Гліколіз відбувається у цитоплазмі клітин. Він складається з декількох послідовних реакцій перетворення молекули глюкози C 6 H 12 O 6 на дві молекули піровиноградної кислоти — ПВК C 3 H 4 O 3 та дві молекули АТФ (у вигляді якої запасається приблизно 40 % енергії, що виділилася при гліколізі).
У процесі анаеробного дихання з однієї молекули глюкози утворюється дві молекули АТФ (для порівняння, шляхом аеробного дихання утворюється близько 36 молекул).
10.
| № п/п | Етапи | Звільнення і використання енергії |
|---|---|---|
| 3. | Кисневий (аеробний) етап | Енергія від розпаду 2х молекул молочної кислоти використовується для синтезу 36 молекул АТФ |
Виявилося, що за наявності кисню відбувається повне окиснення глюкози до вуглекислого газу та води. Це супроводжується синтезом 30—32 молекул АТФ на одну молекулу глюкози. За відсутності кисню бродіння дає тільки 2 молекули АТФ на молекулу глюкози.
Окиснення 1 молекули глюкози
| Етап | АТФ |
|---|---|
| Тотально за аеробного окиснення 1 молекули глюкози | 32 або 30 АТФ |
А III кисневий (аеробний) етап — відбувається у матриксі й на кристах мітохондрій за участі кисню, вивільняється основна кількість енергії (понад %). Аеробне перетворення вуглеводів продовжується завдяки розщепленню піровиноградної кислоти до води і вуглекислого газу.
Отже, в анаеробних умовах клітині потрібно спожити у 15 разів більше глюкози, щоб отримати таку саму кількість АТФ. Ефект Пастера свідчить про те, що швидкість гліколізу залежить від умов.