Що таке Нікка шлюб

Найкраще носити довгі штани, довші сукні або довші спідниці. Чоловікам і жінкам слід утримуватися від оголення голих рук. Візьміть із собою шарф, якщо очікується, що жінки також покриють голову. Хоча вам, ймовірно, не потрібно буде покривати голову, той самий дрес-код діє на прийомі.

У день вашого першого мусульманського весілля уникайте ганебних помилок. Дізнайтеся, що одягати, що робити та чого уникати на своєму першому мусульманському весіллі.

Мусульманське весілля – це приголомшлива та зворушлива церемонія, яка вшановує та відзначає прихильність пари до релігії. Якщо ви ніколи не були на мусульманській релігійній церемонії, вам слід ознайомитися з основами мусульманської весільної церемонії, щоб знати, що взяти з собою та чого очікувати.

Віруючі мусульмани щодня збираються для молитви в урочистих місцях, відомих як молитовні будинки. Тому і чоловіки, і жінки повинні скромно одягатися на мусульманську весільну церемонію. Найкращий одяг – це, як правило, довгі штани, довші сукні чи довші спідниці. Чоловікам і жінкам слід утримуватися від оголення голих рук. Візьміть із собою шарф, оскільки очікується, що жінки також покривають голову.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Чи вважається нікка шлюбом?

Як релігійна церемонія, вона не має такої ж ваги, як цивільна церемонія, і тому не вважається дійсною. Нікка — договір між чоловіком і дружиною в ісламі, який є складовою однієї з фаз ісламського шлюбу.

Незважаючи на те, що Jefferies більше не зосереджується на питаннях, пов’язаних з Ніккою, вони все ще можуть надати оперативні та компетентні рекомендації щодо розлучення, роздільного проживання та інших питань, пов’язаних із сімейним правом.

Шокує дізнатися, що 61 відсоток мусульман не реєструють свій шлюб у Великобританії в сучасному 21 столітті, тому що вони вірять, що їхній ісламський шлюб, відомий як нікка, буде визнаний у країні. Це неправда, оскільки, на жаль, суди Великобританії не визнають законність нікки. Це вважається релігійною церемонією і як така не має такої ваги, як цивільна церемонія.

Нікка — договір між чоловіком і дружиною в ісламі, який є складовою однієї з фаз ісламського шлюбу. Чоловік і дружина повинні підписати договір під час нікки, і як чоловік, так і родич чоловічої статі з родини чоловіка, а також батько дружини повинні бути свідками підписання. Схвалюючи шлюб шляхом підписання договору, Дружина дає свою згоду на союз. І чоловік, і дружина повинні усно підтвердити свою готовність до шлюбу, щоб церемонія вважалася завершеною.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Чи можете ви розділити ліжко після нікки?

Будь-який виїзд із весільної подорожі повинен бути узгоджений обома сторонами. Наприклад, деякі пари чекають до валіми, а інші вважають Нікаа заручинами до валіми. Однак після Нікаї пара може юридично вільно займатися будь-яким сексуальним актом на свій розсуд.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Потрібні кільця на Ніку?

Махр, або грошовий подарунок, який дарують нареченій під час церемонії Ніках, — це те, на що пара повинна погодитися. Навпаки, кільце тепер можна використовувати як махр або як бридж, який віддає перевагу в наш час. Наприклад, коштовності, нерухомість або вид освіти.

Більшість поколінь дотримуються кількох релігійних звичаїв, пов’язаних з мусульманським весіллям. Щоб наречений і наречена одружилися в ісламському шлюбі, необхідна церемонія Ніка.

Читайте далі, щоб дізнатися більше про церемонію Ніках і чому вона необхідна для ісламського весілля, якщо вам цікаво.

Жінки не мали вибору, за кого вийти заміж у минулому під час мусульманського весілля. Більшість жінок укладали домовлені союзи, щоб отримати частину спадщини подружжя. Коран та ісламська релігія були змінені пророком Мухаммедом, щоб вирішити цю проблему, і, як наслідок, наречена повинна дати згоду, перш ніж вийти заміж за будь-якого партнера.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Нікка: Це справжній шлюб?

