§ 30. Види безробіття та їх рівень

Безробіття можна охарактеризувати за різними критеріями: причинами, терміном тривалості, критерієм поширення, формами прояву залежно від виявленої ініціативи, соціально-професійним складом безробітних тощо.

Людина може потрапити до категорії безробітних із різних причин. Це може відбутися в результаті чинників, які залежать від самого працівника, а також через не залежні від нього причини. людина може бути безробітною внаслідок того, що шукає вигідніше місце роботи або нову роботу у зв’язку з переїздом до іншого регіону, а може втратити роботу через структурні зміни чи кризові явища в економіці. Розрізняють фрикційне, структурне та циклічне безробіття.

Фрикційне безробіття — тимчасове безробіття, яке пов’язане з добровільним або вимушеним пошуком роботи внаслідок професійного, вікового або регіонального переміщення робочої сили. Цей вид безробіття виникає тому, що і робочі місця, і люди є неоднорідними, а отже, потрібний певний проміжок часу на пошук відповідного місця роботи. Причиною цього виду безробіття може бути закінчення терміну дії контракту на попередньому місці роботи, звільнення внаслідок порушення трудової дисципліни, закінчення вищого навчального закладу, зміна місця проживання, пошук більш вигідного місця роботи тощо. До фрикційного безробіття належить також і так зване сезонне безробіття, обумовлене переважно сезонним характером природних чинників. Суттєвою особливістю цього виду безробіття є наявність певних знань і вмінь працівників, які можна продати на ринку праці в певний момент.

Фрикційне безробіття є неминучим для будь-якого суспільства й певною мірою бажаним явищем для економіки. Пошук та отримання більш продуктивної та вищеоплачуваної роботи сприяє збільшенню доходів зайнятого населення, підвищенню рівня життя їхніх сімей, зростанню обсягів національного виробництва за рахунок раціонального перерозподілу трудових ресурсів.

Проте, як вам уже відомо, попит на робочу силу є похідним від попиту на готову продукцію, яку вона виготовляє. Оскільки із часом структура споживання змінюється, то, відповідно, змінюється й попит на працівників. Певні професії та види робіт не знаходять попиту на ринку праці, застарівають. У результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Це викликає структурне безробіття — безробіття, яке засвідчує невідповідність знань, умінь, навичок працівників потребам виробництва й вимогам роботодавців. Цей вид безробіття виникає внаслідок не лише змін структури споживання, а також і структурної перебудови національної економіки, технологічного переоснащення виробничих процесів. Структурне безробіття є більш тривалим, ніж фрикційне, оскільки безробітні не можуть отримати роботу без відповідного опанування нових знань, навичок, перепідготовки або перекваліфікації. Саме необхідність мати певний час на підвищення або перекваліфікацію є специфічною для цього виду безробіття.

Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок зменшення сукупного попиту на робочу силу в періоди економічного спаду й депресії в усіх галузях і регіонах країни. Оскільки в період економічного спаду зменшується сукупний попит на товари та послуги, знижуються загальні обсяги національного виробництва, то закономірним є зниження зайнятості населення.

За терміном тривалості виділяють короткострокове, середньострокове та тривале безробіття. Під короткостроковим безробіттям розуміють відсутність роботи та її пошук протягом 1—3 місяців, під середньостроковим — 3—6 місяців, а під тривалим — понад 6 місяців.

За критерієм поширення безробіття поділяється на загальнодержавне, регіональне, галузеве, міське та сільське. Очевидно, що загальнодержавне — це безробіття в межах усієї країни, регіональне — у межах певної адміністративно-територіальної одиниці, галузеве — у межах однієї галузі, міське та сільське — безробіття в міській та сільській місцевості відповідно.

За формами прояву можна виділити відкрите та приховане безробіття. Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого економічно активного населення, ситуацію, за якої людина визнає, що вона не має роботи, і реєструється на біржі праці. Приховане безробіття — ситуація, коли частина безробітних людей не зареєстрована в офіційних даних (наприклад неповна зайнятість, відпустки за власний рахунок, відмова від пошуку роботи через розчарування й зневіру тощо). Держава намагається зменшити рівень безробіття, створити сприятливіші умови у працевлаштуванні для певних категорій населення, збільшити зайнятість.

