Nuclear Ukraine: Inside The Missile Base That Could Have Changed History

Inside this empty silo in the countryside south of Kyiv, a nuclear missile — capable of hitting New York within 25 minutes of launch — once stood at the ready.

The missile silo near Pervomaysk is the only intact remainder of what was once an array of nuclear bases in Ukraine.

Soviet Ukraine held around one-third of the U.S.S.R.’s nuclear arsenal, most of which was aimed toward the United States.

(Left to right) U.S. President Bill Clinton, Russian President Boris Yeltsin, and Ukrainian President Leonid Kravchuk shake hands in Moscow on January 14, 1994.

After the breakup of the U.S.S.R., the United States, Russia, and the United Kingdom persuaded Ukraine and several other former Soviet states to eliminate nuclear weapons on their territory.

In return, the nuclear-armed countries signed a memorandum that included the vow “to refrain from the threat or use of force” against Ukraine, and to respect its existing borders.

While every other nuclear missile silo was destroyed across Ukraine, the Pervomaysk site was permitted to remain as a museum.

In April 2019, RFE/RL visited the site when it was little more than a historical curio. Today, the images taken inside the formerly secret base take on new significance in light of the invasion of Ukraine by nuclear-armed Russia.

The heart of the base is accessed through this 750-kilogram door. Some of the men who staff the decommissioned site today worked as Soviet soldiers when it was an active missile base.

Within its massive steel shell, the cylinder-shaped base was suspended on shock absorbers to insulate the soldiers and equipment inside from the earthquake-like violence of a nuclear strike. The bottom room in the model above shows where the servicemen slept or took breaks. Above that is the command center.

The missile of the Pervomaysk site was in a separate chamber around 100 meters from the command center.

Seat belts were worn at all times while the Soviet servicemen were on duty in case of an enemy missile strike. One shift was six hours long.

A local guide inside the control room demonstrates the key (right) and button that would have launched a nuclear strike.

To fire this base’s missile, two officers sitting at different consoles needed to perform the same action simultaneously. The “four hands” system made it virtually impossible for one person to launch a nuclear strike alone.

This was the living quarters for the commanders at the base.

Легендарний Марсело закінчив з Реалом, але не повернеться у Бразилію. Чому?

Багато хто з його співвітчизників, навпаки, їде догравати на батьківщину

Getty Images/Global Images Ukraine. Марсело

34-річний лівий захисник Марсело останні п’ятнадцять із половиною років кар’єри провів у Європі в складі «Реала». У стані мадридців бразилець став справжньою легендою, вигравши 25 різних трофеїв у футболці «бланкос». Це найкращий показник для всіх футболістів в історії «королівського клубу», яка, безумовно, знає чимало гравців топ-калібру.

Проте за підсумками сезону-2021/22 «Реал» та Марсело вирішили завершити співпрацю. У бразильця закінчився термін дії контракту і клуб вирішив стратегічно почати робити ставку на інших виконавців. Проте сам Марсело, незважаючи на таку позицію «бланкос», дав чітко зрозуміти, що закінчувати із футболом поки що не має наміру. Більше того, бразилець має на меті ще пограти на досить високому рівні.

На відміну від багатьох своїх зіркових співвітчизників – Фернандіньо, наприклад, – Марсело не планує догравати у рідній Бразилії, або принаймні повертатися туди у найближчій перспективі. І це, незважаючи на свої давні мрії пограти за «Ботафого» – улюблений клуб дитинства.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марсело з Кубком чемпіонов

Зараз Марсело активно сватають до Туреччини, а якщо конкретно, то до лав суперника київського «Динамо» по другому раунду кваліфікації Ліги чемпіонів – «Фенербахче» . І ймовірний вибір бразильця на користь цього чемпіонату зовсім не пов’язаний із конкурентоспроможністю чемпіонату, або ж із сумою потенційної зарплати. Якби Марсело було важливо грати у сильнішій лізі, то він напевно б віддав перевагу тому, щоб поїхати до бразильської Серії А, яка в середньому котирується вище, аніж турецька Суперліга. У випадку ж, якби бразильця цікавили виключно гроші, то він, напевно, віддав би перевагу варіантам з Китаю, ОАЕ та Саудівської Аравії, які, за чутками, також є у нього на столі.

Бажання Марсело залишатися в Європі, причому якомога ближче до Іспанії (саме тому Туреччина – це такий собі компромісний варіант, а саме – найкращий серед тих, що є в наявності, чисто з географічної точки зору), викликане сімейними питаннями. Якщо конкретніше, то прагненням максимально допомогти старшому сину Енцо, який робить перші кроки у футболі і, як подейкують, є дуже небесталанним хлопчиськом.

12-річний Енцо зараз грає за юнацькі команди «Реала». Він є однією з найпопулярніших постатей з-поміж хлопців свого віку, про якого нерідко згадують навіть на офіційному сайті клубу, нахвалюючи якісний рівень та значний прогрес, якого добивається син Марсело. Навряд чи причина позитивних відгуків про гру Енцо полягає у постаті його батька. В Європі футбол розглядається, перш за все, як бізнес, де подібне «кумівство» виключно шкодить загальній системі, а тому, якщо про старшого сина Марсело кажуть, що він талановитий, то це реальний стан справ, а не спроба якось догодити його легендарному батьку.

Саме тому зараз Марсело розглядає всі можливі варіанти у Європі. Якщо бразильцю вдасться домовитися із умовним «Ювентусом», який також має чудові умови для підготовки юних футболістів, то Енцо перебереться слідом за батьком до Італії, але якщо ж відповідних пропозицій не надійде, то старший син Марсело залишиться в системі «Реала», а його батько обиратиме подальший варіант продовження кар’єри вже не виходячи зі своїх особистих побажань, а з огляду на сімейні обставини.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марсело із сім’єю

Вивозити сина назад до Бразилії Марсело не хоче, бо вважає європейський футбол прогресивнішим й тактично більш збалансованим. Після школи «Реала» Енцо може банально розгубити за кілька років в Південній Америці важливі ази розуміння гри, що в майбутньому не дозволить йому дістатися серйозного рівня, якщо вже й не такого, на якому діяв його зірковий батько, то максимально близького до нього.

У Бразилії на Марсело є серйозний попит. Як мінімум три клуби – «Ботафого», «Корінтіанс» та «Флуміненсе» – виходили на контакт із представниками ветерана, щоб спробувати домовитися про співпрацю. Однак Марсело в цих питаннях не зайшов надто далеко, відмовивши фактично з ходу – з Бразилії літати в Європу до сина йому буде дуже важко, а можливість бути поруч і допомагати сину порадою Марсело бачить буквально своїм батьківським обов’язком.

Тому не варто дивуватися, якщо наступного сезону ми побачимо Марсело у «Фенербахче», або навіть якійсь абсолютно не зірковій команді з гарного чемпіонату європейського континенту. Часи, коли лівий захисник робив усе на благо своєї особистої кар’єри, схоже, минули. Зараз, коли ветеран міг би легко витратити два-три роки в професійному футболі на заробляння шалених грошей в азіатських клубах, або ж отримувати задоволення від гри у рідній Бразилії, він вважає за краще зробити все від себе можливе для головної інвестиції в майбутнє – кар’єрного зростання старшого сина. І це черговий мудрий та гідний вчинок від бразильця, який у далекому 2007 році переїхав до «Реала» і зумів стати найтитулованішим футболістом в історії цього легендарного клубу.