ЄСВ та єдиний податок для ФОП: скільки платитимуть спрощенці у 2022 році

Зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, заплановане на наступний рік, автоматично збільшить податки для підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Як саме — розбирався «Мінфін».

Як зміняться основні соцстандарти

У 2022 році в Україні зростуть основні соціальні стандарти. З початку року мінімальна зарплата становитиме 6 500 грн. В жовтні її мають підвищити на 200 грн — до 6 700 грн.

Прожитковий мінімум змінюватиметься у декілька етапів. Для працездатних осіб він становитиме:

з 1 січня по 30 червня — 2 481 грн;

з 1 липня по 30 листопада — 2 600 грн;

з 1 по 31 грудня — 2 684 грн.

Розмір ЄСВ

Із збільшенням мінімальної зарплати зросте розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Його ставка встановлена на рівні 22% від зарплатної мінімалки, тож наступного року ЕСВ для платників єдиного податку становитиме:

з 1 січня 2022 року — 1 430 грн (6 500 грн х 22%);

з 1 жовтня 2022 року — 1 474 грн (6 700 грн х 22%).

За рік мінімальна сума відрахувань ЄСВ становитиме 17 292 грн (1 430 грн х 9 міс. + 1 474 грн х 3 міс). Вона є однаковою для всіх груп спрощеної системи оподаткування.

За бажанням спрощенці можуть сплачувати ЄСВ більше. Це буде зараховано при визначенні розміру пенсії. Але і тут є свої обмеження. Максимальний страховий внесок сплачується із суми, що дорівнює 15 розмірам зарплатної «мінімалки». Таким чином, база для нарахування максимального розміру страхового внеску наступного року дорівнюватиме: з 1 січня — 97 500 грн (6 500 грн х 15); з 1 жовтня — 100 500 грн (6 700 грн х 15).

Відповідно, максимальна сума страхового внеску за місяць становитиме:

з 1 січня — 21 450 грн (97 500×22%);

з 1 жовтня — 22 110 грн (100 500×22%).

Ставки єдиного податку

На базі прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати розраховується сума єдиного податку.

• для І групи ФОП розмір єдиного податку встановлює місцева влада, але не вище 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного року;
• для ІІ групи розмір єдиного податку встановлює місцева влада, але не вище 20% мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року;
• для ІІІ групи — розмір єдиного податку розраховується у відсотках до доходу: 3% («плюс» ПДВ) та 5% (якщо підприємець не зареєстрований платником ПДВ).

Скільки платитимуть у 2022 році ФОПи

І група

• ЄСВ з 1 січня 2022 року — 1 430 грн (6 500 грн х 22%);
• ЄСВ з 1 жовтня 2022 року — 1 474 грн (6 700 грн х 22%);
• Єдиний податок — максимум 248,10 грн (2481 грн х 10%).

II група

• ЄСВ з 1 січня 2022 року — 1 430 грн (6 500 грн х 22%);
• ЄСВ з 1 жовтня 2022 року — 1 474 грн (6 700 грн х 22%);
• Єдиний податок — максимум 1 300 грн (6 500 грн х 20%).

III група

• ЄСВ — з 1 січня 2022 року — 1 430 грн (6 500 грн х 22%);
• ЄСВ з 1 жовтня 2022 року — 1 474 грн (6 700 грн х 22%);
• Єдиний податок — 5% від доходу, або 3% від доходу та ПДВ.

Скільки платити податків за працівників

До жовтня 2022 року зарплата найманих працівників має становити мінімум 6 500 грн. Далі планується її підвищення на 200 грн — до 6 700 грн. За кожного найманого працівника ФОП зобов’язаний сплачувати податки. З 1 січня розрахунок їхнього розміру виглядає так:

Ставка — 6 500 грн
​ПДФО — 6 500×18% = 1 170 грн
ВЗ — 6 500×1,5% = 97,5 грн
ЄСВ — 6 500×22% = 1 430 грн
Утримання: 1 267,5 грн (ПДФО + ВЗ)

Тобто на одного працівника: ставка 6 500 грн (з них ПДФО (1 170 грн) + ВЗ (97,5 грн)) + ЄСВ 1 430 грн = 7 930 грн

До виплати «на руки» працівнику: 5 232,5 грн/місяць, оскільки податкове навантаження розподіляється таким чином:

• ПДФО і ВЗ вираховуються безпосередньо із зарплати працівника,
• роботодавець вносить ЄСВ.

