Культура пшениця озима (особливості вирощування та зберігання)

Пшениця дуже вимоглива до попередників через слабку кореневу систему, високу чутливість до якості підготовки та фітосанітарного стану грунту. Добрими попередниками є культури раннього прибирання, після яких на полі знижується забур’яненість, зменшується можливість поширення хвороб і шкідників, а в грунті накопичуються легкозасвоювані поживні речовини. До таких попередників відносяться багаторічні і однорічні трави, зернобобові, кукурудза на зелений корм, сідератний, кулісний, чистий пар, а також гречка, кукурудза на силос, ріпак, рання і середньостигла картопля. Пшеницю можна сіяти після вівса, оскільки він не уражається кореневою гниллю і залишає більш якісні поживні залишки порівняно з іншими зерновими культурами. Повторно засівати поле озимою пшеницею можна через два роки, коли під дією корисної мікрофлори грунт очиститься від більшості хвороб і шкідників. Не слід розміщувати її після ячменю через поразку кореневою гниллю.

Озима пшениця вибаглива до наявності в грунті поживних речовин в рухомій і легкозасвоюваній формі, а також до реакції грунтового середовища. Найкращий її ріст і розвиток спостерігається при Ph 6,5-7. Норму добрив розраховують з урахуванням попередника, механічного складу грунту, забезпеченості його живильними речовинами і запланованого врожаю.

Ефективною нормою використання органічних добрив під озиму пшеницю по зайнятому пару є 20-30 т / га. Достатнє забезпечення фосфором і калієм сприяє розвитку рослин, підвищує морозостійкість, стійкість до вилягання, знижує захворюваність рослин, покращує якість зерна. Повну норму калійних і основна кількість фосфорних добрив вносять під основний обробіток грунту. Під час сівби в рядки слід вносити 10-20 кг фосфорних добрив за діючою речовиною. Особливо впливають на врожай азотні добрива, які вносять в 3-4 прийоми. Восени на бідних грунтах і після стерньових попередників вносять не більш ніж N30. Першу ранньовесняне підживлення бажано проводити прикореневих способом. На зріджених посівах дозу азоту для першої підгодівлі збільшують до N60-80.

Другу підгодівлю проводять на початку виходу рослин у трубку для формування продуктивного стеблостою в кількості до 50%, або N60-90. Залишок азоту (N30-60) використовують для третьої підгодівлі в період від початку фази колосіння до наливання зерна для підвищення якості продукції. Чим пізніше проводять етe підгодівлю, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість.

Повинен забезпечувати оптимальну щільність, структуру та аерацію грунту, збереження вологи, боротьбу з бур’янами, якісне закладення рослинних залишків і добрив, створення вирівняного насіннєвого ложа для розміщення насіння на задану глибину. Обробка планується і проводиться виходячи з наявності в господарстві відповідного машинно-тракторного парку, кліматичних умов, попередника і стану грунту. Після непарових попередників застосовують безвідвальну обробку грунту на глибину 8-10, 10-12 см. комбінованими агрегатами. При передпосівної підготовки грунту культиватори повинні бути в агрегаті з боронами або котками. Якісно підготовлене до сівби поле повинно мати достатньо ущільнений подпосевной пласт з об’ємною масою 1,1-1,3 г / см. У посівному шарі грунту повинні переважати грунтові частинки діаметром 1-3 мм.Поверхню грунту слід добре вирівняти. Різниця у висоті гребенів, утворених робочими органами культиватора або зубцями борін, повинна становити не більш ніж 2 см. вирівняність поверхні забезпечить рівномірну глибину загортання насіння.

Терміни посіву: змінюються в залежності від біологічних особливостей сорту і зони вирощування, але оптимальними є 10-20 вересня. Після непарових попередників і на бідних грунтах необхідно сіяти на початку оптимального періоду, а після парових і на родючих – пізніше, щоб до зими рослини не переросли і менше пошкоджувалися злаковими мухами. До зимівлі рослини повинні вегетатіровать протягом 55-60 днів і утворити 2-4 розвинених паростки.

Норма висіву насіння: 400-500 схожих зерен на 1 кв.м, що має забезпечувати на період збирання 550-700 продуктивних стебел на 1 м2. На пізніх посівах для створення оптимального числа продуктивних стебел на одиницю площі норму висіву треба збільшити на 10-15%.

Глибина загортання насіння: 3-5 см з обов’язковим коткуванням поля після висіву. У пізні терміни сівби насіння треба закрити на меншу глибину, ніж у ранні.

Спосіб посіву: звичайний порядковий з міжряддями шириною 15 см і з технологічної колією (у разі використання інтенсивної технології вирощування).

передбачає підживлення азотними добривами, захист від шкідників, хвороб і бур’янів.

проводять при повній стиглості зерна і вологості 14-17% (у порядку виключення 20%) переважно прямим комбайнуванням з мінімальними втратами.

У традиційних сортів озимої пшениці, норма висіву зазвичай становить 3-4 до 5 млн штук насіння на один гектар, а в несприятливих (пізній посів) — 5,5-6 млн.

У сучасних сортів, які мають високий коефіцієнт кущення, і у гібридів пшениці норма висіву буде значно нижчою, і вона визначається, перш за все, рекомендаціями селекціонера-оригінатора даної пшениці.

Одним з технологічних прийомів формування оптимальної густоти рослин пшениці на посівній площі є вибір ґрунтових умов, біологічних особливостей сорту, строків і способів сівби та інших факторів урожайності.

