Як працюють дитячі садочки в Україні в умовах воєнного стану

Після перших страшних місяців російського вторгнення Україна та українці намагаються повернутися до звичного життя. З травня в країні відновили роботу дитячі садочки. Як відбувається цей процес – читайте в матеріалі 24 каналу.

З початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року в Україні не залишилось безпечних міст, адже ціллю ракет ворога може стати будь-який населений пункт та, що найстрашніше, будь-яка будівля, включно з цивільними об’єктами.

В умовах воєнного стану

Із зими 2022 року Україна живе в умовах воєнного стану, а це значить, що життя в країні змінилося. Внаслідок вторгнення значна частина України стала театром бойових дій, сотні тисяч українців втратили свої домівки, мільйони людей стали біженцями чи переселенцями, було зруйновано звичний уклад життя. Це стосувалося й дитячих садків.

За понад 4 місяці вторгнення Росія та росіяни вбили десятки тисяч мирних українців, зокрема дітей (лише згідно з офіційними даними, жертвами ворога стали понад 340 дітей). Популярними цілями для росіян є цивільні об’єкти, зокрема, й дошкільні заклади. Так, були стерті з лиця землі дитячі садочки у багатьох містах України, страшні кадри зі зруйнованими дитсадками у Маріуполі, Степногірську та інших містах країни облетіли весь світ. На жаль, ворог продовжує ракетний терор і так само гатить по всьому без розбору. Так, у суботу, 26 червня, російська ракета влучила по території дитячого садочку у середмісті Києва та залишила по собі величезну вирву просто на майданчику.

Подвір’я київського ДНЗ, куди 26 червня 2022 року влучила російська ракета / Фото ДСНС

І хоч, на жаль, до кінця війни й далеко, але життя триває, а значить – постала необхідність відновлення того, що до початку російської навали вважалося буденним. Звісно, там, де це можливо.

З початком активних воєнних ДНЗ в Україні не закрилися, а перейшли в онлайновий режим.

Після перших страшних тижнів та разом з перемогами українських військових цивільні українці почали повертатися до своїх домівок і ставати до роботи, зокрема, на об’єктах критичної інфраструктури та важливих для обороноздатності України ділянках.

Зруйнований росіянами дитячий садок у Маріуполі:

У такій ситуації виникла проблема – куди подіти дітей? Це добре, коли є бабусі чи дідусі, або ж один з батьків не працює, або може працювати віддалено, та не зважати на пустощі своїх нащадків, але так буває далеко не завжди.

Де відкрилися дитячі садочки

Зважаючи на ці обставини, було ухвалено рішення про відкриття дитячих садочків з 16 травня. Це було зроблено не централізовано, а з урахуванням особливостей регіонів.

Так, 16 травня відкрилися садочки на Західній Україні, на Поділлі (ці території не були окуповані та не стали зоною бойових дій, відповідно – не зазнали значних руйнувань), а також у деяких районах Київщини, Черкащини, Полтавщини, Сумщини. У Києві перші садочки відкрили за два тижні – з 1 червня 2022 року.

Складніша ситуація на Харківщині та в самому Харкові, оскільки цей регіон постійно зазнає ворожих обстрілів. У таких надзвичайно складних умовах лише в деяких садочках відкрилися групи неповного дня, а повноцінного відновлення роботи дошкільних закладів годі й чекати.

Які умови відкриття дитсадків

Дошкільні навчальні заклади мають бути обладнані бомбосховищами або укриттями. Вони мають розташовуватись на території дитсадків або поруч з ними. Безпека дітей та вихователів – це головна вимога.

Мер Києва обіцяє подбати про безпеку дітей наприкінці 4-го місяця російського вторгнення / Скриншот

Цим критеріям відповідають не так багато дитсадків, тому зараз активно почалися роботи з облаштування необхідних укриттів.

Батьки повинні розуміти, що в українських дитсадках немає бомбосховищ (не питайте, чому цього ніхто не передбачав раніше) у класичному розумінні. Здебільшого, “укриття” у ДНЗ – це підвал, в якому встановлені біотуалети, відремонтовано електрику та перевірено вентиляцію, вони облаштовані кількома виходами та відповідають правилу “двох стін”. Це має заспокоїти батьків.

Очікується, що кількість відкритих ДНЗ буде зростати, але це залежить від успіхів ЗСУ на фронті та кількості повітряних тривог у регіоні.

Як працюють дитячі садочки

Спочатку, здебільшого, це групи неповного дня (графік – з 8:00 до 14:00 зі сніданком та обідом), але поступово ДНЗ повертаються до повноцінного режиму роботи. Номери дитсадків, які працюють або тільки готують до відкриття, не розголошуються для безпеки дітей. Батьків просять тримати контакт із вихователями та завідувачами.

У групах може бути не більше 12 дітей, щоб у разі повітряної тривоги не виникало зайвих труднощів і дорослі могли допомогти малечі.

Українські садочки, як правило, двоповерхові. Нині в умовах постійних загроз дітей залишають лише на першому поверсі й не дозволяють перебувати на другому, щоб у разі повітряної тривоги вони могли швидко сховатися в укритті.

Хто несе відповідальність за дітей

У мирний час відповідальність за дітей несуть вихователі, але у воєнний час вони, на жаль, не можуть гарантувати 100-відсоткову безпеку своїм вихованцям. Подекуди батьків просять написати “розписку”, що ті віддають дитину до ДНЗ на свій страх та ризик. Юридична цінність цього документу, звісно, сумнівна, але іншого виходу наразі просто не існує.