Стеля доходів

Розмір мінімальної зарплати, встановлений на 1 січня, впливає також на граничні обсяги доходів, від яких залежить право підприємців застосовувати спрощену систему оподаткування.

Якщо брати мінзарплату на 1 січня 2022 року — 6 500 грн, то річний ліміт доходу для єдинників становитиме:

• I група — 1 085 500 (167 розмірів мінімальної заробітної плати);
• II група — 5 421 000 (834 розміру мінімальної заробітної плати);
• III група — 7 585 500 (1167 розмірів мінімальної заробітної плати).

Повальна фіскалізація

З 1 січня 2022 року набуде чинності закон, який зобов’яже фіскалізувати свої продажі усіх ФОП другої-четвертої групи, які здійснюють розрахунково-касові операції. Якщо бізнес приймає від клієнтів оплату лише у вигляді банківського переказу за реквізитами, можна працювати без фіскалізації. А якщо клієнти розплачуються готівкою чи банківською карткою — потрібен РРО.

Виконання закону контролюватимуть податкові органи і у разі їх невиконання штрафуватимуть. Так, за першу транзакцію без фіскалізації бізнесу доведеться сплатити штраф у розмірі 100% суми чека. За кожну наступну — 150%.

У 2022 році знову спрощенець/малодохідник

Наприкінці кожного року суб’єкти господарювання починають замислюватися про майбутнє. Так, платники єдиного податку підраховують, чи впишуться вони до кінця року в розміри граничного доходу, який дає право бути і далі спрощенцем. А от підприємства-загальносистемники переймаються тим, як лишитися серед малодохідників-відмовників. Аграрії ж, платники сільгоспЄП, роздумують про розмір річної сільгоспчастки і намагаються втримати її на рівні 75 %. Про те, на що слід звернути увагу кожній когорті платників, щоб досягти омріяного, поговоримо далі.

Утримуємося в ЄП-межах

Граничний дохід. Платники ЄП, щоб бути і з початку наступного року на спрощеній системі оподаткування, повинні втримати розмір свого доходу за 2021 рік (п. 291.4 ПКУ):

— група 1 — у межах 167 розмірів МЗП на 1 січня (1002000 грн);

— група 2 — 834 розміри МЗП (5004000 грн);

— група 3 — 1167 розмірів МЗП (7002000 грн).

Тим, кому не вдасться вписатися в ці межі ,доведеться:

1) з 01.01.2022 покинути лави платників ЄП або перебратися в вищу групу ЄП (змінити групу 1 чи 2 на вищу);

2) сплатити із суми перевищення ЄП за підвищеними ставками. ФОП (будь-якої групи ЄП) мають сплатити ЄП із такої суми за ставкою 15 %, а юрособи (група 3) — у подвійному розмірі їх звичайної ставки (6 % або 10 %).

Звертаємо увагу! Рахуючи дохід, який дає право бути на ЄП, спрощенець має враховувати одну особливість. До його граничного доходу не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) збитків за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п. 292.15 ПКУ). Хоча з такого доходу спрощенець і має сплатити ЄП (деталі шукайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 20, с. 2).

Щоб втримати свій дохід у цих межах, спрощенці можуть здійснити цілу низку операцій. Далі коротко розглянемо кожну із них.

Припинення діяльності. Обсяг доходу, який дає право бути на ЄП, рахується за результатами певного року і з початку наступного його відлік починається знову. Тому найпростіший спосіб утримати свій дохід в ЄП-межах — призупинити діяльність до наступного року.

При цьому мова йде не тільки про припинення реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а й про інші операції, які впливають на дохід. Наприклад, у цей період також не можна безоплатно отримувати товари (роботи, послуги). Вони включаються до доходу спрощенця на дату підписання платником ЄП акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) чи іншого документа (накладної тощо) (п. 292.3 ПКУ).

Ті, хто обере цей варіант, мають пам’ятати, що він їм може вилізти боком. Через відсутність діяльності вони можуть втратити своїх клієнтів і постачальників.

Відстрочення платежу. Граничний обсяг доходу, який дає право платнику ЄП працювати на спрощеній системі оподаткування, рахується за датою надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).

