У Росії їх стали так називати лише тому, що їх привозили грецькі купці. Насправді ж батьківщина цього горіха – Середня Азія та деякі райони Кавказу. Український термін «волоський горіх» пов'язаний зі словом «волохи», вживаним як загальна назва середньовічного населення Придунав'я і Трансильванії.
Але те, що живить нею – волоські, а не грецькі горіхи. І походить назва, як свідчать мовознавці, не від греків, а від волохів, які жили на території Центальної, Східної та Південно-Східної Європи.
Що ж до ботанічного терміна, то російському грецкий орех у нашій мові відповідає волоський горіх: «Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи» (І. Нечуй-Левицький). Український термін пов'язаний зі словом волохи, вживаним як загальна назва середньовічного населення Придунав'я й Трансильванії. Саме так.
Горіх волоський, також горіх грецький; (Juglans regia L.) — високе дерево (до 25 м і вище) родини горіхових (Juglandaceae) з кулеподібною, розлогою кроною. Вирощують заради цінних їстівних плодів (горіхів) та деревини; використовують і як лікарську рослину.
Замініть прикметник грецький, якщо мовиться про горіх, на стилістично правильний варіант: волоський.
Як зазначає мовознавець Олександр Пономарів, з
Що ж до назви “волоський”, то до горіха вона певно приліпилася не дарма. Ми розкажемо кілька відомих версій. Перша. Справа в тому, що волохи – це романськомовні народи. Майже всі сучасні держави Центральної й Південно-Східної Європи мають корінні нечисленні волоські меншини: …