ДОСЛІДЖЕННЯ ДУБИЛЬНИХ РЕЧОВИН У СИРОВИНІ ДУДНИКА ЛІСОВОГО І ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ

Вступ. Пошук нових перспективних видів лікарських рослин є актуальним на сучасному етапі розвитку фармацевтичної науки. Одними з маловивчених видів є представники родини селерові (Apiaceae) роду Дудник (Angelica L.) дудник лікарський, або дягель лікарський (Angelica archangelica L.), і дудник лісовий (Angelica sylvestris L.). Ці види у народній медицині використовують як відхаркувальний, вітрогінний, потогінний та сечогінний засіб. У наукових публікаціях відомостей про комплексне вивчення даних видів роду Дудник не знайдено. Мета дoслідження – провести визначення дубильних речовин у дягелю лікарського і дудника лісового листках та кореневищах і коренях методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Метoди дoслідження. Об’єктами вивчення були дягелю лікарського і дудника лісового листки та кореневища і корені, які заготовили на території Тернопільської області. Листки заготовляли під час масового цвітіння рослин, підземні органи – після відмирання надземної частини. Якісний склад і кількісний вміст компонентів дубильних речовин у досліджуваних об’єктах визначали методом ВЕРХ на хроматографі Agilent 1200 3D LC System Technologies (США). Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведених дoсліджень у дягелю лікарського і дудника лісового листках та кореневищах і коренях ідентифіковано та визначено кількісний вміст 6 компонентів дубильних речовин (4 простих катехінів – галокатехіну, епігалокатехіну, катехіну, епікатехіну; 2 складних катехінів – епікатехін галату, катехін галату) і вільних галової та елагової кислот. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин спостерігали в дягелю лікарського листках. У дягелю лікарського листках не виявлено катехін галату, в дудника лісового листках – вільної елагової кислоти. У дягелю лікарського та дудника лісового кореневищах і коренях був однаковий склад компонентів дубильних речовин. Вони дещо відрізнялися лише за кількісним вмістом. В обох досліджуваних об’єктах не виявлено катехіну і катехін галату. Висновки. Методом ВЕРХ досліджено кoмпoнентний склад дубильних речовин дягелю лікарського і дудника лісового листків та кореневищ і коренів. Встановлено, що сировина досліджуваних видів містить вільні галову та елагову кислоти, галокатехін, епігалокатехін, катехін, епікатехін, епікатехін галат, катехін галат. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин виявлено в дягелю лікарського листках. У значній кількості в дягелю лікарського листках виявлено такі фармакологічно важливі речовини, як галокатехін та епігалокатехін. Дудника лісового листки і підземні органи досліджуваних видів роду Дудник містили значно менший вміст компонентів дубильних речовин. Дягелю лікарського і дудника лісового підземні органи містили однаковий склад компонентів дубильних речовин, які відрізнялися за кількісним вмістом.

Discover the world’s research

• 25+ million members
• 160+ million publication pages
• 2.3+ billion citations

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБ А ЧЕВСЬКОГ О
Вступ. Пошук нових перспективних видів лікарських рослин є актуальним на сучасному етапі роз –
витку фармацевтичної науки. Одними з маловивчених видів є представники родини селерові (Apiaceae)

роду Дудник (Angelica L.) дудник лікарський, або дягель лікарський (Angelica archangelica L.), і дудник лісовий

(Angelica sylvestris L.). Ці види у народній медицині використовують як відхаркувальний, вітрогінний, по –

тогінний та сечогінний засіб. У наукових публікаціях відомостей про комплексне вивчення даних видів роду

Мета дoслідження – провести визна чення дубильних ре човин у дяге лю лікарського і дудника лісов о –
го листках та кореневищах і коренях мет одом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕР Х).
Метoди дoслідження. Об’єктами вивчення були дягелю лікарського і дудника лісового листки та
кореневища і корені, які заготовили на території Тернопільської області. Листки заготовляли під час

масового цвітіння рослин, підземні органи – після відмирання надземної частини. Якісний склад і кількісний

вміст компонентів дубильних речовин у досліджуваних об’єктах визначали методом ВЕРХ на хромато –
Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведених дoсліджень у дягелю лікарського і дудника

лісового листках та кореневищах і коренях ідентифіковано та визна чено кількісний в міст 6 компонентів

