Порядок проходження медико-соціальної експертизи

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

• у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;
• Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

На період дії воєнного стану на території України:

• пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”, не застосовується;
• у разі неможливості направлення лікарем або лікарсько-консультативною комісією, в тому числі заочно, осіб з тимчасовою непрацездатністю на медико-соціальну експертизу в строки, визначені абзацом другим пункту 6 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”:

1. рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності приймається без направлення на медико-соціальну експертизу лікуючим лікарем або лікарсько-консультативною комісією;
2. направлення лікарем чи лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

• Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

1. осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;
2. дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917.

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю – лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров’я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.

Загальна інформація

Медико-соціальна експертиза – визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров’я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров’я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи (абзац восьмий статті 1 Закону України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”).

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК, комісія), що утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі – центральні міські); міські, міжрайонні, районні (пункт 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317).

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 “Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві”, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Проходження медико-соціальної експертизи

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

МСЕК приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв’язку з одним і тим самим захворюванням протягом п’яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз – протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (пункт 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи” (далі – Положення).

Строк розгляду

МСЕК проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п’яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності (пункт 7 Положення).

За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.

Перелік необхідних документів

Для проведення медико-соціальної експертизи необхідно пред’явити:

• паспорт або інший документ, який засвідчує особу (наприклад, посвідчення про належність до певної категорії осіб);
• направлення лікувально-профілактичного закладу на проходження МСЕК за формою № 088/о;
• в окремих випадках також може подаватися:

1. трудова книжка та її копія, завірену нотаріально;
2. витяги з історій хвороб та амбулаторної картки;
3. свідоцтво про хворобу (постанова військово-лікарської комісії), експертний висновок міжрегіональної відомчої експертної комісії про зв’язок з наслідками аварії на ЧАЕС, акт про нещасний випадок на виробництві тощо (для військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, воїнів-інтернаціоналістів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, постраждалих на виробництві тощо);
4. документів, що підтверджують участь в антитерористичній операції;
5. інші документи.

2) Довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов’язаного до військової служби, що видана військоволікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

– Посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії;

– Посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії “Д”, вкладки до нього та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії.

– довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою КМУвід 20 серпня 2014 р. № 413 ;

– документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, про залучення до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;

– направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ і організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

– довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

– довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО

Проведення огляду

МСЕК проводить своєчасно огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності:

♦ за місцем проживання або лікування особи, у тому числі за місцем її проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

♦ заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (у разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється безстроково).

Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п’ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується Міністерством охорони здоров’я, а також у разі, коли вона спричинена:

• нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
• професійним захворюванням;
• захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
• захворюванням, пов’язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв’язку (пункт 5 Положення).

У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

Прийняття рішення

Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів (пункт 8 Положення).

МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації.

→ органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги – виписку з акта огляду комісії (надсилається у триденний срок) ;

→ органові, що здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування – індивідуальну програму реабілітації та виписка з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності;

→ лікувально-профілактичному закладові та органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання – копію індивідуальної програми реабілітації;

→ за місцем роботи – повідомлення щодо групи інвалідності (у випадку встановлення ступеня втрати професійної працездатності – витяг з акту комісії (пункт 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317).

Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності – витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.

Щодо отримання дублікату довідки МСЕК

Законодавством не передбачено виготовлення та видача МСЕК дублікатів відповідних довідок.

Відповідно до п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ № 1317, визначено, що повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності або за рішенням суду.

На період дії воєнного стану на території України значно спрощена процедура проведення медико-соціальної експертизи. Наразі МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності (постанова КМУ № 225 від 08 березня 2022 р., постанова КМУ № 390 від 30 березня 2022 р.).

Тобто, якщо особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд, – МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

Враховуючи вищезазначене, відсутній механізм отримання саме дублікату довідки МСЕК. Однак, особа з інвалідністю має право подати заяву про повторний огляд МСЕК та отримання нової довідки МСЕК.

Задля відновлення медичної документації (результатів обстеження, лікування, проведених стаціонарних й оперативних втручань, а також реабілітаційних рекомендацій) необхідно звернутись до сімейного або будь-якого іншого лікаря первинної ланки за місцем перебування. Лікар може відновити медичні документи через Електронну систему охорони здоров’я та/або проведе додаткові обстеження для продовження лікування.

Задля відновлення документів, які належать особі з інвалідністю, остання може звернутись до органу соціального захисту. Цей орган має доступ до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю і може надати інформацію про групу і причину раніше встановленої інвалідності.

У разі необхідності особа з інвалідністю може звернутися до органів МСЕК для отримання копій медичних документів, на підставі яких особі було встановлена інвалідність. Це спростить процедуру відновлення втрачених документів.

У випадку виявлення помилок і описок у довідці МСЕК, варто звернутись до того уповноваженого органу, що видавав довідку, з метою внесення відповідних змін. Проте, у випадку неможливості виправлення помилок, включаючи відсутність медико-експертної справи, акту огляду МСЕК та протоколу засідань МСЕК, існує можливість вирішення питання в судовому порядку.

Оскарження рішення

У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров’я.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров’я України.

