Парацетамол (Paracetamol) Лікарські препарати

Парацетамол (міжнародна назва, яка використовується в Європі) і ацетамінофен (міжнародна назва, яка використовується в США) ― дві офіційні назви однієї й тієї самої хімічної сполуки N-ацетил-п-амінофенол. У препарату довга історія і, як це часто буває, коли відкривають важливі препарати, відкритий він був випадково. У 80-х роках XIX ст. двоє молодих лікарів з університету м. Страсбург для знищення паразитичних черв’яків (гельмінтів) хворому помилково дали дозу ацетаніліду. Вони помітили, що препарат не подіяв на кишкових паразитів, проте при цьому значно знизилася висока температура тіла. Молоді лікарі Арнольд Чан (Arnold Chan) і Пол Хеппа (Paul Heppa) швидко опублікували своє відкриття, і в 1886 р. ацетанілід був введений у медичну практику. Незабаром виявилося, що виробництво цього препарату було недорогим, але з’ясувалося, що ацетанілід не можна застосовувати як жарознижувальний препарат через його високу токсичність, особливо у зв’язку з тим, що він зумовлював розвиток метгемоглобінемії. Тому вирішили застосовувати менш токсичні похідні ацетаніліду ― фенацетин і N-ацетил-п-амінофенол, які були менш токсичними, ніж ацетанілід. Вони були синтезовані раніше, в 1878 р., Хармоні Нортропом Морсом (Harmon Northrop Morse). Перші клінічні дослідження із цими двома похідними ацетаніліду були проведені німецьким фармакологом Йозефом фон Мерингом (Joseph von Mering). Однак, спираючись на отримані результати, було зроблено помилковий висновок, що для парацетамолу характерний високий рівень токсичності, аналогічний ацетаніліду. Тому фенацетин був першим похідним, введеним у медичну практику в 1887 р. Фенацетин широко застосовувався в комплексних препаратах, що призначаються для знеболювання. І все ж ацетамінофен/парацетамол став популярним у 1948 р., коли Бернард Броді (Bernard Brodie) і Юліус Аксельрод (Julius Axelrod) встановили, що для парацетамолу як основного активного метаболіту характерні анальгезивні і жарознижувальні властивості, і що метгемоглобінемія індукується іншим метаболітом, а саме фенілгідроксиламіном. Це відкриття призвело до революції на фармацевтичному ринку знеболювальних препаратів, і з тих пір почалася приголомшлива кар’єра парацетамолу ((Jóźwiak-Bebenista M., Nowak J. Z., 2014).

Механізм дії парацетамолу

Парацетамол був виявлений більше 100 років тому і широко застосовується в медицині протягом більш ніж півстоліття, але механізм його дії досі остаточно не з’ясовано (Howard S.S., 2002).
Для нього характерні знеболювальні та жарознижувальні властивості, аналогічно до НПЗП, але на відміну від них він не виявляє протизапальну активність (а точніше тільки незначною мірою). І при застосуванні в рекомендованих дозах не спричиняє типових для НПЗП побічних реакцій з боку ШКТ. Проте він пригнічує синтез простагландину так само, як і НПЗП. Але у зв’язку з тим, що для парацетамолу нехарактерна протизапальна дія, його не відносять до групи НПЗП.
Протягом останніх десятиліть вважалося, що парацетамол має тільки знеболювальні і жарознижувальні властивості.
Парацетамол діє на центри болю і терморегуляції, неселективно пригнічує ЦОГ-1 (конституційна) і ЦОГ-2 (індукована, з’являється тільки при запаленні і контролює синтез простагландинів, які, у свою чергу, підтримують запальний процес). Він застосовується як антипростагландиновий препарат. Ця концепція була заснована на оригінальному дослідженні, проведеному Вейном (Vane) і співавторами, результати дослідження були опубліковані на початку 70-х років минулого століття. Вчені зафіксували, що парацетамол пригнічував синтез простагландинів у головному і спинному мозку в 10 разів сильніше, ніж у селезінці (Flower R.J. et al., 1972).
Однак у той час ізоформи ЦОГ не були відомі, ізофермент ЦОГ-2 був ідентифікований тільки на початку 90-х років минулого століття (Fu J.Y. at al., 1990; Xie W.L. et al., 1991). Десять років по тому в результаті досліджень, проведених на тканинах головного мозку собаки, виявили наявність ЦОГ-3, яка продемонструвала особливу чутливість до парацетамолу (Chandrasekharan N.V. et al., 2002). Однак трохи пізніше виявилося, що чутлива до парацетамолу ЦОГ-3 не функціонує в організмі людини.
Людський аналог собачої ЦОГ-3, який відзначається в деяких тканинах, особливо ЦНС, утворюється в результаті альтернативного сплайсингу ЦОГ-1 без переважної чутливості до парацетамолу, що кодує білки амінокислотної послідовності, що відмінні від ЦОГ і не виявляють ЦОГ-активності (Dinchuk J.E. et al. , 2003; Kis B. et al., 2005; Simmons D.L. et al., 2005).
Таким чином, залучення ЦОГ-3 в механізм дії парацетамолу у людини не було виправдано, що було підтверджено Б. Кіс (B. Kis) і співавторами, а також Б. Гінза (B. Hinz) і К. Брюно (K. Brune). Концепція ЦОГ-3-залежного центрального механізму дії парацетамолу не витримала випробування часом (Kis B. et al., 2005). По-перше, у результаті дослідження, проведеного Гремом (Graham) і Скоттом (Scott), було встановлено, що парацетамол дійсно пригнічує синтез простагландину в активно функціонуючих клітинах, однак він не чинив такого ж ефекту в гомогенаті тканини/клітини, де концентрація арахідонової кислоти низька (Graham G.G., Scott K.F., 2005). По-друге, було виявлено, що парацетамол інгібує активність ЦОГ-1 і ЦОГ-2 в периферичних тканинах, хоча не рівною мірою, оскільки більш сильний ефект завжди спостерігався по відношенню до ЦОГ-2, особливо в клітинах судинного ендотелію. Хінз (Hinz) і співавтори встановили, що пероральне введення парацетамолу в дозі 1 г пригнічує на 80% активність ЦОГ-2 в моноцитах крові людини (Hinz B. et al., 2008). Результати великих досліджень, проведених Хінце і Брюно в 2006–2012 рр., демонструють, що парацетамол є переважним інгібітором ізоферменту ЦОГ-2. Однак його вплив значною мірою залежить від стану окиснення/відновлення навколишнього середовища (редокс ― це окиснювально-відновний потенціал) (Hinz B. et al., 2012). Однак дискусії щодо потенційної ролі ЦОГ у механізмі дії парацетамолу все ще тривають (Ayoub S.S. et al., 2006; Botting R.M., 2006; Botting R.M., 2010).

Переваги парацетамолу

(при призначенні препарату в рекомендованих терапевтичних дозах, максимальна доза 4 г на добу):

• широке терапевтичне застосування;
• хороша переносимість;
• після перорального прийому хороша біодоступність (Т_½ — 2 год);
• швидко виводиться з організму;
• кількість взаємодій з іншими лікарськими засобами невелика;
• низька токсичність при низьких дозах (≤2 г/добу) для травного тракту і нирок;
• низька токсичність для дітей;
• побічні ефекти рідкісні (як правило, алергічні шкірні реакції);
• доступний у різних лікарських формах.

Недоліки парацетамолу:

• метаболізується до токсичного метаболіту (N-ацетил-п-бензохінонімін);
• терапевтичний індекс ― це відношення кількості препарату, що викликає терапевтичний ефект, до кількості цього ж препарату, яке виявляє токсичність (часто неефективний при низькій дозі).

Тривале застосування може призвести до:

• порушення функції нирок;
• підвищення АТ;
• підвищення поширеності інфаркту міокарда.

Низька терапевтична ефективність:

• знеболювальна дія в дозі 1 г, яка призначається 2, 3 і 4 р/добу;
• слабка протизапальна дія.

• підвищена амінотрансферазна активність у терапевтичних дозах;
• печінкова недостатність у разі надмірного застосування (часте застосування дози, яка перевищує максимальну терапевтичну дозу в 2 рази);
• наявність пошкодження печінки, викликаного вживанням алкоголю;
• комбінація з НПЗП може призвести до більшої ймовірності розвитку порушень з боку ШКТ.