дубильних ре човин (4 простих катехінів – галокате хіну, епігалокате хіну , кате хіну , епікате хіну; 2 складних

катехінів – епікатехін галату , катехін галату) і вільних галової та елагової кислот. Найбільший вміст

компонентів дубильних речовин спостерігали в дяге лю лікарського листках. У дягелю лікарського листках

не виявлено кате хін галат у, в дудника лісовог о листках – вільної елагової кислоти. У дяге лю лікарського

та дудника лісового кореневищах і коренях був однаковий склад компонентів дубильних речовин. Вони

дещо відрізнялися лише за кількісним вмістом. В обох досліджуваних об’єктах не виявлено катехіну і ка –

Висновки. Методом ВЕРХ досліджено кoмпoнентний склад дубильних речовин дягелю лікарського і

дудника лісового листків та кореневищ і коренів. Встановлено, що сировина досліджув аних видів містить

вільні галову та елагову кислоти, галокатехін, епігалокатехін, катехін, епікатехін, епікатехін галат,

катехін галат. Найбільший вміст компонентів дубильних речовин виявлено в дягелю лікарського листках.

У значній кількості в дяге лю лікарського листках виявлено такі фармакологічно в ажливі речовини, як га –

локатехін та епіг алокатехін. Дудника лісовог о листки і підземні органи досліджуваних видів роду Дудник

містили значно менший вміст компонентів дубильних речовин. Дягелю лікарського і дудника лісового

підземні органи містили однаковий склад компонентів дубильних речовин, які відрізнялися за кількісним

STUDY OF T ANNINS IN THE RA W MATERIALS OF ANGELICA SYL vESTRIS L.

Introduction. The search for new promising types of medicinal plants is relevant at the current stage of the

development of pharmaceutical science. One of the little-studied species are representatives of the celery family

(Apiaceae) of the genus Angelica (Angelica L.), angelica (Angelica archangelica L.) and angelica (Angelica sylvest-

ris L.). These species are used in folk medicine as an expectorant, carminative, diaphoretic and diuretic. No informa –

tion on the comprehensive study of these species of the Angelica genus was found in scientic publications.

The aim of the study – to determine the tannins in the leaves and rhizomes and roots of Angelica archan –

gelica L. and Angelica sylvestris L.by the method of high-performance liquid chromatography (HPLC).

Research Methods. The objects of study were the leaves and rhizomes and roots of the Angelica archange-

lica L. and the Angelica sylvestris L., which were collected in the territory of the Ternopil region. Leaves were col –

lected during mass owering of plants, underground organs – after the death of the above-ground part.

The qualitative composition and quantitative content of tannin components in the studied objects were deter –

mined by HPLC on an Agilent 1200 3D LC System T echnologies (USA) chromatograph.

Results and Discussion. As a result of the research conducted in the leaves, rhizomes and roots of the the

Angelica archangelica L. and the Angelica sylvestris L., the content of 6 components of tannins (4 simple catechins –

gallocatechin, epigallocatechin, catechin, epicatechin; 2 complex catechins – epicatechin gallate and catechin gal –

late) and free gallate were identied and determined. The highest content of components of tannins was observed

in angelica leaves. No catechin gallate was detected in the leaves of the angelica, and free ellagic acid was found

in the leaves of the Angelica sylvestris L. The rhizomes and roots of the Angelica archangelica L. and the Angelica

sylvestris L. had the same composition of tannin components. They differed slightly only in quantitative content.

Catechin and catechin gallate were not detected in both studied objects.

Conclusions. The component composition of the tannins of the Angelica archangelica L. and the Angelica

sylvestris L. leaves, rhizomes and roots was investigated using the HPLC method. It was established that the raw

materials of the studied species contain free gallic and ellagic acids, gallocatechin, epigallocatechin, catechin, epi –

catechin, epicatechin gallate, catechin gallate. The highest content of tannins was found in Angelica archangelica L.

leaves. Such pharmacologically important substances as gallocatechin and epigallocatechin were found in signicant

quantities in Angelica archangelica L. leaves. The Angelica sylvestris L. leaves and underground organs of the

studied species of the Angelica genus contained a much lower content of tannin components. The underground

organs of the Angelica archangelica L. and the Angelica sylvestris L. contained the same composition of components

   С. М. М арчишин, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горба чевського

МОЗ України, майдан Волі, 1, Тернопіль, 46001, Україна, e-mail: [email protected].
ResearchGate has not been able to resolve any citations for this publication.

