Пух – його властивості, переваги та недоліки

У наступній статті ми разом з хлопцями з Patizon поговоримо про пух, точніше про вироби із пуховим теплоізоляційним наповнювачем. Ми познайомимо вас з перевагами та недоліками цього незамінного природного матеріалу.

Зміст

• Пух не гріє
• Пух vs синтетика
  1. Вага, теплопродуктивність, складаність
  2. Довговічність ізоляційного наповнювача
  3. Робота з вологістю
• Але справа не лише у вологості ззовні!
• Мікроклімат
• Недоліки
• Важливі поняття
  • Пухкість (fill power)
  • Співвідношення суміші
  • Походження пуху
  • Сертифікати RDS та IDFL
  • Пухкість
  • Чистота
  • Ціна

  Як завжди, природа знову і знову доводить нам, що за мільйони років немає тривалого розвитку. Пух – це просто найкращий теплоізоляційний матеріал, який ви можете вибрати для спального мішка або іншого туристичного спорядження. Жоден інший матеріал, який використовується як ізоляція, синтетичний чи природний, не може перевершити пух.

  Але щоб не переборщити з тими одами, у наступних рядках ми розповімо вам усе, що ми знаємо про пух та що ми дізналися за роки досвіду роботи з ним. І повірте, ми будемо говорити чітко, зрозуміло і відверто.

  Patizon

  Люди з чеської компанії Patizon – перфекціоністи та фанатики. Вони проектують і виготовляють пухові спальні мішки, які є як функціональними, так і естетичними. Спальники поєднують у собі найтепліший гусячий пух (90/10, FP 750+), найлегші нейлонові тканини (TOREX™ Airtastic™) від японської компанії Toray та найдосконалішу конструкцію. Завдяки цьому вони можуть запропонувати вам одні з найкращих спальних мішків на ринку.

  Пух не гріє

  Жоден ізоляційний матеріал не гріє. Навіть пух, якщо немає батареї чи чогось подібного. Але те, що пух може зробити майже найкраще у світі, – це ізолювати.

  Найкраще у світі ізолює вакуум, і ви можете самі в цьому переконатися на прикладі термосів. З іншого боку, ще ніхто не винайшов вакуумний спальний мішок, і будьте певні, що його не винайдуть найближчим часом. Ось чому виробники туристичного спорядження шукають матеріали, які можуть повітря (нагріте теплом власного тіла) максимально ізолювати від навколишнього середовища. Так, всі ізоляційні наповнювачі працюють за цим принципом. Вони утримують прогрітий нашим тілом шар повітря і намагаються запобігти його охолодженню ззовні.

  Пух vs синтетика

  Одвічне протистояння двох поглядів зрештою не матиме чіткого переможця. Тобто на наш погляд так, але остаточний вибір – це завжди суб’єктивне рішення особистості. Що ми можемо зробити, це представити вам голі та перевірені факти, рішення залежить від вас.

  1. Вага, теплопродуктивність, складаність

  Факт номер один: пух завжди матиме найкраще співвідношення ваги до теплопродуктивності та складаності. Спальний мішок з пуховим наповнювачем буде на ⅓ менший, ніж той, який виготовлений з синтетики.

  Істотна частина синтетичних ізоляційних матеріалів, які називаються порожнистими волокнами (це синтетичне волокно, яке справді має порожнини різної форми та перерізу), дискваліфікує себе саме через його велику вагу та погану складаність. Для ефективної ізоляції порожнисте волокно потребує дуже міцного руна, і спальний мішок або одяг, виготовлений з нього, завжди важкий і його складніше скласти.

  Це ж стосується й овечого руна, яке останнім часом досить успішно використовується в одязі. Але в спальному мішку це не має великого сенсу, вовна є відносно грубою і не дуже податливою.

  Останній конкурент – мікрофібра. За своєю вагою та простотою складання вона близька до параметрів пуху, тому її можна розглядати як цікаву альтернативу. Але є й інші факти, через які вона врешті-решт програє.

  2. Довговічність ізоляційного наповнювача

  Синтетичні матеріали, особливо мікроволокна, піддаються неодноразовому пресуванню (упаковці) та розтріскуються. Це погіршує структуру руна та його пухкість, і ізоляційний шар осідає. Звичайно, це залежить від інтенсивності використання та зберігання, але пух в цьому плані поводиться набагато краще. В першу чергу це пов’язано з його структурою, природним походженням і, не в останню чергу, м’якістю та стійкістю суміші, яку виробник з пуху намішав. З практики можна сказати, що термін служби спальних мішків із синтетичною ізоляцією знаходиться в діапазоні 3-5 років, пухові спальники служать вдвічі довше. Важливо дивитися на цінник у цьому світлі, який ви можете де-факто розділити принаймні на 2 у випадку з пуховими спальними мішками у порівнянні з синтетикою.