Парацетамол на фармацевтичному ринку

Парацетамол доступний на ринку під різними торговими назвами. Він випускається в якості монопрепарату (відпускається з аптек без рецепта), або входить до складу багатокомпонентних лікарських засобів (деякі з яких відпускаються тільки за рецептом лікаря). Парацетамол випускається в формі таблеток, шипучих таблеток, капсул, суспензії, порошку для приготування перорального рідкого препарату (саше), ректальних супозиторіїв, розчину для інфузій. При пероральному прийомі клінічна дія парацетамолу настає через 30 хв. Вміст парацетамолу в пероральних препаратах відрізняється; найчастіше це 500 мг. Однак існують препарати (найчастіше багатокомпонентні), які містять 325 мг парацетамолу або 750 мг, або навіть 1000 мг. Найшвидша дія парацетамолу, вже через 15 хв, відбувається в разі застосування таблеток швидкого вивільнення, до складу яких входить бікарбонат натрію, що прискорює спорожнення шлунка. Завдяки цьому процесу парацетамол швидше надходить в тонку кишку, де піддається всмоктуванню. Якщо препарат вводиться ректально (супозиторії), то біодоступність парацетамолу нижча, близько ⅔ доступності порівняно з пероральним введенням. Час, необхідний для досягнення терапевтичної концентрації для супозиторіїв, ― 120–180 хв, а це значить, що знеболювальна дія настає через 2–3 год після введення препарату. Біодоступність і швидкість всмоктування парацетамолу у формі супозиторіїв залежать від багатьох факторів: доза препарату (для дорослих зазвичай 650 мг; для дітей 80–325 мг), розмір супозиторія (чим менше він за розміром і чим нижча доза діючої речовини, тим вища біодоступність), тип основи супозиторія (чим вища ліпофільність носія, тим вища біодоступність і більш швидкий терапевтичний ефект, але більш короткий час дії препарату) і ступеня ректальної васкуляризації.
Також існує інформація, що швидкість всмоктування активної речовини з препарату, який вводиться в пряму кишку (впливає на виникнення терапевтичного ефекту), залежить також від форми і складу ад’ювантних речовин, що містяться в супозиторії. Ті ж фактори впливають на супозиторії, що містять парацетамол.
Парацетамол можна застосовувати в/в, отже, він широко застосовується в післяопераційній терапії болю (протягом першої години), коли інший шлях введення препарату неможливий (Moller P.L. et al., 2005; Pasero C. et al., 2012).

Парацетамол. Підбиваючи підсумки

Підбиваючи підсумки, можна відзначити, що монотерапія парацетамолом ефективна, добре переноситься більшістю пацієнтів і безпечна за умови, що препарат вводиться в терапевтичних дозах.
Однак слід пам’ятати, що часте застосування парацетамолу у високих дозах може призвести до серйозного пошкодження печінки. Тривале застосування високих доз парацетамолу загрожує ризиком розвитку побічних реакцій, характерних для інгібіторів ЦОГ-2, таких як гіпертензія, інфаркт міокарда або ниркова недостатність. Це є результатом периферичного селективного інгібування ЦОГ-2 парацетамолом. Більш того, одночасне застосування парацетамолу з НПЗП може призвести до посилення побічних реакцій з боку ШКТ (Jóźwiak-Bebenista M., Nowak J. Z., 2014).
Парацетамол легко всмоктується із ШКТ, С_max у плазмі крові досягається через 10–60 хв після перорального прийому. Парацетамол розподіляється в більшості тканин організму. Він проникає через плаценту і виявляється в грудному молоці. Зв’язування з білками плазми крові незначне при звичайних терапевтичних концентраціях, але збільшується з підвищенням концентрації. Т_½ парацетамолу варіює в межах 1–3 год. Парацетамол метаболізується головним чином у печінці і виводиться з сечею у вигляді кон’югатів глюкуроніду і сульфату. Менше 5% препарату виводиться з організму в незміненому вигляді. Гідроксильований метаболіт (N-ацетил-п-бензохінонімін), як правило, утворюється в дуже невеликій кількості ізоферментами цитохрому P450 (головним чином CYP 2E1 і CYP 3A4) в печінці та нирках. Він зазвичай детоксикується шляхом кон’югації з глутатіоном, але може накопичуватися при передозуванні парацетамолу і, отже, викликати пошкодження тканин.

Парацетамол користь та шкода для організму

Тому приймати Парацетамол слід лише за медичними показаннями, попередньо ознайомившись із інструкцією. Користь чи шкода лікарського засобу залежатиме від обґрунтованості та правильності його прийому.

Як лікарський засіб діє на організм

Щоб зрозуміти, чи шкідливий парацетамол для здоров’я, необхідно знати, як саме впливає цей лікарський засіб на організм людини. Протизапальні, жарознижувальні та аналгетичні властивості препарату забезпечуються впливом активно діючої речовини на центр терморегуляції в головному мозку та блокуванням медіаторів запалення. Більшість протизапальних засобів, наприклад Аспірин, мають виражений негативний вплив на слизову оболонку шлунка і кишечника.

У цьому відношенні парацетамол безпечніший, його можна приймати у стандартних дозах за наявності гастриту та виразкової хвороби.

Препарат також має ряд переваг порівняно з іншими протизапальними засобами:

• швидко всмоктується у кишечнику, ефект настає протягом години;
• не впливає на водно-мінеральний обмін в організмі;
• не впливає на слизову оболонку органів ШКТ;
• має багато різних форм випуску;
• дозволений для застосування у дітей із раннього віку.

Шкідливість Парацетамолу на організм людини проявляється при порушенні правил прийому або передозуванні препарату.

Користь лікарської речовини

Найчастіше препарат приймають для нормалізації температури тіла та усунення неприємних симптомів застудних та запальних захворювань. Ефект препарату можна відчути через 40-60 хвилин після прийому. Температура знижується до нормальних показників, проходять головний біль та ломота в тілі.

Коли прийом препарату може бути шкідливим

Головним критерієм появи негативних симптомів при прийомі препарату є перевищення його допустимої разової та/або добової дози. Для дорослої людини разовим дозуванням, що веде до непоправного пошкодження печінки, є 140 мг на 1 кг ваги. За добу дорослим не можна приймати більше 3-4 г лікарського засобу, оскільки це призведе до ураження печінки, нирок та крові. Слід також пам’ятати, що навіть невелика кількість алкоголю суттєво посилює токсичність ліків.

Докладніше про дозування читайте в інструкції до Парацетамолу.

Для дитини добова доза не повинна перевищувати 60 мг на 1 кг ваги, а розраховувати дозу необхідно з урахуванням віку та ваги в індивідуальному порядку. Існують різні аналоги Парацетамолу (Ацетамінофен, Панадол, Фебринол та інші), проте розрахунок дози проводиться за тими самими правилами, що й у оригінального препарату. Небезпека Парацетамолу для дитини також може проявитись при тривалому застосуванні лікарського засобу, тому курс лікування не повинен перевищувати 3-5 днів.

Шкода лікарського засобу

При прийомі ліків важливо знати, чим шкідливий парацетамол для здоров’я. Оскільки його метаболізм відбувається в ШКТ, печінці та нирках, то саме ці органи найбільше схильні до негативних наслідків неправильного лікування. Парацетамол завдає шкоди за наявності у людини алергії на препарат, хронічних захворювань печінки та нирок.

Статтю перевірено Anna Moschovis – сімейний лікар.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Парацетамол: користь та шкода, смертельна доза

Парацетамол застосовується як ефективний жарознижувальний препарат. Розглянемо ефективність таких ліків, як Парацетамол, його користь та шкоду, дізнаємося про смертельну дозу у разі передозування або неправильного прийому.

Парацетамол – ефективний жарознижувальний засіб. Дозволено до використання дорослими та дітьми, починаючи з моменту народження. У медицині такі ліки застосовується майже як «чарівна паличка». Багато пацієнтів, навіть не замислюючись про можливі наслідки, вживають ці ліки при найменшому головному болі або незначному підвищенні температури.

Однак лікарі всього світу попереджають: неправильне, нічим не виправдане вживання такого лікарського препарату може призвести до неприємних наслідків. Небезпека посилюється ще й тим, що парацетамол є у багатьох комбінованих препаратах — проти головного болю, для симптоматичного лікування застуди та ін.