Рішення МСЕК може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства)
• Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 26.02.2020 року № 942/52/20 (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з виявленням розбіжностей у прізвищі)
• Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.11.2021 року №299/5388/21 (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з виявленням розбіжностей в імені)
• Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.05.2022 №674/1698/21 (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з невідповідністю дати народження у паспорті даті вказаній у виписці з акту огляду МСЕК)

Див. також

Документи, що містяться в реєстраційній справі юрособи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, ФОП

Щоб отримати документи, які містяться в реєстраційній справі юридичної особи або громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, необхідно звернутися до територіального органу Міністерства юстиції України із заявою та пакетом документів.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Як замовити послугу

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець, громадське об’єднання, що не має статусу юридичної особи

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Запит про надання документів, що містяться в реєстраційній справі юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи

Умови і випадки надання

Під час прийняття запиту заявник пред’являє заявник пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.

У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Результат та способи отримання результату

Надання документів, що містяться в реєстраційній справі юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

У паперовій формі

0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги

Надання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

Органи, до яких оскаржується

Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Після рішення суду про розлучення, що робити Україна 2024

Розлучення – це процес, який викликає безліч питань у сімейних пар: куди звертатися, які документи потрібні, як підготувати заяву, який документ підтверджує розлучення. При оформленні розірвання шлюбу через суд багато хто не знає після рішення суду про розлучення що робити Україна 2023 року?

Справа в тому, що оформлення процесу розлучення вимагає дотримання юридичних норм. Якщо якусь вимогу законодавства буде порушено, то рішення суду може бути надалі оскаржене. Тому важливо правильно оформити та зареєструвати факт розлучення після видачі рішення суду.

Вітаю! Я розповім Вам у цій статті про те, що робити після рішення суду про розлучення, чи потрібно йти до РАЦСу після рішення суду про розлучення?, чи потрібно отримувати свідоцтво про розлучення, якщо є рішення суду, як отримати свідоцтво про розлучення після рішення суду.

Що робити після рішення суду про розірвання шлюбу 2024

Отже, що робити після ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу? Так як розлучення – це процедура, в результаті якої змінюється сімейний статус кожного з подружжя, слід зареєструвати цей факт в органах РАЦС.

Відповідно до судової процедури розлучення, після видачі рішення про розірвання шлюбу, органи суду передають цю інформацію до РАЦСу для реєстрації. Але практика показує, що краще самостійно контролювати цей процес.

Чи потрібно йти до РАЦСу після рішення суду про розлучення?

Найчастіше органи суду передають інформацію до одного районного РАЦСу. При цьому часто бувають ситуації, коли чоловік і дружина прописані в різних районах і відповідно належать до різних відділень РАЦСу, а шлюб укладали в іншому відділенні.

Наприклад, якщо дружина прописана у Запоріжжі, чоловік – у Дніпрі, а шлюб укладався у Києві, то органи суду могли передати рішення суду про розлучення для реєстрації до районного РАЦСу Києва, де було укладено шлюб. У такому разі факт розлучення не буде зареєстрований за місцем прописки кожного з подружжя.

Щоб не виникало проблем надалі, краще самостійно чи за допомогою адвоката зареєструвати рішення суду про розірвання шлюбу у РАЦСі.

Чи потрібно отримувати свідоцтво про розлучення, якщо є рішення суду

До 2010 року в Україні можна отримати свідоцтво про розлучення на підставі рішення суду, але сьогодні діють інші правила. Так, подружжя, яке оформило розлучення через суд, не може отримати свідоцтво про розлучення.

Документом, що підтверджує розрив шлюбних відносин, є рішення суду. Саме цей документ кожен із подружжя подає до різних організацій для підтвердження того, що перебуває у розлученні.

Тому отримувати свідоцтво про розлучення, якщо є рішення суду, не потрібно. Головне – зареєструвати це рішення у РАГС. Також надавати рішення суду про розлучення до різних організацій слід після того, як воно набуло чинності.

Коли набирає чинності рішення суду про розлучення

Рішення до суду про розірвання шлюбу набирає чинності після закінчення 30 днів з моменту його видачі органами суду. Спочатку кожен чоловік отримує рішення суду, яке не набуло чинності. На документі стоїть напис «Не набрав чинності».

Потім кожна сторона звертається до суду для отримання рішення суду, що набрало чинності. Цей документ відрізняється тим, що на ньому є напис «Набрало чинності».

Як отримати свідоцтво про розлучення після рішення суду

Як уже було зазначено, отримати свідоцтво про розлучення після рішення суду в Україні 2024 року неможливо. Якщо Ваш шлюб було розірвано після 2010 року, то рішення суду – це документ, який підтверджує розлучення.

При цьому кожен із сімейної пари може звернутися до РАЦСу для отримання інших документів, які можуть їм знадобитися для підтвердження факту розлучення.

Який документ видає РАЦС після розлучення через суд 2024 року

В органах РАЦС після розлучення через суд кожна сторона (чоловік і дружина) можуть отримати такі виписки:

1. Про шлюб. У цьому документі вказані дати одруження та розлучення.
2. Про дошлюбне прізвище.

Допомога юриста: чи потрібно йти до РАЦСу після рішення суду про розлучення

Якщо Ви оформляєте розлучення через суд, рекомендуємо Вам звернутися до сімейного адвоката. Юрист допоможе Вам розірвати шлюб та правильно його зареєструвати у державних органах.

Ви можете отримати юридичну консультацію про те, як найкраще розірвати шлюб у суді, а також, що потрібно робити після отримання рішення суду.