Як варіант утримання свого доходу в ЄП-межах можна спрощенцю спробувати домовитися із покупцями про оплату за товар у майбутньому

Тобто поставляти продукцію (товари) чи надавати послугу платник ЄП буде зараз (у 2021 році), а покупці перерахують йому кошти у наступному (2022) році, тобто після обнулення «лічильника» доходу за 2021 рік.

Цей варіант є привабливішим за попередній. Спрощенець працює, як і раніше, а тому не втрачає ні клієнтів, ні постачальників. Мінусом є те, що до кінця року він працюватиме без доходів. Тим спрощенцям, у яких не вистачатиме обігових коштів, доведеться залучити бездохідні кошти, тобто або просити продукцію у постачальника у розстрочку, або залучати позикові кошти (взяти кредит чи поворотну фіндопомогу на строк до 12 місяців тощо).

Комісія. Відтермінувати дату отримання доходу можна, вклинивши в діяльність посередника. Тобто домовитися з іншим суб’єктом господарювання (іншим спрощенцем), щоб той виступав посередником (комісіонером, експедитором) у відносинах між ним і його клієнтами. Про нюанси такої діяльності читайте у «Податки & бухоблік» 2019, № 51.

У цьому випадку саме посередник отримуватиме гроші замість спрощенця, оскільки саме через нього (за документами) реалізуватимуться товари/роботи/послуги спрощенцям.

При цьому посередник акумулюватиме у себе ваші «позамежні» кошти до початку наступного року. А потім, коли почнеться відлік ЄП-доходу наступного року, перерахує їх спрощенцю і той включить їх у свій дохід.

Звичайно, посереднику за здійснення посередницької діяльності надається винагорода. Але її розмір може бути розумно невеличким, а то й символічним.

Рятуємо ЄП-дохід

Якщо платник ЄП у середині ІV кварталу виявить, що він уже порушив граничний розмір доходу, то щоб утриматися на ЄП у 2021 році, йому слід вирівняти свій ЄП-дохід. А саме слід здійснити операції, які б зменшили дохід спрощенця до розміру граничної межі.

Повернення коштів. Як варіант, спрощенець може просто повернути отримані зайві кошти від клієнтів. Річ у тому, що, як відомо, суми коштів, повернених покупцеві товарів (робіт, послуг) при поверненні товарів, розірванні договору або за листом-заявою про повернення коштів, не включаються до ЄП-доходу (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).

При цьому якщо кошти повертаються в періоді їх отримання (наприклад, їх отримано і повернено в VI кварталі), то жодного ЄП-доходу не виникне і в декларації платника ЄП такі операції ніяк не відобразяться.

При поверненні коштів, отриманих у минулих періодах, слід робити перерахунок ЄП-доходу. При цьому ФОПам фіскали радять робити перерахунок у періоді повернення коштів, а юрособам — через подання уточнюючих декларацій. Деталі такого перерахунку шукайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 56, с. 13.

Помилкові кошти. Щоб врятувати ЄП-дохід, спрощенець може

визнати частину отриманих коштів помилковими і повернути їх клієнту

Для цього потрібно спочатку домовитися із своїм клієнтом (сподіваємося, це буде не складно), щоб він направив вам лист із проханням повернути помилково направлені вам кошти, та повернути йому ці кошти назад.

При цьому, щоб не було проблем із визнанням сум помилковими, потрібно, щоб:

— ФОП-спрощенець отримав і повернув кошти у одному звітному періоді (БЗ 107.01.03);

— юрособа-спрощенець повернув кошти — у випадку коли винним у помилці є банк — протягом 3 робочих днів від дати їх надходження (БЗ 108.01.02). А от якщо винною особою є інший суб’єкт, то повернути такі кошти слід протягом 7 календарних днів від дня пред’явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦКУ). При тому щоб не було проблем із уточненням декларацій і коригуванням ЄП-доходу, отримання і повернення таких помилкових коштів краще провадити в одному звітному періоді.

ЄП-посередник. Ще одним способом врятувати ЄП-дохід є перетворення спрощенця на посередника (для цього слід переукласти діючі договори на посередницькі) і вважати, що уже отримані кошти є не доходом, а транзитними комісійними коштами, які отримано за договором комісії на придбання товару.

Для посередника, який діє за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ПКУ). Всі інші суми, які надходять посереднику, в його дохід не потрапляють і підлягають перерахуванню «принципалу» («комітенту», «довірителю»), перевізнику тощо. При цьому не важливо, коли саме буде здійснено таке перерахування6 у поточному чи наступному році. Ці транзитні суми не будуть вважатися доходом спрощенця-комісіо- нера.