Через поширене в нашій країні самолікування та недбале ставлення до власного здоров’я частішають випадки отруєння медикаментами. На жаль, Парацетамол та препарати, що містять його, – не виняток. Знання того, чим небезпечний Парацетамол потрібний кожному.

Він допомагає досягти таких ефектів:

1. Зменшити температуру тіла.
2. Зняти інтенсивний головний біль.
3. Зменшити інтенсивність набряку в носоглотці, горлі.

Звичайно ж, вказана терапія не впливає на причину патології. Однак вона знижує інтенсивність симптомів хвороби, що за застуд дуже актуально.

Знижувати температуру тіла треба лише тоді, коли вона перевищила позначку 38 градусів. При субфебрильних значеннях в організмі виробляється ефективна противірусна речовина – інтерферон. Воно сприяє уповільненню розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Лікарі не рекомендують приймати парацетамол, якщо у пацієнта спостерігається субфебрильна температура.

Основна небезпека цих ліків у тому, що вони становлять небезпеку для печінки (у разі значного перевищення рекомендованих доз). Тривале та безконтрольне застосування ліків призводить до гострої недостатності печінки.

Зверніть увагу! Забороняється приймати алкоголь під час лікування будь-якими препаратами, які містять ацетамінофен. Недотримання цього правила може призвести до незворотних змін у тканині печінки та нирок.

Не можна вживати Парацетамол і тим пацієнтам, у яких діагностовано виразку шлунка або ДПК. Інші протипоказання до застосування ліків такі:

• бронхіальна астма;
• новонароджені діти (попри те, що окремі лікарі все ж рекомендують пити такі таблетки маленьким дітям);
• третій триместр вагітності;
• ослаблення імунітету;
• літній вік.

Якщо все ж таки виникає необхідність вживати ці ліки для екстреної нормалізації температури тіла, то перед прийомом треба в обов’язковому порядку проконсультуватися з фахівцем (можливо, необхідна корекція дози).

Ураження печінки у дитини може наступити при прийомі дози більше 140 мг на кілограм ваги. У дорослого ця доза трохи вища – 0,65 грама. Тим не менш, ніколи не потрібно сподіватися на «авось» і завжди дотримуватися рекомендованих дозувань таких ліків.

Одномоментний прийом ліків у кількості 10 г для дорослих має тяжкі наслідки для здоров’я людини: у нього може розвиватися тяжка печінкова та ниркова недостатність, нефропатія. Смертельна доза парацетамолу для дорослого – 25 грамів. У маленьких дітей летальний кінець може бути навіть від кількох таблеток по 0,5 грама.

Інші небезпечні наслідки прийому великих доз Парацетамолу для організму:

1. Проникнення метаболітів у кров і ураження внаслідок цього клітин печінки.
2. Поразка підшлункової.
3. Ураження серця.
4. Пригнічення свідомості.
5. Тяжкі, іноді незворотні ураження центральної нервової системи.
6. Зсув показника рН (закислення крові).

Чому ж людина може отруїтися такими ліками, незважаючи на те, що всі лікарі попереджають про небезпеку самолікування, а в кожну упаковку входить інструкція користування? Найчастіша причина інтоксикації – це недбалість, неувага до свого здоров’я. Часто людина навіть і не читає інструкцію, викидаючи її на сміття. Але ж у нього може бути непереносимість ліків або вони можуть бути протипоказані.

Інші причини інтоксикації Парацетамолом такі:

• Спроба суїциду.
• Випадковий прийом препарату у великих дозах, у складі якого є парацетамол.
• Поєднання його зі спиртним (у разі навіть рекомендовані дозування ліки можуть викликати симптоми отруєння).
• Одночасне лікування за допомогою Фенобарбіталу, деяких протигістамінних ліків, гормонів.
• Печінкові патології.
• Тривале лікування вказаними ліками.

Токсикологи розрізняють чотири стадії отруєння цим медикаментом.

1. У першій стадії з’являються неспецифічні симптоми. Це нудота, нездужання, іноді блювання. Вони можуть бути при інтоксикації іншими речовинами.
2. Через добу або більше після прийому цих ліків у високій дозі починають проявляти себе ознаки ураження печінки. У крові збільшується вміст печінкових ферментів. Так, показники АсАТ та АлАТ збільшуються до 1 тис. ОД.
3. Через три доби розвивається гостра загибель клітин печінки. Через печінкову енцефалопатію у хворого поступово прогресує кома. Активність ферментів печінки у крові надзвичайно висока. Різко зростає рівень білірубіну. У хворого розвивається ацидоз, зростає кількість молочної кислоти.
4. На четвертій стадії відбувається одужання. Це тим, що клітини печінки мають здатність відновлюватися.

Яка ж може завдати шкоди Парацетамолу для печінки? Як мовилося раніше, під час гострих стадій отруєння розвивається гостра недостатність цього органу. Її симптоми такі:

• Розлади психіки (сонливість, що змінюється рухової збудливістю, слабкість, порушення розумових процесів, сплутаність свідомості, кома, судоми).
• Майже повна відсутність апетиту.
• Нудота, блювання, пронос.
• Через асцит збільшується кількість рідини в тканинах (насамперед у хворого значно збільшується в розмірах живіт).
• З’являються підшкірні геморагії, турбує кровоточивість у яснах.
• Гіпотермія (є несприятливим провісником коми).
• Поява печінкового запаху в повітрі, що видихається.
• Аритмія.
• Збільшення у розмірах печінки.
• Розлад роботи всіх органів.

У важких випадках смерть настає на 3 чи 5 день від початку захворювання. Причини смерті – відмова органів, масивна кровотеча, сепсис.

При підозрі на інтоксикацію Парацетамолом необхідно встановити концентрацію ліків у крові. Для цього використовується номограма Меттью-Румака.

Дослідження треба зробити через 4 години після того, як ліки потраплять до організму. Допоможе точніше визначити ступінь ураження органів точного часу, коли хворий випив багато ліків. Якщо концентрація ліків менша, ніж 150 мікрограмів на мл крові, то небезпеки для пацієнта немає.

Перша допомога при отруєнні:

1. Зробити промивання шлунка.
2. Прийняти активоване вугілля (з розрахунку таблетка на 10 кг ваги).
3. Негайно викликати швидку допомогу.

Відео: смертоносний парацетамол – спам чи небезпека?

Антидотом (протиотрутою) при інтоксикації є препарат Ацетилцистеїн. При введенні такого препарату в організм токсичні продукти метаболізму Парацетамолу знешкоджуються та виводяться. Оптимально ввести цю протиотруту не пізніше ніж через 8 годин після отруєння. Антидот може прийматися або внутрішньовенно крапельно, або перорально (тільки тоді, коли у пацієнта збережена свідомість). У легких випадках допустимо прийом Метіоніна.

Симптоматична терапія при печінковій недостатності:

• плазмаферез, гемосорбція;
• у тяжких випадках – гемодіаліз;
• внутрішньовенне краплинне введення Реополіглюкіну, Альбуміну, розчину глюкози;
• введення Маннітолу для запобігання набряку мозку;
• лікування вітамінами (в/в введення);
• при геморагії показано застосування Вікасолу, Етамзилату, Амінокапронової к-ти;
• плазма вводиться при тяжких порушеннях системи згортання крові;
• кисневі інгаляції застосовуються при виражених розладах дихання.

Прогноз при отруєнні у легких випадках та при своєчасному лікуванні сприятливий.

Отже, не варто відносити Парацетамол до безпечних ліків. Такого медикаменту немає. За підозри на отруєння треба терміново викликати швидку допомогу. Від того, коли розпочато лікування, залежить результат захворювання.

Парацетамол: небезпека препарату

Незаперечна користь Парацетамолу. Його активна речовина – ацетамінофен. Це не отрута та не наркотик. Він присутній у багатьох лікарських препаратів, які застосовуються для зменшення болю та температури. Ацетамінофен застосовується і у педіатрії.

Світова популярність Парацетамолу б’є рекорди Якщо у дитини підвищується температура, більшість батьків згадує саме цей препарат. Також він часто застосовується для лікування дорослих. Не дивно, що часто трапляються отруєння. Важливо розуміти, що Парацетамол поряд з ефективністю несе потенційну небезпеку. Нема безпечних ліків.

Парацетамол, правда, може нашкодити, якщо перевищити рекомендовану дозу або пити його занадто часто. Отруєння цим препаратом – не рідкість. Важливо знати симптоми такого отруєння та вміти надати першу допомогу.

