зелена комета: як і коли можна побачити

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Якщо ви хотіли побачити якесь справді рідкісне небесне явище, астрономи повідомляють – зараз дуже вдалий час для цього. У ці дні комета C/2023 P1, також відома як Нісімура, рухається до свого перигелію – найближчої до Сонця точки на своїй довгій орбіті. Повний оберт по цій орбіті вона здійснює за 400 з невеликим років.

Як повідомляє видання IFL Science, до кінцевої точки свого маршруту небесне тіло дістанеться 17 вересня, після чого зайде на нове коло. У міру наближення до Сонця Нісімура стає все яскравішою та помітнішою на нічному небі. Її хвіст світиться зеленуватим світлом.

Найближче до Землі комета підійде 12 вересня. Вона рухатиметься на гранично безпечній відстані у 125,4 мільйона кілометрів, тобто загрози не становитиме. Така відстань складає аж 84% відстані між Землею та Сонцем. Уже незабаром її можна буде розгледіти всім охочим.

У міру наближення до Сонця об’єкт ставатиме все яскравішим. Але через наближення до нашої зірки астрономам буде важко роздивитись комету у блиску світила. Та й у нічний час для цього знадобиться бінокль. Хоча після 8 вересня її можна буде розгледіти неозброєним оком.

Наразі комета сходить рано вранці на сході. Саме зараз вона перебуває між сузір’ями Рака та Лева. Роздивитись її можна близько 4 ранку трошки лівіше за “ранкову зірку” – планету Венеру.

Астрономи переконують, що заради такого видовища можна встати і у такий ранній час. Адже наступного разу комету буде видно з Землі аж на початку 2431 року.

Відкрив цей небесний об’єкт японський астроном-любитель Хідео Нісімура. Вона отримала офіційну назву C/2023 P1 (Нісімура). Це вже третя комета на рахунку ентузіаста. Раніше він уже взяв участь у відкритті схожого космічного тіла, названого C/1994 N1 (Накамура-Нішимура-Маххольц), а також розгледів у свій телескоп об’єкт C/2021 O1 (Нісімура).

Раніше OBOZREVATEL розповідав, коли і як можна буде подивитись досить рідкісне кільцеве сонячне затемнення у жовтні цього року.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Комети — цікаві факти

Комета — космічний об’єкт, який рухається з великою швидкістю довкола Сонця. У перекладі із грецької мови назва позначає «довгохвоста». Іноді ці космічні об’єкти близько наближаються до Землі, тоді їх можна побачити на зоряному небі неозброєним оком. Найбільш яскрава комета — Галлея, вона пролітає попри землю кожні 75 років. Представляємо цікаві факти про комети.

Астрономія

Найближча до Сонця траєкторія називається перигелій, найдальша — афелій.

Астрономи нарахували чотири тисячі комет, які походять із пояса Койпера (у цьому поясі знаходиться планета Плутон). У поясі Оорта, який знаходиться далі від Сонця, ніж пояс Койпера, можуть бути мільйони комет (іноді навіть називають цифру в трильйон цих космічних об’єктів). Щорічно вчені виявляють у середньому п’ять комет.

Діаметр ядра найменшої комети — 16 кілометрів, рекордний діаметр ядра — 40 кілометрів.

Юпітер має таку велику масу, що впливає на напрямок руху комет. У липні 1994 року астрономи були свідками, як комета Шумейкер Леві 9 зруйнувалася, упавши на Юпітер.

Уперше комета Галлея (тоді вона ще так не називалася) була згадана в китайських хроніках в 240 році до нашої ери.

В 2014 році зонд «Розетта» приземлився на комету Чурюмова-Герасименко. Космічний апарат зближався із цим космічним об’єктом біля десяти років.

Властивості

Цей космічний об’єкт являє собою фактично брудну сніжну грудку, що складається з води, замороженого аміаку, пилу й каменів. Ядро темного кольору, його склад невідомий, можливо, склад ядра такий самий, як у метеоритів, що падають на Землю — вони бувають залізними, кам’яними й залізно-кам’яними.

Фактично це астероїд, який стає помітним завдяки довгому хвосту. Цей хвіст з’являється, коли ця крижана брила максимально близький наближається до Сонця, тоді лід тане й за кометою утворюється пилова хмара. Коли крижана брила ще ближча до Сонця, відбувається процес сублімації (перехід із твердого в газоподібний стан без перебування в рідкому стані). Коли лід знаходиться близько до поверхні, він розігрівається й створює струмінь із газу, це явище зовні схоже на виверження гейзера.

