Поняття судимості

Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання. Вона виражається в такому стані особи, який пов’язаний з певними цивільно-правовими і кримінально-правовими обмеженнями.

Судимість має своєю метою попередження вчинення нових злочинів як особою, що має судимість, так й іншими особами. Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Такими, що не мають судимості, визнаються (ч. З ст. 88):

• а) особи, засуджені вироком суду, без призначення покарання;
• б) особи, засуджені вироком суду, із звільненням від покарання;
• в) особи, які відбули покарання за діяння, злочинність і караність яких виключена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 КК судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами. Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувачувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Отже, судимість поширюється на: 1) строк відбування покарання; 2) і, крім того, у випадках, передбачених законом, на певний строк після відбуття покарання.

Протягом цього часу особа, яка має судимість, може виправитися, тому законодавець передбачає можливість припинення судимості і пов’язаних з нею обмежень.

Частина 1 ст. 88 КК України називає два види припинення судимості: її погашення і зняття.

Погашення судимості

Погашення судимості — це автоматичне її припинення при встановленні передбачених законом умов. Головним з них є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину.

Стаття 89 КК встановлює диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, відбутого винним. У деяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття покарання або звільнення від нього. Наприклад, судимість погашається після відбуття такого покарання, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стаття 89 КК передбачає також погашення судимості перебігом встановленого в законі строку після відбуття особою основного і додаткового покарання. Тривалість цих строків встановлюється залежно від виду покарання і ступеня тяжкості вчиненого злочину. Так, п. 5 передбачає строк погашення судимості в один рік, якщо особи відбули покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, а для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення судимості дорівнює двом рокам (п. 6).

У пунктах 6-9 ст. 89 КК строки погашення судимості диференціюються залежно від категорії злочинів (ст. 12). Для злочинів невеликої тяжкості — 2 роки; середньої тяжкості — 3 роки; тяжких — 6 років; особливо тяжких — 8 років.

Закінчення передбачених ст. 89 КК строків судимості за умови, що перебіг строку не переривався вчиненням нового злочину, дозволяє вважати особу такою, яка не має судимості.

Зняття судимості

• 1. Під зняттям судимості розуміється припинення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом.
• 2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим. Для зняття судимості згідно зі ст. 91 КК необхідні такі умови:
• 1) відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі;
• 2) закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст. 89 КК;
• 3) встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.

Для дострокового зняття судимості необхідна сукупність цих умов.

Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.

• 1. Поняття і предмет кримінального права.
• 2. Поняття кримінальної відповідальності
• 3. Поняття злочину та його ознаки
• 4. Поняття складу злочину
• 5. Поняття покарання та мета
• 6. Система і види покарань
• 7. Поняття судимості

Що означає “погашення судимості”?

Погашенням судимості є закінчення терміну, який встановлює закон з початку відбування покарання, після чого громадянин є несудимим. Також в українському законодавстві передбачено поняття “зняття судимості” – найчастіше його застосовують щодо ув’язнених, які були помилувані або ж потрапили під амністію.

Наявність судимості дуже впливає на трудову діяльність громадян. Ті, хто одного разу отримав обвинувальний вирок, не можуть:

• займати посади на державній службі, в судових та правоохоронних органах;
• працювати в сфері педагогічної діяльності, яка передбачає виховання неповнолітніх дітей;
• працювати в адвокатуру;
• займати керівні посади у фінансовій сфері;
• працювати в службах авіаційної безпеки.

Залежно від виду вчиненого злочину існують і інші обмеження. У громадян з судимістю немає можливості:

• проходити службу в збройних силах;
• балотуватися на виборах і бути обраними до органів державної влади та місцевих рад, якщо до дня виборів судимість не знята;
• отримати мисливський квиток і ліцензію на зброю;
• бути опікунами та усиновлювачем.

Кримінальне законодавство передбачає 2 варіанти позбавлення від судимості:

Погашення судимості відбувається автоматично: через рік після відбуття покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (наприклад, матеріальна компенсація або виправні роботи);

через певний проміжок часу після звільнення засудженого з місць позбавлення волі (термін погашення залежить від категорії злочину);коли закінчується випробувальний термін.

Зняття судимості – дострокове звільнення від наслідків, які вона викликає. Знімається судимість в судовому порядку на підставі поданого клопотання. Розглянувши таке клопотання, суд виносить постанову про зняття (або ж неможливості зняття) судимості.

Найважливішу роль в розгляді клопотання грають позитивні характеристики на засудженого, які підтверджували б, що основна мета його укладення була досягнута і злочинець виправився. Погіршення стану здоров’я також може бути істотним фактором у прийнятті такого рішення. В цьому випадку необхідні підтверджуючі медичні документи.

Відповідно до статті 108 Кримінального кодексу України погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття, можливо в наступних випадках, коли вони були засуджені:

• до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання (виправні роботи, матеріальне відшкодування збитку);
• до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і в разі, коли протягом року не було зовсім новий злочин;
• до позбавлення волі за тяжкий злочин і в разі, якщо протягом трьох років не було зовсім повторний злочин;
• до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п’яти років не вчинять черговий злочин.

Дострокове зняття судимості допускається лише щодо громадянина, яка відбула покарання у вигляді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, з підстав, передбачених у ч.1 ст. 91 ККУ (можливо тільки після закінчення половини терміну, який був призначений).

У ст. 89 Кримінального кодексу України встановлені строки погашення судимості. Таким чином, не мають судимості, визнаються наступні категорії громадян:

• Засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу (звільнення від відбування покарання з випробуванням), якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, громадянин визнається не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
• Жінки, засуджені відповідно до ст. 79 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийнято рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається не має судимості.
• Відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному колонії або дострокового звільнення від цих покарань.
• Засуджені до основного покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімальних доходів громадян, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.
• Засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання не вчинять черговий злочин.
• Засуджені до позбавлення волі або основного покарання у вигляді штрафу за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.