Отруйний дріт у Парацетамолі

Інформація про те, що в Парацетамолі ізраїльського виробництва знайдено отруйний дріт, буквально підірвала Інтернет. З’явилося багато повідомлень про це і навіть відео. Наскільки ця інформація є достовірною? Справді, є багато повідомлень, що ізраїльським Парацетамолом можна отруїтися і навіть померти. При цьому дозування навіть не потрібно перевищувати.

Деяким громадянам на телефон та електронну пошту надходили застережливі повідомлення. У них говорилося, що в препараті, який виробляють в Ізраїлі, міститься отруйний металевий дріт. Рекомендується перед тим як випити препарат, розламати таблетку на дві половини. Так можна перевірити, чи вона є в препараті. Ця інформація не на жарт налякала споживачів.

Поспішаємо всіх заспокоїти. Вся ця історія – не більше ніж страшилка. Генпрокуратура спростувала цю інформацію і попередила, що за подібну турботу про громадян можна отримати реальний термін. Так що Парацетамол із дротом – міф. Незважаючи на це, слід бути обережними з цим препаратом. Якщо ви п’єте Парацетамол, шкода пов’язана не стільки з самою речовиною, скільки з її дозуванням.

Коли є ризик отруєння

Цей препарат шкідливий у великих дозах. Перед застосуванням будь-якого медичного засобу слід від початку до кінця прочитати інструкцію до нього. Парацетамол – не виняток. В інструкції ви знайдете всю потрібну інформацію.

До групи ризику потрапляють ті пацієнти, які:

• Довго приймають цей препарат
• За один прийом випивають велику дозу
• Не переносять один із його компонентів.

Передозування

Якщо одразу випити велику дозу препарату, може статися передозування. Важливо не пити його безконтрольно та бездумно. Не сподівайтеся, що велика доза допоможе вам швидше вилікуватися! Через передозування в організмі буде більше діючої речовини, ніж це потрібно, і ви можете відчути всі симптоми медикаментозного отруєння. Строго дотримуйтесь рекомендацій дозування, які є в інструкції.

При лікуванні дітей слід бути максимально обережними! У різних препаратах з Парацетамолом може бути різна доза активної речовини. Обов’язково уточніть її, перш ніж дати препарат дитині! Знову ж таки, вся потрібна інформація є в інструкції. Не полінуйтеся прочитати!

Важливо правильно розрахувати дозу, виходячи із ваги людини:

Чи шкідливий Парацетамол

Діюча речовина цього препарату досить проникає в кров за кілька годин. Печінка у своїй виробляє речовина глутатіон. Його завдання – знешкодити токсини.

При стандартному дозі препарату печінка досить добре справляється з ним. Якщо ж дозу підвищити, орган наражається на серйозну небезпеку. Вона просто не встигає виробити достатньо глутатіону, і парацетамол починає ушкоджувати білок печінки. Це прямий шлях до її руйнування. Якщо ж людина ще й зловживає алкоголем, печінка постраждає ще більше.

Також було доведено, що безконтрольне використання Парацетамолу може призвести до кровотеч у кишечнику, шлунку. Так як кровотечі досить сильні, з ними можна впоратися лише за умов стаціонару. Також може постраждати підшлункова.

Дуже важливо не перевищувати рекомендовану дозу. Вкрай обережно слід приймати препарат ослабленим людям, дітям і тим, хто має дефіцит ваги.

При тяжких отруєннях Парацетамолом навіть можливий летальний кінець! Критичним може стати прийом дози понад 150 мг на 1 кг. У таких випадках вирішальною може стати вчасна професійна медична допомога.

Симптоми отруєння засобом

При отруєнні Парацетамолом спостерігаються 4 стадії:

• Перший. Триває близько доби. Ще непомітні поразки печінки, але вони вже почалися. Можуть виникнути нудота, блювання, пронос. Якщо при цьому пацієнт знепритомнів, не виключено, що він прийняв ще якийсь препарат.
• Друга. 3-5 днів. Печінка збільшується. З’являється біль у животі (верхня права частина). Після цієї стадії при несильному отруєнні піде одужання.
• Третій. Починається через 5 днів після лікування. Печінка продовжує руйнуватися. Може з’явитися жовтяниця. Може порушуватися робота серцево-судинної системи, нирок.
• Четверта. При правильному лікуванні симптоми можуть зменшуватись. Це веде до одужання. Якщо ж медичну допомогу не надавати, може настати летальний кінець.

Лікування, наслідки передозування

Важливо при передозуванні негайно розпочати лікування. Якщо є підозри, що трапилося отруєння Парацетамолом, потрібно вмить надати першу допомогу, а потім викликати швидку.

Перша допомога буде наступною:

• Важливо швидше промити шлунок. Потрібно дати потерпілому випити щонайменше літра чистої води. Потім викликається блювання.
• Слід випити активоване вугілля (доза залежатиме від ваги).

У лікарні постраждалому можуть надати спеціальний антидот. Він нейтралізує дію Парацетамолу. Антидотами щодо нього є Метіонін, Ацетилцистеїн. Вони нейтралізують в організмі токсини. Але застосовувати антидоти є сенс лише в перші 8 годин після прийому препарату. Для кращого їхнього впливу спочатку вводиться максимум антидоту, а потім доза поступово знижується. Кожні чотири години доза буде вдвічі меншою.

Якщо потрібно, лікар призначить антибіотики, вітаміни, вентиляцію легень. При різкому зниженні рівня цукру можуть призначити глюкозу.

Коли стан постраждалого покращиться, важливо дотримуватися суворої дієти. Призначають найчастіше стіл №5. Не можна нічого гострого, солоного, жирного, смаженого. Мета таких обмежень – відновити клітини печінки та знизити навантаження на нирки. У меню має переважати легка їжа, компоти, фруктові соки.

Якщо отруєння було особливо важким, може знадобитися навіть допомога хірурга. У вкрай тяжких випадках потрібно видаляти нирку або проводити трансплантацію печінки.

Парацетамол у великих дозах дуже небезпечний. Отруєння цим препаратом можуть спровокувати дуже тяжкі наслідки:

• Порушення роботи нирок
• Порушення роботи печінки
• Панкреатит
• Проблеми із серцево-судинною системою
• Набряк мозку
• Кровотечі з кишечника та шлунка.

Це лише основні наслідки. У кожному окремому випадку реакція організму відрізняється. Багато залежить від віку, прийнятої дози, загального стану організму, ваги.

Чи можлива профілактика

Отруєння Парацетамолом можна уникнути, якщо дотримуватися нескладних правил:

• Дотримуйтесь інструкцій та рекомендацій свого лікаря.
• В інших препаратах може бути та ж сама активна речовина. Уважно читайте склад. Не приймайте схожих ліків одночасно. Особливо уважно ставтеся до сумішей для лікування грипу та застуди! У більшості з них є парацетамол.
• Одночасно з Парацетамолом не можна пити нестероїдні протизапальні препарати. Вони посилять дію цього препарату.
• Не можна пити алкоголь під час лікування.
• Потрібно ховати ліки від дітей.

Плюси та мінуси парацетамолу

Парацетамол – нестероїдний (негормональний) протизапальний препарат (НПЗП), який широко застосовується у всьому світі. Всесвітня організація охорони здоров’я включила його до переліку основних лікарських засобів, у категорію найважливіших та найдієвіших НПЗП.

На відміну від інших ліків цієї групи (аспірину та ібупрофену) парацетамол має слабовиражену протизапальну дію, тому найчастіше медикамент описується як жарознижувальний та аналгезуючий засіб.

Користь парацетамолу

Парацетамол застосовують повсюдно, його основні якості добре вивчені. Препарат вважається досить безпечним, тому може застосовуватись навіть у немовлят. Парацетамол є основною діючою речовиною безлічі ліків, які застосовуються при застудах та ГРВІ – саме для цих інфекцій його дія найбільш відчутна.

• Швидко збити температуру.
• Зняти головний біль.
• Полегшити біль, набряк у горлі та носоглотці.

І хоча така терапія не може вплинути на причину захворювання, на думку лікарів, саме симптоматичне лікування – найадекватніший варіант для переважної більшості вірусних респіраторних інфекцій.