Abstract: The most promising plant from the genus Agrimony (Agrimonia L.) of the Rosaceae family for use in medical practice is Agrimonia eupatoria L. Phytochemical and pharmacological research in Agrimonia eupatoria L. herb extract, obtained with using 40% ethanol solution as an extractant were carried out. A total of 11 free and 17 bound monosaccharides, 17 amino acids were found in the studied extract, 9 of which are essential. Gallic and ellagic acids, gallocatechin, epigallocatechin, catechin, epicatechin, and epicatechin gallate were identified in the extract of A. eupatoria by the HPLC method; as well as hydroxycinnamic acids: hydroxyphenylacetate, caffeic, syringic, p-coumaric, ferulic, sinapic, cinnamic and quinic acid; flavonoids: quercetin-3-D-glucoside (isoquercitrin), neohesperidin, naringenin, luteolin were found, and their quantitative content was determined, as well by spectrophotometric methods. The herb extract of A. eupatoria belongs to practically non-toxic substances and has pronounced anti-inflammatory (at a dose of 10.0 mg/kg anti-exudative activity reached a maximum in 5 h (88.17%)) and hepatoprotective activity (at a dose of 25 mg/kg it reduce AlAt level by 1.1 and 1.2 times, respectively; AsAt by 1.2 and 1.1 times, respectively), reduces the level of lipid peroxidation and stabilizes the membrane structures of liver cells. Thus, the herb extract of A. eupatoria is a promising substance for the creation of phytomedicines with anti-inflammatory and hepatoprotective activity.

One of the tasks of pharmaceutical science is to find new sources of effective drugs. Such sources include plants such as Angelica archangelica L. and Angelica sylvestris L., which have been used for many years to treat various diseases in folk medicine. Because the chemical composition of these plants is poorly understood, the aim of our study was to investigate the amino acid composition of the leaves of A. archangelica L. and A. sylvestris L. The amino acids of the leaves of the study species of the genus Angelica L. were determined by the HPLC method. Eighteen free and nineteen bound amino acids were identified in the leaves of A. archangelica L. The A. sylvestris L. leaves contained nineteen free and the same amount of bound amino acids. High concentrations of free and bound amino acids such as L-glutamic acid and L-aspartic acid predominate in A. archangelica L. and A. sylvestris L. This allowed these amino acids to be considered distinguishing markers of the study plants. Character metabolic processes in which these amino acids take part may be associated with the medicinal properties of these plants pursuant to their use in medicine and, therefore, may contribute to the insight of their therapeutic properties.

Shostak L. G., Marchyshyn S. M., Kozachok S. S., Karbovska R. V. Investigation of phenolic compounds of Primula veris L. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(5):424-432. eISSN 2391-8306. DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.56701 http://ojs.ukw.edu.pl/index.php/johs/article/view/3646 The journal has had 7 points in Ministry of Science and Higher Education parametric evaluation. Part B item 755 (23.12.2015). 755 Journal of Education, Health and Sport eISSN 2391-8306 7 © The Author (s) 2016; This article is published with open access at Licensee Open Journal Systems of Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz, Poland Open Access. This article is distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Noncommercial License which permits any noncommercial use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author(s) and source are credited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. This is an open access article licensed under the terms of the Creative Commons Attribution Non Commercial License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/) which permits unrestricted, non commercial use, distribution and reproduction in any medium, provided the work is properly cited. The authors declare that there is no conflict of interests regarding the publication of this paper. Received: 05.05.2016. Revised 25.05.2016. Accepted: 25.05.2016. UDC 581.192:547.56:581.689 INVESTIGATION OF PHENOLIC COMPOUNDS OF PRIMULA VERIS L. 1L. G. Shostak, 1S. M. Marchyshyn, 1S. S. Kozachok, 2R. V. Karbovska 1I. Horbachevsky Ternopil State Medical University 2SE «Ukrmetrteststandard» Summary It was established the presence and determined the quantity content of individual phenolic compounds in rhizomes with roots, leaves, flowers of Primula veris L. such as: apigenin, rosmarinic, p-coumaric, ferulic, ellagic, gallic acids, scopoletin, gallocatechin, epigallocatechin, catechin, epicatechin, catechin gallate, epicatechin gallate. The highest amount of hydroxycinnamic acids identified in the leaves and the constituents of tannins –rhizomes with roots. Keywords: rhizomes with roots, leaves, flowers of Primula veris L., hydroxycinnamic acids, constituents of tannins, coumarins, HPLC.