  3. Робота з вологістю

  Робота з вологою – тема, яка, мабуть, найбільш суперечлива для пуху. І тому ми її детально розберемо.

  Захист вашого спального мішка від вологи ззовні може здатися найважливішим. Зовні спальний мішок може зіткнутися з різним об’ємом води, будь то дощ, роса, конденсат у наметі чи сніг. З іншого боку, якщо ви досвідчений турист, за допомогою сучасних матеріалів ви впораєтеся.

  Сучасні спальні мішки захищені водовідштовхувальними тканинами з обробкою DWR (durable water repellency), іноді використовуються також мембранні матеріали, які є дуже водонепроникні. Захист від вологи ззовні можна вирішити досить добре (не кажучи вже про намети, брезенти тощо). З іншого боку, справедливо визнати, що якщо ви добряче намочите спальник, висушити пух під час подорожі буде дуже складно. З синтетикою у вас буде більше шансів.

  Пухові спальники Patizon

  Перша модельна лінія спальників підіймалася на 8000-метрові верхівки Лхоцзе та Манаслу, а також була на переправі через озеро Байкал у Сибіру. Чудова новина також полягає в тому, що Patizon зараз шиє свої спальні мішки в Чехії.

  Але справа не лише у вологості ззовні!

  Чи знаєте ви, наскільки ефективно працює ізоляційний наповнювач з вологою, яка утворюється, коли людина потіє (від 0,75 до 1 л за ніч) протягом ночі? Ізоляційний наповнювач разом з матеріалами, в які він упакований, повинен забезпечувати максимально можливу повітропроникність для проходження потових водяних пар. І тут вже дилема. Синтетичні матеріали в основному завжди виготовляються з нафтопродуктів. А це означає, що вони абсолютно не вбирають вологу. Тому часто трапляється, що коли водяна пара проходить крізь матеріал, пара може конденсуватися, волокно намокає і втрачає тепло швидше, ніж слід (Просто гірше ізолює. Вологий матеріал проводить тепло в 30-40 разів швидше, ніж сухий матеріал). Однак пуховий наповнювач як природний матеріал може певною мірою поглинати вологу від поту у власну структуру, не змінюючи своїх теплоізоляційних властивостей, навіть було доведено, що невелика вологість покращує ізоляційні властивості. Вночі він може випаровувати вологу ефективніше, ніж синтетика, краще висихає і створює приємний мікроклімат у спальному мішку.

  Мікроклімат

  Мільйони повітряних кишень і складок у структурі пухової суміші – це те, що жоден синтетичний матеріал не може імітувати. Це одна з причин, чому пуховий наповнювач може краще зберігати нагріте повітря і тим самим ефективно знижувати його охолодження.

  Недоліки

  Звичайно, пух також має свої “недоліки”. Виріб з пуху вимагає трохи більше догляду та має вищу ціну, яка, як ми писали вище, є відносною з точки зору довговічності. Час від часу його потрібно випрати, правильно висушити, струсити. Ідеально зберігати його вільно підвішеним або в контейнері. Але якщо ви з цим впораєтесь, то незабаром ви побачите, що інвестиції в пух окупляться в довгостроковій перспективі. І ви почнете вірити в пух. Так само як і ми!

  Важливі поняття

  Пухкість (fill power)

  Fill power пуху вказує на об’єм, який конкретна кількість (вага) ізоляційного наповнювача може зайняти після повного “розпушування”. Таке розпушування ще називають пухкість. Вона вимірюється в кубічних дюймах (cubic inch = in³). Пух з пухкістю до 500 in³ належить до нижнього середнього рівня, в межах 500-650 in³ можна говорити про пух середньої якості. У діапазоні 700-900 in³ можна говорити про максимальну пухкість.

  Співвідношення суміші

  Властивості пухового наповнювача, такі як стискаємість і довговічність, сильно залежать від співвідношення суміші пухового пір’я та більших пір’їнок. Чим більше пухового пір’я в спальнику, тим краще його можна скласти, але він менш довговічний. Можна сміливо сказати, що загальноприйняте найкраще співвідношення – 90:10, тобто 90% пуху і 10% пір’їнок.