Нікка, що є шлюбним контрактом за ісламською термінологією, дозволяє парам отримувати користь одне від одного законним шляхом. Нікка означає, що пари можуть отримати користь одне від одного. За словами імама Шафі, термін «нікка» стосується лише шлюбного контракту.

Іслам випередив християнство як друга за популярністю релігія у Великобританії. Згідно з переписом населення Сполученого Королівства 2011 року, у Великобританії проживало 2,516,000 4 3,372,966 мусульман, або 2018% від загальної кількості населення. За останніми даними Управління національної статистики у XNUMX році їх було XNUMX XNUMX XNUMX. Зважаючи на швидке зростання населення, не дивно, що існують ситуації, коли закони шаріату та англійські закони суперечать. Тому вкрай важливо розглядати це в контексті англійських судів. У результаті цього конфлікту все більше справ подається до англійських судів. Мусульмани в основному поділяються на дві групи, сунітів і шиїтів, з численними підгрупами, виходячи з того, до якої мазхабської школи ісламської юриспруденції дотримується людина, що ще більше ускладнює ситуацію. Згідно з чотирма основними школами думки — кожна названа на честь класичного юриста, який її викладав — ця стаття розглядає точку зору сунітського юриста. Ханафітський, сахафітський, маликітський і ханбалійський обряди є чотирма основними школами ісламу серед сунітів. Те, яка методологія використовується і якою мірою впливає на правове тлумачення та застосування, дуже різниться.

Щоб допомогти фахівцям із сімейного права в Англії та Уельсі мати справу з клієнтами-мусульманами, які пройшли лише Нікку, ця стаття пропонує кілька порад. Щоб мати можливість дати клієнту найкращу пораду щодо того, що йому потрібно і як це слід зробити, важливо добре розуміти ісламське сімейне право. При вирішенні питань такого характеру управління очікуваннями клієнта є більш важливим, ніж будь-коли. Особливо коли ви маєте справу з клієнтами, які погано знають ісламське/шаріатське право та рішення, труднощі непереборні. Для того, щоб надати вичерпну пораду, необхідно переглянути та зрозуміти низку джерел. Священний Коран, Сунна, Іджма та Кіяс є чотирма основними джерелами, з яких походять правові норми ісламу/шаріату. Залежно від того, яку школу відвідує клієнт, результат буде різним. У наш час переважна більшість мусульман-сунітів визнає чотири школи думки. Слід зазначити, що ці школи мають твердий консенсус щодо всіх основоположних принципів ісламської віри. Усі вони визнають першість Священного Корану та правдивість хадисів, які є автентичними висловлюваннями, настановами та спостереженнями Пророка Мухаммада (мир йому). Чотири школи використовують лише свої незалежні міркування, які можуть відрізнятися одне від одного за відсутності інформації з цих двох джерел.

7 лютого 2008 року Роуен Вільямс, який тоді був архієпископом Кентерберійським, прочитав лекцію у Великому залі Королівського суду про цивільне та релігійне право в Англії. Нещодавно він виголосив дві промови, які торкнулися тем, у які він хотів би глибше заглибитися там: перший 6 грудня 2007 року на семінарі Building Bridges у Сінгапурі, а другий 29 січня 2008 року на меморіальній лекції Джеймса Каллагена. у Палаті лордів, де запропоноване скасування злочину блюзнірської наклепу, передбаченого загальним правом, було предметом суперечливих дебатів. Підсумком трьох лекцій можна вважати «Цивільне та релігійне право в Англії».

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Чи можна поцілувати чоловіка після Ніках?

Ви можете цілувати свого партнера як завгодно, це правда.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Чим ніках відрізняється від пропозиції одружитися?

Перший етап шлюбу – це заручини, а останній – ніках. Між заручинами і одруженням — період заручин. Навіть якщо заручини закінчаться, це не буде вважатися шлюбом. Якщо заручини розриваються, людина може одружитися з ким забажає.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Що таке шлюб Ніка?

Ісламська шлюбна церемонія, відома як Ніках, полягає в тому, що мусульманська пара підписує шлюбний контракт перед імамом і принаймні двома свідками, щоб офіційно підтвердити свій союз в очах Бога.

Пандемія Covid-19 вплинула на розпорядок дня кожного. Очевидно, що пандемія не тільки скомпрометувала багато другорядних аспектів повсякденного життя, але й зірвала важливі життєві події, такі як одруження. Ми вже добре знайомі з щотижневими побаченнями в Tesco, одягаємо нашу улюблену маску для обличчя та збираємось на 157-му тиху ніч у році.

Кожна релігія та культура надають велике значення шлюбним церемоніям, які для деяких можуть стати величезною подією. В ісламі годувати людей вважається благословенням, тому ми дуже серйозно ставимося до приказки «чим більше, тим краще»! Багато мусульманських пар із різним культурним середовищем добре відомі тим, що влаштовують пишні весілля з нескінченним списком гостей. Звичайно, багатьом парам довелося скасувати плани на весілля через спалах Covid-19, потрапивши в те, що здається нескінченним циклом планування та відкладень через постійні зміни правил. Багато мусульманських пар вирішили провести свою церемонію Ніках під час карантину, щоб обійти ці обмеження.

Ісламська шлюбна церемонія, відома як Ніках, полягає в тому, що мусульманська пара підписує шлюбний контракт перед імамом і принаймні двома свідками, щоб офіційно підтвердити свій союз в очах Бога. У мусульманському шлюбі ця процедура часто виконується як частина великого весільного гуляння, але її також можна зробити окремо заздалегідь.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Ви в офіційному шлюбі, якщо у вас є ніках?

Ні, ніках не означає, що я перебуваю в законному шлюбі. Ви перебуваєте в законному шлюбі в ісламі, якщо ви пройшли церемонію Ніках. Ви не перебуваєте в законному шлюбі, доки не отримаєте ліцензію на шлюб від місцевого уряду або не виконаєте спеціальні процедури, встановлені вашим місцевим урядом для законного одруження своїх громадян.

Англійською мовою «Шлюб» або «шлюб» є основним перекладом арабського слова «Nikah». Шлюб – це священний і урочистий суспільний договір між нареченою і нареченою.

Ісламський шлюб вимагає виконання нікахи між нареченою і нареченою. Залежно від школи думки, для завершення Ніки мають бути виконані різні умови. Наша робота з нашими парами зазвичай охоплює наступні сфери:

У більшості випадків валі є батьком нареченої. Валі відповідає за забезпечення добробуту своєї доньки в усіх аспектах її життя, включаючи шлюб. (Існують винятки з правила, якщо батько не може бути присутнім з якоїсь причини. Щоб обговорити це далі, не соромтеся зв’язатися з нами.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Яка тривалість Ніки?

Сам ніках триває менше 20 хвилин. Церемонія закінчилася миттєво, навіть з частиною обітниць і благословень. Але будьте готові святкувати нареченого і наречену дуже довго.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Скільки триває ніках

Сам ніках триває менше 20 хвилин. Це навіть не займе багато часу, щоб закінчити частину церемонії з обітницями та благословеннями. Однак ви повинні бути готові святкувати нареченого і наречену досить довго.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

В ісламі чи дозволено вашому чоловікові лизати вас?

До тих пір, поки це забезпечує людину сексуальним задоволенням, яке завадить їй брати участь у харам (незаконно) або витріщатися на стать іншої особи (можна одружитися), облизування, смоктання та поцілунки статевих органів подружжя є прийнятними.

Доктор Алі Джума, чинний муфтій Єгипту, заявляє наступне щодо указу про оральний секс.

Усе це прийнятно, якщо вони забезпечують людину сексуальним задоволенням, яке не дозволить їй займатися Харамом (незаконно) або дивитися на неодружений секс (доречний шлюбу). Але кожен мусульманин повинен пам’ятати, що статеві стосунки – це лише хіть і пристрасть, які повинні бути задоволені морально; це не слід розглядати як необхідність, як їжу та напої, як це відбувається в спотвореній ідеології Заходу.

Тепер зрозуміло, що хоча оральний секс не є суворо забороненим, віддані мусульмани та мусульмани зазвичай не вибирають його. Тобто, незважаючи на те, що оральний секс не заборонений ісламським законом, він є абсолютно огидним і суперечить почуттю чистого смаку та пристойності мусульманина. “.

(Джерело зображення: Pixabay.com)

Що відрізняє ніках від шлюбу?

Релігійний обряд, відомий як Ніках, об’єднує чоловіка і жінку. Після церемонії Ніках мусульманки та їхні партнери вступають у законний шлюб. Мусульманська пара вступає в партнерство через шлюб, але це офіційно стає через церемонію Ніка. Кешовано.

Що читає мулла під час ніках

«Розуміємо, що не всі можуть і хочуть повернутися до звичної рутини, зокрема до читання. Але знаємо, що є й ті, для кого книжки стають розрадою та допомогою у складні часи» — так ми звернулися до читачів Happy Monday та попросили їх поділитися своїм досвідом читання під час війни. Ми отримали 140 відповідей з порадами цікавих та корисних книжок і вкотре переконалися, що читання — надзвичайно потужна сила.

Чим корисне читання під час війни?

Звісно, ви не повинні змушувати себе читати. Але якщо вас зупиняє лиш те, що це зараз не на часі — аргументи наших підписників можуть переконати вас у зворотному.

1. Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну.

• «Я читаю весь час в укритті під час повітряної тривоги. Це допомагає згаяти час та відволіктись від місця й ситуації, в яких знаходишся».

• «Коли довго читаєш, настає момент, коли існує лише книга і ти. От цей момент допомагає не зійти з розуму. Бути 24/7 з усім болем — неймовірно складно. А такі моменти дарують відпочинок».

2. Читання стимулює пізнання. Деякі книжки — з історії, філософії, культури та політики — допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз.

• «Книжки допомагають мені поглибити знання про становлення нашої нації, зрозуміти, які були передумови й причини кривавої війни, а часом навіть і заспокоїтися».

• «Читання робить нас обізнаними, допомагає аналізувати, що в майбутньому допоможе відстояти свою точку зору в будь-якій історичній суперечці».

3. Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

• «Читання на 10000% знижує стрес. Читаючи, ти немов стаєш на паузу, починаєш більш методично дихати й ніби повертаєшся до звичного життя».

• «Читання поновлює емоційний ресурс, допомагає мозку впоратися з невідомістю».

4. Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці.

• «Мені потрібен досвід тих, хто жив під час Другої світової. Так я розумію, що все закінчиться і ми зможемо все переосмислити й передати цей досвід далі».

• «Читаючи книжки, де є війна, розумієш, що люди вже проходили через подібне, відчуваєш подвійну симпатію до персонажа й асоціюєш себе з ним».

5. Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів. А як сказала одна читачка: «Читання — це єдина довоєнна активність, яка мені доступна».

• «Це те заняття, що допомагає відчувати себе як у мирний час — коли можна було просто сісти й спокійно почитати книгу».

• «Це ритуал, який допомагає мені знаходити якусь нормальність у своєму житті й нагадує, що життя буде продовжуватись навіть на війні».

6. Читання прокачує. Книжки — чи не найпростіший спосіб навчитися нового навіть у бомбосховищі. А після війни отримані знання обов’язково знадобляться.

• «Хочеться якомога більше дізнатись і якомога швидше бути корисною. Вивчення нового — саме те, чим я можу допомогти своєму оточенню».

• «Фахова література завжди дає мотивацію для розвитку, поштовх рухатися в майбутнє».

А підсумувати всі наведені вище аргументи хотілося б словами ще однієї нашої читачки (або читача): «Читання для мене — задоволення, під час війни воно дозволяє отримати хоч трохи позитивних емоцій».

Як читання допомагає у складні часи, з’ясували. А що ж читають українці під час війни? Готуйтеся під зав’язку поповнити свій список для читання.