Повний атлас лікарських рослин / М. М. Сафонов. -Тернопіль : Навчальна книга -Богдан

Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин / М. М. Сафонов. -Тернопіль : Навчальна книга -Богдан, 2011. -С. 83-85.

Дослідження компонентного складу кумаринів у сировині дудника лісового

Потішний І. М. Дослідження компонентного складу кумаринів у сировині дудника лісового / І. М. Потішний, Л. І. Будняк, С. М. Марчишин // Хімія природних сполук : матеріали vІ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Тернопіль, 27-28 жовт.

Shchavel, I. (2012). Healing plants of Ukraine. Lviv: BaK [in Ukrainian].
Complete atlas of medicinal plants. Ternopil: Navchalna knyha Bohdan

Safonova, M.M. (2011). Complete atlas of medicinal plants. Ternopil: Navchalna knyha Bohdan [in Ukrainian].

Study of the lipophilic fraction of wood piper and angelica. Chemistry of natural compounds: Mater. IV All-Ukrainian scientific and practical conference. with international participation (Ternopil

• I M Potishnyi
• S M Marchyshyn
• I S Dakhym

Potishnyi, I.M., Marchyshyn, S.M., Dakhym, I.S. (2016). Study of the lipophilic fraction of wood piper and angelica. Chemistry of natural compounds: Mater. IV All-Ukrainian scientific and practical conference. with international participation (Ternopil, April 21-22, 2016) (editor. : S.M. Marchyshyn, L.S. Fira, K.A. Posokhova, O.M. Oleshchuk). Ternopil: TDMU [in Ukrainian].

Tannins of the skin and endosperm of bitter horse chestnut seeds. Coll. of science works of cooperation NMAPO named after

Karpiuk, U.v., & Kyslychenko, v.S. (2015). Tannins of the skin and endosperm of bitter horse chestnut seeds. Coll. of science works of cooperation NMAPO named after P. L. Shupyk, 24(5), 113-118 [in Ukrainian].

Phytochemical and Pharmacological Research in Agrimonia eupatoria L. Herb Extract with Anti-Inflammatory and Hepatoprotective Properties

• N Huzio
• A Grytsyk
• A Raal
• L Grytsyk
• O Koshovyi

Huzio, N., Grytsyk, A., Raal, A., Grytsyk, L., & Koshovyi, O. (2022). Phytochemical and Pharmacological Research in Agrimonia eupatoria L. Herb Extract with Anti-Inflammatory and Hepatoprotective Properties. Plants, 11, 2371. DOI 10.3390/plants11182371.

Recommended publications

ДОСЛІДЖЕННЯ КУМАРИНІВ ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ

Вступ. Рід Дя́гель, або Ду́дник (Angelica L.), з родини селерові (Apiaceae) включає близько 100 видів дворічних або багаторічних трав’янистих рослин, значно поширених в Азії, Європі та Північній Америці. В Україні зростають дягель лікарський (Angelica archangelica L.; Archangelica officinalis (Moench.) Hoffm.) і дягель лісовий, або дудник лісовий (Angelica sylvestris). Біологічно активні речовини . [Show full abstract] дягелю лікарського проявляють спазмолітичну, відхаркувальну, діуретичну, седативну, потогінну, жовчогінну дії. Попередні дослідження показали, що дягель лікарський містить органічні, аміно- і жирні кислоти, вуглеводи, гідроксикоричні кислоти, дубильні речовини, флавоноїди, леткі сполуки. У джерелах наукової літератури недостатньо відомостей про дослідження кумаринів цього виду. Мета дoслідження – визначити вміст кумаринів у листках, стеблах та кореневищах і коренях дягелю лікарського методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Метoди дoслідження. Якісний склад і кількісний вміст кумаринів у досліджуваних об’єктах визначали методом ВЕРХ на хроматографі “Agilent 1200 3D LC System Technologies” (США). Результати й обговорення. У результаті ВЕРХ-аналізу в досліджуваних об’єктах дягелю лікарського ідентифіковано та визначено кількісний вміст простих кумаринів – ескулетину й умбеліферону та фурокумаринів – ізопімпінеліну і бергаптену. Він показав, що дягелю лікарського кореневища і корені міс­тили значну кількість бергаптену – 957,50 мкг/г. Листки і стебла досліджуваного виду містили значно меншу кількість кумаринових сполук. У стеблах не виявлено ескулетину, вміст якого у листках становив 38,99 мкг/г, у листках – ізопімпінеліну. Висновки. Методом ВЕРХ у дягелю лікарського кореневищах і коренях, листках та стеблах іден­тифіковано і визначено кількісний вміст простих кумаринів – ескулетину й умбеліферону та фуро­кумаринів – ізопімпінеліну і бергаптену. Встановлено, що дягелю лікарського кореневища і корені містять значну кількість бергаптену – 957,50 мкг/г. Отримані дані свідчать про те, що дягелю лікарського кореневища і корені є перспективною лікарською рослинною сировиною та потребують подальшого дослідження.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДХАРКУВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ГУСТИХ ЕКСТРАКТІВ ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО

Вступ. Дягель лікарський (Angelica archangelica L.; Archangelica officinalis (Moench.) Hoffm.) – дворічна трав’яниста рослина з родини селерові (Apiaceae), яка розповсюджена в країнах Європи, Азії та Північної Америки. В Україні цей вид зростає на Поліссі, Прикарпатті, в Лісостепу. Дягель лікарський широко використовують як у традиційній, так і в доказовій медицині багатьох країн як . [Show full abstract] протизапальний, сечогінний, потогінний і заспокійливий засіб. Експериментальними фармакологічними дослідженнями доведено протиастматичний, антипроліферативний, радіопротекторний, протизапальний, антиоксидантний, протиалергічний, сечогінний, противиразковий, гепатопротекторний, знеболювальний, антигістамінний, цитотоксичний, противірусний і протигрибковий потенціал дягелю лікарського. Мета дослідження – експериментально вивчити відхаркувальну активність густих екстрактів, одержаних з підземних органів і з листків дягелю лікарського. Методи дослідження. Відхаркувальні властивості густих екстрактів дягелю лікарського вивчали у двох різних експериментах, за результатами яких оцінювали секреторну активність і моторну здатність бронхів. Референтним препаратом було обрано сироп “Геделікс”, який має секретолітичну, муколітичну та спазмолітичну дію (виробник “Кревель Мойзельбах ГмбХ”, Німеччина). Досліджувані густі екстракти з листків (ГЕЛД) та з кореневищ і коренів дягелю лікарського (ГЕКД) у дозах 100 та 150 мг/кг і препарат порівняння – сироп “Геделікс” із розрахунку 100 мг/кг вводили перорально мишам-самцям масою 18–20 г. Результати й oбгoвoрення. Досліджуваний екстракт з підземних органів дягелю лікарського показав досить високу здатність секретувати мокротиння. Так, ГЕКД у дозі 150 мг/кг проявив найвищу здатність секретувати мокротиння – 203,9 % (у референс-препарату – сиропу “Геделікс” ця активність становила 257,7 %). У дозах 100 та 150 мг/кг ГЕЛД проявив дещо меншу секреторну здатність. Вона була у 2 рази нижчою від активності референс-препарату – сиропу “Геделікс” (111,5 і 115,4 % проти 257,7 %). Найвищу активність у зменшенні часу просування макових зернят по війчастому епітелію трахеї щурів щодо контролю мав сироп “Геделікс” у дозі 100 мг у перерахунку на екстракт плюща, що становило 33,4 %. З досліджуваних об’єктів дещо нижчу активність, порівняно з референс-препаратом, у зменшенні часу просування макових зернят по війчастому епітелію трахеї тварин проявив ГЕКД у дозі 150 мг на 250 мл інкубаційної суміші – 22,5 %, найнижчу активність – ГЕЛД у дозі 100 мг, що становило 5,9 %. Висновки. Дослідження відхаркувальної дії густих екстрактів з листків та з кореневищ і коренів дягелю лікарського за впливом на рухову активність війчастого епітелію та секреторну функцію бронхів показали, що за цим ефектом активність досліджуваних екстрактів незначно поступалась активності препарату порівняння – сиропу “Геделікс”. Встановлено, що відхаркувальна активність густого екстракту з кореневищ і коренів дягелю лікарського переважала над відхаркувальною активністю густого екстракту з листків.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У СИРОВИНІ ДЯГЕЛЮ ЛІКАРСЬКОГО (ANGELICA ARCHANGELICA L.)

