Культура корiандр (особливості вирощування та зберігання)

Коріандр – теплолюбна рослина, тому зона її вирощування приурочена до Півдня України і врожайність культури у наших умовах може сягати 30 ц/га. Однак у більшості випадків середній збір коливається у межах 6-12 ц/га. Агротехніка культури має низку нюансів та тонкощів, нехтування якими і призводить до втрат врожаю. По-перше, коріандр може висіватись підзимнім посівом на початку грудня і у такому випадку зимують сходи, що дає можливість культурі раніше почати вегетацію навесні, що підвищує врожайність на 25%. Коріандр добре зимує під снігом у наших умовах, однак при відсутності снігового покриву проростки витримують морози тільки до мінус10°С, а при більш низьких температурах посіви зріджуються або повністю гинуть.

Ранньовесняний посів по строках припадає на березень-квітень. Сіють коріандр як суцільним, так і рядковим способом з міжряддями 45 см. Останній спосіб сівби дає дещо нижчу врожайність, проте дозволяє проводити міжрядний обробіток. При суцільній сівбі норма висіву сягає 2,5 млн. насінин на га, тобто 25-30 кг в залежності від маси 1000 насінин. При широкорядному посіві витрачається 10-12 кг/га насіння.

Головним чинником, що обмежує врожайність культури, є бур’яни, адже коріандр характеризується повільним ростом на ранніх стадіях – сходи отримують через дві-три декади, а повноцінну розетку через 2 місяці після сівби. Забур’яненість посівів знижує врожайність на 80%. Тому рекомендовано боронування посівів до та після отримання сходів, а також міжрядна культивація, а при умові вологої теплої погоди і дві культивації для широкорядних посівів. Більш перспективним є використання гербіцидів на основі прометрину та метрибузину (Гезагард, Зенкор та їх аналоги) в період від фази повних сходів до двох справжніх листків культури. Шкідники та хвороби на коріандрі не мають економічного значення.

Кращі попередники коріандру – озимі та ранні ярі зернові культури, зернобобові, однорічні трави, кукурудза. Не варто розміщувати його після культур, що висушують грунт і пізно звільняють поля – соняшник, цукровий буряк, суданська трава та ін. Щоб запобігти ураженню рамуляріозом, коріандр повертають на попереднє поле не раніше як через 4-5 років. Коріандр добрий попередник озимих зернових ,кукурудзи, соняшника та ін. культур.

Норма внесення мінеральних добрив становить N60-90 P60-90 K60-90. Вона змінюється залежно від типу грунту, попередника, рівня програмованого врожаю. Усю норму фосфорних і калійних добрив вносять під оравку, азотні – весною під культивацію. При сівбі в рядки рекомендується вносити фосфор (Р10-20), якщо не застосовувались добрива для основного внесення.

На полях після зернових, зернобобових і однорічних трав, засмічених переважно однорічними бур’янами, проводять лущення дисковими знаряддями (ЛДГ-10), а після появи сходів бур’янів – оранку на глибину 25-27 см. Рання оранка забезпечує вищі врожаї, порівняно з пізньою. Для боротьби з коренепаростковими бур’янами проводять повторне лущення лемішними лущильниками на глибину 10-12 см. Орють через 2-3 тижні після повторного лущення. Після кукурудзи, де часто буває сильно ущільнений грунт, перед оранкою поля дискують важкими боронами БДТ-7. Це підвищує якість оранки, зменшується брилистість грунту, краще заорюються рослинні рештки. Навесні закривають вологу важкими боронами БЗТС-1,0. Розпушують грунт культиватором КГТС-4, впоперек до напрямку оранки. Для якісної підготовки грунту перед сівбою використовують комбіновані агрегати РВК-3.6; ЛК-4, Європак та ін.

На чистих полях при гербіцидних технологіях коріандр сіють звичайним рядковим способом (1,5 см) зерновими сівалками. На забур’янених полях, якщо не застосовуються гербіциди, сіють широкорядним способом (45 см) сівалкою ССТ-12Б і проводять міжрядні розпушування. Проте часто при цьому способі сівби рослини сильно гілкуються, що розтягує період достигання і спричинює втрати при збиранні.