Розрізняють три основні види зайнятості: повну, раціональну й ефективну. Повна зайнятість — це надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім’ї) та колективне (за участю фірм, компаній, держави) відтворення робочої сили й задоволення всієї сукупності потреб. Разом із тим повна зайнятість сама по собі не є свідченням високого рівня організації виробництва, її доцільності та раціональності. Раціональна зайнятість наявна в суспільстві з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів, їх статево-вікової та освітньої структури. Цей вид зайнятості не завжди буває ефективним, оскільки здійснюється з метою покращення статево-вікової зайнятості, залучення до трудової діяльності працездатного населення окремих відсталих регіонів тощо. Ефективна зайнятість здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу відтворення та критеріїв економічної доцільності й соціальної результативності, зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної, важкої праці.

Повну зайнятість ще називають зайнятістю на рівні природного безробіття. Природне безробіття включає фрикційне та структурне безробіття і є внутрішньою (природною) потребою будь-якої економіки. Це означає, що повна зайнятість досягається за умови відсутності циклічного безробіття.

Кейнсіанська концепція зайнятості послідовно й докладно доводить, що в ринковій економіці безробіття має не добровільний характер (у неокласичному його розумінні), а вимушений. Кейнсіанське трактування — це тлумачення циклічного безробіття, спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту.

Формулу рівня безробіття можна використати також для визначення рівнів фрикційного, структурного та циклічного безробіття, тобто:

Природний рівень безробіття змінюється з розвитком держави й суспільства. У 1960-ті рр. економісти визначали його на рівні 4 %, за сучасних умов він зростає й коливається від 3 до 7%. Це обумовлене різними чинниками. Наприклад, система страхування з безробіття, виплати з безробіття та їх зростання знижують стимули до швидкого працевлаштування. Це, з одного боку, сприяє досягненню більшої збалансованості структури робочих місць і структури робочої сили, а з іншого, — призводить до збільшення кількості безробітних і підвищення рівня безробіття. інструментом розв’язання цієї проблеми є державні інвестиції в інфраструктуру ринку праці (розгортання різноманітних систем перепідготовки кадрів, удосконалювання інформації про вакансії тощо). У короткостроковому періоді фінансування програм із регулювання зайнятості може збільшити навантаження на державний бюджет, проте вже в середньостроковій перспективі це сприятиме зниженню природного рівня безробіття.

Добровільне безробіття виникає внаслідок того, що деякі робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але погодилися б працювати, якби вона була вищою. Сюди належить також працездатне населення, яке з певних причин не бажає працювати. Вимушене безробіття виникає, коли людина в працездатному віці може і хоче працювати, має достатній рівень кваліфікації, шукає роботу, але не може знайти її через відсутність вільних робочих місць.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Населення регіону становить 14 млн осіб. Серед них економічно неактивне населення — 3,65 млн осіб; демобілізовані та звільнені зі Збройних Сил — 68 тис. осіб; звільнені внаслідок економічної кризи — 145 тис. осіб; звільнені за власним бажанням та особи, які шукають вигіднішу роботу, — 305 тис. осіб; звільнені в результаті зміни технології — 122 тис. осіб; особи, які навчаються на курсах перепідготовки в центрах зайнятості, — 54 тис. осіб; сезонні безробітні — 43 тис. осіб. Визначте: 1) кількість робочої сили; 2) кількість фрикційних безробітних; 3) кількість структурних безробітних; 4) кількість циклічних безробітних; 5) фактичний рівень безробіття; 6) природний рівень безробіття.

1) Кількість робочої сили визначаємо, вирахувавши із загальної кілько Рівень бе лення економічно неактивне населення: 14 – 3665 = 10 635 млн осіб.