Вступ. Дягель лікарський (Angelica archangelica L.) – найпоширеніший вид роду Angelica L. в Україні. Росте в заболочених і прибережних місцях. Дягель лікарський має широкий спектр біологічної активності, а саме протизапальну, спазмолітичну, сечогінну, потогінну, седативну, цитотоксичну й анксіолітичну властивості, підвищує жовчовиділення, секрецію шлункового соку, посилює моторику кишечника та . [Show full abstract] пригнічує бродіння. Відвари з підземних органів дягелю застосовують при бронхітах, виразці шлунка, анорексії, хронічній втомі та мігрені. Враховуючи те, що дягель лікарський на сьогодні вивчено недостатньо, актуальним є його фітохімічне дослідження. Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми поліфенолів та суми флавоноїдів у сировині досліджуваної рослини. Методи дослідження. Матеріалом для досліджень були листки та кореневища і корені дягелю лікарського, які заготовляли на території Тернопільської області. Кількісний вміст суми поліфенолів та суми флавоноїдів визначали спектрофотометричним методом на спектрофотометрі “Lambda 25 UV” (“Perkin Elmer”, США). Результати й обговорення. Результати досліджень показали, що вміст суми поліфенолів у листках та кореневищах і коренях дягелю лікарського становив 4,19 та 2,66 % відповідно. Загальний кількісний вміст суми флавоноїдів у листках досліджуваної рослини становив 4,74 %, у кореневищах і коренях – 0,34 %. У листках дягелю лікарського кількісний вміст суми флавоноїдів був майже в 4 рази більшим, ніж у кореневищах і коренях досліджуваного об’єкта. Висновки. Визначено кількісний вміст суми поліфенолів і суми флавоноїдів у листках та кореневищах і коренях дягелю лікарського. Встановлено, що листки досліджуваної рослини містять значну кількість суми поліфенолів і суми флавоноїдів – 4,19 та 4,74 % відповідно. Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин дягелю лікарського (Angelica archangelica L.).

ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СИРОВИНИ ЩАВНАТУ МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРІЇ

Вступ. Щавнат (Rumex patientia L. × Ru­mex tianshаnicus Losinsk.) – цінний генофонд нової культури, міжвидовий гібрид щавлю шпинатного зі щавлем тянь-шанським, який одержали в результаті селекційної роботи в 90-х роках ХХ ст. науковці відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Це цінна кормова, овочева, харчова, лікарська рослина. Він має . [Show full abstract] також важливе значення як біоенергетична рослина. Враховуючи те, що щавнат на сьогодні вивчено мало, актуальним є його фітохімічне дослідження. Мета дослідження – встановити і визначити кількісний вміст індивідуальних амінокислот у сировині досліджуваної рослини. Методи дослідження. Матеріалом для досліджень були стебла, квітки, листки, корені та насіння щавнату сорту Київський Ультра, який заготовляли під час цвітіння рослин у 2022 р. на дослідних ділянках відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Якісний склад і кількісний вміст амінокислот визначали на газовій хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973inert (“Agilent technologies”, США). Результати й обговорення. Результати досліджень показали, що у щавнату листках та насінні ідентифіковано по 14 зв’язаних і по 13 вільних амінокислот, у коренях – 16 зв’язаних та 11 вільних, у стеб­лах – 11 зв’язаних і 7 вільних, у суцвіттях – 12 зв’язаних та 5 вільних. Найбільший сумарний вміст вільних амінокислот виявлено в насінні рослини (29,69 мг/г), дещо менший – у щавнату листках (24,93 мг/г) і найменший – у стеблах (1,06 мг/г). У всіх досліджуваних об’єктах, окрім стебел, виявлено в значній кількості з вільних амінокислот L-пролін. Найбільший сумарний вміст зв’язаних амінокислот встановлено у щавнату листках (89,55 мг/г), дещо менший – у насінні й суцвіттях (70,03 і 62,96 мг/г відповідно). Незначну сумарну кількість зв’язаних амінокислот виявлено у щавнату коренях та стеблах (29,33 і 7,44 мг/г відповідно). Висновки. Встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст вільних та зв’язаних амінокислот щавнату листків, насіння, коренів, стебел і суцвіть. У щавнату листках та насінні виявлено по 14 зв’язаних і по 13 вільних амінокислот, у коренях – 16 зв’язаних та 11 вільних, у стеблах – 11 зв’язаних і 7 вільних, у суцвіттях – 12 зв’язаних та 5 вільних. З вільних амінокислот у листках та насінні домінували фенілаланін і L-валін відповідно, в коренях – L-лізин та L-валін, у суцвіттях – L-аспарагінова кислота, в стеблах – гліцин. Зі зв’язаних амінокислот у щавнату листках переважали за кількісним вмістом L-лейцин, L-пролін та L-аспарагінова кислота, в насінні – L-лейцин і L-аспарагінова кислота, в коренях – L-фенілаланін та L-триптофан, у стеблах – L-аспарагінова кислота і L-пролін, у суцвіттях – L-лейцин та L-фенілаланін.

