Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження. Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу небезпеку становлять бродячі собаки і кішки.
Шляхи поширення сказу Найбільш поширеним варіантом є безпосередній контакт однієї тварини з іншою. Найчастіше такий контакт передбачає укус, але інколи слина хворої тварини потрапляє в рану або на слизові оболонки здорової без помітних подряпин.
Початкова стадія захворювання Якщо укус був на руці або у верхній частині тулуба, то симптоми з'являться через 10-14 днів. При укусі на ногах перші ознаки захворювання можуть з'явитися через один або два місяці. Інкубаційний період сказу в людей – від трьох днів до трьох місяців.
Сказ – смертельно небезпечне інфекційне захворювання. У 60% випадків інфікування відбувається після укусу зараженої собаки, 24% – лисиці, 10% – кішки. Решта випадків припадають переважно на укуси кажанів, вовків та інших тварин.
Інкубаційний період при сказі може тривати від кількох днів (у кішок) до 3-4 місяців у собак, і декількох років у людини. Це залежить від сукупності факторів: штаму збудника, дози вірусу, виду ссавця, шляхи проникнення в організм, місця локалізації укусу тощо. Летальність (виключаючи м'ясоїдних) становить 100%.
У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій. Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Голос – пропадає. Собака стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря.
Перша вакцинація кішки від сказу проводиться у віці старше 12 тижнів, а наступна – щорічно або кожні 2-3 роки. Чи можна заразитися сказом від кішки?