Глибина загортання насіння становить 2-3 см. При пересиханні верхнього шару грунту її збільшують до 4-5 см. Норма висіву Норма висіву залежить від особливостей догляду за посівами. Якщо планується боротьба з бур’янами агротехнічними заходами (до- і післясходове боронування), висівають 25-30 кг/га, або 3,4-3,6 млн. насіння на 1 га. На полях, де застосовуються гербіциди, норму висіву зменшують до 16-18 кг/га, або 2,2-2,4 млн/га. При широкорядному способі сівби висівають лише 10-16 кг/га, або 1,5-1,8 млн/га.

Коріандр сіють рано навесні одночасно з ранніми ярими зерновими культурами в перші дні польових робіт. Від сходів до стеблування рослини коріандру ростуть дуже повільно і пригнічуються бур’янами. Тому на полях, де не застосовуватимуть гербіциди, краще сіяти в середні строки. Це дозволяє знищити пророслі бур’яни додатковою культивацією. Сіяти можна восени (початок вересня) із розрахунку, щоб до зими виросло 6-8 листків. При теплих зимах посіви перезимовують.

При бажанні коріандр можна виростити на своєму підвіконні, в цьому випадку свіжа зелень буде на вашому столі постійно. У такий зелені міститься велика кількість вітамінів і інших речовин, які дуже корисні і необхідні людському організму. На розсаду насіння висівають з початку до середини березня. Насіння необхідно рівномірно розподілити по поверхні зволоженим грунтосумішей, дотримуючись між ними дистанцію близько 70 мм, при цьому їх заглиблюють в субстрат приблизно на 10-15 мм. Посіви йдуть зверху накрити прозорим поліетиленом або склом, а потім ємність ставлять у тепле і добре освітлене місце. У тому випадку, коли світловий день ще надто короткий над посівами потрібно встановити фитолампу або лампу денного світла на висоті від 20 до 25 сантиметрів.

Зразу ж після сівби поле коткують. Досходове боронування проводять через 4-6 днів після сівби, коли проростки коріандру мають довжину не більше.2-3 мм. Після сходів боронують, коли рослини коріандру мають 3-4 листки (СП-11+8БЗСС-1.0) зі швидкістю не більше 4-4,5 км/год. Глибина розпушення не більше 2-3 см. Більшість агрозаходів догляду направлені на знищення бур’янів. Крім боронування, під час вегетації проводять декілька розпушувань міжрядь. Після появи сходів за допомогою культиватора УСМК-5,4 обробляють грунт бритвами на глибину 3-5 см. Друге розпушування проводять на глибину 6-8 см, наступні – на глибину 8-10 см. Знищують бур’яни також за допомогою гербіцидів. Під передпосівну культивацію вносять трефлан (6 л/га), лінурон (4-6 кг/га), пропазин (3-6 кг/га); у фазі 2-3 справжніх листків коріандру – лінурон (4-6 кг/га), прометрин (4-6 кг/га). Використовують луварам (1-1.6 л/га), 2,4Д 500 (2,0-2,5 л/га), обприскуючи грунт до появи сходів коріандру. Для захисту від шкідників і хвороб застосовують агротехнічні методи.

Не менш важливо правильно зібрати коріандр – адже насіння на гілках різних порядків достигає нерівномірно. Тому рекомендовано збирати культуру роздільним способом – посіви косять у валки, які підбирають через 3-4 дні після зменшення вологості вороху. Також можна застосувати десикацію посівів так, як це виконується для соняшнику.

Плоди коріандру достигають неодночасно, крім того, вони обсипаються.

Коріандр збирають роздільним способом на технічні цілі, коли достигає 30-40 % плодів і засохнуть листки. На насінних ділянках – при достиганні 60-70 % плодів. Висота зрізу 20-25 см. Коли вологість насіння знижується до 12-14%, валки підбирають і обмолочують зерновими комбайнами. На посівах, де достигло 80-90 % плодів, застосовують пряме комбайнування.

Насіння очищають, при потребі додатково просушують, щоб вологість під час зберігання не перевищувала 12-13 %.