  Походження пуху

  У світі є багато виробників пуху. Зазвичай пух найвищої якості мають виробники з Польщі та Угорщини, за ними йдуть Росія та Україна.

  Сертифікати RDS та IDFL

  RDS (Responsible Down Standard) – сертифікат, який гарантує, що пух походить з відповідального та етичного виробництва. Зокрема, це гарантує, що птахи, від яких отримують пух, досягають стандартного віку, пух ніколи не отримують від живих птахів, птахів не годують насильно (force-feeding), вони живуть у природних та гуманних умовах.

  Сертифікат IDFL гарантує стабільну якість продукції без будь-яких коливань. Постачальник пуху гарантує якість своєї продукції.

  Гуска або качка!

  Пір’я, будь то качине чи гусяче, все одно є пір’ям. І качине й гусяче буду добре ізолювати. Але також потрібно уточнити, в чому полягають відмінності між ними. Дуже часто ми стикаємось з думкою, що качиний пух гірше гусячого. Але у світі немає нічого чорно-білого.

  Пухкість: Гуска – значно більший птах, ніж качка. З цієї причини вона має більші пір’їнки з довшою структурою опахала, і, таким чином, гусячий пух досягає вищих значень пухкості наповнювача (fill power), ніж пух качки. Однак сьогодні обробка пуху знаходиться на такому рівні, що качиний пух може досягати пухкості до 700 in³, гусячий у виняткових випадках 900 in³.

  Чистота: Виходячи з раціону (гуска їсть виключно траву, качка майже все), а також виходячи з розміру тварини, встановлено, що гусячі пір’я чистіші качиних, як за кольором, так і за можливим запахом (у разі змочування). Знову ж таки, очищення пір’я в професійному виробництві зараз на такому рівні, що відмінності мінімальні. Однак цікавим є той факт, що жирний качиний пух в деяких випадках може працювати краще з вологою, ніж гусячий. Тому в деяких випадках може бути більш придатним для «мокрої зими».

  Ціна: Остання різниця – це, безумовно, ціна. Гусей менше, ніж качок, тому гусячий пух зазвичай дорожче майже на 30%. Жодної науки, якщо ви хочете дешевший пуховий виріб, вам часто доводиться погоджуватися, що він буде наповнений качиним пухом.

  Автор: Ондра Вацек

  Джерела: архів автора

  Три категорії посад державної служби – ранги, заборони та спеціальні вимоги

  Все про категорії посад державної служби: ранги, хто може обіймати посади державної служби категорії «А», «Б» та «В», як призначають без конкурсу.

  Поділ на посади державної служби різні категорії посад та підкатегорій встановлює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 № 889-VIII (далі — Закон № 889). І недаремно, адже це вельми специфічна робота, яка відрізняється особливим характером і рівнем відповідальності.

  Категорії, підкатегорії посад державної служби та ранги

  Основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

  З огляду на це, посади державної служби поділяються на категорії:

  • «А» (вищий корпус держслужби, так звані «перші» керівники);
  • «Б» (інші керівні посади державної служби);
  • «В» (виконавці, тобто некерівні посади, або ж інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».

  Кожен держорган під час формування штату має дотримати пропорцію, встановлену Законом № 889, — число посад перших двох категорій не повинно перевищувати третини штатної чисельності держоргану (ст. 6 Закону № 889).

  Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою КМУ від 18.01.2017 № 15. У ньому наведено розподіл посад державної служби в розрізі:

  • підкатегорій «А1», «А2» категорії «А»;
  • підкатегорій «Б1», «Б2», «Б3» категорії «Б»;
  • підкатегорій «В1», «В2», «В3» категорії «В».

  Віднесення нових посад державної служби до відповідної категорії та підкатегорії проводить за рішенням КМУ, проєкт якого готує НАДС.

  Унаочнимо загальний перелік посад, які належать до кожної підкатегорії посад державної служби, в таблиці.

  Категорії та підкатегорії посад державної служби

  Категорія посад

  Умовна назва категорії

  Підкатегорія посад

  Посади державної служби

  Інші керівні посади державної служби

  Виконавці або некерівні посади

  Властивий державній службі і поділ на ранги як вид спеціальних звань. Присвоюють ранги в момент призначення на посаду держслужби, у разі проходження випробування — коли такий строк закінчиться.