Спрощенцю, який бачить, що скоро його дохід вистрибне за ЄП-межу, можна взагалі переоформити до кінця року всі відносини на посередницькі рейки

І в дохід включати тільки винагороду, отриману від здійснення посередницьких операцій.

Як бачите, варіантів утримати свій дохід у граничних рамках багато, тому думайте і приймайте рішення, який варіант є прийнятним для вас.

І далі малодохідник

Основи. Платники податку на прибуток, які у поточному році були малодохідниками-відмовниками, зазвичай бажають і далі бути ними. Статус малодохідника дає їм право не тільки звітувати з податку на прибуток раз на рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ), а й не коригувати свій фінрезультат до оподаткування на податкові різниці.

Щоб і далі бути малодохідником-відмовником, у підприємства річний дохід за показниками фінзвітності має не перевищувати 40 млн грн.

Тому якщо юрособа розуміє, що обсяг її доходу за 2021 рік наближається до межі в 40 млн грн, то щоб і далі бути підприємством-малодохідником та вже за результатами 2021 року не застосовувати податкові різниці, а у 2022 році не звітувати щокварталу, слід утримати свій бухгалтерський дохід у межах 40 млн грн.

Для цього підприємство може здійснити певні операції.

Перенесення дати доходу. Якщо у підприємства дохід ще не досяг 40 млн грн, то щоб не досягти цієї межі, слід перенести дату отримання доходу на наступний рік.

Зробити це найпростіше шляхом припинення відвантаження товарів або надання послуг до кінця року. Тобто якщо до кінця року підприємство не буде відвантажувати товар чи надавати послуг, то у нього не буде зростати бухдохід (він зростає, коли відбувається відвантаження товарів), а отже він не перевалить за 40 млн грн.

внести зміни в існуючі договори і відтермінувати дату постачання товару чи надання послуги на післяноворічні періоди

Головне, щоб клієнти погодилися на такі маніпуляції. Якщо вони згодні, то тоді дохід від постачання продукції та виконання робіт буде доходом наступного року і на 40-мільйонну межу поточного року не вплине.

При цьому отримувати авансові платежі від покупців можна. Вони на розмір доходу не впливають. Також можна купувати товари, послуги для функціонування підприємства, у тому числі й для виробництва продукції чи надання послуг, які відбуватимуться в наступному році.

Також слід перенести отримання доходів у іншій, ніж грошова форма, на наступний рік. Наприклад, не приймати в поточному році подарунків, не отримувати безповоротних фіндопомог тощо. Усе у наступному році.

Посередництво. Якщо клієнти не погодяться сидіти без вашого товару, то тоді можна спробувати зменшити приріст доходу шляхом перетворення підприємства у комісіонера. Цей варіант точно підійде для торгових підприємств.

Наприклад, торгове підприємство, щоб не вилізти за 40-мільйонну межу, може переоформити звичайні договори на договори комісії на продаж. Тобто із звичайного торговця перетворитися на комісіонера.

Тоді фактично у підприємства-комісіонера на фінрезультат, який впливає на розмір 40-мільйонної межі, буде впливати тільки комісійна винагорода. Сума ж товару, що отриманий на комісію і проданий комісіонером клієнтам, пройде повз його дохід після того, як комісіонер складе звіт комісіонера про обсяг проданого товару. У цей момент за правилами обліку за рахунок вирахування з доходу (Дт 704 — Кт 631, 685) має зменшитися дохід, відображений комісіонером при продажу товару, що був отриманий на комісію (Дт 36, 377 — Кт 702 (703)). Детально про комісію читайте у «Податки & бухоблік», 2019, № 51.

Давальницькі операції. Виробники, щоб зменшити свій дохід, можуть спробувати перейти на давальницькі договори. Тоді

доходом у них буде тільки вартість послуг з переробки давальницької сировини, а сама вартість сировини і виробленої продукцїі пройде повз облік виробника

Крім того, щоб клієнти не ламали голову, де взяти сировину для виробництва продукції, можна з ними укласти договір комісії на придбання, за яким у комісіонера-виробника доходом буде тільки винагорода, а вартість сировини пройде повз облік.

