Можливо, слово походить від дав. -гр. Μαγνῆτις λίθος (Magnētis líthos), «камінь з Магнесії» — від назви регіону Магнісія й давнього міста Магнесія в Малій Азії, де в давнину були відкриті поклади магнетиту. Постійний магніт — найпростіший приклад магнітного диполя.
Це пояснюється тим, що кожний магніт складається з великої кількості маленьких магнітів, які завжди мають два полюси. Неможливо одержати магніт тільки з одним полюсом. Однойменні полюси магнітів відштовхуються, різнойменні —притягуються.
Ці метали незначно реагують на магніт, проте по різному. Срібло, золото, мідь, вісмут мають µ менше одиниці і називаються діамагнетиками, а алюміній, вольфрам, мають µ більше одиниці і називаються парамагнетиками. Діамагнетики відштовхуються від магніту, а парамагнетики – притягуються до магніту.
Магнітна взаємодія Магнітна сила належить до безконтактних, адже ми бачимо, що магніти взаємодіють між собою або із залізними тілами на відстані. Взаємодія полюсів магнітів подібна до взаємодії електричних зарядів: однойменні полюси магнітів відштовхуються, а різнойменні — притягуються.
До немагнітних або слабкомагнітних матеріалів належать більшість металів і сплавів, полімери, деревина, скло тощо. Найпоширенішими є металеві немагнітні матеріали: кольорові метали та їхні сплави (наприклад, мідь, алюміній, бронза, латунь, сплави алюмінію), немагнітна сталь, немагнітний чавун.
Магні́т, заст. магне́т, морське́ залізо, тягуне́ць — тіло, що має власне магнітне поле, магнітний диполь. Можливо, слово походить від дав.-гр. Μαγνῆτις λίθος (Magnētis líthos), «камінь з Магнесії» — від назви регіону Магнісія й давнього міста Магнесія в Малій Азії, де в давнину були відкриті …