Мікрозелень коріандра має яскраво-виражений пікантний смак та запах прянощів. Кінза є чудовим доповненням м’ясних страв, особливо приготованих на грилі. Мікрогрін коріандру потрібно вирощувати на ґрунті та інших субстратах.

Насіння коріандра не обов’язково замочувати, але для стимуляції зростання перед посівом краще потримати їх кілька годин у воді. Кінза віддає перевагу прохолодному середовищу, де температура нижче +21°C. Також, для вирощування мікрозелені, через 6 днів після сівби бажане додаткове освітлення.

Мікрозелень кінзи дуже корисна для роботи серця та судин. У її складі є багато вітамінів, а також фосфор та калій. Вживання коріандру в їжу сприяє зміцненню здоров’я кісток, зору, нервової системи тощо.

корiандр – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Коріандр: посадка й догляд, властивості, застосування

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 17 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 жовтня 2018 🕒 11 хвилин 👀 18158 разів 💬 1 коментар

• Посадка й догляд за коріандром
• Рослина коріандр – опис
• Вирощування коріандру з насіння
• Посадка коріандру у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для коріандру
  • Як і коли садити коріандр
  • Як вирощувати коріандр
  • Полив і підживлення коріандру
  • Шкідники та хвороби коріандру
  • Корисні властивості коріандру (застосування)
  • Коріандр – протипокази
  • Коментарі

  Коріандр овочевий (лат. Coriandrum sativum), або коріандр посівний – трав’янистий однорічник, що належить до роду коріандр родини Зонтичні. Ця рослина культивувалася як лікарська та як прянощі ще в Стародавньому світі – Єгипті, Греції і Римі. Коріандр має приємний аромат, який використовують у косметиці, парфумерії та миловарінні. Походить він, найімовірніше, зі Східного Середземномор’я, а в Західну та Центральну Європу коріандр завезли римляни. У XV-XVII століттях він потрапив до Нової Зеландії, Австралії й Америки.

  Сьогодні цю рослину вирощують повсюдно.

  Посадка й догляд за коріандром

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у квітні, тільки-но зійде сніг, посів насіння на розсаду – в лютому, пересадка сіянців у ґрунт – у другій декаді травня.
  • Цвітіння: з середини червня до кінця липня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло, розсіяне світло та притінок.
  • Ґрунт: пухкий, добре дренований, родючий і удобрений.
  • Полив: після пересадки розсади на грядку – помірний, 2 рази на тиждень. У період активного росту – рясний, а під час дозрівання насіння – помірний до мізерного.
  • Підживлення: не потрібні.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Хвороби: рамуляріоз, борошниста роса, іржа.
  • Шкідники: насіннєїд (коріандрові оси), зонтична (кропова, морквяна, анісова) міль, попелиця, щитники лінійчасті.
  • Властивості: рослина вирощується як зелень і як прянощі. Має коріандр і цілющі властивості.

  Рослина коріандр – опис

  Корінь у коріандру веретеноподібний, стебло голе, прямостояче, у верхній частині розгалужене, сягає у висоту від 40 до 70 см. Широколопатеві, трироздільні, розсічені на великі частини, надрізано-пилчасті по краю прикореневі листки коріандру розташовані на довгих черешках. Черешки нижніх стеблових двічі перистороздільних листків набагато коротші, ніж у прикореневих. Середні та верхні стеблові листки – вагінальні, сидячі, а їхні листові пластини розсічені на перисті лінійні часточки. Запашна зелень коріандру посівного, яку заведено називати кінзою, є популярною добавкою до салатів, м’яса та риби.

  Цвіте коріандр у червні або липні складними парасольками з 3-5 променів, що розташовані на кінцях квітконосів і складаються з дрібних рожевих або білих квіток, які приваблюють бджіл. Рослина є чудовим медоносом. Плід коріандру – твердий яйцевидно-кулястий вислоплідник із прямими та звивистими реберцями.