§ 7. Фізичні властивості речовин. Як вивчають речовини

У неосяжному світі речовин немає двох абсолютно однакових. Кожна речовина має певні властивості.

Властивості речовини — це ознаки, за якими вона відрізняється від іншої речовини або подібна до неї.

Фізичні властивості речовин. Залізо легко відрізнити від деревини за кольором, особливим блиском, а також на дотик: метал завжди здається холоднішим, бо краще проводить теплоту. Використавши магніт, виявляємо, що залізо притягується до нього, а деревина — ні. На відміну від заліза деревина у воді не тоне, бо її густина менша за густину води, а густина заліза — більша.

Властивості речовини, які визначають спостереженням або вимірюваннями, називають фізичними.

Найважливішими фізичними властивостями речовини є:

• агрегатний стан за певних температури й тиску;
• колір, блиск (або їх відсутність);
• запах (або його відсутність);
• розчинність (або нерозчинність) у воді;
• температура плавлення;
• температура кипіння;
• густина;
• теплопровідність;
• електропровідність (або неелектропровідність).

Перелік фізичних властивостей твердих речовин можна розширити, включивши до нього твердість, пластичність (або крихкість). Описуючи рідину, зазначають, якою вона є — рухливою чи оліїстою.

Колір речовини, запах і смак визначають за допомогою органів чуття, а густину, електропровідність, температури плавлення та кипіння — вимірюваннями.

Відомості про фізичні властивості багатьох речовин вміщено у спеціальній літературі, зокрема в довідниках.

Більшість фізичних властивостей речовини залежить від її агрегатного стану. Так, густина льоду, води і водяної пари різна. Газуватий кисень безбарвний, а рідкий — блакитний.

Температури кипіння речовин змінюються зі зміною тиску. Наприклад, вода за зниженого тиску закипає за температури менше 100 °С. Густина будь-якого газу залежить від тиску і температури.

Знання фізичних властивостей нерідко допомагає «впізнавати» речовини. Наприклад, єдиний метал червоного кольору — мідь. Солоний смак має лише кухонна сіль. Йод — майже чорна тверда речовина, яка при нагріванні перетворюється на темно-фіолетову пару (мал. 33). Для визначення багатьох речовин беруть до уваги сукупність їхніх властивостей.

Мал. 33. Нагрівання йоду

Серед твердих речовин розрізняють кристалічні та аморфні. Цукор, кухонна сіль (мал. 34, а), харчова сода, лимонна кислота, глюкоза, мідний купорос (мал. 29), більшість мінералів складаються з кристалів 1 . Кристалу кожної речовини притаманна певна форма, яка зумовлена упорядкованим розміщенням у ньому атомів, молекул. Метали також мають кристалічну будову; їхні кристали зазвичай дуже дрібні. Аморфними 2 речовинами є, наприклад, крохмаль, борошно, поліетилен, скло (мал. 34, б). Усі тверді часточки такої речовини різняться формою і не схожі на кристали.

1 Кристал — самоутворене фізичне тіло із плоскими гранями та прямими ребрами.

2 Термін походить від грецьких префікса а- (означає заперечення) і слова morphe — форма.