Парацетамол та висока температура

Як відомо, висока температура створює в організмі умови, за яких активізується імунна система. Зокрема, починає інтенсивніше вироблятися інтерферон білок, який бореться з вірусами. Жар впливає і фагоцитоз – активізує клітини імунної системи, фагоцити, які захоплюють і перетравлюють чужорідні мікроорганізми.

Також при підвищеній температурі деякі віруси та бактерії уповільнюють своє розмноження. Тому лікарі рекомендують збивати температуру лише у крайніх випадках. Наприклад, коли хворий через індивідуальні особливості організму переносить її важко. Або ж у тому випадку, якщо жар вищий за 38,5°С.

Якщо ж температура переноситься нормально, залишається субфебрильною (37-38 ° С), то у знятті цього симптому немає необхідності приймати парацетамол не варто.

Шкода парацетамолу

Незважаючи на широке застосування парацетамолу, останніми роками з’явилися відомості про його небезпеку для печінки та нирок. Більше того, сьогодні доведено, що саме цей препарат є головною причиною уражень печінки в США та низці інших розвинених країн. Статистика американських учених говорить про те, що щорічно з подібними діагнозами в результаті прийому парацетамолу до лікарів потрапить понад 50 тис. осіб, причому майже 500 із них помирають. Така картина змусила FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США) переглянути ставлення до препарату та уважніше вивчити його побічні ефекти.

Професор Іллінойського університету Вікторія Перскі проводила дослідження, у ході яких дійшла висновку, що зростання захворюваності на бронхіальну астму у дітей у 1970-90-х роках пов’язане саме з прийомом парацетамолу. Саме в цей період медики по всьому світу почали відмовлятися від застосування в педіатрії аспірину та замінювати його на парацетамол. Дослідження в Новій Зеландії побічно підтвердили цей висновок: Річард Беслі пов’язує з дією парацетамолу 41% всіх випадків захворювання на астму. Однак надалі така побічна дія препарату не була доведена. Тому сьогодні основна увага у питанні токсичності парацетамолу зосереджена саме на його впливі на печінку та нирки.

Дозування та передозування парацетамолу

Як вийшло, що затверджений ВООЗ препарат виявляється таким небезпечним для здоров’я і навіть життя? Справа в тому, що подібна токсичність парацетамолу проявляється лише за певних умов. Головну шкоду завдає передозування препарату.

На сьогоднішній день доведено, що разовий прийом дози 10 г для дорослого та 140 мг/кг для дитини може призвести до серйозного отруєння та навіть незворотних процесів ураження печінки. Крім цього, існує і поступове передозування, коли припустима доза перевищується незначно або не перевищується взагалі, але препарат приймається тривалий час. У такому разі печінка та нирки просто не встигають виводити речовину з організму, вона накопичується і в результаті перевищує допустимий поріг.

У 2009 році управління FDA рекомендувало знизити максимальну добову дозу для дорослої людини з 1000 мг до 650. А також звернуло увагу на підвищення згубного впливу парацетамолу на печінку у людей, які вживають алкоголь, – для них допустимі дози мають бути ще меншими. Крім того, пацієнти з будь-якими порушеннями роботи нирок та печінки повинні приймати ліки з великою обережністю та лише за призначенням лікаря.

Насправді навіть 650 мг досить істотна доза. Чому ж випадки передозування такі часті? Справа в тому, що за рахунок широкого застосування парацетамолу він входить до множини ліків, які призначаються при ГРВІ. Так, наприклад, людина може приймати, здавалося б, різні на кшталт медикаменти (знеболювальні, сиропи, жарознижувальне та інше), але до складу кожного входитиме діюча речовина парацетамол. Тому дуже важливо уважно вивчати склад ліків.

Крім цього, слід пам’ятати, що парацетамол не є препаратом, який необхідно пити за графіком. Оскільки він входить до комплексу симптоматичної терапії, то повинен прийматись лише за наявності симптомів. Іншими словами, якщо температура спала, його прийом недоцільний. Також неприпустимо приймати парацетамол для профілактики захворювань або за перших ознак нездужання.

Парацетамол для дітей

Парацетамол є одним із препаратів, дозволених у педіатрії навіть для дітей першого року життя, вже з 3 місяців. Як і у випадку з дорослими, основною профілактикою побічних дій є суворе дотримання дози та обмежений час прийому (не більше 3-4 днів). Дітям до 3 років найкраще застосовувати парацетамол у вигляді супозиторій, це допоможе уникнути розладів ШКТ.

Препарат може бути призначений за наступних станів:

Іноді на тлі високої температури (від 38 ° С) у дітей віком до 5 років починаються фебрильні судоми. Це досить небезпечний стан, який потребує допомоги лікаря. Якщо у вашого малюка вже спостерігалася така реакція, прийом жарознижувального, у тому числі парацетамолу, при температурі від 37,5°С буде розумним рішенням.

Варто враховувати, що препарат має максимально допустимі дози, але не має мінімальних. Тому, якщо є необхідність дати малюкові парацетамол, можна почати з половини дози і тільки в тому випадку, якщо препарат не діє через 20-30 хвилин, довести її до повної.

Якщо після парацетамолу дитина скаржиться на біль у животі, є блювання або діарея, виявилася алергія – слід негайно викликати швидку допомогу. До приїзду лікарів дитині можна дати будь-який абсорбент (ентеросгель або активоване вугілля) з великою кількістю води.

Оптимальна разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/1 кг ваги дитини, приймати його можна не більше 4 разів на добу, краще обмежитись одним прийомом на ніч. У будь-якому випадку максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг, оскільки може бути токсичною.

Коментар експерта

Кулак Юлія Вікторівна, лікар-педіатр мережі клінік «Ніармедік», кандидат медичних наук

Сьогодні парацетамол входить до складу більшості жарознижувальних та знеболювальних препаратів. Він є препаратом вибору, тому ми рекомендуємо його пацієнтам. З усіх дитячих жарознижувальних препаратів ми радимо мамам вибирати саме парацетамол чи ібупрофен – вони є найбільш універсальними та безпечними для дитини. Інші лікарські засоби можуть давати побічні ефекти, і завжди є ризик спровокувати розвиток різних небажаних синдромів та небезпечних станів.

Парацетамол високоефективний як засіб для зниження високої температури, при гарячкових станах, тоді як протизапальна дія його невелика. Ризики та обтяжуючі наслідки для організму при прийомі парацетамолу з’являються в дуже рідкісних випадках – наприклад, при взаємодії з лікарськими препаратами, які є індуктором печінкових ферментів, наприклад, антибіотиками або при серйозних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту, зокрема, при порушенні функції печінки.

Пройдіть тестЧи розбираєтесь Ви в ліках? Тільки відповідаючи на запитання чесно, Ви отримаєте достовірний результат.

Парацетамол користь та шкода для організму

Тому приймати Парацетамол слід лише за медичними показаннями , попередньо ознайомившись із інструкцією. Користь чи шкода лікарського засобу залежатиме від обґрунтованості та правильності його прийому.

Як лікарський засіб діє на організм

Щоб зрозуміти, чи шкідливий парацетамол для здоров’я, необхідно знати, як саме впливає цей лікарський засіб на організм людини. Протизапальні, жарознижувальні та аналгетичні властивості препарату забезпечуються впливом активно діючої речовини на центр терморегуляції в головному мозку та блокуванням медіаторів запалення. Більшість протизапальних засобів, наприклад Аспірин, мають виражений негативний вплив на слизову оболонку шлунка і кишечника.

У цьому відношенні парацетамол безпечніший, його можна приймати у стандартних дозах за наявності гастриту та виразкової хвороби.

Препарат також має ряд переваг у порівнянні з іншими протизапальними засобами:

• швидко всмоктується у кишечнику, ефект настає протягом години;
• не впливає на водно-мінеральний обмін в організмі;
• не впливає на слизову оболонку органів ШКТ;
• має багато різних форм випуску;
• дозволений для застосування у дітей із раннього віку.

Шкідливість Парацетамолу на організм людини проявляється при порушенні правил прийому або передозуванні препарату.

Користь лікарської речовини

Найчастіше препарат приймають для нормалізації температури тіла та усунення неприємних симптомів застудних та запальних захворювань. Ефект препарату можна відчути через 40-60 хвилин після прийому. Температура знижується до нормальних показників, проходять головний біль та ломота в тілі.