Повернення товару. У тих підприємств, у яких сума доходу вже перевалила за 40 млн грн, вихід тільки один — зменшити розмір доходу. Для цього потрібно домовитися із покупцем товару, щоб той повернув підприємству товар, відвантажений у поточному році (наприклад, через неналежну якість) і поставити йому цей товар у наступному році, тобто коли почнеться відлік 40 мільйонів на 2022 рік.

Зміна правил обліку. Далі наведемо ще низку рекомендацій, врахувавши які, платник податку на прибуток зможе урізати розмір свого доходу.

1. Якщо ви розберете стару техніку, яка є ОЗ, на запчастини, то радимо вам не визнавати отримані запчастини від розбирання через визнання доходу, а шляхом:

— зменшення витрат після списання залишкової вартості ліквідованого ОЗ (Дт 209 — Кт 976);

— прямого виокремлення зі складу ОЗ запасної частини ще до списання залишкової вартості (Дт 209 — Кт 10). Деталі див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 66, с. 2.

Подібним чином можна робити й у випадку ліквідації МНМА.

2. Якщо ви в обліку нарахували зайвий розмір резервів (забезпечень), то радимо зменшувати такий розмір не через збільшення доходів (Дт 38, 47 — Кт 718), а шляхом зменшення витрат через використання методу «сторно» (Дт 944 — Кт 47, 38).

3. У випадку коли підприємство отримує мотиваційні виплати за результатами продажів, то радимо переформатувати їх у ретрознижки. У цьому випадку у підприємства замість збільшення доходу буде виникати сума, яку слід вирахувати з доходу (Дт 704 — Кт 36).

Зверніть увагу: описаний нами порядок обліку застосовується в тому випадку, коли зі змісту договору чітко випливає, що йдеться саме про знижку, а не про мотиваційну (заохочувальну) виплату постачальника покупцю. Інакше облікові наслідки будуть інші (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 13, с. 12).

4. Коли підприємство отримує від засновника безоплатно кошти чи активи, то їх слід в обліку відображати не через дохід, а як додатковий внесок (наприклад, без збільшення статутного капіталу). Річ у тому, що не вважається доходом, зокрема, збільшення активів і капіталу за рахунок внесків учасників (власників). Тож додатковий внесок від засновника не збільшить бухдохід, а отже, може дати змогу підприємству не потрапити до високодохідників (див. деталі у «Податки & бухоблік», 2021, № 85, с. 2).

5. Якщо підприємство поставило на витрати суми на основі «самоакта» (так роблять у тому випадку, коли контрагент вчасно не надав акта на надання послуг) і помилково віднесло до них більшу суму, ніж потрібно, радимо виправляти упущення не через збільшення доходів (як це радить робити Мінфін), а шляхом виправлення помилки методом «сторно» витрат тощо.

Описаними операціями можуть скористатися не всі підприємства, а тільки ті, в яких такі операції відбулися. Водночас якщо хоч комусь вони стануть у пригоді, ми будемо задоволені.

І далі платник сільгоспЄП

Рахуємо частку. Перед юрособами — платниками сільгоспЄП питання стоїть не втримати свій дохід у певних рамках, а втримати розмір сільгоспчастки (дотриматися співвідношення сільгоспдоходу до загального доходу) на рівні 75 %.

Не звертати увагу на рівень сільгоспчастки за 2021 рік можуть тільки ті аграрії, які

доведуть, що не дотрималися 75 % межі через обставини непереборної сили (форс-мажор) (п.п. 298.8.4 ПКУ)

Щоб це довести, аграрій має отримати рішення ВР АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, в якому серед інших фігурує і він. Ці документи аграрій має подати наступного року при підтвердженні статусу платника сільгоспЄП на наступний рік.

Якщо ж аграрій не може форс-мажором закрити недотримання сільгоспчастки на рівні 75 %, то йому слід до кінця року здійснити необхідні дії, щоб збільшити розмір сільгоспчастки до необхідного рівня.

Рятуємо сільгоспчастку. Щоб збільшити розмір сільгоспчастки, аграрій має скоригувати розмір свого бухдоходу. Річ у тому, що розмір сільгоспчастки розраховується за даними бухобліку (БЗ 108.02.01).

Щоб збільшити сільгоспчастку за поточний рік, аграрій має здійснити такі дії:

1) зменшити розмір несільгоспдоходу, тобто отриманого від продажу несільгосппродукції, або сільгосппродукції, але не власного виробництва.