Мал. 34. Кристалічна (а) та аморфна (б) речовини: а — кам’яна сіль; б — скло

Крім фізичних властивостей, кожна речовина має хімічні властивості. Вони виявляються в здатності до перетворень на інші речовини. Про ці властивості йтиметься в § 19.

Як вивчають речовини. На уроках хімії ви працюватимете з різними речовинами. Вам необхідно вміти описувати їх вигляд, виявляти певні властивості, порівнювати з іншими речовинами, навчитися відрізняти одну речовину від іншої.

Вивчаючи речовину, вчені-хіміки визначають:

• її фізичні властивості;
• склад речовини, тобто те, з яких частинок вона складається, скільки і яких атомів містять її молекули;
• будову речовини у твердому стані (розміщення в ній найменших частинок);
• хімічні властивості.

Склад речовини встановлюють, здійснюючи її хімічний аналіз, а внутрішню будову досліджують за допомогою спеціальних приладів.

Ретельного вивчення потребують уперше добуті речовини. Якщо нова речовина виявляє властивості, цінні для практики, то для неї пропонують відповідні сфери застосування. Іноді досліджують відому речовину, щоб підтвердити або уточнити відомості про неї.

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 3

Ознайомлення з фізичними властивостями речовин

Вам видано штатив із трьома пробірками, в яких містяться калійна селітра 1 , графіт і поліетилен 2 . У вашому розпорядженні є склянка з водою (або промивалка), скляні палички.

Розгляньте речовини. Який вигляд мають часточки кожної речовини? Це — кристалики, дрібні кусочки довільної форми, порошок?

З’ясуйте, чи розчиняються речовини у воді, легші чи важчі вони за воду.

Запишіть фізичні властивості речовин у таблицю:

Фізичні властивості

Речовина

калійна селітра

графіт

поліетилен

Агрегатний стан за звичайних умов

За якою властивістю (властивостями) можна відрізнити кожну речовину від двох інших?

Назвіть властивості, однакові для двох речовин, трьох речовин.

1 Мінеральне добриво.

2 Учитель може замінити графіт на сірку, мідні або залізні ошурки, а поліетилен — на інший полімер.

Хімічний експеримент. Хімія — експериментальна наука. Вона не може розвиватися без здійснення різноманітних дослідів з речовинами.

Перед тим як розпочати експеримент, хімік усвідомлює його мету, збирає інформацію про речовини, з якими працюватиме. Потім він складає план експерименту, визначає умови його проведення. Під час досліду вчений спостерігає за речовинами, фіксує зміни, що відбуваються з ними, здійснює необхідні вимірювання. Результати спостережень, вимірювань, відповідні обчислення він занотовує в лабораторний журнал. Після завершення експерименту хімік аналізує і пояснює отримані результати, робить висновки.

Підсумком проведення низки дослідів може бути виявлення певної закономірності. На підставі багатьох закономірностей учені створюють теорію. Сукупність теорій становить основу кожної науки.

ВИСНОВКИ

Властивості речовини — це ознаки, за якими вона відрізняється від іншої речовини або подібна до неї.

Досліджуючи речовину, вивчають її фізичні та хімічні властивості, склад, внутрішню будову. Фізичні властивості визначають спостереженням, вимірюваннями, без перетворення речовини на іншу.

Хімічний експеримент здійснюють за планом, проводячи спостереження, вимірювання, обчислення. Отримані результати разом із висновками записують у лабораторний журнал.

34. Які властивості речовин називають фізичними? Які фізичні властивості визначають візуально, а які — вимірюваннями?

35. Опишіть фізичні властивості крейди.

36. Які речовини, що є у вас удома, можна виявити за запахом?

37. У посудинах без етикеток містяться парфуми, олія, кухонна сіль, кусочки заліза і граніту. За якими властивостями речовин можна визначити вміст кожної посудини?

38. Назвіть кілька твердих речовин, які ви можете легко відрізнити від усіх інших.

39. Що визначає хімік, вивчаючи речовину?

40. Якими мають бути ваші дії та їх послідовність, якщо необхідно здійснити хімічний експеримент?

41. Учень записував спостереження під час проведення хімічного експерименту не в зошиті, а на аркушиках паперу, вирваних із нотатника. Учитель визнав це за недолік роботи учня. Як ви думаєте, чому?