Хвіст може бути дуже довгим, у комети Хіякутаке довжина хвоста — 580 мільйонів кілометрів — утричі більше, ніж відстань від Землі до Сонця.

У комети є два хвоста. Перший хвіст складається з пилу, його ми бачимо неозброєним газом. Другий невидимий, оскільки складається з газів, які роздуваються сонячним вітром.

У міру віддалення від Сонця комета стає схожою на астероїд, хвіст зникає, залишається лише кам’яне ядро, оточене льодом.

Кратери

Можливо, динозаври вимерли через зіткнення Землі з кометою. На нашій землі є багато метеоритних кратерів, які могли залишити комети. За деякими даними Мексиканська затока є найбільшим метеоритним кратером на Землі діаметром понад 1 тисячу кілометрів.

В 120 кілометрах від Йоганнесбурга, ПАР, є великий метеоритний кратер за назвою Вредефорт (діаметр біля 300 кілометрів). Кратер ще більших розмірів знаходиться в Антарктиді – кратер Землі Уїлкса має діаметр 500 кілометрів, але він вивчений недостатньо добре, оскільки знаходиться під товщею льоду.

Великі кратери виявлені в канадській провінції Онтаріо (Садбері, діаметр 200 кілометрів) і на півострові Юкатан, Північна Америка (Чіксулуб, діаметр – 170 кілометрів). Такі великі кратери могли бути утворені падінням астероїдів або комет.

Кожне падіння космічного тіла, яке утворювало такі більші воронки на поверхні землі, приводили до катастроф на Землі. Наприклад, кратер Чіксулуб утворився від падіння брили діаметром біля 10 кілометрів, енергія від падіння оцінюється в 100 тератонн у тротиловому еквіваленті, для порівняння – найпотужніша термоядерна бомба мала потужність у два мільйони разів меншу. Падіння метеорита або комети, які утворили кратер Чіксулуб, повинно було викликати цунамі висотою до 100 метрів, гірські породи повинні були бути підняті в повітря на 100 кілометрів (тобто в космос), при зворотньому падінні вони розжарювалися й могли викликати лісові пожежі в тисячах кілометрах від місця падіння боліда. Уважається, що попіл, який потрапив в атмосферу, призвів до похолодання повітря на 28 градусів, вода стала холоднішою на 11 градусів, що призвело до вимирання багатьох видів тварин і рослин.

До Сонця наближається рідкісна комета, яку не бачили понад 400 років

Комета C/2023 P1 (Нішимура) повільно рухається до перигею – найближчої до Сонця точки своєї орбіти. Вона досягне її 17 вересня, а потім продовжить свій рух орбітою протяжністю 400 років.

У міру наближення до зірки небесне тіло стає дедалі яскравішим і помітнішим, повідомляє IFLScience.

Комета зблизиться із Землею 12 вересня, але вона не становитиме жодної небезпеки для нашої планети. Пролетить на відстані 125,4 мільйона кілометрів від Землі.

Спочатку астрономи вважали, що роздивитися комету неозброєним оком буде легко, але зараз вона лише поступово наближається до того, щоб стати помітною.

У міру руху до Сонця комета стає дедалі яскравішою, але вона зближується із зіркою, світло якої може ускладнити спостереження за об’єктом. Щоб роздивитися її на нічному небі, необхідно скористатися біноклем.

Як знайти на небі комету Нішимура

В даний час комета з’являється рано вранці на сході, між сузір’ями Рака та Лева. Для того, щоб її знайти, можна скористатися Венерою, яка сходить приблизно о 4-й ранку. Комета буде трохи вище і лівіше за “ранкову зірку”.

Такий ранній час не робить спостереження за кометою легкими, але це унікальна можливість, якою краще скористатися. Наступного разу комету Нішимура можна буде спостерігати лише на початку 2431 року.

Після досягнення перигею комету можна буде спостерігати увечері. Але в цей час вона буде дуже близько до Сонця, тож роздивитися її буде нелегко.

У ніч на 13 серпня з Землі можна було спостерігати Персеїдський метеорний дощ. Астрономічне явище відбулося, коли Земля перетинала шлях комети Свіфта-Туттля.

Коли уламки комети потрапляють в атмосферу Землі, вони згорають. Це призводить до яскравих спалахів, відомих як падаючі зірки, які можна побачити неозброєним оком.