2) До фрикційних безробітних відносимо звільнених за власним бажанням осіб, які шукають вигіднішу роботу, і сезонних безробітних: 0,305 +Природнийрівен осіб.

3) До структурних безробітних відносимо демобілізованих і звільнених зі Збройних Сил, звільнених у результаті зміни технології та осіб, які навчаються на курсах перепідготовки в центрах зайнятості:

0,068 + 0,122 + 0,054 = 0,244 млн осіб.

4) До циклічних безробітних відносимо звільнених унаслідок економічної кризи — 0,145 млн осіб.

5) Фактичний рівень безробіття визначаємо за формулою:

6) Природний рівень безробіття можна визначити різними шляхами. Один із них:

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

• 1. Дайте характеристику кожному з видів безробіття. Наведіть конкретні приклади.
• 2. Поміркуйте, які ще чинники впливають на зростання природного рівня безробіття.
• 3. Визначте статус осіб із точки зору їхньої зайнятості (зайняті, безробітні, економічно неактивні). Щодо безробітних уточніть форму безробіття.
• 1) Військовий інженер-конструктор, який у 35 років вийшов на пенсію та не хоче більше працювати.
• 2) Програмістка, яка звільнилася через погіршення зору та шукає роботу.
• 3) Рахівниця, звільнена з роботи у зв’язку з комп’ютеризацією, яка навчається на курсах перекваліфікації.
• 4) Робітниця швейного підприємства, яка перебуває в декретній відпустці.
• 5) Шкільний учитель, який працює на півставки.
• 6) Менеджер корпорації, який звільнився за власним бажанням і зареєструвався як приватний підприємець.
• 7) Студентка другого курсу університету.
• 8) Випускник академії, який уперше шукає роботу.
• 9) Чоловік, який присвятив себе догляду за дітьми.

Форми безробіття

Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є три: фрикційне, структурне і циклічне, – саме ці 4юрми важливі для визначення природного рівня безробіття. Кожна з форм безробіття має свої причини. Тому визначення форм пов’язують з причинами, що їх породжують, тривалістю та типом безробіття.

Фрикційне безробіття виникає у зв’язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць – з іншого, потребує певного часу.

Ця форма, таким чином, пов’язана з пошуком та очікуванням роботи, що відповідає певній кваліфікації, уподобанням і рівню винагороди.

Фрикційно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Якщо людина хоче змінити місце роботи (територіально), змінити кваліфікацію чи перейти на аналогічну роботу з вищою заробітною платою, вона вирішує цю проблему добровільно. Тому фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове.

Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв’язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв’язку з тим, що певні професії “старіють” і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Разом з тим виникають галузі та види виробництв, які потребують нових навичок, кваліфікацій, знань, професій. Далеко не завжди колишній шахтар може стати кваліфікованим перукарем, продавцем чи програмістом. Це означає, що структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.

Природним вважають таке безробіття, за якого:

• – спостерігається повна зайнятість, тобто така зайнятість, за якої зберігається конкуренція на ринку праці та забезпечується ефективне використання найманої праці;
• –досягається потенційний обсяг національного виробництва (спостерігається за повного та раціонального використай* ня всіх видів ресурсів);
• – немає інфляції.

Повна зайнятість – це зайнятість за природного рівня без* робіття, величина якого становить 5-6 %.

Віднесення фрикційного безробіття до природного не викликає сумніву, оскільки воно є вільно обраним (добровільним), а економічна свобода – основа ринкової поведінки суб’єктів. Щодо структурного безробіття, яке є вимушеним, дехто з учених не визнає його природним. І все ж вагомим аргументом на користь зарахування структурного безробіття до природного е те, що зміна структури виробництва зумовлюється зміною суспільних потреб, що, безумовно, відповідає природі економічної людини.

Циклічне безробіття – це відхилення фактичного безробіття від природного в той чи інший бік. У період рецесії відбувається падіння обсягів національного виробництва нижче потенційного рівня, фактичне безробіття перевищує природний рівень. У період буму, коли має місце інфляційне зростання економіки, фактичний обсяг ВВП перевищує потенційний рівень, а фактичний рівень безробіття буде нижчим від природного рівня.