  Вирощування коріандру з насіння

  Якщо ви посієте насіння коріандру в ґрунт у квітні, коли зійде сніг і відтане земля, перше листя кінзи ви зможете зірвати на початку літа. Але скориставшись розсадним насіннєвим способом, ви зможете отримати урожай зелені раніше. Для цього потрібно в лютому посіяти насіння в скляночки (коріандр не любить пересадок) із ґрунтовою сумішшю на глибину 1,5 см, накрити посіви плівкою і помістити їх на підвіконня. У домашніх умовах насіння коріандру проростає через 1-2 тижні, і тільки-но це станеться, плівку з посівів знімають. Догляд за розсадою полягає в нечастому, але рясному зволоженні субстрату, причому краще застосовувати спосіб нижнього поливу, в піддон. У стадії розвитку у сіянців першої пари справжніх листочків посіви проріджують, щоби сіянці не заважали один одному розвиватися.

  Коли розсада підросте та зміцніє, її прищипують і впродовж двох тижнів загартовують: виносять ненадовго на відкрите повітря, захищаючи від опадів і протягів. Щодня тривалість прогулянки збільшують доти, доки сіянці не звикнуть до середовища, в якому їм належить рости надалі.

  Посадка коріандру у відкритий ґрунт

  Ґрунт для коріандру

  Грядку для коріандру розміщують на сонці або в притінку. Ґрунт цій рослині потрібен максимально пухкий, щоб у коренях не застоювалася вода.

  Для підвищення пухкості та водопроникності ґрунту в нього під перекопування додають пісок. Поліпшити родючість ділянки можна, додавши в ґрунт по піввідра перегною або компосту і кілька жмень деревної золи на кожен м². Можна внести й мінеральні комплексні добрива з розрахунку 20-30 г/м².

  Як і коли садити коріандр

  У відкритий ґрунт сіянці висаджують, коли встановиться тепла погода та мине загроза поворотних заморозків. Зазвичай такі умови складаються до другої декади травня. На підготовленій і удобреній ділянці на відстані 15-20 см одна від одної викопують ямки такої глибини, щоб у них помістилася коренева система сіянців разом із земляною грудкою. Якщо земля суха, ямки потрібно обов’язково пролити. Розсаду перед пересадкою теж поливають, щоб було легше витягувати її зі скляночок. Пересадку здійснюють методом перевалки, намагаючись не пошкодити коріння рослин. Після заповнення ямок ґрунтом поверхню грядки злегка ущільнюють і ще раз поливають.

  Догляд за коріандром на городі

  Як вирощувати коріандр

  Посадка та догляд за коріандром на городі зовсім не обтяжливі: вам потрібно буде поливати рослину, розпушувати в міжряддях ґрунт і полоти бур’яни. Щоб полегшити собі завдання, багато городників застосовують прикореневе мульчування грядки органічними матеріалами.

  Зелень коріандру (кінзу) можна зрізати, коли сіянці сягнуть у висоту 20 см.

  Полив і підживлення коріандру

  На початку росту, відразу після пересадки сіянців на грядку, полив здійснюють не рідше двох разів на тиждень, витрачаючи по 3-5 л води на 1 м² ділянки, а в період активного росту зеленої маси об’єм збільшують до 5-8 л на ту ж одиницю площі. На стадії дозрівання насіння, тобто з початку формування парасольок, об’єм води при поливі 1 м² ділянки зменшують до 2-3 л. Воду для зволоження ґрунту використовують відстояну та підігріту на сонці.

  Підживлювати коріандр у період зростання не потрібно: рослині досить тих добрив, які ви внесли в ґрунт, готуючи ділянку під посадку.

  Шкідники та хвороби коріандру

  Небезпеку для коріандру становлять такі грибкові захворювання, як борошниста роса, іржа та рамуляріоз.

  Інфекція, що збуджує рамуляріоз, стає особливо активною у вологу холодну погоду з рясними росами. Діагностувати захворювання можна по бурих плямах на наземних органах рослини. Надалі ці плями вкриваються сіро-білим нальотом, рослина виглядає, як обпечена, і швидко гине. Хворі екземпляри слід негайно видаляти з грядки та спалювати. Боротися з рамуляріозом на коріандрі можна тільки агротехнічними способами: дотриманням сівозміни, знищенням рослинних залишків восени та протравленням насіння перед посівом.