  Якщо особу призначають на посаду держслужби вперше, вона може розраховувати не на найнижчий ранг з-поміж 9-рангової ієрархії, а на присвоєння найнижчого рангу у межах відповідної категорії посад державних службовців. Далі протягом проходження державної служби зміна рангу, тобто присвоєння чергового, відбувається щотри роки. Головним чинником при цьому виступають результати оцінювання службової діяльності держслужбовця, а також відсутність дисциплінарних стягнень. Присвоєння чергового рангу відтермінують на строк застосування дисциплінарного стягнення та шести місяців з дня отримання держслужбовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

  Категорії посад та їх підкатегорії враховують під час визначення розмірів посадових окладів, а присвоєний ранг – надбавки за ранг державного службовця.

  Унаочнимо перелік посад, які належать до кожної категорії, та ранги, які можуть бути присвоєні держслужбовцям цих категорій, в таблиці.

  Категорії посад державної служби та ранги

  Категорія посади

  • керівник Апарату Верховної Ради України та його заступники;
  • керівник апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України;
  • державний секретар КМУ та його заступники, державні секретарі міністерств;
  • керівники ЦОВВ, які не є членами КМУ, та їх заступники;
  • керівники апаратів КСУ, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступники, керівники секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступники, Голова Державної судової адміністрації України та його заступники;
  • керівники державної служби в інших держорганах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники
  • керівників держорганів, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, та їх заступники;
  • керівники державної служби у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію АР Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, та їх заступники;
  • керівники структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції цих держорганів та їх заступники

  Інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б»

  Проаналізуємо далі вимоги до осіб, які можуть займати ту чи та категорію посад державної служби. Важливо враховувати вимоги статті 19 Закону № 889, яка забороняє вступ на держслужбу особам, які:

  • в установленому законом порядку визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена;
  • мають судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
  • відповідно до рішення суду позбавлені права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
  • піддавалися адміністративному стягненню за правопорушення, пов’язане з корупцією, – протягом 3 років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
  • мають громадянство іншої держави;
  • не пройшли спеціальну перевірку або не надали згоду на її проведення;
  • підпадають під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади» .

  Хто може обіймати посади державної служби категорії «А»

  Важливість ролі державного службовця категорії «А» в суспільстві простежується вже із самого визначення поняття. Адже він виконує повноваження за своєю посадою, що безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій держави. Тому зрозуміло, що аби вступити на державну службу, громадянин має пройти особливий відбір і задовольнити особливим вимогам.

  Типові вимоги до осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії «А», затверджено постановою КМУ від 22.07.2016 № 448.

  У переліку загальних вимог:

  • вища освіта за ступенем магістра;
  • загальний стаж роботи — не менше семи років;
  • вимоги до досвіду роботи — на посадах державної служби категорій «А» чи «Б», або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері — не менше трьох років.

  Важливими є вимоги до знання мов — вільне володіння державною мовою та володіння іноземною мовою (англійською/французькою), яка є однією з офіційних мов Ради Європи (абз. 2 п. 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889).

  Вагомим є і список спеціальних вимог. З-поміж яких знання законодавства, де чільне місце відведено нормам Конституції України, Закону № 889 та особливо популярному на хвилі боротьби з корупцією та обов’язком подання е-декларації Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700).

  Вимагають від претендентів на посади державної служби категорії «А», окрім професійних знань, наявність лідерських навичок, вміння приймати ефективні рішення, ефективно комунікувати та налагоджувати партнерську взаємодію. Потрібні й управлінські якості: управління змінами, організацією та персоналом, а також публічними фінансами тощо. Претендент має розуміти сферу державної політики, її актуальні проблеми та необхідні зміни, шляхи реалізації для їх вирішення. Тож у нього також має бути розвинене стратегічне бачення, абстрактне мислення. Та й про доброчесність та дотримання правил етичної поведінки не потрібно забувати.

  Аби перевірити, чи дійсно претендент на посаду державної служби відповідає окресленим вимогам, Закон № 899 передбачає проведення конкурсу. Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 № 246.

  Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади категорії «А» приймає суб’єкт призначення. Оголошення про проведення конкурсу обов’язково оприлюднюють на Єдиному порталі вакансій державної служби НАДС, офіційних сайтах НАДС та суб’єкта призначення.

  На посаду державної служби призначають переможця конкурсу, про що має свідчити протокольне рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка наділена повноваженнями проводити конкурс на зайняття посад цієї категорії.