Коли прийом препарату може бути шкідливим

Головним критерієм появи негативних симптомів при прийомі препарату є перевищення його допустимої разової та/або добової дози. Для дорослої людини разовим дозуванням, що веде до непоправного пошкодження печінки, є 140 мг на 1 кг ваги. За добу дорослим не можна приймати більше 3-4 г лікарського засобу, оскільки це призведе до ураження печінки , нирок та крові. Слід також пам’ятати, що навіть невелика кількість алкоголю суттєво посилює токсичність ліків.

Докладніше про дозування читайте в інструкції до Парацетамолу.

Для дитини добова доза не повинна перевищувати 60 мг на 1 кг ваги, а розраховувати дозу необхідно з урахуванням віку та ваги в індивідуальному порядку. Існують різні аналоги Парацетамолу (Ацетамінофен, Панадол, Фебринол та інші), проте розрахунок дози проводиться за тими самими правилами, що й у оригінального препарату. Небезпека Парацетамолу для дитини може проявитися при тривалому застосуванні лікарського засобу, тому курс лікування не повинен перевищувати 3-5 днів .

Шкода лікарського засобу

При прийомі ліків важливо знати, чим шкідливий парацетамол для здоров’я. Оскільки його метаболізм відбувається в ШКТ, печінці та нирках, то саме ці органи найбільше схильні до негативних наслідків неправильного лікування. Парацетамол завдає шкоди за наявності у людини алергії на препарат, хронічних захворювань печінки та нирок.

Статтю перевірено

Anna Moschovis – сімейний лікар.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

– дуже популярний та відомий препарат. Про нього найчастіше згадують коли потрібно терміново збити температуру. Нещодавно з’явилася інформація про те, що в ізраїльському Парацетамолі знайдено отруйний дріт. Чи це правда? Наскільки корисний та небезпечний Парацетамол? Чим загрожує його передозування? На які тривожні симптоми слід звернути увагу? Як діяти при отруєнні цим препаратом? Чи має він наркотичні властивості? Давайте розберемося у цих та інших питаннях.

Трохи про сам препарат

Незаперечна користь Парацетамолу. Його активна речовина – ацетамінофен. Це не отрута та не наркотик. Він присутній у багатьох лікарських препаратів, які застосовуються для зменшення болю та температури. Ацетамінофен застосовується і у педіатрії.

Світова популярність Парацетамолу б’є рекорди Якщо у дитини підвищується температура, більшість батьків згадує саме цей препарат. Також він часто застосовується для лікування дорослих. Не дивно, що часто трапляються отруєння. Важливо розуміти, що Парацетамол поряд з ефективністю несе потенційну небезпеку. Нема безпечних ліків.

Парацетамол, правда, може нашкодити, якщо перевищити рекомендовану дозу або пити його занадто часто. Отруєння цим препаратом – не рідкість. Важливо знати симптоми такого отруєння та вміти надати першу допомогу.

Отруйний дріт у Парацетамолі

Інформація про те, що в Парацетамолі ізраїльського виробництва знайдено отруйний дріт, буквально підірвала Інтернет. З’явилося багато повідомлень про це і навіть відео. Наскільки ця інформація є достовірною? Справді, є багато повідомлень, що ізраїльським Парацетамолом можна отруїтися і навіть померти. При цьому дозування навіть не потрібно перевищувати.

Деяким громадянам на телефон та електронну пошту надходили застережливі повідомлення. У них говорилося, що в препараті, який виробляють в Ізраїлі, міститься отруйний металевий дріт. Рекомендується перед тим як випити препарат, розламати таблетку на дві половини. Так можна перевірити, чи вона є в препараті. Ця інформація не на жарт налякала споживачів.

Поспішаємо всіх заспокоїти. Вся ця історія – не більше ніж страшилка. Генпрокуратура спростувала цю інформацію і попередила, що за подібну турботу про громадян можна отримати реальний термін. Так що Парацетамол із дротом – міф. Незважаючи на це, слід бути обережними з цим препаратом. Якщо ви п’єте Парацетамол, шкода пов’язана не стільки з самою речовиною, скільки з її дозуванням.

Коли є ризик отруєння

Цей препарат шкідливий у великих дозах. Перед застосуванням будь-якого медичного засобу слід від початку до кінця прочитати інструкцію до нього. Парацетамол – не виняток. В інструкції ви знайдете всю потрібну інформацію.

До групи ризику потрапляють ті пацієнти, які:

• Довго приймають цей препарат
• За один прийом випивають велику дозу
• Не переносять один із його компонентів.

Передозування

Якщо одразу випити велику дозу препарату, може статися передозування. Важливо не пити його безконтрольно та бездумно. Не сподівайтеся, що велика доза допоможе вам швидше вилікуватися! Через передозування в організмі буде більше діючої речовини, ніж це потрібно, і ви можете відчути всі симптоми медикаментозного отруєння. Строго дотримуйтесь рекомендацій дозування, які є в інструкції.

При лікуванні дітей слід бути максимально обережними! У різних препаратах з Парацетамолом може бути різна доза активної речовини. Обов’язково уточніть її, перш ніж дати препарат дитині! Знову ж таки, вся потрібна інформація є в інструкції. Не полінуйтеся прочитати!

Важливо правильно розрахувати дозу, виходячи із ваги людини:

Чи шкідливий Парацетамол

Діюча речовина цього препарату досить проникає в кров за кілька годин. Печінка у своїй виробляє речовина глутатіон. Його завдання – знешкодити токсини.

При стандартному дозі препарату печінка досить добре справляється з ним. Якщо ж дозу підвищити, орган наражається на серйозну небезпеку. Вона просто не встигає виробити достатньо глутатіону, і парацетамол починає ушкоджувати білок печінки. Це прямий шлях до її руйнування. Якщо ж людина ще й зловживає алкоголем, печінка постраждає ще більше.

Також було доведено, що безконтрольне використання Парацетамолу може призвести до кровотеч у кишечнику, шлунку. Так як кровотечі досить сильні, з ними можна впоратися лише за умов стаціонару. Також може постраждати підшлункова.

Дуже важливо не перевищувати рекомендовану дозу. Вкрай обережно слід приймати препарат ослабленим людям, дітям і тим, хто має дефіцит ваги.

При тяжких отруєннях Парацетамолом навіть можливий летальний кінець! Критичним може стати прийом дози понад 150 мг на 1 кг. У таких випадках вирішальною може стати вчасна професійна медична допомога.

Симптоми отруєння засобом

При отруєнні Парацетамолом спостерігаються 4 стадії:

• Перший. Триває близько доби. Ще непомітні поразки печінки, але вони вже почалися. Можуть виникнути нудота, блювання, пронос. Якщо при цьому пацієнт знепритомнів, не виключено, що він прийняв ще якийсь препарат.
• Друга. 3-5 днів. Печінка збільшується. З’являється біль у животі (верхня права частина). Після цієї стадії при несильному отруєнні піде одужання.
• Третій. Починається через 5 днів після лікування. Печінка продовжує руйнуватися. Може з’явитися жовтяниця. Може порушуватися робота серцево-судинної системи, нирок.
• Четверта. При правильному лікуванні симптоми можуть зменшуватись. Це веде до одужання. Якщо ж медичну допомогу не надавати, може настати летальний кінець.

Лікування, наслідки передозування

Важливо при передозуванні негайно розпочати лікування. Якщо є підозри, що трапилося отруєння Парацетамолом, потрібно вмить надати першу допомогу, а потім викликати швидку.

Перша допомога буде наступною:

• Важливо швидше промити шлунок. Потрібно дати потерпілому випити щонайменше літра чистої води. Потім викликається блювання.
• Слід випити активоване вугілля (доза залежатиме від ваги).

У лікарні постраждалому можуть надати спеціальний антидот. Він нейтралізує дію Парацетамолу. Антидотами щодо нього є Метіонін, Ацетилцистеїн. Вони нейтралізують в організмі токсини. Але застосовувати антидоти є сенс лише в перші 8 годин після прийому препарату. Для кращого їхнього впливу спочатку вводиться максимум антидоту, а потім доза поступово знижується. Кожні чотири години доза буде вдвічі меншою.

Якщо потрібно, лікар призначить антибіотики, вітаміни, вентиляцію легень. При різкому зниженні рівня цукру можуть призначити глюкозу.

Коли стан постраждалого покращиться, важливо дотримуватися суворої дієти. Призначають найчастіше стіл №5. Не можна нічого гострого, солоного, жирного, смаженого. Мета таких обмежень – відновити клітини печінки та знизити навантаження на нирки. У меню має переважати легка їжа, компоти, фруктові соки.