  Борошниста роса розпізнається по неохайному білястому нальоту, що вкриває листя і стебла коріандру. Із розвитком захворювання наліт темніє, буріє, і його зелень стає непридатною в їжу. При перших же симптомах хворі рослини слід видаляти, а здорові можна обробити рослинними фунгіцидами: настоєм деревної золи, коров’яку, розведеним соком збродженої трави або розчином кисломолочної сироватки. Іржу можна впізнати по опуклих смугах або концентрованих пустулах темно-рудого кольору, що з’являються на нижньому боці листків. Ці утворення з часом лопаються і з них розлітаються спори гриба, заражаючи здорові рослини. Оскільки зелень коріандру використовується в їжу, знищувати інфекцію хімічними препаратами вкрай небажано. У боротьбі з іржевим грибком, як і в боротьбі з рамуляріозом, застосовують агротехнічні прийоми. Зі шкідників коріандр може потерпіти від насіннєїда, щитника лінійчастого, попелиці та зонтичної молі. Коріандровий насіннєїд, або коріандрова оса, завдає шкоди не тільки коріандру, а й іншим культурам, що належить до родини Зонтичні: фенхелю, кмину, кропу й анісу. Насіннєїд – невелика чорна комаха з прозорими крилами, що нагадує осу. Він виїдає внутрішність насіння, залишаючи лише лушпиння. Шкідник може потрапити на грядку разом із зараженим посівним матеріалом, тому насіння перед посівом бажано прогріти впродовж години у воді температури 70-75 ˚С. Для того, щоб вода за годину не охолола, насіння поміщають у термос. Перед посівом у ґрунт знищіть на ділянці бур’яни, а після пересадки на грядку сіянців або появи сходів виполюйте бур’ян, щойно він з’являється. Восени знищуйте на ділянці всі рослинні залишки та перекопуйте ґрунт на глибину штиха лопати. Не вирощуйте коріандр на ділянці, де до нього росли споріднені культури, оскільки у всіх представників зонтичних одні й ті ж самі шкідники.

  Графозома смугаста, або щитник лінійчатий, або італійська блощиця – червона комаха з чорними смужками, що сягає в довжину 1 см. Щитник належить до шкідників зонтичних культур і харчується молочком ще не дозрілого насіння, висмоктуючи його з проколів. Оскільки в другій половині літа використовувати інсектициди вкрай небажано, блощиць доведеться збирати вручну. Незаселені шкідником парасольки можна захистити від окупації шкідником, обв’язавши їх марлею. Цей захід може допомогти й при збиранні насіння: коли воно дозріє, то не впаде на землю, а залишиться в марлевому мішечку.

  Зонтична міль, вона ж анісова, кропова й морквяна, пошкоджує не тільки зонтичні культури, а й насіннєві екземпляри селери, моркви та інших рослин. З’являється міль у травні або червні і відкладає на верхівках пагонів яйця, а через 4-5 днів із них з’являються личинки. Гусінь молі їсть квітки, квітконіжки, зав’язі й обплутує їх павутиною. Знищивши суцвіття, вона перебирається на листки коріандру, заляльковується на них, а в серпні знову починається літ метеликів. Щоб на ділянці з коріандром не з`явилася міль, не дозволяйте там рости бур’янам. Особливо привабливий для цих шкідників борщівник. Знищити міль під час першого лету можна препаратами Актара, Іскра, Моспілан і подібними.

  Попелиця – шкідник, який уражає буквально всі культури та дикорослі рослини. Є безліч способів знищення попелиці хімічними та народними засобами. Якщо ви виявили шкідника навесні або на початку літа, обробіть коріандр інсектицидом, але якщо попелиця з’явиться в другій половині сезону вегетації, застосовувати хімікати вже не можна. Обприскати рослини мильним півтораденним настоєм часнику.

  Збирання і зберігання коріандру

  Молоде листя коріандру збирають, коли рослина сягає висоти 15-20 см і окремі екземпляри починають формувати бутони. Кожну другу рослину зрізають або висмикують із коренем. Якщо ви зрізали кінзу для їжі, то вжити її в їжу бажано в цей же день, а якщо ви заготовлюєте зелень на зиму, то очистіть її від землі та висушіть під навісом у затінку або в провітрюваному приміщенні, розклавши на папері чи тканині тонким шаром. Під час сушіння листя ворушать, щоб воно сохло рівномірно. Зрізаний коріандр більше не відростає.