Хто має право відвідувати ДНЗ

Оскільки кількість місць у садочках є обмеженою, були вжиті певні обмеження. Так, підставою для прийняття дитини в садочок є довідка від обох батьків про те, що вони працюють.

У деяких областях до садочків приймають лише дітей, чиї батьки працюють на підприємствах критичної інфраструктури. Тому батькам треба бути готовим надати довідку з місця роботи, де буде вказано, що вони є медиками, правоохоронцями, службовцями тощо.

Садочки в Україні відновили офлайнову роботу з середини травня / 24 канал

Втім, з часом ці обмеження знімаються, адже для України критично важливо відновити потужності своєї економіки, а для цього всі дорослі повинні повернутися до роботи.

Приватні дитячі садочки

Згадані вище правила та умови стосуються й приватних ДНЗ, втім, у кожному дитячому садочку можуть бути свої умови.

Як працюватимуть садки і школи в Україні у разі повітряної тривоги

З 24 лютого Україна живе в умовах воєнного стану, а повітряна тривога стала неприємною, але важливою частиною життя і великих, і маленьких українців. Як працюватимуть дитячі садочки та школи у сигналу разі повітряної тривоги – читайте в матеріалі 24 каналу.

Після початку російського вторгнення дитячі садки, школи та виші були переведені у дистанційний режим роботи. Навесні деякі садочки у найбільш безпечних регіонах України відновили свої роботу, літом процес прискорився. Також в Уряді вирішили, що новий навчальний рік у школах почнеться 1 вересня 2022 року та у форматі офлайн.

Головною запорукою є безпека. Навчальні заклади відкриваються лише там, де не ведуться бойові дії та мінімізований ризик артилерійських обстрілів. Втім, небезпека ракетних обстрілів, від яких наразі не застраховане, на жаль, жодне українське місто, нікуди не поділася і не зникне, доки Росія не буде переможена.

Учні, які живуть поряд із лінією бойових дій, будуть переводитися на дистанційне навчання. Точка ризику – це заклади, що опинилися ближче 40 кілометрів від умовної лінії фронту.

Безпека дітей – понад усе

В усіх садочках та школах мають бути укриття або бомбосховища, розраховані на всіх учнів та вчителів. Якщо укриття не розраховано на наявну кількість учнів, тоді буде розглядатися питання про навчання у декілька змін.

Навчання рекомендують проводити лише на перших поверхах, щоб у разі повітряної тривоги швидко залишити небезпечне місце.

Якщо укриття немає, то діти будуть працювати дистанційно або будуть навчатись у “опорних пунктах”. Наприклад, деякі школи мають більшу площу, ніж там навчається дітей. Тому декілька навчальних закладів можуть звести в один. Питання транспорту та логістики у такому разі покладається на представників місцевого врядування.

Паспорт безпеки

Перед початком навчального року усі дитсадки та школи разом з прилеглою територією мають перевірити працівники ДСНС. Також на перевірку чекають системи оповіщення, зокрема, для дітей з особливими потребами.

У навчальних закладах повинна бути зроблена навігація шляхів евакуації та облаштоване укриття (або укриття поблизу), Укриття повинні бути інклюзивними та мати запаси води, медикаментів, необхідного обладнання та інших матеріалів для забезпечення безпеки.

Кожен заклад освіти буде перевірений окремо й за підсумками перевірки має отримати паспорт безпеки. Лише за такої умови дитсадок чи школа зможуть працювати.

В укриттях у школах мають бути створені умови для ведення навчального процесу.

У дитсадках в укриттях, крім необхідних меблів, рушників і ковдр має бути облаштований ігровий куточок – з книжками, іграшками, олівцями й розмальовками.

Ми маємо забезпечити паспорт безпеки кожного закладу освіти. Маємо забезпечити покажчики руху до бомбосховища, плани евакуації, розрахунковий час заходу до бомбосховища, кожен з батьків має бути проінформований, у яких безпекових умовах має навчатись його дитина,
– міністр освіти Сергій Шкарлет розповів про умови відкриття навчальних закладів.

Скільки часу дітям та працівникам закладу доведеться перебувати в укритті – передбачити неможливо. Тому необхідно подбати, щоб в укритті був мінімальний набір для забезпечення життєвих потреб для дітей і персоналу.

Тренування та реальна загроза

Для дітей та батьків проведуть інструктажі з безпеки. Розкажуть, як діяти під час повітряної тривоги та в інших екстрених випадках. Також будуть проведені навчання та відпрацювання дій у разі сигналу про повітряну тривогу.

На жаль, крім навчань будуть і реальні повітряні тривоги. Й діти мають розуміти їх небезпеку та знати свої дії.

У випадку повітряної тривоги урок буде перерваний, а діти мають пройти в укриття і перебуватимуть там до завершення тривоги.

Тривожний рюкзак

У помічника вихователя має бути зібраний “тривожний рюкзак”, з ним він має прослідувати разом з дітками до укриття у разі повітряної тривоги.

У “тривожному рюкзаку” має бути: аптечка із препаратами для надання першої медичної допомоги; засоби гігієни — серветки, рушники; місткість із чистою водою, яку потрібно міняти щоденно.

Групи та класи не повинні бути великими, щоб у дорослих була можливість допомогти всім дітям вчасно евакуюватись.