При встановленні норм висіву враховується кущистість і високорослість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висівають рідше, ніж менш кущисті й менш високорослі сорти, стійкі проти вилягання.

Норми висіву залежать від строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою — їх у підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посівів внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків.

Також норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур’янів. Визначаючи норму висіву, обов’язково враховують якість насіння — його схожість, чистоту та масу 1000 насінин.

пшениця озима – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Урожайність різних сортів озимої пшениці

За показниками якості зерно пшениці озимої більшості сортів в умовах 2020 року відповідало 2-му та 3-му класам якості.

Протягом десятиліття в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН на демонстраційно-технологічному полі проводиться агроекологічне випробування понад 400 нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, щоб сформувати перелік найбільш адаптивних і перспективних, що здатні сформувати високий урожай і забезпечити максимальну рентабельність у кліматичних умовах північно-східного регіону.

Результати випробувань

Результати випробувань показали, що за 2016–2020 рр. максимальна врожайність пшениці озимої в середньому за роками сформувалась у сортів ННЦ «Інституту землеробства НААН» — 7,99 т/га та сортів Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН — 7,91 т/га. Найурожайніші сорти селекції ННЦ «Інституту землеробства НААН», що мали врожайність у середньому за період проведення досліджень понад 8 т/га — Цвіт калини, Краєвид, Бенефіс, Пам’яті Гірка, Співанка Поліська. В Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН за врожайністю вирізнялися сорти: Запашна, Досконала, Розкішна, Здобна, Статна, Гармоніка, Фермерка. Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН та Іванівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН мали середній показник урожайності пшениці по установі — 7,87 т/га. Слід зазначити такі найбільш урожайні сорти, як Богдана, Ювіляр Миронівський, Берегиня Миронівська, Подолянка, Світанок Миронівський селекції Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН. Іванівська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН відзначилась сортами Охтирчанка, Ювілейна, Воздвиженка.

Вплив кліматичних умов на врожайність

В умовах 2020 року, що характеризувався підвищеними температурами на 3–4 °С, порівнюючи з багаторічними показниками, та посушливими умовами в період наливання зерна найбільшу врожайність отримано у сортів: Гармоніка — 8,87 т/га, Здобна — 8,82 т/га Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Охтирчанка Ювілейна — 8,48 т/га, Воздвиженка — 8,38 т/га Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; Царівна — 9,46 т/га, Рось — 8,85 т/га, Щедра нива — 8,70 т/га, Відрада — 8,67 т/га, Легенда білоцерківська — 8,14 т/га Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; Пилипівка — 8,28 т/га, Перепілка — 8,03 т/га Селекційно-генетичниого інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН; Богдана — 8,94 т/га, МІП Ассоль — 8,90 т/га, МІП Дніпрянка — 8,54 т/га, Трудівниця Миронівська — 8,46 т/га, Подолянка — 8,44 т/га Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН; Краєвид — 9,58 т/га, Співанка Поліська — 8,94 т/га, Столична — 8,20 т/га ННЦ «Інституту землеробства НААН».

Менш урожайними були сорти напівінтенсивного типу, часто схильні до вилягання та пізньостиглі сорти. До такої самої думки схиляються в Інституті зернових культур НААН, де проводили дослідження продуктивності сучасних сортів м’якої озимої пшениці у 2019 році. Зерно таких сортів під час дозрівання «спікається», в результаті чого знижується врожайність.

За показниками якості зерно пшениці озимої більшості сортів в умовах 2020 року, який характеризувався надмірною кількістю опадів у фазу виходу в трубку — колосіння, значним поширенням хвороб і неможливістю проведення своєчасних обробок у цей період, що є характерним і нинішнього року, та наступними жаркими і вкрай посушливими умовами в період наливання зерна, що призводило до запікання зерна, відповідало 2-му та 3-му класам якості.

В умовах 2020 року найкращими показниками якості відзначались сорти Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН: Світанкова — 13,8% (2-й клас) та 26,4% (2-й клас); Воздвиженка — 13,5% (2-й клас) та 28,3% (1-й клас); Сприятлива — 13,5% (2-й клас) та 26,8% (2-й клас).

Сорти Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН також мали хороші якісні показники: Принада — 13,7% (2-й клас); 25,7% (2-й клас), Гармоніка — 13,1% (2 клас), 26,9% (2 клас); Привітна 12,8 (2 клас), 26,7 (2-й клас). Серед сортів Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН найвищий уміст білка і клейковини відмічали у сорту Відрада 13,1% (2-й клас) та 25,5% (2-й клас); Муза білоцерківська 13,4% (2-й клас) та 25,2% (2-й клас); Легенда білоцерківська 12,7% (2-й клас) та 26,1% (2-й клас). Сорти Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН за показниками якості зерна були ще кращими: Ліра одеська 13,7% (2-й клас) та 27,5% (2-й клас); Нива одеська 13,7% (2-й клас) та 26,1% (2-й клас); Мудрість одеська — 13,5% (2-й клас) та 27,0% (2-й клас); Пилипівка 13,4% (2-й клас) та 27,7% (2-й клас). Серед сортів ННЦ «Інститут землеробства НААН» найвищий вміст білка та клейковини був у сорту Миролюбна 13,0% (2-й клас) та 26,7% (2-й клас).

Віктор КАБАНЕЦЬ, канд. с.-г. наук
Микола СОБКО, канд. с.-г. наук
Ірина БОНДАРЕНКО, канд. с.-г. наук
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН