Що шкодить лісу

Зміст:

Лісова злочинність в Україні: як діє і що заважає з нею боротися

Впродовж 2019-2020 років WWF-Україна в рамках проєкту “Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності” провела комплексний аналіз прогалин у цій сфері в Україні для того, щоб краще зрозуміти специфіку таких злочинів і що необхідно для боротьби з ними на регіональному рівні.

Оргзлочини і корупція

В Україні лісова злочинність є значною проблемою, яка пов’язана з організованою злочинністю та корупцією. Вона ставить під загрозу збереження останніх старовікових лісів Європи та підриває урядову політику щодо сталого управління лісами та їх охорони. У фінансовому плані екологічна злочинність є третьою за масштабом сферою злочинів у світі, левову частку якої складає саме лісова злочинність.

Нелегальна вирубка / Фото Pixabay

Показники обсягу незаконних рубок в Україні різняться залежно від методології оцінки і визначення самого поняття незаконної рубки: значення коливаються від 0,1% до 20-30%.

Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2016 році незаконна заготівля деревини становила 27 тисяч кубометрів, тобто 0,17% від загальної кількості деревини. За оцінками незалежних експертів та неурядових організацій цей показник може становити приблизно 3,2 – 4,8 мільйона кубометрів деревини.

Що таке лісова злочинність?

Це узагальнене поняття для опису злочинної діяльності у лісовій галузі, що охоплює весь ланцюг: від заготівлі (незаконна рубка) та транспортування до переробки, продажу, торгівлі, імпорту та експорту. Воно також стосується кримінальних злочинів, які сприяють такій діяльності, зокрема – шахрайства з документами, корупції та відмивання грошей.

Треба розуміти, що відповідно до недосконалого українського законодавства незаконними де-факто вважаються лише самовільні рубки, які здійснюються без дозвільних документів. Якщо рубка відбувається з порушенням законодавства, але здійснена із дозвільною документацією – нелегальною вона не вважається. У поширеній світовій же практиці, незаконними вважаються всі рубки, здійснені з порушенням законодавства, в тому числі й лісовими господарствами, – зазначив керівник напряму Ліси WWF-Україна Андрій Плига.

Україна – країна-експортер деревини і є частиною транскордонних лісових злочинів. Незаконно заготовлена деревина потрапляє до Євросоюзу. Конфіскації Служби безпеки України підтверджують, що підроблені документи, фальшиві декларації, змішування легальної деревини з нелегальною та хабарі є методами, що використовуються для експорту великої кількості незаконно заготовленої деревини легальними наземними та морськими торговельними маршрутами.

Що заважає боротися з лісовою злочинністю?

Ліс рубають і випилюють із застосуванням сучасної техніки / Фото Pixabay

Проблеми з ресурсами та знаннями

Здатність відповідних органів влади боротися із лісовою злочинністю є недостатньою на всіх рівнях. Низький рівень або відсутність тренінгів може бути однією з причин того, чому поінформованість щодо лісової злочинності та готовність до боротьби з такими злочинами дуже низька.

Крім того, мережа правозастосування недостатньо фінансується. Державним лісовим охоронцям бракує ресурсів та обладнання для здійснення розслідувань та арештів правопорушників. Низькі зарплати працівників та керівництва лісової галузі, можливість отримати відсоток від продажу деревини загострюють проблему корупції. Сірий сектор економіки відіграє важливу соціальну роль для населення у сільській місцевості, оскільки висока частка місцевих громад перебуває у ситуації, коли, окрім заготівлі та переробки деревини, інших галузей промисловості немає.

Недосконалість законодавства

Законодавча база, що стосується лісових злочинів, все ще має багато прогалин щодо сум штрафів за екологічні правопорушення, які наразі є невиправдано низькими. Чинне законодавство щодо систем відстеження деревини надто слабке, а контроль та моніторинг не були розроблені належним чином, оскільки система не орієнтована на перше розміщення деревини на ринку. Маніпуляції при організації традиційних аукціонів з продажу лісу-кругляка, до запровадження електронних торгів, було здійснити відносно просто. Більше того, надмірне регулювання, заплутане законодавство, а також надмірність бюрократичних процедур в управлінні лісами ускладнюють боротьбу з лісовою злочинністю.

Modus operandi для здійснення лісових злочинів

Лісова злочинність в Україні є комплексною з точки зору причин та форм і відбувається в рамках усієї мережі правозастосування. Існують численні modus operandi лісових злочинів, з яких чотири основні:

  • вирубка поза межами офіційно дозволеної вирубки
  • вирубка дерев, що не призначені для вирубки на ділянках, на які є виписаний лісорубний квиток
  • рубка дерев у заповідних зонах
  • перевезення незаконно заготовленої деревини без товарно-транспортної накладної (ТТН)

Правопорушники знаходять безліч способів обійти закон, а до лісових злочинів причетна велика кількість різноманітних суб’єктів.

Розслідування та контроль

У регіонах відсутні центри лісової поліції із повноцінними правоохоронними органами, які б мали мотивацію та належне оснащення, а також слідчих під прикриттям з навичками розслідування лісових злочинів. Через відсутність спеціальних слідчих груп, якість досудового розслідування є нижчою за необхідну. Крім того, формалізм та бюрократія роблять розслідування тривалим та складними.

Із судової точки зору очевидним є брак успішного розгляду справ про серйозні лісові злочини, а випадки незаконної рубки, передані Державною лісовою охороною правоохоронним органам, або не розслідуються, або не приймаються судами.

Все, що залишається від дерев, після “роботи чорних лісорубів” / Фото Pixabay

Дізнатися більше про основні рушії лісових злочинів, ситуацію в Україні та методологію дослідження можна у повній версії звіту “Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності. Аналіз прогалин: Україна”.

Проєкт “Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності”

Аналіз проведено в рамках проєкту “Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності”, який розпочався у березні 2019 року.

  • Мета проєкту – забезпечити ефективне правозастосування шляхом посилення спроможності правоохоронних органів виявляти та протидіяти лісовим злочинам.
  • Географія проєкту охоплює чотири країни-експортери деревини – Україну, Болгарію, Румунію, Словаччину та дві країни-імпортери – Бельгію та Францію.
  • Новаторство проєкту полягає в поєднанні досвіду правоохоронних органів Interpol з практичним досвідом експертів WWF у боротьбі з незаконним обігом деревини.
  • Проєкт фінансується European Union’s Internal Security Fund – Police.

Екологічне лихо: Винищення лісів в Україні

Погіршення стану лісів в Україні сьогодні є однією з найбільших екологічних проблем. Окрім того, що ми є чи не найбільшим експортером деревини в Європі, у зелених зонах регулярно працюють браконьєри, які вирубують кругляки та незаконно їх збувають.

Загалом, за останні 50 років людство спромоглося знищити більше 50% усіх лісів. Експерти застерігають, якщо ставлення суспільства до лісу не зміниться, вже через декілька десятків років вони стануть рідкістю. У Держлісагентстві зазначають, що лише у 2015 році обсяг незаконних рубок в Україні склав 24,1 тисяч кубометрів. Та у реальності ця цифра в десятки разів більша. Згідно з даними Держмитслужби, щороку з України вивозять деревини на суму близько 272 мільйонів доларів. Однак скільки ще вивозять за кордон незаконно, експерти сказати не можуть. Припускають лише, що браконьєри можуть заробляти вдвічі більше цієї суми.

Різке зменшення лісистості

Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Екологи стверджують, що за останні роки лісистість в Україні скоротилася щонайменше до 11%, тоді як офіційні джерела повідомляють, що вона становить 15,9%. Активне знеліснення в Україні розпочалось у 30-х роках XVIII століття, у зв’язку з потребами військової сфери та будівництва. І з того часу вирубка дерев в країні здається не припинялась. Україна почала експортувати деревину у великій кількості, відтак, заробляти почали і браконьєри: минулого року лісовою охороною виявлено 6 565 випадків незаконних рубок.

У Державному агентстві лісових ресурсів України кажуть, що сума заподіяної шкоди лісу, склала 84,7 млн грн. Однак у добровільному порядку відшкодовано лише 4,6 млн грн., а це всього 5 %. Та насправді і такі цифри – далекі від реальності, адже це лише ті рубки, які зафіксовані у лісгоспах, що належать державі. Яка статистика загалом – невідомо, бо порахувати усе поки що неможливо.

Співзасновник Асоціації зелених України Ярослав Задесенець каже, що з роками кількість рубок лише збільшується і вже через деякий час навіть офіційні цифри будуть значно більшими. «Щороку об’єми незаконних рубок в Україні збільшуються. Цьому немало сприяє тіньовий бізнес. За різними даними, браконьєри вирубують щонайменше 3 млн. кубометрів деревини за рік, а це близько 20% від загального об’єму всієї деревини», – зазначив він.

Найбільше незаконних рубок вже традиційно проводяться в Карпатах, адже там є найбільші лісові масиви в країні. Крім того, в регіоні росте найбільше рідкісних дерев, які, відповідно, коштують дорожче. Відомі букові праліси Карпат входять до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. За них екологи бояться найбільше, бо на відновлення цих порід піде не один десяток років. Немало проблем спостерігається і на Поліссі, Волині, Чернігівській та Київській областях.

Лише за минулий рік у Чернігівській області було зафіксовано 12 браконьєрських порубок. За останній рік там було зрубано 257 дубів на суму понад мільйон гривень. Загалом, завдано збитків на 2 мільйони 800 тисяч гривень. Велику кількість браконьєрських рубок лісів зафіксовано також у Львівській області. Так, наприклад, у 2010 році в області самовільно було винищено 8 047 кубометрів деревини, і цифри з роками стрімко зростають.

Значні втрати, безсумнівно, є у лісових насадженнях у зоні АТО, де знищуються цілі ліси: 50% випадків незаконного знищення дерев зафіксували саме у Донецькій та Луганській областях.

Натомість, відновленням лісу влада займатися не поспішає. Так, у 2014 році в Україні знищили більше 20 млн кубометрів деревини, а відновили лише 58 тис га лісу (що є одним з найменших показників за останні роки).

«Законний» тіньовий бізнес

У 2015 році Верховна Рада ввела заборону на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів в необробленому вигляді на 10 років, сподіваючись таким чином зменшити нелегальну вирубку лісу. На думку депутатів, незаконні рубки здійснюються саме через великий попит на деревину. Однак екологи кажуть, що цього недостатньо. Спочатку потрібно припинити діяльність тіньового бізнесу, який процвітає в Україні. «Країна намагається або, в крайньому випадку, декларує бажання реально боротися з браконьєрськими рубками законним чином. Взяти до уваги хоча б мораторій на вивіз деревини. Але цього недостатньо, корупції ніхто не скасовував. Найперше – потрібно прикрити цей «бізнес», – нвважає Задесенець.

Замість того, щоб дотримуватись закону і пройти всю офіційну процедуру оформлення, можна тихо все експортувати, знаючи, що покарання не буде / Фото УНІАН

Крім того, за його словами, більшість підприємств, які працюють у цій сфері, просто не пристосовані для переробки лісоматеріалів, не говорячи вже про повний цикл якогось виробництва. Саме це і сприяє веденню незаконно бізнесу та масових вирубок лісу. Адже, замість того, щоб дотримуватись закону і пройти всю офіційну процедуру оформлення, можна тихо все експортувати, знаючи, що покарання не буде.

З цього можна зробити висновок, що навіть попри заборону, такий вид діяльності здається цілком нормальним, а головне – вигідним. Вигідним для покупців, яким головне об’єми, які експортують, а чи законно це – питання другорядне. Виграють з цього і підприємства: вони не витрачають коштів на обробку, але все одно збувають матеріал. Та найперше вигідно це для чиновників, які думають зовсім не критеріями природоохорони, а хочуть просто добре заробити, покриваючи цей незаконний багатомільйонний бізнес.

Про незахищеність лісового господарства України кажуть і у Держлісагентсві. Там погоджуються, що обсяги рубок надзвичайно великі, та кажуть, що зробити поки нічого не можуть. «У нас значне недофінансування, через брак коштів ми не просто не можемо відновити зрубані дерева, а й не знаємо, чи зможемо забезпечити належний рівень лісової охорони. Крім того, очікують, що цього року буде багато лісових пожеж, з якими ми навряд чи зможемо справитись», – повідомили у прес-службі Держлісагентства.

«Ми намагаємося відновити фінансування на лісоохоронні заходи, – розповідає голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи Микола Томенко. – Але поки Мінфін, як завжди, проти».

Відслідкувати рубки

Відслідковувати незаконні рубки в Україні планують вже не один рік. Офіційно така процедура ніби-то є, але насправді вона не зовсім функціонує. Проблеми найперше потрібно вирішувати на місцях. Для прикладу, на Львівщині з 1 грудня працює електронний облік деревини, де фіксують усі, в тому числі, незаконні рубки. Щоправда, процедура поки що нова, а тому працює не так як хотілося б.

Втім, електронний облік сьогодні залишається єдиним можливим способом українців відслідкувати рубки дерев у лісгоспах. Таким чином можна відслідковувати перевезення деревини не лише по країні, а й за кордоном. Для чіпування використовують спеціальні бірки зі стійкого чорного пластику з унікальним штрих-кодом, який надійно захищений від підробок. Ними фіксують усі необхідні відомості про деревину: породу, назву сортименту, сорт, довжину, діаметр та об’єм спиляного дерева, а також дані про особу і лісогосподарське підприємство, які її заготовили. В ідеалі, після впровадження системи, продати дерево без чіпа та відповідних документів буде неможливо. Однак активісти кажуть, що система поки що існує тільки на папері, та інколи в окремих областях. Екологи не вбачають можливості введення електронного обліку у всій Україні найближчим часом, адже незаконні рубки вигідні, перш за все, для чиновників, які і повинні займатися розробленням цієї системи.

Крім того, браконьєрів не зупиняють ні система обліку, ні кримінальна відповідальність. Так, незаконні вирубки контролюються КК України, статтею 246 «Незаконна порубка лісу». За минулий рік до правоохоронних органів передано матеріали по 1705 випадках лісопорушень, проте судами розглянуто лише 181 справу. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 1086 посадових осіб державної лісової охорони, звільнено із займаних посад – 108 осіб. Проти 4 осіб порушено кримінальні справи. І це покарання – лише за масштабні рубки. Але ж, окрім цього, є й самовільні рубки дерев, які ніхто навіть не береться відслідковувати…

Наслідки для країни

Вирубування лісів та недосконале управління лісогосподарською діяльністю призводять до катастрофічного зменшення площі лісів. Ще на початку ХХ сторіччя карпатські ліси займали до 95 % поверхні гір, зараз цифра значно менша. «Після суцільних або непродуманих рубок схили втрачають здатність затримувати вологу та створюють небезпеку сходження снігових лавин або селів. Опади безперешкодно стікають до річок, викликаючи їхнє переповнення і розливання», – каже голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Вирубування лісів та недосконале управління лісогосподарською діяльністю призводять до катастрофічного зменшення площі лісів / Фото УНІАН

І, справді, вирубка дерев значно підвищує ризики повеней та паводків, відповідно, погіршується якість ґрунту та родючість. Крім цього, вирубування карпатських лісів зумовлює зменшення біорізноманіття, знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, загибель цінних природних екосистем та негативний вплив на клімат усієї України.

Вікторія Доскіч

Основні порушення в лісах, які завдають значної шкоди природі

Про це повідомляє Інформато р із п осиланням на пресслужбу Держекоінспекції.

Так, найчастіші порушення в лісах, які завдають значної шкоди навколишньому середовищу:

  • пошкодження дерев до ступеня припинення росту;
  • захаращення лісу порубковими рештками;
  • знищення здорових дерев замість сухостійних внаслідок недбайливості кадрів;
  • засмічення територій лісів.

«Лише поодинокі підприємства сплачують збитки за вказані порушення добровільно. Більшу частину коштів потрібно стягувати в судовому порядку. Для протидії вирубки лісу мало затвердити високі штрафи. Необхідно забезпечувати невідворотну відповідальність порушника і відшкодування їм тих втрат, яких завдав довкіллю», — розповів Андрій Мальований, голова екоінспекції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал , щоб н е пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут.

Що можна зробити сьогодні, аби зберегти ліси в майбутньому

Ліси – одна з найважливіших екосистем, від якої залежить підтримка клімату планети та збереження стабільного біорізноманіття світу.

Вони приносять користь для здоров’я кожної людини: свіже повітря, поживні продукти, чисту воду та місця для відпочинку.

Це найдосконаліший природний комплекс, який формувався протягом століть, і який має загрозу зникнути протягом наступних поколінь.

Тому Організація Об’єднаних Націй проголосила 2021-2030 роки “Десятиліттям відновлення екосистем” аби зупинити деградацію екосистем та посприяти досягненню цілям сталого розвитку.

Задля підвищення обізнаності про важливість усіх типів лісів, у 2012 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 21 березня Міжнародним днем лісу.

У цей день щорічно проходять різноманітні заходи з метою залучення уваги країн до проблем лісових систем.

У 2021 році Міжнародний день лісу пройшов під гаслом: “Відновлення лісу: шлях до оздоровлення та добробуту”, тому сьогодні надзвичайно важливо знати про шляхи збереження лісової екосистеми.

Від лісів залежить, так чи інакше, усе наше комфортне проживання на планеті. Вони покривають одну третю всієї суші планети, дають притулок майже 80% наземного біорізноманіття світу, на їхніх територіях знаходяться понад 60 000 видів дерев, які забезпечують людей киснем (20% усього кисню виробляється в лісах Амазонки), а тварин – проживанням.

Тубільні народи, які живуть в лісовій зоні, зазвичай споживають понад 100 видів харчових продуктів дикої лісової природи.

Ліси забезпечують екологічно корисну зайнятість понад 86 мільйонам людей і є джерелом засобів для існування.

Саме ліси запобігають ерозії ґрунту та пом’якшують зміни клімату. У розвинених країнах до 25% всіх лікарських препаратів є препаратами рослинного походження, а в країнах, що розвиваються, їх частка досягає 80%.

Їжа, пальне та матеріали для будівництва для 1 мільярда людей – також неможливі без зеленої екосистеми.

“Легені планети” також потерпають

З кожним роком лісові ресурси виснажуються.

У 2015 році, близько 98 мільйонів гектарів лісу постраждали від пожеж, тобто близько 4% загальної площі лісу було спалено.

Комахи, хвороби та несприятливі погодні явища також шкодять лісам, але найбільшої шкоди завдає саме знеліснення.

За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), річні темпи знеліснення з 2015 по 2020 роки оцінюються в 10 млн га, а майже 12 млн га піддаються деградації ґрунтів.

Втрата і деградація лісів призводять до викиду великої кількості парникових газів, що викликають потепління, і щонайменше 8% лісових рослин і 5% лісових тварин опиняються на межі зникнення.

Зупинити глобальне знеліснення можна, якщо почати з себе

Ліси займають 15,9% території України.

Задля збереження однієї з найважливіших українських принад, FSC Україна – організація, яка просуває цінності відповідального лісогосподарювання, використовуючи інструменти сертифікації, – підготували поради на щодень, доступні кожному, аби зберегти ліси для майбутніх поколінь і зробити свій внесок для збереження природної екосистеми:

🌳 Раціонально використовуйте паперову продукцію

В середньому, один аркуш паперу використовується 19 хвилин, а для його виробництва щороку у світі вирубується 4 млрд дерев і викидається в три рази більше парникових газів, ніж від усієї авіації світу.

Якщо повністю усунути використання паперу неможливо, використовуйте паперову продукцію з логотипом FSC.

Forest Stewardship Council ® (FSC ® ) – це міжнародна неурядова некомерційна організація, створена для підтримання екологічно належного, соціально корисного та водночас економічно життєздатного ведення лісового господарства.

Однією з глобальних цілей FSC є припинення знеліснення, збереження лісів та їхнє відновлення. Зазначене стає можливим завдяки суворим FSC стандартам відповідального ведення лісового господарства.

На сьогодні загальна площа FSC-сертифікованих лісів складає 223,8 млн га у 82 країнах світу. В Україні ж FSC-сертифіковано уже 4,5 млн гектарів лісів.

Використання продукції, сертифікованої FSC означає, що вироблений папір з маркуванням організації походить з відповідально керованих лісів із належним рівнем господарювання, контрольованих джерел і перероблених матеріалів.

Тож її використання не шкодить лісам, а сприяє їхньому збереженню, примноженню та відповідальному використанню.

🌳 Купуйте перероблену продукцію

Така продукція разом зі звичним логотипом FSC містить надпис “Recycled”. Повторне використання матеріалів дозволяє зменшити витрати деревинних ресурсів.

Відходи – одна з головних причин забруднення планети. За рік у світі утворюється близько 2 млрд т відходів, лише мала частина з яких йде на переробку.

Купуючи перероблену продукцію, ви турбуєтесь про планету.

🌳 Саджайте нові дерева

Навіть висаджування дерев на присадибних ділянках та прибудинкових територіях можуть мати суспільну користь та будуть вашим внеском у розв’язання глобальних проблем.

Зелені насадження є не тільки естетично привабливими, але й сприяють очищенню повітря і створюють більше красивих просторів, що приносить величезну користь психічному і фізичному здоров’ю жителям міст.

Одне велике дерево виділяє обсяг кисню, необхідний для щоденного дихання сім’ї з 4 осіб, тож, якщо ви посадите одне дерево, ви забезпечите кисень собі та близьким людям на роки вперед.

Також, згідно з оцінками, дерева забезпечують мегаполісам щорічні вигоди на суму $0,5 млрд шляхом зниження забруднення повітря та охолодження будівель.

🌳 Допомагайте лісівникам

Навесні лісівники висаджують сотні мільйонів дерев.

Задля популяризації відновлення лісів, за підтримки Державного агентства лісових ресурсів України відбуваються різноманітні акції: “Озеленення планети”, “Створюємо ліси разом”.

Вони допомагають інформувати суспільство про важливість лісів та виховувати відповідальне ставлення до природи.

🌳 Не підпалюйте суху траву, не розводьте багаття без потреби

Лісові пожежі найчастіше стаються саме через необережне поводження з вогнем. Будьте обережні й не допускайте попадання на землю іскор.

Не розводьте багаття у недозволених місцях. Ніколи не залишайте скляні пляшки в лісі, адже вони можуть стати причиною займання.

Не здійснюйте спалювання листя та сухої трави, особливо поблизу лісів, оскільки це є серйозною загрозою для них, а також для здоров’я та безпеки людей.

🌳 Збирайте та здавайте макулатуру на переробку

Одна тонна паперу, здана в переробку, запобігає вирубці 10-17 дерев, зберігає 20 тисяч літрів чистої води та 1000 кіловат електроенергії.

Здавання макулатури розв’язує проблему загромадження простору, економить природні ресурси та стимулює розвиток повторного використання ресурсів.

Якщо сьогодні кожен з нас буде дотримуватись простих правил для збереження лісів, майбутні покоління матимуть змогу дихати чистим повітрям, спостерігати за рослинним і тваринним світом, насолоджуватися краєвидами та отримувати інші корисності від лісів.

Павло Кравець, директор Forest Stewardship Council (FSC) в Україні, спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці “Погляд” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Хочете посадити дерево? 5 речей, про які треба дізнатися перед тим, як взятися за справу

Як правильно посадити дерево, щоб не нашкодити: алгоритм та поради

Як обрізати дерева: правила, техніки та алгоритм

Їж рослини – рятуй дерева: чому знищують ліси і як це зупинити

Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев

Від Африки його відділяє понад дві, а від Південної Америки – понад три тисячі кілометрів. Найближчий населений шматочок світу – острів Тристан-да-Кунья, розташований за чотириста кілометрів на північ. Так само називається й весь архіпелаг, до складу якого входить Гоф.

Люди на цьому острові не живуть. Зате мешкають мільйони птахів. Саме тут розмножуються більшість тристанських альбатросів – виду, що перебуває на межі зникнення. Крім них тут живуть понад двадцять інших видів пернатих. Причому частина з них виводить своїх пташенят тільки тут і ніде більше у світі.

Тому в 2013-му році Гоф отримав міжнародний статус Важливої орнітологічної території. А ще раніше – разом із островом Неприступним Гоф включили до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Острів Тристан-да-Кунья – головний в однойменному архіпелазі, до якого належить острів Гоф. Це одне з найбільш віддалених населених місць на планеті

В XIX столітті мореплавці завезли на острів звичайних хатніх мишей. Складно сказати, чи вважало до того пташине населення свій острів раєм, але після цього він почав поступово перетворюватися на справжнє пташине пекло.

У гризунів немає на острові природних ворогів, тому прибульці почуваються повними господарями. Поки їх було відносно небагато, їм вистачало рослинної їжі. Але популяція росла, як на дріжджах, і зрештою миші переключилися на птахів.

В інтернеті легко знайти моторошні кадри, де маленька мишка нападає на величезне, але зовсім безпомічне пташеня. Їй на допомогу приходять ще кілька мишей, разом вони вбивають і з’їдають жертву.

Справа навіть не в тому, що видовище вкрай неприємне з погляду людини, бо в природі неодмінно хтось когось з’їдає. А в тому, що через мишей на острові щороку гинуть мільйони пташенят. Через це тайфунник атлантичний, тристанський альбатрос та деякі інші види опинилися під загрозою зникнення.

Єдине справжнє вирішення проблеми – знищити усіх мишей. Але це значно легше сказати, ніж зробити на острові 13 кілометрів завдовжки і 7 кілометрів завширшки. Адже “майже повне” знищення популяції гризунів означатиме провал місії. Потрібно не залишити жодної пари і при цьому ніяк не нашкодити птахам.

Операція з винищення мишей на острові Гоф стала однією з найбільш амбітних і складних у своєму роді. Її очолило Королівське товариство охорони птахів (RSPB) – британська організація, адже острів Гоф входить до заморської території Великої Британії, що носить офіційну назву Острови Святої Єлени, Вознесіння та Тристан-да-Кунья.

Проєкт розробляли не один рік; він оцінювався в 9 мільйонів фунтів стерлінгів. До нього були залучені кращі світові науковці й висококласні пілоти вертольотів. Влітку 2021-го року вони розкидали над островом отруєну приманку, що мала вбити кожного гризуна і врятувати птахів острова Гоф.

Кому шкодять інвазійні види

Жоден вид тварин, рослин чи грибів не з’являється на світ “поганим” чи “хорошим”, бо природа не знає таких категорій. Кожен просто виконує свою функцію і таким чином підтримує життя інших видів, зокрема й нашого.

Але деякі організми, коли потрапляють у чужі для них екосистеми, порушують порядок, що складався впродовж багатьох тисяч років. Вони можуть навіть знищити ці екосистеми разом із тими, хто в них живе. Такі види-чужинці називають інвазійними.

Історія острова Гоф типова для багатьох інших островів, які тисячами років жили за своїми правилами, надійно ізольовані від зовнішнього світу. Але решта світу теж страждає від інвазійних видів: колорадських жуків, іспанських слимаків, амброзії, злинки однорічної тощо.

Іспанський слимак – інвазійний вид, що шкодить садовим та городнім культурам. Його точна батьківщина невідома, але сьогодні він поширений практично по всій Європі

Загалом сьогодні в усьому світі налічується близько трьох з половиною тисяч інвазійних видів. Вони є однією з п’яти головних причин зменшення біорізноманіття на планеті.

У багатьох випадках шкоду від інвазійних видів видно неозброєним оком. Багато людей під час цвітіння амброзії можуть це підтвердити. Так само, як і фермери, що змушені витрачатися на пестициди для захисту своїх полів.

В інших випадках, як на острові Гоф, інвазійні види “всього-на-всього” шкодять дикій природі. Але насправді такі випадки не менш небезпечні, бо підважують сам фундамент нашого життя. А ми в цей час перебуваємо у стані “жаби в окропі”, нездатної подивитися на два кроки вперед.

Загалом інвазійні види – це проблема, без перебільшення, планетарного масштабу. В економічному вимірі збитки від неї перевищують 420 мільярдів доларів на рік (останні доступні дані за 2019-ий рік).

Очевидний і важливий висновок полягає в тому, що з інвазійними видами необхідно боротися. Так само, як із забрудненням повітря, води, кліматичними змінами чи браконьєрством.

Цього разу “Українська правда” розповідає, як в Україні замість боротьби з інвазійними деревами їх поширюють у рамках державної політики.

Дуб-чужинець

Червоний дуб – напрочуд гарне дерево. В Україні навіть люди, які мало цікавляться природою навколо себе, восени звертають увагу на його червоне листя з гострими “зубами”.

Батьківщина цього дерева – Північна Америка. До Європи його завезли наприкінці XVII, а в Україну – на початку XIX століття. Сьогодні в нашій країні американський дуб можна побачити не тільки в містах, де його використовують для озеленення, але й у лісах, де його активно висаджують лісівники.

Це не дивно, адже порівняно з нашим місцевим – дубом звичайним, американський значно менш вибагливий до вологи, світла та родючості ґрунту. Це особливо важливо сьогодні, коли клімат змінюється. Комах-шкідників червоний дуб не боїться, бо вони залишилися на батьківщині за океаном. А ще він швидше росте, хоча й дає деревину гіршої, ніж у наших дубів якості.

Але головна проблема не в характеристиках дошок та брусів. А в тому, що американський дуб поводиться в наших лісах як інвазивний вид. Збоку це зовсім не виглядає так кровожерливо, як те, що відбувається на острові Гоф. Але результат дуже подібний.

Як зробити біологічну пустелю

З погляду екології, ліс – це далеко не тільки дерева. Крім них є ще багато рослин і пов’язаних з ними тварин та грибів. Але саме дерева визначають, хто ще живе у лісі, або, іншими словами, його біорізноманіття.

Тобто, якщо замінити в лісі дерева, ви отримаєте зовсім нову екосистему. Якщо замість дуба звичайного та решти місцевих видів посадити червоний дуб, екосистема лісу стане набагато біднішою.

В кінці минулого року вийшла наукова стаття групи українських дослідників, присвячена тому, як дуб червоний впливає на українські ліси. Автори серед іншого показали, що в насадженнях американського дуба трав’янистих рослин було дуже мало або й зовсім немає. Тоді як у сусідньому лісі з дуба звичайного різні трав’янисті рослини почуваються чудово.

Річ у тім, що червоний дуб має дуже густий підріст, і в його тіні нічого не росте. Крім того, в наших умовах його листя довго не розкладається і вкриває землю щільним шаром, що заважає рости іншим рослинам. Нарешті, грають роль так звані алелопатичні властивості – червоний дуб виділяє сполуки, які пригнічують конкурентів.

Фактично, насадження американського дуба стають так званими “біологічними пустелями”. Здалеку схоже на ліс, але якщо придивитися ближче – немає майже нічого, крім дерев одного виду.

Дорога розділяє ліс на дві частини. Ліворуч, де переважають місцеві види дерев, квітнуть трав’янисті рослини. Праворуч, де переважає червоний дуб, земля вкрита сухим листям

Очевидно, для природи це катастрофа. Але ось лиш один із простих прикладів, чому це погано з погляду людини.

Дослідження в Європі показали, що врожай брусниці в сосновому лісі з дубом червоним знижується в десятки разів, якщо порівнювати зі старовіковим сосновим лісом.

І так буває завжди – щойно люди грубо втручаються в дику природу, ця сама природа перестає надавати їм те, що зветься екосистемними послугами.

Кому потрібні ліси у степах

На щастя, як і весь прогресивний світ, Україна на державному рівні визнає небезпеку інвазійних видів і намагається боротися з ними на законодавчому рівні. В кінці позаминулого року Кабмін змінив Правила відтворення лісів і, серед іншого, вніс до документу такий абзац:

“Заборонено здійснювати відтворення лісів інвазійними видами дерев, які включені до переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, затвердженого Міндовкілля”.

Після цих змін “перелік інвазійних видів дерев” мало затвердити Міндовкілля і навесні наступного, 2023-го року саме це воно й зробило. Крім дуба червоного до списку потрапила робінія звичайна, яку в народі частіше називають акацією, а також клен ясенелистий та інші дерева. Всього 13 видів.

Природоохоронна спільнота, від якої останніми роками на адресу міністерства не часто почуєш добре слово, аплодувала, можна сказати, стоячи. Затвердження переліку інвазійних видів дерев означало, що тепер ніхто не має права висаджувати їх у лісах.

Але лісівники, м’яко кажучи, були не в захваті. І не зовсім тому, що, як можна подумати, інвазійні види вигідніші, бо швидше дають “урожай” деревини, як у випадку з червоним дубом.

Навіть до того, як в 2021-му році з’явилася президентська програма “Зелена країна”, відома також, як “Мільярд дерев”, лісівники більше гналися за кількістю лісів, ніж за якістю. Фокус у тім, що рубати – не єдиний спосіб заробити на лісі. Можна навпаки – саджати його, а потім доглядати. Більше лісу – більше роботи.

Робінія звичайна є гарним медоносом, тому прихильники висаджування інвазійних видів використовують це як додатковий аргумент на свою користь

За такою логікою ще за радянських часів були розроблені “регіональні норми лісистості”, які передбачали висадку лісів у степовій зоні на тих ділянках, де природним чином їх не мало б бути. І разом з ними розросталися лісгоспи, роботи для яких ставало все більше.

Всупереч поширеній думці, що “ліси це добре”, насправді, це далеко не завжди так. Одна справа, коли ліс висаджують на Поліссі, на місці раніше вирубаної ділянки. Але якщо його садять на останньому гектарі природного степу десь на Донеччині, то це в буквальному сенсі слова знищення біорізноманіття.

Радянська практика вирощувати ліси у степовій зоні збереглася до сьогодні, а ось клімат помітно змінився. І те, що раніше було непросто, сьогодні стало ще складнішим. Але невибагливі інвазійні види дерев, такі як червоний дуб чи робінія, цю проблему вирішують відносно легко. Тому саме на них передусім покладаються лісівники.

Лісівники проти екологів

Не дивно, що невдоволення лісівників забороною інвазійних видів вилилися в бурхливі суперечки з біологами та природозахисниками. Справа доходила до відвертих пересмикувань. Мовляв, тепер потрібно викорчувати всі робінії та червоні дуби в країні, як тих мишей на острові Гоф.

Можливо, ідея непогана, але ні Кабмін, ні Міндовкілля нічого подібного не пропонували і не вимагали. Старі насадження ніхто не збирався чіпати, але нові заборонялися. Ба більше, заборона стосувалася тільки лісів, а в місті чи в себе в дворі можна саджати хоч і баобаби.

Суперечки завершилися перемогою лісівників: восени минулого року Міндовкілля скасувало перелік інвазійних видів, затверджений ним же лише пів року до того. Приводом для розвороту на 180 градусів стала позиція Державної регуляторної служби (ДРС).

На її думку, є три обставини, через які наказ із переліком інвазійних видів підлягає скасуванню. По-перше, відсутній аналіз його регуляторного впливу. По-друге, проєкт регуляторного акта не був оприлюднений. І, по третє, проєкт регуляторного акта не був поданий на погодження з Державною регуляторною службою.

У природоохоронній спільноті немає жодних сумнів, що рішення ДРС з’явилося не без активних зусиль з боку лісової галузі.

І сталося все це якраз перед осінньою кампанією з висадки дерев.

Навесні знову висадять інвазійні види

А нещодавно “Українська природоохоронна група” (UNCG) повідомила про результати осінньої кампанії: ДП “Ліси України” висадили майже один мільйон інвазійних видів дерев. Усі вони, що не дивно, зараховані до того самого “мільярду дерев” у рамках президентської програми.

Найпопулярнішими традиційно стали робінія та дуб червоний. Причому найбільше їх висадили саме в південних областях – Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській.

Як то кажуть, “зараз ви тут”.

Але виникає питання, що буде далі? Адже правила відтворення лісів все ще забороняють висаджувати інвазійні види. Хоча перелік таких видів Міндовкілля скасувало, але тепер все одно мусить якось владнати цю проблему.

Петро Тєстов із UNCG каже, що міністерство може це зробити кількома різними шляхами. Прямий та очевидний – повторити все, як робило раніше, але врахувати зауваження Державної регуляторної служби й узгодити документ із нею.

Інше, можливо, простіше, але все ж тимчасове рішення – дати доручення Держлісагентству, яке підпорядковується Міністерству довкілля, не саджати конкретні види дерев. А тим часом можна спокійно затвердити новий список заборонених інвазійних видів за всіма правилами.

Таке повноваження в міністерства є. Але в цьому випадку Міндовкілля обрало третій, умовно кажучи, паралельний шлях. В 2021-му році була прийнята “Стратегія біобезпеки та біологічного захисту”, де серед іншого йдеться про проблему інвазійних видів.

Тепер у рамках виконання цієї стратегії міністерство створило робочу групу. Її задача – напрацювати критерії, за якими будуть визначатися інвазійність виду незалежно від того, дерево це, інша рослина чи тварина.

А вже коли такі критерії будуть визначені, Міндовкілля на їхній основі повторно видасть наказ із переліком заборонених інвазійних видів дерев.

Проблема в тому, що навіть за ідеальних умов новий наказ зі списком з’явиться не раніше, ніж улітку цього року. На практиці це означає, що навесні лісівники знову висадять в українських лісах ще мільйон або близько того червоних дубів та інших інвазійних видів. І, з великою ймовірністю, наступної осені також. І ще на крок наблизяться до заповітного мільярду – ідеї, яка, на превеликий жаль, приносить якість у жертву кількості.

14-го грудня 2021-го року на сайті проєкту з відновлення острова Гоф з’явилося повідомлення: фотопастка зафіксувала мишу.

Учасники проєкту не приховували свого розпачу – майже точно вижила не одна ця миша, отже, вони знову будуть розмножуватися. Так і сталося, і відтоді вже зафіксовані випадки, коли гризуни знову вбивають пташенят.

Амбітний проєкт вартістю 9 мільйонів фунтів стерлінгів не досягнув своєї головної мети. Все ж, птахи отримали перепочинок від мишей і скористалися ним: показники розмноження, за якими уважно слідкують науковці, зросли буквально в рази. А команда проєкту аналізує свій невдалий досвід, для того щоб врахувати помилки і наступного разу таки знищити всіх прибульців на острові Гоф.

Якщо рахувати лише чисті насадження дуба червоного в Україні, вони займають понад 66 тисяч гектарів. Вистачить, щоб засадити сім островів Гоф. А разом зі змішаними насадженнями, за якими немає статистики, виходить ще більше.

Колись наше суспільство разом із владою справді усвідомить, що інвазійним видам не місце в наших лісах, а тим паче – в степах. Отже, з американськими дубами та подібними деревами, які висаджували десятиліттями, потрібно вчинити так само, як із мишами на острові.

Очевидно, це буде місія, за складністю подібна до польоту людини на Місяць. Тому краще зупинитися з висадкою інвазійних видів вже сьогодні.

Дмитро Сімонов

Related Post

Скільки часу займає УЗД серцяСкільки часу займає УЗД серця

Зміст:1 УЗД серця. Що показує, як роблять, скільки коштує і де пройти діагностику?1.0.1 Підготовка і проведення УЗД серця1.0.2 Що покаже ехокардіографія серцевого м’яза: аналіз результатів дослідження2 Що таке ехокардіографія2.1 Показання

Аяччинець що такеАяччинець що таке

Зміст:1 Ніяких народних методів: як лікувати ячмінь1.1 Що таке ячмінь?1.2 Що робити, якщо з’явився ячмінь?1.3 Обов’язково зверніться до лікаря:1.4 Як зменшити ризик появи ячменя?2 ✅Що таке аккаунт і для чого

Скільки відсотків від зарплати йде на аліментиСкільки відсотків від зарплати йде на аліменти

Зміст:1 Аліменти від зарплати: скільки відсотків складають і як розрахувати?1.1 Скільки відсотків від зарплати припадає на аліменти на дитину?1.2 Оформлення аліментів у відсотках від зарплати1.3 Як вираховують аліменти із заробітної