Щоб це зробити, аграрію слід або домовитися з покупцем:

— щоб той повернув йому раніше отриманий товар. Якщо аграрію його контрагент поверне раніше відвантажений несільгосптовар чи сільгосппродукцію, але не власного виробництва, то аграрій зменшить розмір свого несільгоспдоходу і тим самим збільшить розмір сільгоспчастки. Поставка цього ж товару в наступному році вплине на частку наступного року;

— про те, що аграрій відвантажить йому продукцію чи надасть послугу не в поточному, а у наступному році. У випадку коли в поточному році не буде надана послуга чи не буде поставлений несільгосптовар, то в аграрія несільгоспдохід виникати не буде (бо взагалі не буде доходу від такої операції), а отже, аграрій не зменшить сільгоспчастку;

2) збільшити розмір сільгоспдоходу.

Для цього аграрію слід зосередити увагу тільки на продажу сільгосппродукції власного виробництва і відмовитися від здійснення несільськогосподарських операцій

— збільшити обсяг продажу власної сільгосппродукції;

— збільшити ціну на продукцію, що планували продати до кінця відповідного року. Наприклад, спробувати експортувати свою продукцію за кордон;

— спробувати продавати власновирощену продукцію у переробленому вигляді, ціна на яку вища, ніж до переробки. Якщо самостійно переробити власновирощену продукцію аграрій не може, то можна віддати її на переробку на давальницьких умовах.

Робити всі ці заходи слід до кінця року, за який рахується сільгоспчастка. Бо такі операції можуть вплинути на фінрезультат поточного року тільки у випадку, коли будуть здійснені у поточному році.

РРО-межа

ФОП-спрощенці груп 2 і 3 у 2021 році могли працювати без РРО, якщо не торгували ТСПТ, ліками, ювеліркою, а також не надавали медпослуги, а їх дохід не перевалив у 2021 році межу в 1,32 млн грн.

З 01.01.2022 для ФОП — платників ЄП груп 2 і 3 таких привілеїв вже не буде. Вони з цієї дати можуть торгувати без РРО, тільки коли їх операція не визнається розрахунковою у розумінні Закону про РРО, тобто вони здійснюють розрахунки тільки виключно у класичному безготівковому вигляді (оплату клієнти мають здійснювати шляхом переказу коштів з одного рахунку в банку на інший, через касу банку чи через ПТКС банку чи небанківської фінустанови).

Також їм можна буде не використовувати РРО у випадку отримання оплати за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону про РРО).

Ті ж ФОП — платники ЄП груп 2 і 3, які торгують товарами за готівку чи приймають до оплати електронні платіжні засоби (платіжні картки), у тому числі через мережу Інтернет, з 01.01.2022 без РРО працювати не зможуть.

Водночас оскільки ФОП груп 2 і 3 з 01.01.2022 точно будуть використовувати РРО, навіть не зважаючи на те, що їх обсяг доходу за 2021 рік не перевищить 1,32 млн грн, вони можуть в останній квартал 2021 року ні в чому собі не відмовляти. Оскільки ФОП, які РРО-межу перевищать у VI кварталі 2021 року, як і ФОП, які її дотримаються за результатами 2021 року, все одно будуть використовувати РРО з 01.01.2022. Чому б у такому разі не скористатися ситуацією і не отримати зараз по максимуму готівкових коштів (у тому числі аванси під постачань у майбутньому) без проведення їх через РРО (звичайно, у межах, що дають право працювати на ЄП).

висновки

• Щоб платник ЄП був і в наступному році на ЄП у потрібній групі, він має втримати свій річний обсяг доходу у межах граничної межі, визначеної для його групи.
• Щоб утримати ЄП-дохід у граничних межах, можна перенести дату його виникнення на наступні періоди шляхом уклинення в діяльність посередника, надання відстрочки в оплаті тощо.
• Щоб бути малодохідником і в наступному році, слід тримати свій бухдохід у межах 40 млн грн.
• Бухдохід не ростиме, якщо перенести відвантаження товарів на наступний період, стати комісіонером чи змінити окремі облікові правила тощо.
• Платник сільгоспЄП має тримати свою сільгоспчастку за рік у межах 75 %, а для цього варто збільшувати розмір сільгоспдоходу та уникати несільськогосподарського.