  Однак таке призначення не означає, що держслужбовець обійматиме посаду допоки, приміром, не досягне пенсійного віку. Адже Закон № 889 (ч. 2 ст. 34) передбачає строкове призначення на посаду державної служби категорії «А». А саме — 5 років, якщо інше не передбачено законом. Хоча тут варто згадати і про право на:

  • повторне призначення на ще один строк;
  • наступне переведення за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу.

  Хто може обіймати посади державної служби категорій «Б» та «В»

  Категорії посад державної служби в Україні «Б» та «В» є більш масовими (особливо «В»). На ці посади держслужбовців призначають безстроково.

  Законодавство виходить із того, що не кожен може претендувати на посаду державного службовця, тому передбачає загальні і спеціальні вимоги до кандидатів. Тобто претенденти на посади державної служби мають відповідати як загальним, так і спеціальним вимогам. Установлює їх суб’єкт призначення (керівник державної служби) разом із службою управління персоналом держоргану, а в окремих випадках безпосередній керівник, в підпорядкуванні якого перебуває посада державної служби. При цьому вони мають дотримати Методичних рекомендацій щодо окремих питань визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», та підготовки умов проведення конкурсу, що затверджені наказом НАДС від 15.01.2021 № 4-21.

  Залежно від специфіки державного органу загальні та спеціальні вимоги за однаковими посадами можуть різнитись. Як правило, конкретні вимоги прописані у оголошенні про проведення конкурсу на посаду державної служби. Водночас загальні вимоги мають відповідати вимогам, що визначені у частині 2 статті 20 Закону № 889.

  Призначеним на посади державної служби має бути лише переможець конкурсу (ст. 31 Закону № 889). Рішення про призначення на посаду державної служби приймає суб’єкт призначення після проведення співбесіди з кандидатом. Строк для його прийняття – не пізніше п’яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.

  Випадки прийняття на посади без обов’язкового проведення конкурсу

  Однак, Законом № 889 передбачено й випадки прийняття на посади державної служби без обов’язкового проведення конкурсу:

  • повторне призначення на посаду державної служби категорії «А» на ще один строк або переведення на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу (п. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 889);
  • повторне призначення особи, яка досягла 65-річного віку, на посаду державної служби (п. 4 ч. 2 ст. 34 Закону № 889);
  • переведення за рішенням суб’єкта призначення на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції реорганізованого/ліквідованого державного органу (ч. 5 ст. 22 Закону № 889);
  • переведення на іншу рівнозначну вакантну посаду державної служби в цьому державному органі або надають згоду на переведення до іншого державного органу аби усунути пряме підпорядкування близьких осіб (абз. 2 ч. 2 ст. 32 Закону № 889);
  • переведення за рішенням керівника державної служби або суб’єкта призначення на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у т. ч. в іншій місцевості/населеному пункті (п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 889);
  • переведення за рішенням суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб’єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець, на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості/населеному пункті (п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 889).

  Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця (ч. 2 ст. 41 Закону № 889).

  Випробування

  Для кандидатів на посади державної служби категорій «Б» і «В» також передбачається випробування. І що примітно — для осіб, які вперше претендують за зайняття посади, воно є обов’язковим.

  Його зазначає суб’єкт призначення в акті про призначення на посаду державної служби з метою встановлення відповідності держслужбовця займаній посаді. Обов’язково зазначає строк випробування, який може становити від одного до шести місяців.

  Відлік строку випробування розпочинається з дати призначення на посаду. Якщо у період випробування держслужбовець відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов’язки.

  На строк випробування держслужбовцю визначають завдання, які за змістом та обсягом відповідають посадовим обов’язкам.

  Якщо особа не погоджується на випробування, це розцінюється як відмова від зайняття посади держслужби. Тобто особу не призначають на посаду державної служби.

  Про успішне проходження випробування свідчитиме той факт, що по закінченню строку випробування держслужбовця не ознайомлюють з наказом про його звільнення. А в нагороду особі, яка вперше прийшла на державну службу, присвоють ранг державного службовця.

  Суб’єкт призначення у разі встановлення невідповідності держслужбовця займаній посаді письмово попереджає його про звільнення не пізніш як за сім календарних днів до звільнення. Закінчення строку випробування не чекають, а готують наказ про звільнення за підставою пункту 2 частини 1 статті 87 Закону № 889.