  Якщо ви вирощуєте коріандр для збору насіння, то майте на увазі, що воно може після дозрівання обсипатися. Щоб цього не сталося, збір насіння здійснюють у стадії воскової стиглості.

  Рослини зрізують під корінь, в’яжуть у невеликі пучки та сушать у підвішеному стані вниз «головою» в приміщенні, підстеливши під рослинами тканину або клейонку. Дозріваючи та висихаючи, насіння висипатиметься на підстилку, а те, що не впаде саме, витрушують із парасольок.

  Зібране насіння просівають через сито з великими вічками та зберігають у щільно закритих скляних банках. Так само зберігають і сушену кінзу.

  Види та сорти коріандру

  Крім коріандру посівного, в дикій природі можна зустріти ще один вид: Coriandrum tordylium, який у культурі не вирощується.

  Із сортів коріандру посівного найбільше поширені такі:

  • Ранній – скоростиглий сорт із ніжною і пряною зеленню;
  • Янтар – сорт із рясною ніжною зеленню, що вирізняється сильним ароматом і високим умістом ефірних олій;
  • Дебют – середньостиглий урожайний сорт, насіння якого дозріває за 35-50 днів. Дебют – середньостиглий урожайний сорт, насіння якого дозріває за 35-50 днів. Густолистий напіврозлогий кущик Дебюту виростає у висоту до 30 см;
  • Бородинський – теж середньостиглий пряний коріандр, який вживається як у свіжому вигляді, так і в консервованому;
  • Стимул – пізній сорт, насіння якого дозріває за 100-120 днів. У нього компактна розетка з темно-зеленого листя, що сягає у висоту 30 см;
  • Тайга – пряна рослина пізнього строку дозрівання з яскравим листям і сильним ароматом;
  • Авангард – низькорослий середньостиглий сорт із високим вмістом ефірних олій у листі середнього розміру;
  • Венера – пізній сорт із напівпіднятою розеткою запашного листя.

  Властивості коріандру – шкода та користь

  Корисні властивості коріандру (застосування)

  До складу коріандру входять вітаміни (A, C, P, B 1, B 2), алкалоїди, жирні й ефірні олії, дубильні речовини, цукор і крохмаль. Кінза є ефективним жовчогінним, антисептичним, загальнозміцнюючим і відхаркувальним засобом, а ефірна олія, що міститься в ній, знімає неврологічні та ревматичні болі. Настої і відвари кінзи застосовують при порушенні обміну речовин, захворюваннях шлунку, кольках, неврозах, циститі, метеоризмі, геморої та інших захворюваннях і хворобливих станах.

  Насіння коріандру – не тільки сировина для кулінарного, пивоварного, кондитерського та лікерного виробництва: воно використовується як добавка для поліпшення аромату та смаку різних лікарських препаратів, а також для стабілізації серцевої і мозкової діяльності, бадьорить, але водночас заспокоює при стресових станах і істериці, підвищує апетит, сприяє засвоюваності їжі, позитивно впливає на працездатність статевих залоз, має бактерицидну, вітрогінну та потогінну властивості. Коріандр знімає судоми, тому його прийом показаний епілептикам.

  Олію коріандру в народній медицині використовують для поліпшення пам’яті та при нервовій перевтомі. Її додають у мазі від ревматичних болів. Має олія коріандру також кровоспинну дію, тому її застосовують для зупинки післяпологових кровотеч.

  Коріандр – протипокази

  При дотриманні призначеного дозування коріандр нешкідливий. Відмовитися від уживання коріандру слід лише хворим на цукровий діабет, тромбофлебіт, ішемічну хворобу серця, гастрит із підвищеною кислотністю і тим, хто переніс інфаркт міокарда. При ниркових патологіях слід уживати коріандр з обережністю. Перевищення дозування і занадто тривале вживання продукту може привести до порушення сну, пам’яті й розладу менструального циклу.