Існують й інші форми безробіття, які не чинять визначального впливу на економіку, але знати про які важливо, оскільки вони зачіпають інтереси певних груп працездатних.

Сезонне безробіття – вимушена форма безробіття, зумовлена специфічними умовами виробництва в певних галузях (сільське господарство (рослинницькі галузі), цукроваріння, лісництво, риболовецькі галузі тощо). Часто в період міжсезоння люди вдаються до самозайнятості або виїздять на роботу в регіони, оскільки недостатньо працезабезпечені. Ця форма безробіття тяжіє до фрикційного, хоча має також власну специфіку.

Технологічне безробіття – вимушена форма безробіття, пов’язана з вивільненням працівників у зв’язку з запровадженням нової високопродуктивної техніки та технології. Ця форма безробіття тяжіє до структурного.

Молодіжне безробіття стосується молоді, яка вперше виходить на ринок праці й не може отримати роботу. Ринок виявляється байдужим до пропозиції праці з боку молодих людей, оскільки вони ще не мають досвіду, а подекуди й належної кваліфікації, але потребують, згідно з законодавством, пільгових умов (нешкідливе виробництво, неповний робочий день, більша відпустка тощо).

Окрім розглянутих форм, важливо також виділити два типи безробіття: відкрите і приховане.

Відкрите безробіття – така ситуація на ринку праці, за якої індивід визнає, що він позбавлений роботи, та офіційно реєструється у службі зайнятості.

Приховане безробіття пов’язане з наявністю людей, які припинили пошук роботи, втративши надію її знайти.

Отже, ми розглянули зміст, види, форми і типи безробіття. Тепер розглянемо проблему кількісного вимірювання безробіття.

Рівень безробіття визначається за формулою

де І/ – рівень безробіття; ^ – чисельність безробітних; Д – чисельність робочої сили (економічно активного населення).

Якщо Я позначати як (Ь + Г), де Ь – чисельність зайнятих, то формула (1) матиме вигляд:

Крім того, рівень безробіття можна визначити як відношення частки тих, хто щомісяця втрачає роботу, до суми часток тих, хто щомісяця втрачає роботу, та тих, хто щомісяця її знаходить, тобто:

Наслідки впливу безробіття на економіку

Вплив безробіття на економіку не варто оцінювати тільки як негативний. Безробіття виконує конструктивні та деструктивні функції (рис. 16.4).

Конструктивний вплив безробіття на економіку

Деструктивний вплив безробіття на економіку

Стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці.

Пристосування найманих працівників до вимог ринку праці. Забезпечення мобільності ресурсів у часі та просторі. Резервування частини трудових ресурсів у різні періоди економічної кон’юнктури в одних сегментах для можливості використання їх в інших. Вільне волевиявлення найманого працівника щодо перерви в економічній діяльності з метою зміни роботи та ін. Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах

Кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП на 2,5 %. Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві. Посилення тиску на державний бюджет.

Посилення негативних психологічних тенденцій у суспільстві.

Порушення суспільного спокою тощо

Рис. 16.4. Конструктивний та деструктивний вплив безробіття на економіку

Вплив безробіття на обсяг річного національного виробництва дослідив американський учений Артур Оукен (Окунь). Він виявив математично зв’язок між перевищенням фактичного рівня безробіття над природним і втратами ВВП:

де р – коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття; (І- фактичний рівень безробіття; ІГ-природний рівень безробіття; У* – потенційний обсяг ВВП; У – фактичний обсяг ВВП.

Із сказаного вище можемо зробити висновок, що економіка, яка працює в умовах природного рівня безробіття, зазнає переважно конструктивного впливу, а рівень безробіття, що перевищує природний, чинить переважно згубний вплив на економіку.

Ми розглянули циклічність та безробіття як форми прояву макроекономічної нестабільності. Інфляція також є могутнім дестабілізуючим чинником. Зміст і наслідки інфляції висвітлені в гл. 7.