Якщо отруєння було особливо важким, може знадобитися навіть допомога хірурга. У вкрай тяжких випадках потрібно видаляти нирку або проводити трансплантацію печінки.

Парацетамол у великих дозах дуже небезпечний. Отруєння цим препаратом можуть спровокувати дуже тяжкі наслідки:

• Порушення роботи нирок
• Порушення роботи печінки
• Панкреатит
• Проблеми із серцево-судинною системою
• Набряк мозку
• Кровотечі з кишечника та шлунка.

Це лише основні наслідки. У кожному окремому випадку реакція організму відрізняється. Багато залежить від віку, прийнятої дози, загального стану організму, ваги.

Чи можлива профілактика

Отруєння Парацетамолом можна уникнути, якщо дотримуватися нескладних правил:

• Дотримуйтесь інструкцій та рекомендацій свого лікаря.
• В інших препаратах може бути та ж сама активна речовина. Уважно читайте склад. Не приймайте схожих ліків одночасно. Особливо уважно ставтеся до сумішей для лікування грипу та застуди! У більшості з них є парацетамол.
• Одночасно з Парацетамолом не можна пити нестероїдні протизапальні препарати. Вони посилять дію цього препарату.
• Не можна пити алкоголь під час лікування.
• Потрібно ховати ліки від дітей.

Парацетамол вважається одним із кращих жарознижувальних засобів, який є в будь-якій домашній аптечці. Шкідливість парацетамолу при правильному використанні практично не спостерігається. Однак при недотриманні рекомендованих доз його прийом може стати небезпечним .

Як ліки впливає на організм

Щоб розібратися, чи шкідливий препарат для людини, слід знати її лікарський вплив.

Завдяки діючій речовині, що входить до її складу, препарат має протизапальну, жарознижувальну та знеболювальну дію, блокуючи медіатори запалення .

Ліки не надають шкідливого впливу на слизові поверхні шлунково-кишкового тракту, тому не протипоказані при гастриті та виразкових ураженнях.

Засіб має наступні переваги:

• здатне за короткий час розчинятися у товстому кишечнику;
• призводить до швидкого настання ефекту;
• не впливає на водно-сольовий баланс в організмі;
• не вражає слизові оболонки травного тракту;
• допускається до вживання дітьми раннього віку.

Шкідливість парацетамолу на організм людини виникає при передозуванні, неправильному застосуванні, а також якщо у людини є ряд протипоказань до прийому .

Коли парацетамол може завдати шкоди

Головна шкода, яку може завдати парацетамол для здоров’я, – це застосування його у високих дозах .

Тривале та безконтрольне вживання ліків нерідко призводить до тяжкого ураження печінки, аж до утворення її недостатності.

Найчастіше препарат надає шкідливий вплив у таких випадках:

• якщо прийняти його спільно з іншими ліками, наприклад, барбітуратами чи антикоагулянтами;
• при поєднанні препарату із спиртними напоями;
• при тривалому застосуванні речовини;
• при тяжких печінкових захворюваннях;
• при передозуванні.

Разова доза, здатна призвести до руйнування печінки – 140 мг на 1 кг маси тіла на добу . Дорослій людині не можна вживати більше 3-4 г препарату на день. Добова доза не повинна перевищувати 60 мг на 1 кг маси тіла. Крім того, у лікуванні дітей засіб застосовують курсом, що не перевищує 3-5 днів.

Парацетамол та печінка

При попаданні в організм діюча речовина розпадається на метаболіти, які можуть стати токсичними для печінкових тканин .

Людині зі здоровою печінкою медикамент не завдасть шкоди при одноразовому застосуванні. Однак у медицині описані випадки, коли ліки повністю зруйнували її клітини, аж до необхідності трансплантації.

Через токсичний вплив кошти на печінку, його не слід вживати при деяких хворобах цього органу:

Разове вживання препарату в дозі, що перевищує 10 г, може завдати шкоди та призвести до тяжкого отруєння.

Тривалий прийом засобу більше 1 таблетки на день часто провокує розвиток нефропатії , при цьому прояви інтоксикації можуть бути відсутніми або слабко вираженими. Проте вже протягом кількох днів починає утворюватися печінкова недостатність, яка може закінчитися летальним кінцем.

Парацетамол та алкоголь

Через гепатотоксичність препарат разом із спиртними напоями може спричинити погіршення роботи печінки. При цьому шкідлива дія засобу посилюється багаторазово, що підвищує ймовірність розвитку цирозу .

Активна речовина парацетамолу, надходячи в організм людини, яка прийняла алкоголь, викликає загибель гепатоцитів, роблячи орган ще більш уразливим.

Зловживання алкоголем призводить до того, що ліки швидше розпадаються в печінці, надаючи токсичну дію. Навіть за дотримання рекомендованого дозування препарат завдає клітинам шкоди, вступивши у реакцію з метаболітами алкоголю, що часто закінчується лікарським гепатитом.

Крім того, поєднання медикаменту з етиловим спиртом шкідливо впливає на нирки, провокуючи розвиток панкреатиту.

Спиртні напої після вживання засобу можна приймати не менш як через 4 години . Після алкоголю його можна вживати тільки після повного виведення з організму етанолу.

Деякі люди знімають головний біль, спричинений похміллям, саме за допомогою парацетамолу. Однак робити цього категорично не можна: у сукупності одна з одною речовини можуть мати токсичний вплив навіть на здорову печінку.

Передозування парацетамолом

Якщо перевищити максимальну дозу, у людини можуть розвинутись симптоми отруєння. Смертельною дозою вважається 25 г ліків.

Вирізняють кілька етапів передозування:

• Перший етап характеризується гострою інтоксикацією, при цьому симптоми починають проявлятися через 1-2 години після вживання і тривають до 24 годин . Найчастіше хворий відчуває загальне нездужання, млявість, погіршення апетиту, болючі симптоми в голові, нудоту, невелике збліднення шкіри, пітливість.
• У другій стадії у хворого виникає утруднення сечовиділення, а також невеликий біль у правому підребер’ї. На цьому етапі, що триває 24-48 годин, починається руйнування печінкових тканин та жовчного міхура.
• На третій стадії виникає посилення симптомів та токсичного ураження печінкових клітин. При цьому людина починає відчувати інтенсивні болі в печінці, колір шкіри і слизових оболонок стає жовтим, виникає інтенсивне блювання, набряклість, кровотеча з рота або носа, почастішання серцевого ритму, порушення свідомості. Хворий може бути дезорієнтований у просторі або впадає у кому. Стадія продовжується 72-96 годин.
• У четвертій стадії за несвоєчасно наданої медичної допомоги можливий летальний кінець . Цей етап може тривати від 5 до 14 днів. Якщо пацієнту вдалося уникнути смерті, можуть виникнути симптоми хронічного передозування, що характеризуються зблідненням шкірних покривів, жовтизною шкіри, пітливістю, слабкістю, блювотними рефлексами. У цій стадії відбувається регенерація печінкових клітин, за рахунок їхньої здатності до самовідновлення.

Парацетамол у дитячому віці

Засіб випускається у різних лікарських формах, за рахунок чого активно застосовується для лікування дітей.

Свічки, пігулки або сироп однаково впливають на дитячий організм, однак повинні застосовуватись з обережністю .

Дозування розраховується виходячи з маси тіла: на 1 кг ваги – 10 мг речовини. Перерва між прийомом має бути не менше 6 годин. Збивати високу температуру малюкові необхідно трохи більше 4 разів на добу.

Протипоказаннями до застосування у дитячому віці є:

• надчутливість до компонента, що діє;
• ранній вік – до 3 місяців;
• хвороби печінки;
• недостатність нирок;
• захворювання шлунка та кишечника.

Часте використання засобу становить небезпеку для життя дитини, а також завдає непоправної шкоди здоров’ю .

Встановлено, що діти, які часто вживають ліки в період з 1 до 3 років, більш схильні до розвитку алергічних реакцій та астми до семирічного віку.

Дотримуючись рекомендацій та правил прийому, можна не тільки полегшити стан, але й виключити можливу шкоду. Однак перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.

Парацетамол застосовується як ефективний жарознижувальний препарат. Розглянемо ефективність таких ліків, як Парацетамол, його користь та шкоду, дізнаємося про смертельну дозу у разі передозування або неправильного прийому.