Художня література

Це найпопулярніша категорія книжок — 40% респондентів читають саме художню літературу. Судячи з відповідей, вона найкраще допомагає зануритись в інший світ і бодай на деякий час відволіктися від реальності війни та тривожних новин.

Українська художка

«Тореадори з Васюківки» (Всеволод Нестайко): «Дуже добра й сонячна книжка, яка дозволяє знову пережити дитинство. Маленькою я цієї книжки не читала. Тепер, коли несу її в руках, люди на вулиці, в магазині, в кав’ярні кажуть мені: “Боже, ви читаєте “Тореадорів”? Не пошкодуєте! Чудова книжка, треба перечитати!”».

«Район Д» (Артем Чех): «Це збірка автобіографічних розповідей про Черкащину, а мені саме хотілося читати про українські міста».

«Кобзар» (Тарас Шевченко): «Читання “Кобзаря” робить мою русофобію сильнішою, але все ще недостатньою. Допомагає відновити та проаналізувати історичний контекст та причини війни, яка почалась навіть не 8 років тому, а триває вже протягом століть».

«Франческа. Повелителька траєкторій» і «Франческа. Володарка офіцерського жетона» (Дорж Бату): «Це дуже веселі й цікаві історії, які підіймають настрій і відволікають від думок про війну. Крім того, автор цікаво розповідає про свою роботу в NASA та різні “космічні” подробиці».

Чому романи корисніші за бізнес-літературу: колонка Тетяни Лукинюк

Ще читають:

• «Вартовий брами» (Зірка Шевченко);
• «Супермаркет самотності» (Ірена Карпа);
• Шевченківський словник;
• «Рекреації» (Юрій Андрухович);
• «Залізна вода» (Мирослав Лаюк);
• «Мері та її аеропорт» (Євген Положій);
• «Амадока» (Софія Андрухович);
• «Коханка з площі Ринок» (Андрій Кокотюха);
• «Мій дід танцював краще за всіх» (Катерина Бабкіна).

Закордонна художка

«Маленькі жінки» (Луїза Мей Олкотт): «Романи ХІХ століття найбільше мене розважають. Люблю їх читати для поліпшення настрою, бо зараз важко читати серйозну літературу або щось наукове».

“Theft of swords” (Michael J. Sullivan): «Хотіла добре провести час у фантастичному світі, не згадуючи про нещастя, яке спіткало нашу країну. Мене зацікавив сюжет книги, до того ж її доволі легко читати англійською, тож я насолоджуюсь і вчусь одночасно».

«Трепет» (Меггі Стівотер): «Читала цю книжку років у 17, це підліткова романтика схожа на “Сутінки”. Була потреба кудись сховатись і не думати про реальність, не хотілося ризикувати з новими авторами/книгами — отак ми й зустрілися знову».

«Середня стать» (Джеффрі Євгенідіс): «Це оповідь про більш ніж півстолітнє життя грецьких біженців. Дуже давно хотіла її прочитати. Вона величенька — 700 сторінок. Я сподівалась, що не встигну й дочитати, як усе скінчиться. На жаль, дочитала й не скінчилось».

Ще читають:

• фантастику всіх жанрів — «Гаррі Поттер» (Джоан Роулінг), «Володар перснів» (Дж. Р. Р. Толкін), «Дюна» (Френк Герберт), «Чорнильна кров» (Корнелія Функе), «Трон зі скла» (Сара Дж. Маас), «Дискосвіт» (Террі Пратчетт), «Колесо часу» (Роберт Джордан), «Відьмак» (Анджей Сапковський), «Фантоми» (Дін Кунц); «Притулок» (Меделін Ру), «Магістр Диявольського Культу» (Мосян Тонсю);
• детективи, зокрема авторства Роберта Ґелбрейта та Агати Крісті;
• класику — «Мартін Іден», «Жага до життя» (Джек Лондон), «Граф Монте-Крісто» (Олександр Дюма), «Трилогія бажання» (Теодор Драйзер), «Атлант розправив плечі» (Айн Ренд), «Острови поміж течій» (Ернест Гемінґвей), «Колгосп тварин», «1984» (Джордж Орвелл);
• сучасну літературу — «Чоловік на ім’я Уве», «Тривожні люди» (Фредрік Бакман), «Природа всіх речей», «Місто дівчат» (Елізабет Ґілберт), «Норвезький ліс» (Харукі Муракамі), «Дерево росте в Брукліні» (Бетті Сміт), «Бог завжди подорожує інкогніто» (Лоран Гунель), «Художник хиткого світу» (Кадзуо Ішіґуро), «Рік у Провансі» (Пітер Мейл), «Герцог і я» (Джулія Куін), «Після» (Ганна Тодд), «Випадкові наречені» (Крістіна Лорен).

Література про війну

Поки деякі підписники намагаються уникати воєнних тригерів і спеціально обирають книжки далекі від війни, інші навпаки — хочуть читати про досвід людей, які пережили те, що переживаємо зараз ми.

«Людина в пошуках справжнього сенсу» (Віктор Франкл): «Автор пережив життя в концтаборі, де єдиним, що в нього залишилось, було його тіло. Мені було цікаво, що допомагало йому не здатися та не накласти на себе руки в умовах іще гірших, ніж ті, в яких знаходжусь я».

«Сліди на дорозі» (Валерій Маркус, раніше — Ананьєв): «Це автобіографічна книжка ветерана російсько-української війни про становлення особистості героя, війну на Донбасі, людей, країну та життя яким воно є».

«Вибір. Прийняти можливе» (Едіт Ева Еґер): «Авторка пережила концтабір і ділиться своєю історією проживання травматичного досвіду. Читаю, бо хочеться почути про досвід людей, які пережили той жах, який переживаємо зараз ми, і зрозуміти, як їм вдалося вижити, не зійти з розуму і при цьому знайти в собі сили для любові, добра, гуманності та бажання допомагати іншим».

“Islands of abandonment» (Cal Flyn): «Книжка насправді не про війну, а про те, як різні місця відроджуються після війн і катастроф. Доволі оптимістично й водночас без моралізаторства».

Ще читають:

• «Тріумфальна арка», «Три товариші», «Тіні в раю», «Ніч у Лісабоні» (Еріх Марія Ремарк);
• «Хлопчик у смугастій піжамі» (Джон Бойн);
• «Україна в огні» (Олександр Довженко);
• доповнене видання 2014 року «Anarchy in the UKR», «Інтернат» (Сергій Жадан);
• «Третя кабінка — Лос-Анджелес» (Олена Захарченко);
• «Повернутися дощем» (Світлана Талан);
• «Звіяні вітром» (Марґарет Мітчелл);
• «День гніву» (Артуро Перес-Реверте);
• «Пастка-22» (Джозеф Геллер).

Нон-фікшн, який допомагає розібратися в сьогоденні

Ще одна популярна категорія — книжки, які допомагають краще зрозуміти історичні, політичні, соціальні та культурні передумови війни росії проти України та подій у світі загалом. Для багатьох наших підписників такі книжки стають інформаційною зброєю у цій війні.

«Подолати минуле: глобальна історія України» (Ярослав Грицак): «Щоб жити свідомо та планувати майбутнє, треба знати й розуміти своє минуле. Дана книжка якраз дуже добре пояснює події сьогодення, які насправді є незакритим гештальтом минулого».

«Кафе “Європа”» (Славенка Дракуліч): «Книжка про те, як країни Східної та почасти Південної Європи проходили шлях від соцблоку до ЄС. На тлі вступу до ЄС цікаво провести паралелі між нашим та східноєвропейським досвідом. Бо наразі в нас гостріше постає проблема, так би мовити, розриву між прагненням до європейських цінностей та пострадянською ментальністю».

«Мости замість стін, або Що об’єднує українців?»: «Дуже крута книжка з 20 есеями про Україну після окупації Криму росією. Це читання, яке допомагає глибше подивитися на те, що відбувається, і побачити, як давно йде ця війна проти нас».

«Друга світова війна» (Вінстон Черчилль): «До читання мене підштовхнуло нерозуміння політичної системи сьогодення: як можливо допустити повномасштабну війну в центрі Європи, чому світові лідери зволікають з рішучими діями у відповідь на невиправдану агресію? Досвід початку Другої світової війни привабив мене історичним підґрунтям для власного аналізу війни в Україні».

7 книг, які варто прочитати до 25 років. А краще — навіть раніше

Ще читають:

• «21 урок для 21 століття», «Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» (Ювал Ной Харарі);
• «48 законів влади» (Роберт Грін);
• «Плисти проти течії» (Хорхе Анхель Ліврага);
• «Війна за реальність» (Дмитро Кулеба);
• «Це не пропаганда» (Пітер Померанцев);
• «За лаштунками імперії» (Віра Агеєва);
• «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка» (Тімоті Снайдер);
• «Майдан. Таємні файли» (Брати Капранови);
• “Next 100 years” (George Friedman);
• «Схiдно-захiдна вулиця» (Філіп Сендс);
• «Я змішаю твою кров з вугіллям» (Олександр Михед);
• «Історія України» (Наталія Полонська-Василенко);
• «Нарис історії України» (Ярослав Грицак);
• «Збагнути росію» (Олександр Палій);
• «Мільйон перший» (Алла Дудаєва);
• «Брама Європи» (Сергій Плохій);
• «Освіта в радянській Україні» (Іван Коляска);
• «Принципи української революції» (Степан Бандера).

Нон-фікшн для саморозвитку

Наступна за популярністю категорія — книжки для саморозвитку. Бо українці впевнені, що війна скоро закінчиться і потім нам треба буде кинути всі сили на відновлення економіки загалом і наших кар’єр та бізнесів зокрема.

«Як ви збудуєте своє життя» (Клейтон Крістенсен): «Тема книги виявилася актуальною для мого життєвого етапу — про теорії, які можна застосовувати в особистому житті та при побудові кар’єри, щоб не збитися зі шляху, жити з урахуванням своїх цінностей та досягти результату, яким будеш задоволений».

«Знайти своє покликання» (Кен Робінсон): «Книжка про пошук у собі “потрібності” цьому світові. Сподіваюся завдяки підказкам із книжки знайти в собі те, що не вдалося до війни».

«Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму» (Меґ Джейн): «Книжка про те, як не проґавити можливості у віці від 20 до 30 років. Як не сподіватися на те, що згодом стане краще, а використовувати всі наявні ресурси. Ця книга свого роду путівник для мене і мотивує не відкладати життя на потім».

Ще читають:

• професійну літературу — «Кар‘єра без драм і травм» (Анна Мазур, Настя Пасенко), «Графічний дизайн: підхід і мова» (Ґевін Емброуз), «Скарга — це подарунок. Як зберігати лояльність клієнтів» (Джанелл Барлоу), «Inspired. Усе, що потрібно знати продакт-менеджеру» (Марті Каган);
• наукову літературу — «Структура реальності» (Девід Дойч), “The God Equation” (Michio Kaku), «Як влаштована економіка» (Ха-Джун Чанг), «Коротка історія про все на світі», «Тіло» (Білл Брайсон);
• мотиваційну літературу — «Закони переможців. Мудрі істини, стратегії успіху (Бодо Шефер), «Думай і багатій» (Наполеон Гілл).

Книжки про психологію

Останні дві категорії книжок не такі популярні, як попередні. Менше з тим, психологія теж допомагає розібратися у стосунках із собою, іншими людьми та світом.

«Ненасильницька комунікація. Мова життя» (Маршалл Розенберг): «Книга про патерни спілкування з оточенням та принципи, які допомагають налагодити розуміння одне одного — як у стосунках, так і в будь-якій іншій сфері життя, де комунікація є ключем».

«Покінчи з “хорошою дівчинкою”. Як переписати застарілі правила, відкрити в собі джерело сили і творити наповнене життя» (Махо Мольфіно): «Книжка про осмислення свого життя, комплексів та блоків. Вважаю себе “хорошою дівчинкою” та бачу, що в декількох питаннях мене це блокує, тому цікаво почитати, чому так склалося та як цього позбутися».

«Герої книг на прийомі у психотерапевта» (Клаудія Хохбрун, Андреа Боттлінгер): «Цікаво поглянути на персонажів улюблених творів під кутом їхніх психологічних травм. А ще — зрозуміти, як їхні травми відбивали історичні події в суспільстві та потреба в яких героях супроводжувала різні культури».

Що з нами відбувається і як допомогти собі та іншим в кризовій ситуації

Ще читають:

• «Простими словами» (Марк Лівін, Ілля Полудьонний);
• «Радикальне Прощення» (Колін Тіппінг);
• «Дар» (Едіт Ева Еґер);
• «Депресія і тіло» (Лоуен Олександр);
• «Для стосунків потрібні двоє» (Володимир Станчишин);
• «Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття» (Стів Сільберман);
• “Being genuine: Stop being nice, start being real” (Thomas d’Ansembourg);
• «Ігри, у які грають люди» (Ерік Берн);
• «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки» (Анна Топіліна);
• «Прокрастинація» (Джейн Б. Бурка);
• «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу» (Йоган Гарі);
• «Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням» (Анна Лембке).

Біографії, мемуари, спогади

Найменше наших респондентів згадали книжки цього жанру, хоча цей факт не робить згадані книжки менш цікавими й корисними.

«Становлення» (Мішель Обама): «Ретроспектива власного життя від колишньої Першої леді США. Зараз ця книжка видається надзвичайно вдалим вибором — вона і про вплив культури на життя, і про пошук себе, і про пошук чогось ближчого до своїх бажань (навіть кар’єри)».

«Дорога Святого Якова» (Дзвінка Матіяш): «Чудова книжка про інсайти, відчуття та відкриття, що їх робить людина під час подорожей. Книжка про українську пару, яка здійснює паломництво всесвітньо відомим маршрутом Каміно-де-Сантьяго, а ще в ній багато роздумів і відсилок до 2014-го року».

«Посібник астронавта з життя на Землі» (Кріс Гедфілд): «Книжка про те, як зрозуміти, що в наших силах змінювати майбутнє. Спочатку здалось, що вона дуже далека від сьогодення, але виявилось, що вона вчить мене приймати теперішню реальність навіть із найгіршими можливими сценаріями розвитку».

Найкращі книги, які експерти та команда Happy Monday прочитали в 2020 році

Ще читають:

• «280 днів навколо світу. Історія однієї мрії» (Артемій Сурін);
• «Щоденник книгаря» (Шон Байзелл);
• «Як писали класики» (Ростислав Семків);
• «Неприродні причини. Нотатки судмедексперта» (Ричард Шеперд);
• «Спостерігаючи за англійцями» (Кейт Фокс);
• «Коко Шанель» (Анрі Гідель);
• «Рембрандт» (Гледіс Шмітт);
• «Чоловік у червоному халаті» (Джуліан Барнс);
• «Жінка, у якої є план» (Мей Маск).

А ще наші підписники читають «Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно» Каті Бльостки та Біблію, але ми не знали, куди їх додати 🤷‍♀️

У підсумку маємо понад 130 книжок, які допомагають нашим землякам триматись у важкі часи. Можливо, вони допоможуть і вам. Тож читайте, якщо маєте змогу та бажання. Тим паче, що українські книгарні та видавництва зараз максимально підтримують своїх читачів і пропонують їм безкоштовний доступ до своїх книжок. Розповідаємо, як цим скористатися.

Подобається Happy Monday?
Підтримайте нас, щоб ми могли створювати більше корисних матеріалів!

Від початку повномасштабної війни в Україні наша команда відмовилася від важливого джерела доходу — зараз ми публікуємо вакансії безкоштовно, щоб якомога більше українців змогли знайти роботу в цей надскладний час. Тому якщо вам цінно те, що ми робимо, — підтримайте нашу команду добровільним внеском, щоб ми й надалі могли допомагати українцям знаходити роботу та розвиватися навіть в найтемніші часи.

І не забувайте, що в нас можна знайти роботу в крутій українській чи міжнародній компанії!