Парацетамол – ефективний жарознижувальний засіб. Дозволено до використання дорослими та дітьми, починаючи з моменту народження. У медицині такі ліки застосовується майже як «чарівна паличка». Багато пацієнтів, навіть не замислюючись про можливі наслідки, вживають ці ліки при найменшому головному болі або незначному підвищенні температури.

Однак лікарі всього світу попереджають: неправильне, нічим не виправдане вживання такого лікарського препарату може призвести до неприємних наслідків. Небезпека посилюється ще й тим, що парацетамол є у багатьох комбінованих препаратах — проти головного болю, для симптоматичного лікування застуди та ін.

Через поширене в нашій країні самолікування та недбале ставлення до власного здоров’я частішають випадки отруєння медикаментами. На жаль, Парацетамол та препарати, що містять його, – не виняток. Знання того, чим небезпечний Парацетамол потрібний кожному.

Він допомагає досягти таких ефектів:

1. Зменшити температуру тіла.
2. Зняти інтенсивний головний біль.
3. Зменшити інтенсивність набряку в носоглотці, горлі.

Звичайно ж, вказана терапія не впливає на причину патології. Однак вона знижує інтенсивність симптомів хвороби, що за застуд дуже актуально.

Знижувати температуру тіла треба лише тоді, коли вона перевищила позначку 38 градусів. При субфебрильних значеннях в організмі виробляється ефективна противірусна речовина – інтерферон. Воно сприяє уповільненню розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Лікарі не рекомендують приймати парацетамол, якщо у пацієнта спостерігається субфебрильна температура.

Основна небезпека цих ліків у тому, що вони становлять небезпеку для печінки (у разі значного перевищення рекомендованих доз). Тривале та безконтрольне застосування ліків призводить до гострої недостатності печінки.

Зверніть увагу! Забороняється приймати алкоголь під час лікування будь-якими препаратами, які містять ацетамінофен. Недотримання цього правила може призвести до незворотних змін у тканині печінки та нирок.

Не можна вживати Парацетамол і тим пацієнтам, у яких діагностовано виразку шлунка або ДПК. Інші протипоказання до застосування ліків такі:

• бронхіальна астма;
• новонароджені діти (попри те, що окремі лікарі все ж рекомендують пити такі таблетки маленьким дітям);
• третій триместр вагітності;
• ослаблення імунітету;
• літній вік.

Якщо все ж таки виникає необхідність вживати ці ліки для екстреної нормалізації температури тіла, то перед прийомом треба в обов’язковому порядку проконсультуватися з фахівцем (можливо, необхідна корекція дози).

Ураження печінки у дитини може наступити при прийомі дози більше 140 мг на кілограм ваги. У дорослого ця доза трохи вища – 0,65 грама. Тим не менш, ніколи не потрібно сподіватися на «авось» і завжди дотримуватися рекомендованих дозувань таких ліків.

Одномоментний прийом ліків у кількості 10 г для дорослих має тяжкі наслідки для здоров’я людини: у нього може розвиватися тяжка печінкова та ниркова недостатність, нефропатія. Смертельна доза парацетамолу для дорослого – 25 грамів. У маленьких дітей летальний кінець може бути навіть від кількох таблеток по 0,5 грама.

Інші небезпечні наслідки прийому великих доз Парацетамолу для організму:

1. Проникнення метаболітів у кров і ураження внаслідок цього клітин печінки.
2. Поразка підшлункової.
3. Ураження серця.
4. Пригнічення свідомості.
5. Тяжкі, іноді незворотні ураження центральної нервової системи.
6. Зсув показника рН (закислення крові).

Чому ж людина може отруїтися такими ліками, незважаючи на те, що всі лікарі попереджають про небезпеку самолікування, а в кожну упаковку входить інструкція користування? Найчастіша причина інтоксикації – це недбалість, неувага до свого здоров’я. Часто людина навіть і не читає інструкцію, викидаючи її на сміття. Але ж у нього може бути непереносимість ліків або вони можуть бути протипоказані.

Інші причини інтоксикації Парацетамолом такі:

• Спроба суїциду.
• Випадковий прийом препарату у великих дозах, у складі якого є парацетамол.
• Поєднання його зі спиртним (у разі навіть рекомендовані дозування ліки можуть викликати симптоми отруєння).
• Одночасне лікування за допомогою Фенобарбіталу, деяких протигістамінних ліків, гормонів.
• Печінкові патології.
• Тривале лікування вказаними ліками.

Токсикологи розрізняють чотири стадії отруєння цим медикаментом.

1. У першій стадії з’являються неспецифічні симптоми. Це нудота, нездужання, іноді блювання. Вони можуть бути при інтоксикації іншими речовинами.
2. Через добу або більше після прийому цих ліків у високій дозі починають проявляти себе ознаки ураження печінки. У крові збільшується вміст печінкових ферментів. Так, показники АсАТ та АлАТ збільшуються до 1 тис. ОД.
3. Через три доби розвивається гостра загибель клітин печінки. Через печінкову енцефалопатію у хворого поступово прогресує кома. Активність ферментів печінки у крові надзвичайно висока. Різко зростає рівень білірубіну. У хворого розвивається ацидоз, зростає кількість молочної кислоти.
4. На четвертій стадії відбувається одужання. Це тим, що клітини печінки мають здатність відновлюватися.

Яка ж може завдати шкоди Парацетамолу для печінки? Як мовилося раніше, під час гострих стадій отруєння розвивається гостра недостатність цього органу. Її симптоми такі:

• Розлади психіки (сонливість, що змінюється рухової збудливістю, слабкість, порушення розумових процесів, сплутаність свідомості, кома, судоми).
• Майже повна відсутність апетиту.
• Нудота, блювання, пронос.
• Через асцит збільшується кількість рідини в тканинах (насамперед у хворого значно збільшується в розмірах живіт).
• З’являються підшкірні геморагії, турбує кровоточивість у яснах.
• Гіпотермія (є несприятливим провісником коми).
• Поява печінкового запаху в повітрі, що видихається.
• Аритмія.
• Збільшення у розмірах печінки.
• Розлад роботи всіх органів.

У важких випадках смерть настає на 3 чи 5 день від початку захворювання. Причини смерті – відмова органів, масивна кровотеча, сепсис.

Діагностика та перша допомога при отруєнні

При підозрі на інтоксикацію Парацетамолом необхідно встановити концентрацію ліків у крові. Для цього використовується номограма Меттью-Румака.

Дослідження треба зробити через 4 години після того, як ліки потраплять до організму. Допоможе точніше визначити ступінь ураження органів точного часу, коли хворий випив багато ліків. Якщо концентрація ліків менша, ніж 150 мікрограмів на мл крові, то небезпеки для пацієнта немає.

Перша допомога при отруєнні:

1. Зробити промивання шлунка.
2. Прийняти активоване вугілля (з розрахунку таблетка на 10 кг ваги).
3. Негайно викликати швидку допомогу.

Відео: смертоносний парацетамол – спам чи небезпека?

Антидотом (протиотрутою) при інтоксикації є препарат Ацетилцистеїн. При введенні такого препарату в організм токсичні продукти метаболізму Парацетамолу знешкоджуються та виводяться. Оптимально ввести цю протиотруту не пізніше ніж через 8 годин після отруєння. Антидот може прийматися або внутрішньовенно крапельно, або перорально (тільки тоді, коли у пацієнта збережена свідомість). У легких випадках допустимо прийом Метіоніна.

Симптоматична терапія при печінковій недостатності:

• плазмаферез, гемосорбція;
• у тяжких випадках – гемодіаліз;
• внутрішньовенне краплинне введення Реополіглюкіну, Альбуміну, розчину глюкози;
• введення Маннітолу для запобігання набряку мозку;
• лікування вітамінами (в/в введення);
• при геморагії показано застосування Вікасолу, Етамзилату, Амінокапронової к-ти;
• плазма вводиться при тяжких порушеннях системи згортання крові;
• кисневі інгаляції застосовуються при виражених розладах дихання.

Прогноз при отруєнні у легких випадках та при своєчасному лікуванні сприятливий.

Отже, не варто відносити Парацетамол до безпечних ліків. Такого медикаменту немає. За підозри на отруєння треба терміново викликати швидку допомогу. Від того, коли розпочато лікування, залежить результат захворювання.